8. Матеріали для самоконтролю.

1. На занятті по мікробіології студенти ознайомились з мікроскопічним методом діагностики. Які властивості бактерій вивчають цим методом?

А. Біохімічні

В. Культуральні

С. Антигенні

Д. Токсигенні

Е. Морфологічні, тинкторіальні

2. При морфологічному дослідженні мікроорганізмів використовують різні види

мікроскопії. Вкажіть принцип, на якому заснована електронна мікроскопія, :

A. Дифракція світла при бічному освітленні

B. Проходження світлових променів через ряд збільшувальних лінз

C. Застосування потоку електронів

Д. Перетворення фазових відмінностей на амплітудні

E. світіння під дією УФ- променів

3. В мазках із матеріалу, який взятий від хворого з підозрою на дифтерію виявлені жовті палички з синіми зернами на кінцях. Який спосіб фарбування використаний в даному випадку?

A. Козловского

B. Леффлера

C. Циля- Нільсена

Д. Нейссера

E. Романовского

4. У препараті, зафарбованому за методом Ожешки, видно паличковидні мікроорганізми, зафарбовані в синій колір, в яких термінально розміщені елементи округлої форми, зафарбовані в червоний колір. Як називаються ці компоненти?

А. Війки

В. Спори

С. Джгутики

Д. Капсула

Е. Мезосоми

5. У хірургічне відділення поступив хворий із глибокою колотою раною, забрудненою грунтом.

1. Які мікроорганізми у першу чергу очікуємо знайти при мікроскопічному обстеженні?

2. Який із методів забарвлення препаратів необхідно застосувати у цьому випадку?

3. Яка мікроскопічна картина очікується?

Автор: к.м.н, доц. Колодій С.А.

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів медичного факультету при підготовці до практичного заняття №5

1. Тема: Морфологія, особливості будови та способи виявлення спірохет, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.

2. Мета заняття:

2а. Загальна: вміти використовувати морфологічні властивості основних груп патогенних мікроорганізмів для правильного проведення мікроскопічного метода діагностики інфекційних захворювань.

2Б. Конкретна:

1. Вміти виявляти та розпізнавати спірохети, рикетсіі, хламідії, мікоплазми, актиноміцети при мікроскопії з метою їх ідентифікації.

2. Вміти обрати метод фарбування збудників з метою їх виявлення.

3. Вміти запропонувати метод фарбування мазків-препаратів з метою виявлення спірохет, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.

3. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми.

1. Основні морфологічні групи бактерій.

2. Ультраструктура та хімічний склад прокаріотичної клітини.

3. Будова, хімічний склад клітинної стінки. L-форми бактерій, фактори, що зумовлюють їх утворення.

4. Відмінності будови та хімічного складу клітинної стінки у грам-позитивних та грам-негативних бактерій.

5. Типи сучасних мікроскопів.

6. Методи вивчення монотрихіальної рухливості бактерій.

1. Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

   1. Морфологія спірохет. Диференціація всередині роду на трепонеми, борелії, лептоспіри. Роль у патології людини. Методи вивчення морфології спірохет.

   2. Морфологія рикетсій. Роль у патології людини. Методи вивчення морфології рикетсій.

   3. Морфологія хламідій. Роль у патології людини. Методи вивчення морфології хламідій.

   4. Морфологія мікоплазм. Роль у патології людини. Методи вивчення морфології мікоплазм.

   5. Морфологія актиноміцетів. Роль у патології людини. Методи вивчення морфології актиноміцетів.

2. Зміст теми.

Граф логічної структури змісту:

Спірохети – це звивисті бактерії, що мають вигляд довгих тонких, спірально закручених ниток. Патогенними представниками для людини є Treponema pallidum, яка викликає сифіліс, Borrelia recurrentis-збудник епідемічного поворотного тифу, Leptospira interrogans, що спричинює лептоспіроз. Матеріал для дослідження трепонем: пунктат лімфатичного вузла, відділяєме твердого шанкру. Мікроскопічне дослідження – готують препарат „висяча” крапля і досліджують у темному полі зору. Вивчають морфологію трепонем – шляхом забарвлення за методом Буррі і Морозова, Романовського-Гімзи.

Матеріал для дослідження лептоспір і борелій: кров, сеча. Мікроскопічне дослідження – готують препарат для дослідження у темному полі. Вивчають морфологію лептоспір та борелій за методом Романовського-Гімзи, Буррі, Морозова.

Актиноміцети – умовно-патогенні мікроорганізми, які мають вигляд довгих, розгалужених ниток, що нагадують міцелій грибів. Матеріал для дослідження захворювань, викликаних актиноміцетами – мокрота, гній. Мікроскопічне дослідження – дослідження незабарвлених і забарвлених за Грамом препаратів на наявність друз.

