Методичні рекомендації для самостійної роботи

студентів медичного факультету

при підготовці до практичного заняття №14

1. Тема: Серологічні реакції. Реакція преципітації. Реакція зв'язування комплементу.

2.Мета заняття.

2а. Загальна: трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини; ставити реакції преципітації та зв‘язування комплементу для діагностики інфекційних захворювань для використання цих знань-умінь у комплексі діагностичних заходів на наступних кафедрах.

2б. Конкретна:

1. Трактувати механізми первинної та вторинної імунної відповіді.

2. Пояснювати природу імунологічної толерантності.

3. Ставити реакцію кільцепреципітації для виявлення мікробних антигенів.

4. Інтерпретувати результати реакцій подвійної імунної дифузії.

5. Ставити реакцію зв‘язування комплементу з метою серодіагностики інфекційного захворювання.

3.Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми.

1. Повноцінні та неповноцінні антигени (гаптени, напівгаптени).

2. Корпускулярні та розчинні антигени.

3. Принцип взаємодії антигенів та антитіл.

4. Принцип та механізм реакцій імунітету.

5. Специфічні реакції організму на антиген.

6. Імунохімічні основи взаємодії антитіл з антигенами.

4.Перелік теоретичних питань.

1. Гаптени, їх властивості.

2. Характеристика преципітиногенів та преципітинів.

3. Механізм взаємодії преципітиногенів та преципітинів, їх одержання та використання.

4. Методичні варіанти РП: кільцепреципітації, РП в гелі, імуноелектрофорез (РІЕФ).

5. Практичне використання РП в медицині та біології.

6. Характеристика антигенів в РЗК.

7. Характеристика комплементзв’язуючих антитіл.

8. Природа комплементу.

9. Участь комплементу в реакціях імунітету.

10. Гемолітична система, її роль в РЗК.

11. Механізм РЗК.

12. Техніка постановки, облік результатів РЗК.

13. Практичне використання РЗК.

5.Зміст теми.

Реакція преципітації (РП) високо специфічна та чутлива. Використовують для виявлення антигенів в досліджуваному матеріалі. РП використовують в мікробіології, санітарії та гігієні, судової медицини для виявлення антигенів в досліджуваному матеріалі. В мікробіології РП найбільш часто проводять з розчинами антигенів, екстрагованими з патологічного матеріалу, чистих культур бактерій. В дослідах використовують діагностичні преципітуючі сироватки. Варіанти постановки РП: кільцепреципітації, в гелі, імуноелектрофорез (ІЕФ).

При постановці РП (кільцепреципітації) використовують діагностичну преципітуючу сироватку, до якої додають преципітиноген шляхом нашарування. Враховують після 1-2 хв. Позитивний результат виражається в появі преципітата у вигляді білого кільця на кордоні сироватки та досліджуваного матеріалу.

РП в гелі ставлять використовують лунки в агарі: в центральну вносять діагностичну сироватку, в периферійні – досліджуваний матеріал. Позитивний результат проявляється у вигляді тонких ліній помутніння.

Імуноелектрофорез проводиться в 2 етапи: І – електрофорез розділення досліджуваного матеріалу; ІІ – імунологічний аналіз. Імунологічну сироватку вносять в „траншеї”, вирізані в агарі, в лунки – досліджуваний матеріал. У випадку позитивної реакції між антигенами та антитілами, які дифундують в агар, формується преципітат у вигляді тонких ліній помутніння.

Використання РП в діагностиці інфекційних хвороб, санітарії, судмедекспертизі:

Досліджуваний матеріал

Екстракт із збудників, витяжка з інфікованих органів, спинно-мозкова рідина хворих, змив кров’яних плям, харчові продукти

Культури збудників, продукуючих екзотоксин

РП преципітації з специфічними сироватками

РП в гелі, імуноелекрофорез

Кінцевий результат Кінцевий результат

через 5-10 хв. через 18-20 год.

Реакція зв’язування комплементу (РЗК) складається з 2 систем: антиген + антитіло + комплемент (І система), завис еритроцитів + гемолітична сироватка (ІІ система). Проходить в 2 фази: І специфічна, яка обумовлює зв’язування комплементу в разі відповідно до антитіл та антигену, при невідповідності – антиген залишається вільним. При введені в дослід ІІ індикаторної системи гемоліз відбудеться тільки при наявності вільного комплементу (реакція негативна). В разі, коли комплемент адсорбувався на системі антиген-антитіло, гемоліз не відбувається (реакція позитивна). Здійснюється постановка РЗК з метою виявлення антитіл в сироватці хворого з допомогою відтитрованих антигена та комплементу в робочих дозах. Дослід супроводжується 2 контролями: сироватки (фізрозчин, сироватка, комплемент) та антигену (фізрозчин, антиген, комплемент). Одночасно готується індикаторна система. Обидві системи витримуються в термостаті 40 хв., після чого до основного досліду та контролів додається гемсистема. Повторно витримується реакція в термостаті до появи гемолізу в контролях. РЗК вважається позитивною при затримці гемолізу в дослідній пробірці.

Врахування результатів реакції проводять за системою чотирьох плюсів:

"++++" – "повна затримка гемолізу" (компактний осад еритроцитів, безколірна рідина над осадом);

"+++" – "майже повна затримка гемолізу" (осад еритроцитів, рідина над осадом – злегка зафарбована);

"++" – "часткова затримка гемолізу" (невеликий осад еритроцитів, інтенсивно зафарбована рідина над осадом);

"+" – "слабка затримка гемолізу" (осад відсутній, зафарбована непрозора рідина – “лакова кров”);

"–" - "гемоліз" (зафарбована прозора рідина).

Практичне значення. РЗК більш специфічна, її застосовують у діагностиці сифілісу (реакція Вассермана), висипного тифу, туляремії, лістеріозу та інших бактеріальних інфекцій, а також багатьох вірусних та протозойних захворювань.