Методичні рекомендації для самостійної роботи для студентів медичного факультету при підготовці до практичного заняття №13

1. Тема заняття. Набутий імунітет. Антигени й антитіла. Серологічні реакції. Реакція аглютинації, РНГА.

2. Мета заняття.

2а. Загальна: уміти ставити реакцію аглютинації та її варіанти для діагностики інфекційних захворювань для використання цих знань-умінь у комплексі діагностичних заходів на наступних кафедрах.

2Б. Конкретна:

1. Трактувати роль центральних та периферичних органів імунної системи.

2. Описувати властивості та функції лімфоцитів.

3. Характеризувати молекулярну структуру антитіл та особливості основних класів імуноглобулінів.

4. Інтерпретувати властивості антигенів, антигенну будову мікроорганізмів.

5. Ставити орієнтовну РА на склі з метою серологічної ідентифікації мікроорганізмів.

6. Враховувати розгорнуту РА, РПГА з метою серологічної діагностики інфекційного захворювання.

3. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми.

1. Визначати анатомічне положення центральних та периферичних органів імунної системи.

2. Пояснювати структуру червоного кісткового мозку, тимусу, лімфовузлів.

3. Пояснювати формування органів імунної системи в онтогенезі.

4. Інтерпретувати особливості структури і властивостей складних білків.

4. Основні теоретичні питання, що підлягають вивченню.

1. Сучасне визначення імунітету. Його головні функції.

2. Імунна система. Її особливості як системи. Будова імунної системи.

3. Формування імунокомпетентних Т и В лімфоцитів. Їх розташування.

4. Антитіла. Структура молекули імуноглобуліну.

5. Класи імуноглобулінів

6. Антигени, загальна характеристика, детермінантні групи.

7. Антигенна структура бактеріальної клітини.

8. Антитіла, загальна характеристика, хімічна природа.

9. Серологічні реакції та феномени, які лежать в їх основі.

10. Аглютиногени, аглютинини, діагностикуми, їх отримання і використання.

11. Реакції аглютинації орієнтовна та розгорнута, механізм взаємодії інгредієнтів.

12. Реакція пасивної гемаглютинації (РПГА), її механізм.

13. Методичні варіанти, техніка здійснення, діагностичне застосування реакції аглютинації (РА) та реакції пасивної гемаглютинації (РПГА).

5. Зміст теми.

Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких організм розпізнає і знищує все чужорідне, що потрапляє або виникає в ньому.

Види та форми імунітету:

Антигени – це речовини, що мають ознаки генетичної чужерідності і при потраплянні до організму викликають специфічну імунну відповідь. Антигенні властивості мають компоненти мікробної клітини і речовини, що виділяються нею. Більшість бактеріальних антигенів відрізняється високою специфічністю і є важливою діагностичною ознакою, що дозволяє визначити не тільки вид, але і серотип збудника інфекційного захворювання. Настільки ж специфічні антитіла (імуноглобуліни) – склдні білки, що утворюються В-клітинами імунної системи у відповідь на проникнення антигенів в організм та здатні вступати з ними у специфічний зв'язок.

Серологічними називають реакції, які відбуваються між антигенами та антитілами. В серологічних реакціях визначають титр – це найбільше розведення сироватки (або найменша кількість антитіл в сироватці), яке призводить до видимого результату реакції Визначення титру антитіл у сироватці хворого лежить в основі серологічної діагностики інфекційних хвороб. Для серологічної ідентифікації і діагностики найчастіше використовується реакція аглютинації. Її застосовують у діагностиці тифо-паратифозних захворювань, кашлюка, дизентерії, бруцельозу, рікетсіозів та ін. Досить поширені у медичній практиці варіанти реакції аглютинації – РПГА, РГГА, РГПГА - їх використовують для діагностики як бактеріальних, так і вірусних інфекцій, визначення напруженості антитоксичного імунітету, виявлення гормонів у біологічних рідинах, реакція Кумбса використовується для виявлення неповних антитіл, що є одним з методів діагностики резус-конфлікту.

Реакція аглютинації (РА) є імунологічною, яка проявляється в склеюванні та випадінні в осад корпускулярних антигенів (бактерії, еритроцити). Характер та швидкість проходження РА залежить від антигенної будови бактерій. Дрібнозернисту О- аглютинацію дають бактерії, які не мають джгутиків. При наявності джгутиків (Н- аглютинація) проявляється в утворенні осаду крупних пластівців. РА достатньо специфічна і чутлива. Вона широко використовується в практиці серологічної діагностики інфекційних хвороб для ідентифікації виявленого збудника з використанням відомих стандартних видових, типових аглютинуючих сироваток, а також для виявлення в сироватці хворих аглютининів з допомогою відомих бактерій (діагностикумів).

З метою ідентифікації бактерій ставлять орієнтовну РА на склі. Для цього в краплю діагностичної аглютинуючої сироватки петлею вносять виділену культуру і перемішуємо. Супроводжується РА контролем – в краплю фізрозчину додають виділену бактеріальну культуру. Спостерігають за появою зерен аглютинату в досліді, в контролі – помутніння.

Розгорнута реакція аглютинації в пробірках використовується для виявлення антитіл в сироватці хворого. До її розведень (1:50-1:1600) додають відомий діагностикум і вміщують в термостат (37^оС) на 18-24 години. Потім визначають титр антитіл по появі зерен або пластівців аглютинату в розведеннях сироватки, в контролі діагностикуму – рівномірне помутніння, в контролі сироватки – рідина прозора.

Найбільш специфічна і чутлива реакція пасивної гемаглютинації (РПГА) широко використовується для виявлення специфічних антитіл в сироватці крові хворого при вірусних та інших інфекційних захворюваннях. Для цього використовують стандартний еритроцитарний діагностикум, який додають до розведень сироватки хворого в лунки планшету. Інкубують в термостаті (37^оС) проводять первинний облік через 2 години, кінцевий – через 18-20 годин. Позитивна РПГА виражається в появі на дні лунок крихкого осаду у вигляді парасольки, негативна – осад в вигляді компактного диску з рівними краями.

Граф логічної структури теми:

Імунна система організму

Антигени

Антитіла

6. Практичні роботи, які виконуються на занятті.

1. Поставити та врахувати орієнтовну реакцію аглютинації на склі з метою ідентифікації виділеної культури бактерій.

2. Врахувати розгорнуту реакцію аглютинації з метою серологічної діагностики інфекційного захворювання.

3. Врахувати РПГА в демонстраційному досліді.

4. Ознайомитися з біопрепаратами для РА та РПГА.

7. Рекомендована література.

7а. Основна:

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія. За ред. акад.. НАН України В.В.Широбокова. Вінниця. Нова книга.2011.- С.195-199, 210-219, 232-236, 272-276, 286.

2. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 137, 149-165,174

3. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.125-137.

7б. Додаткова

2. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

3. Лекційний матеріал.

8. Матеріали для самоконтролю:

Тести:

1. Лікар-педіатр, проводячи з батьками бесіду про профілактику кору, зауважив, що певна категорія дітей має природний пасивний імунітет до цього захворювання. Яких саме дітей мав на увазі лікар?

A Новонароджених

B Старших 14 років

C Тих, які перенесли кір на першому році життя

D Тих, які отримали планові щеплення

E Тих, чиї батьки не хворіли на кір

2. Серологічна діагностика інфекційних захворювань передбачає виявлення:

A. Невідомих антитіл

B. Невідомих антигенів

Гама-глобулінів

D. Т-лімфоцитів

Е. В-лімфоцитів

3. Жінка Д., 54 років звернулася до лікаря зі скаргами на непереносимість курячих яєць, що з’явилася нещодавно. Антигістамінні препарати, що їх призначив лікар призводили до деякого покращення стану хворої. Які антитіла могли сприяти розвитку цієї реакції?

A Ig E

B Ig А

C Ig D

D Ig G

E Ig M

4. У хворого з клінічними ознаками первинного імунодефіциту виявлено порушення функції антигенпрезентації імунокомпетентним клітинам. Дефект структур яких клітин є можливим?

A Макрофаги, моноцити

B Т-лімфоцити

C В-лімфоцити

D Фібробласти E 0-лімфоцити

5. У дитини 4 років спостерігаються клінічні ознаки коклюшу. З метою серологічної

діагностики була поставлена розгорнута реакція з коклюшним та паракоклюшним

діагностикумами. На дні пробірок, до яких було внесено діагностикум з Bordetella

parapertussis, утворився зернистий осад. Які антитіла виявила ця реакція?

A Аглютиніни

B Преципітини

C Опсоніни

D Бактеріолізіни

E Антитоксини

6. В дитячому садку проведенi плановi щеплення вакциною проти кору. Яким методом можна перевiрити формування пiслявакцинального iмунiтету?

A Серологiчним

B Вiрусологiчним

C Бактерiологiчним

D Бактерiоскопiчним

E Алергiчним

7. Для серологічної діагностики черевнотифозного бактеріоносійства було використано діагностикум, що являє собою оброблені таніном еритроцити барана, на яких адсорбований Vi-антиген Salmonella typhi. В якій реакції буде застосовано цей діагностикум?

A РПГА

B РГГА

C РГА

D РП

E РЗК

8. У хворого діагностовано набутий дефект імунної системи – порушення активації системи комплементу за класичним шляхом на фоні достатнього вмісту компонентів системи. Запідозрено наявність дефекту антитілоутворення. Зменшення вмісту в організмі яких антитіл можна очікувати в першу чергу?

A Ig M, IgG

B Ig A, IgG

C Ig D, IgG

D Ig E, IgG

E Ig M, Ig А

9. Пацієнт звернувся до лікаря на другому тижні хвороби, яка за клініко-епідеміологічними даними нагадувала тифо-паратифозне захворювання. Лікар вирішив підтвердити діагноз шляхом виявлення специфічних антитіл. Які препарати слід використовувати для цієї

мети?

A Діагностикуми

B Діагностичні сироватки

C Мічені сироватки

D Моноклональні антитіла

E Адсорбовані монорецепторні сироватки

10. Від хворого з підозрою на черевний тиф виділено чисту культуру збудника, яку ідентифіковано за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями як сальмонелла тифу. Яке дослідження слід застосувати для остаточної ідентифікації

збудника?

A Сероідентифікацію

B Серодіагностику

C Алергодіагностику

D Антибіотикограму

E Фаготипування

11. При ідентифікації збудника харчовий токсикоінфекції з'ясувалося, що за своїми біохімічними властивостями він відноситься до роду Salmonella. Яка ознака збудника дозволить найбільш точно встановити його видову приналежність?

A Антигенна структура

B Фаготип

C Культуральні властивості

D Патогенність для лабораторних тварин

E Морфо-тинкторіальні властивості

12. Серологічна діагностика інфекційних захворювань заснована на специфічній взаємодії антитіл з антигенами. Як називається серологічна реакція, при якій високодисперсні антигени адсорбовані на еритроцитах?

A Реакція непрямої (пасивної) гемаглютинації

B Реакція преципітації

C Реакція зв'язування комплементу

D Реакція гемадсорбції

E Реакція нейтралізації

13. Серологічна діагностика грипу передбачає виявлення наростання титру антитіл до збудника в сироватці крові хворого. В скільки разів повинен зрости титр антитіл з парною сироваткою, щоб результат вважався достовірним?

A В 4 рази і більше

B В 2 рази

C В один раз

D В 3 рази

E В пів-титру

14. У лабораторію поступив матеріал /витяжка тваринницької сировини/ з району, де відмічені випадки на сибірку серед тварин. Яку серологічну реакцію необхідно застосувати для иявлення антигенів збудника в досліджуваному матеріалі?

A Реакцію термопреципітації

B Реакцію зв’язування комплементу

C Реакцію непрямої гемаглютинації

D Радіоімунний аналіз

E Реакцію преципітації в агарі

Ситуаційні задачі:

1. У хворого, переведеного з терапевтичного відділення в інфекційне, на 12-й день хвороби був поставлений клінічний діагноз "дизентерія?" Триразове бактеріологічне дослідження калу виявилося негативним - шигели (збудники дизентерії) не виявлені. Для підтвердження клінічного діагнозу в бак.лабора-торію направлений досліджуваний матеріал. Який матеріал був направлений у лабораторію в даному випадку? Яку реакцію можна використовувати для підтвердження чи спростування клінічного діагнозу? Який результат реакції підтвердить діагноз?

2. У бак.лабораторії досліджується сироватка крові клінічно здорової людини з підозрою на черевнотифозне бактерионосійство. Для цього було використано РПГА з еритроцитарним черевнотифозним Vі-діагностикумом. У пробірках, де були розведення сироватки від 1:10 до 1:80 спостерігався осад у вигляді „парасольки”, а розведення 1:160 та 1:320 дали осад у вигляді „ґудзичка”. Що означає отриманий результат?

Автор: доцент Коваленко І.М.