Рикетсії та хламідії належать до особливих бактерій – внутрішньоклітинних паразитів, розмноження яких відбувається в живих клітинах епітеліального походження. Матеріал для дослідження рикетсій: кров хворого. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з культур тканин або із зараженого кров’ю хворого курячого ембріону, забарвлення за Здродовським, імунофлюоресцентний метод. Матеріал для дослідження хламідійних інфекцій: мокрота, мазки-відбитки з кон’юктиви ока, біоптат з вульви. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів забарвлення за методом Романовського-Гімзе.

Мікоплазми, є бактеріями, позбавленими клітинної стінки, мають велику схильність до поліморфізму. Тому морфологічні ознаки не є провідною ознакою в ідентифікації цих мікроорганізмів. Однак, знання цієї особливості мікоплазм допомагає в правильній діагностиці їнфекцій мікоплазменої природи. Морфологію мікоплазм досліджують у живому стані в препаратах надавленої краплі під фазово-контрасним мікроскопом або за допомогою електронної мікроскопії ультратонких зрізів їх клітин. При вивченні мікоплазм у забарвлених мазках краще користуватись методом Романовського-Гімзи.

6. Практичні роботи, які виконуються на занятті.

   1. Про мікроскопувати демонстраційні мазки препарати трепонем, контрастованих за Буррі. Вивчити характерну морфологію збудника. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

Морфологічні ознаки трепонем: звивисті бактерії, мають 8-12 рівномірних, середніх розмірів завитків.

2. Про мікроскопувати демонстраційні мазки борелій, виготовлених з препаратів «товстої» краплі крові, забарвлених за Романовським-Гімза. Вивчити характерну морфологію збудника. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

Морфологічні ознаки борелій: звивисті тонкі бактерії, з загостреними кінцями, мають 3-10 завитків, нерівномірні, різної висоти.

3. Про мікроскопувати демонстраційні препарати лептоспір, контрастованих срібленням за Морозовим. Вивчити характерну морфологію збудника. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

Морфологічні ознаки лептоспір: мають вигляд щільно закрученної пружини. Формують первинні та вторинні завитки. Первинні завитки (12-18) дуже мілкі, помітні тільки при мікроскопуванні нативних препаратів – “нитки перлин”, “ланцюжки коків”. Вторинні завитки (“гачки”) зумовлюють S- або C-подібну форму лептоспір.

4. Про мікроскопувати демонстраційні препарати рикетсії, забарвлених за Здродовським. Вивчити характерну морфологію збудника. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

Морфологічні ознаки рикетсій: Життєвий цикл розвитку має 2 стадії:

стадія спокою – сферична форма, нерухома, оточена щільною оболонкою, трьохшаровою КС. Має відносну кислотостійкість (метод Ціля-Нільсена);

вегетативна форма – утворюється в чутливих клітинах під час розмноження, має коковидну, паличковидну, бацилярну, ниткоподібну форму (за Грамом – Гр-, за Здродовським – червоні, за Романовським-Гімзою – фіолетові).

5. Про мікроскопувати демонстраційні препарати хладімій, в препаратах клітин епітелію, інфікованих ними, забарвлених за Романовським-Гімзою. Вивчити характерну морфологію збудника. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

Морфологічні ознаки хламідій: прокаріотичні організми, що володіють облігатним внутрішньоклітинним паразитизмом, із власними рибосомами, нуклеоїдом, трьохшаровою клітинною стінкою, типовою для Гр- бактерій. Хламідії мають 3 стадії розвитку: - елементарне тільце (0,2-05 мкм) – інфекційна форма, сферичні, пристосована до позаклітинного виживання. За Романовським-Гімзою фарбуються у яскраво-червоний колір; - ретикулярне тільце (0,8-1,5 мкм) – внутрішньоклітинна форма (вегетативна форма), сферична, має сітчасту структуру, активно ділиться. За Романовським-Гімзою зафарбовується в рубіновий колір; проміжне тільце (ініціальне тільце) – проміжна форма між елементарним та ретикулярним тільцями. За Романовським-Гімзою фарбуються в синій колір.

6. Про мікроскопувати демонстраційні мазки актиноміцетів, забарвлених за Грамом. Вивчити характерну морфологію збудника. Звернути увагу на морфотинкторіальні особливості друз. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.

Морфологічні ознаки актиноміцетів: мають вигляд тонких розгалужених ниток, що нагадують міцелій грибів.

6. Розглянути за допомогою демонстраційних таблиць будову мікоплазм. Звернути увагу на поліморфність мікоплазм через відсутність клітинної стінки. Мікроскопічну картину замалювати в протокол.

Морфологічні ознаки мікоплазм: володіють поліморфізмом за рахунок відсутності клітинної стінки. Ззовні вкриті тришаровою цитоплазматичною мембраною.

7. Оформити протокол. Зробити висновки.

6. Рекомендована література: