5. Зміст теми:

Мінливість мікроорганізмів поділяють на неспадкову (модифікаційну), зумовлену неоднорідністю умов розвитку особин одного генотипу, і спадкову, що спричиняється мутаціями і генетичними рекомбінаціями.

Неспадкова мінливість мікроорганізмів виникає під впливом факторів навколишнього середовища і не діє на генетичний апарат – це модіфікації.

Під впливом будь-яких факторів зовнішнього середовища мікроорганізми можуть змінювати морфологічні ознаки (дія пеніціліну викликає утворення L-форм), культуральні (нестача кальцію в поживному середовищі спричиняє утворення слизових колоній у бацил сибірки).

Спадкова мінливість настає у бактерій при зміні генетичних структур. В реалізації генетичної інформації посередником між ДНК і білком є РНК. Спадкова мінливість у бактерій проявляється в вигляді мутацій і рекомбінацій. Як мутагенні фактори використовують ультрафіолетове, рентгенівське, Y-випромінювання, швидкі нейтрони, етиленімін, дієтилсульфатаін. В результаті дії мутагенів добуто найпродуктивніші мутагени мікроорганізмів, що застосовуються в виробництві антибіотиків. Метод генетичних рекомбінацій патогенних та непатогенних видів бактерій дає змогу мати високоімуногенні вакцинні штами.

За допомогою генної інженерії з”явилась можливість приготування інтерферонів, ронколейкінів та ін.

6. Практична робота:

1. В демонстраційних мазках-препаратах ознайомились з морфологією інволюційних форм мікроорганізмів. Інволюційні форми мікроорганізмів-це адаптивні чи дегенеративні форми бактерій, що виникають при старінні культури, змін в середовищі існування, наприклад поява в середовищі конкурента, фага, антибіотика, вплив фізичних і хімічних чинників. У інволюційних форм змінені розміри, форма; відбувається втрата структур; порушується синтез, наприклад, пептидоглікану клітинної стінки; іноді припиняється розмноження при збереженні здатності до росту; змінюються поживні потреби, темпи і характер росту на живильних середовищах; втрачаються здатності до ферментації ряду метаболітів, вірулентність, чутливість до фагів; знижуються антигенная активність і специфічність; підвищується стійкість до фіз. і хім. факторів середовища та ін.

2. Візуально та за допомогою стереомікроскопа розглянули S-та R- форми колоній бактерій на щільному середовищі.

Ознаки	S-форма	R-форма
Характеристика колоній	Опуклі, з рівним краєм і гладенькою поверхнею	Плоскі або із зміненим рельєфом, нерівний край, змінена структура
Біохімічні властивості	Типові для виду	Змінені, не типові для виду
Антигенна структура	Типовий для виду соматичний О-антиген	Змінений (деградований) соматичний R-антиген
Вірулентність	висока	Низька (викл. збудники сибірки, чуми, дифтерії, туберкульозу)
Чутливість до антибіотиків	висока	низька

3. Врахували результати досліду трансдукції на середовище Ендо.

Трансдукція – процес передачі фрагментів ДНК донора до клітини реципієнта за допомогою бактеріофагів. До зависі культури лактозонегативної кишкової палички реціпієнта додають 1 мл фага, отриманого з культури кишкової палички донора (лактозопозитивного).Витримують в термостаті протягом 40 хв. і висівають на середовище Ендо.

4. Врахували результати досліду трансформації на МПА.

Трансформація- це процес включення у геном клітини реципієнту поглинутих фрагментів донорської ДНК (хромосом-ної або плазмідної). До 1 мл. завису культури білого стафілококу додають 1 мл розчину ДНК, що виділений з культури стафілококу цитреус. Після термостатування протягом 40 хв. висівають на МПА.

5. Демонстраційний дослід по визначенню множинної резистентності до антибіотиків у золотистого стафілококу. На попередньо підготовлених чашках з МПА, засіяних культурами мікроорганізмів, з розміщеними на них паперовими дисками з антибіотиками проводять вимірювання зон затримки росту бактерій.

6. Ознайомитись з препаратами, які отримані за допомогою генної інженерії.

Лікарські препарати - продукти мікробного синтезу:

1. Амінокислоти: лізин, триптофан, глютамінова кислота та ін.

2. Вітаміни: групи В (В1, В2, В6, В9,В12), аскорбінова кислота

3. Антибіотики : пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди, макроліди, тетрацикліни.

4. Людські гормони: інсулін, еритропоетин, соматотропний гормон

5. Бактеріальні ферменти: L-аспаргіназа; стрептокіназа і целіаза; солізим і сомілаза; терилітин і аспераза

6. Інтерферони: реальдирен, роферон, реаферон (a), бетафор,ребіф (b); імукін (g)

7.Інтерлейкіни: ронколейкін; філграстим (нейпоген); ленограстим (граноцит 34); молграмостим (лейкомакс)

7. Рекомендована література.

7а. Основна:

1. Медична мікробіологія, вірусологія,імунологія ⁄ В.П.Широбоков та співавт. ⁄⁄ Вінниця.-2011.-С.139-160.

2. Практична мікробіологія ⁄ О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков ⁄⁄ Тернопіль.- 2004.- С.111-113.

7б. Додаткова:

1. Медична мікробіологія, імунологія та вірусологія ⁄А.И.Коротяев, С.А.Бабич ⁄⁄ Сан.– Петер.- 2002.-С.68-75.

2. Мікробіологія ⁄И.Л.Дикий, И.Ю.Холуняк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний⁄⁄ Харків.- 1999.-С. 68-76.

3. Механізми мінливості генома прокаріот ⁄ Ю.Л.Волянский, Т.Ю.Колотова, І.Ю.Кучма та ін.⁄⁄ Харків.-2012.- с.312.