Проц. документы 2010

Позовна заява про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

Костянстинівський міський суд Донецької обл.

ПОЗИВАЧ:

Іванов Іван Іванович

85114 Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Леніна, 2

тел. 8 (06272) 2-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Головне управління Пенсійного фо-

тел.: 8(062) 57-76-96, 57-03-69

ЦІНА ПОЗОВУ: 3’302,60 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

Я, Іванов Іван Іванович, народився 02 серпня 1942 року, відповідно до ст. 1 Закону України №2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року мені повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога мені не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась у неповному обсязі.

Відповідно до ст. 77, 110 Закону України від 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», та п. 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 по справі №1-29/2007 року визнав положення п. 12. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Так, відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата мені соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є противоправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня — 350 грн, з 01 квітня — 359 грн, з

01 жовтня — 366 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня — 380 грн, з 01 квітня — 406 грн, з

01 жовтня — 411 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня — 470 грн, з 01 квітня — 481 грн, з

01 липня — 482 грн, з 01 жовтня — 498 грн.

Відповідно до ч. 2. ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, випла-

151

чуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Розрахунок щомісячної соціальної державної допомоги з 01.01.2006 року:

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» невиплачена щомісячна державна соціальна допомога складає:

2006 рік: (4302 x 30) : 100 = 1290 грн. 2007 рік: (4809 x 30) : 100 = 1442 грн. 2008 рік: (2853 x 30) : 100 = 855,9 грн.

(855,9 – 285,3) = 570,6 грн.

Отже, сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 по 2008 рік складає: (1290 + 1442 +570,6) = 3302,6 грн.

Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень норма- тивно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні мені, як дитині війни, виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушення моїх прав мені стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Офіційна публікація рішення була в періодичному виданні «Вісник Конституційного Суду України» № 4 від 07.11.2007 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 22 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007, ч. 2. ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

Прошу:

1.Визнати дії Відповідача протиправними щодо недоплаченої позивачу щомісячної соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 по червень 2008 року.

2.Стягнути з Відповідача на користь Позивача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 по червень 2008 року включно в сумі 3’302,60 грн (три тисячі триста дві гривень 60 коп.).

Додатки:

1.Копія паспорта позивача.

2.Копія ідентифікаційного коду позивача.

3.Копія пенсійного посвідчення з відміткою штампа «Дитина війни».

4.Квитанція про сплату держмита у сумі (51 грн).

5.Квитанція про сплату витрат на ІТЗ (120 грн).

6.Копія позовної заяви з додатками.

29 жовтня 2008 р.

Позивач

152

Позовна заява про стягнення суми підвищення пенсії

Печерський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Писарчук Андрій Маркович

03126 м. Київ, б-р Лепсе, 3, кв. 5

тел. 400-00-00

ВІДПОВІДАЧ: Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва

03151 м. Київ, вул. Керченська, 5-а

тел. 245-75-37

ЦІНА ПОЗОВУ: 4’617,47 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання дій протиправними та стягнення суми

Писарчук Андрій Маркович, з 16 березня 1992 року є пенсіонером. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач є учасником війни з 01.04.1997 р., що підтверджуються посвідченням В-ІІ №654000.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підви-

щуються на 75 процентів мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни — на 50 процентів

мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком щороку встановлювався законодавством на конкретний термін та мав тенденцію зростання. Так, відповідно до:

ст. 1 Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» №979-XIV від 15.07.1999р. розмір мінімальної пенсії з 01.09.1999р. становив 24,90 грн.

пп. а п. 2 Постанови КМУ від 10.11.2000 р. № 1686 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам» розмір мінімальної пенсії з 01.12.2000 р. був збільшений в 1,20482 рази і становив 30,00 грн, а з 01.02.2001 р. був збільшений в 1,13333 рази і становив 34,00 грн.

пп. 1 п. 2 Постанови КМУ від 27.06.2001 р. № 741 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам» розмір мінімальної пенсії з 01.08.2001р. був збільшений на 5,00 грн і становив 39,00 грн.

п. 1 Постанови КМУ від 19.12.2001 р. № 1706 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмір мінімальної пенсії з 01.01.2002 р. був збільшений в 1,10256 рази і становив 43,00 грн.

п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2002 р. № 279 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмір мінімальної пенсії з 01.04.2002 р. був збільшений на 10% і становив 47,30 грн.

п. 1 Постанови КМУ від 15.04.2003 р. № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» розмір мінімальної пенсії з 01.07.2003 р. становив 50,00 грн.

ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058XIV від 09.07.2003р. розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

п. 4. ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» №2089-ІV від 19.10.2004 р. розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2005 р. становив 332,00 грн.

п. 4 ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» №3235-ІV від 20.12.2005 р. розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2005 р. становив 350,00 грн, з 01.04.2006р. —

359,00 грн, з 01.10.2006 — 366,00 грн.

Управлінням Пенсійного фонду в Печерському районі міста Києва до січня 2007 року виплачувались позивачу, як учаснику війни, підвищення, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в таких розмірах:

153

згідно п. 1 Постанови КМУ від 26.07.1996 р. № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року, та обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року» мінімальний розмір пенсії становив 16,62 грн, а отже, підвищення пенсії учасника війни становило

8,31 грн.

відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 10.11.2000р. №1686 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам» підвищення розраховувалось виходячи з розміру 18,10 грн і в

період з 01.12.2000 р. по 31.12.2001 р. становило 9.06 грн.

згідно пп. е п. 2 Постанови КМУ від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» підвищення розраховувалось виходячи з розміру 19,91 грн і в період з

01.01.2002р. по 21.04.2003р. становило 9,96 грн.

в зв’язку з призначенням мені пенсії згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в період з 22.04.2003р. до 31.12.2006р. підвищення виплачувалось в розмірі 8,31 грн.

Зазначені виплати підтверджуються листом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва № 4911/01 від 19.11.07р.

Тобто, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва розраховуючи позивачу, як учаснику війни, підвищення пенсії виходило з розміру меншого, ніж розмір фактичної мінімальної пенсії за віком на той час, чим порушувало вимоги ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22.10.1993 р., де чітко вказано, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75 процентів мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни — на 50 процентів мінімальної

пенсії за віком.

Крім цього, ч. 3 ст. 2 вищевказаного Закону, вказано, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними. Також ч. 3 ст. 22 Конституції України зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, за період з 01.09.1999 року до 01.01.2007 року сума недорахованих позивачу виплат становить 4617,47 грн.

Від сплати судових витрат позивач, як учасники війни, звільняється на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціального захисту»,

Прошу:

1.Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва щодо не нарахування позивачу підвищення пенсії.

2.Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва на користь позивача недораховану суму підвищення пенсії у розмірі 4’617,47 грн.

Додаток:

1.Розрахунок невиплаченої суми підвищення пенсії.

2.Копія пенсійного посвідчення.

3.Копія посвідчення «Учасник війни».

4.Копія довідки від 06.08.2009 р. № 2.

5.Копія відповіді від 14.11.2009 №1100.

6.Копія довідки від 29.11.2009 р. №4410.

7.Квитанція про сплату витрат на ІТЗ (120 грн).

8.Копія позовної заяви з додатками.

154

155

ГЛАВА 1.14. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ

У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Заява про забезпечення позову

Деснянський районний суд м. Києва

Семечкіної Юлії Оленівни

02333, м. Київ,

пр-т Маяковського, 87, кв. 99

тел.: 555-55-55

ЗАЯВА

про забезпечення позову

За поданим позовом матеріальні вимоги позивача до відповідача становлять 15.000,00 грн. Відповідач на численні прохання позивача сплатити борг в добровільному порядку відмовляється, тому необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Позивачу відомо, що у відповідача Субарковського П. І. знаходиться у приватній власності нерухоме майно, а саме квартира за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 83, кв. 74.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, —

156

Заява про забезпечення доказів

Судді Деснянського районного суду м. Києва Пархоменко В. Л.

Відповідача:

Левченко Али Вікторівни

02232, м. Київ,

вул. Чернишевського, буд. 1, кв. 1

ЗАЯВА

про забезпечення доказів

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 2-517 за позовом Грицюка К. І., Гоготова І. Ю., Шульги П. Ю. до Кротової К. М., Левченко А. В. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири.

Позивачами вже надано в якості додатку до позовної заяви локальний кошторис 2-1-3 на ремонт опорядження квартири № 8 буд. № 17 по вул. Чернишевського м. Києва, складеного в поточних цінах станом на 17 березня 2009 р. ПП «Будекспрес». Проте, даний кошторис не може бути взятий до уваги, так як він визначає не розмір завданої матеріальної шкоди, а саме вартість капітального ремонту в кватирі, що спричинений не залиттям, а лише незаконним бажанням позивачів за рахунок відповідачів здійснити ремонт у власній квартирі.

23 липня 2009 р. під час попереднього судового засідання була призначена товарознавча експертиза по встановленню вартості ремонтних робіт завданим залиттям. Проте, вважаю, що перед визначенням питання вартості ремонтних робіт необхідно встановити дійсну завдану шкоду залиттям, причини залиття та відповідно винну особу в цьому, адже саме вирішення даних питань становить суть позовних вимог. Для визначення даних питань потребуються спеціальні знання, тобто призначена експертиза.

Позивачі ж, подаючи докази, які не відповідають дійсності, прагнуть ввести в оману суд та уникнути всебічного та справедливого розгляду справи.

З метою забезпечення доказів, що обгрунтовують розмір матеріальної шкоди завданої залиттям, для попередження умисного створення обставин, за яких буде неможливо отримати об’єктивний висновок експерта з вищезазначених питань, необхідно вчасно вжити заходів, а саме призначити експертизу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 134, 135 ЦПК України

Прошу:

1. Забезпечити доказ завданої шкоди залиттям, шляхом призначення експертизи перед якою поставити наступні питання:

•Чи мало місце залиття 12 березня 2009 р. та 11 квітня 2009 р. в квартирі № 8 в буд. № 17 по вул. Чернишевського в м. Києві?

•Яка причина залиття 12 березня 2009 р. та 11 квітня 2009 р. в квартирі № 8 в буд. № 17 по вул. Чернишевського в м. Києві?

157

Клопотання про призначення судово-психологічної експертизи

Судді Дарницького районного суду м. Києва

Горбаль Т. В.

ПОЗИВАЧ: Семенюк М. Ю.:

03164, м. Київ,

вул. Генерала Наумова, 21, кв. 33

т.: 423-55-55

КЛОПОТАННЯ

про призначення судово-психологічної експертизи

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Семенюка М. Ю. до Держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа — Прокуратура м. Києва, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

З метою справедливого та повного розгляду даної справи прошу:

•Призначити судово-психологічну експертизу в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

•Поставити експерту такі запитання:

1.Чи була ситуація, яка пов’язана із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним засудженням Семенюка М. Ю. психотравмуючою для нього?

2.Яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу згідно зазначеної ситуації на особистість Семенюка М. Ю.?

3.Чи нанесено внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного засудження та відбування покарання на протязі більше, ніж 6 років, погіршення стану здоров’я як фізичного (захворювання клінічно-виліковним туберкульозом легень, а пізніше — виразкою дванадцятиперсної кишки), так і психічного (зазнав сильних душевних травм, постійно був схильний до суїциду і у зв’язку з цим був встановлений діагноз астено-депресивний синдром, неодноразово встановлювалась III (третя) група інвалідності), накладення арешту на квартиру, де прописаний Семенюк М. Ю., неможливості у зв’язку із незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду закінчити Професійно-технічне училище № 11 м. Києва та отримати професію, а, отже, і стабільний заробіток у майбутньому, моральна шкода з психологічної точки зору?

4.Який можливий розмір грошового відшкодування за завдану незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду моральну шкоду із урахуванням психологічних коефіцієнтів?

158

Клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи

Судді Солом’янського районного суду

м. Києва Братовій І. А.

Представника позивача: Крюкова Андрія Володимировича

08606, Київська область, м. Васильків,

в/м 11, буд. 11, кв. 12

КЛОПОТАННЯ

про призначення судово-почеркознавчої експертизи

У провадженні Солом’янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 2-2808/09 за позовом Білої Маріанни Олександрівни до Сірої Зінаїди Іванівни про визнання договору дарування квартири (за адресою — м. Київ, вул. Ю. Фучіка, 67, кв. 45) недійсним.

В обґрунтування своїх вимог посилаємося на те, що Іванова Р. О., яка померла 20 листопада 2008 року, перед своєю смертю за договором дарування квартири від 20 квітня 2008 року, посвідченим Тусіною Н. О., державним нотаріусом дев’ятої київської нотаріальної контори, подарувала квартиру Сірій З. І., яка перед смертю Іванової Р. О. часто спілкувалася з нею та в зв’язку з тим, що остання ніколи не висловлювала бажання подарувати власну квартиру Сірій З. І.

Відповідно до пояснень свідків після 20.04.2008 р. Іванова Р. О. жодному з них не казала, що підписала договір дарування або інший договір відносно своєї квартири, навпаки, свідку Ванді Н. В., яка є її близькою подругою, в осені казала, що ніякого договору вона не підписувала. Тому виникає сумнів у належності підпису на договорі даруванні саме Івановій Р. О.

Для вирішення питання про належність підпису Івановій Р. О. в період укладання і посвідчення договору дарування квартири потрібні спеціальні знання в області почеркознавства та проведення су- дово-почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ст. 143 ЦПК для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтв, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На підстав викладеного,

Прошу:

1.Призначити по цивільній справі за позовом Білої М. О. до Сірої З. І. про визнання недійсним договору дарування квартири судово-почеркознавчу експертизу, перед якою поставити наступні запитання:

1) Чи виконаний підпис в оригіналі договору дарування квартири Івановою Русланою Олександрівною, чи іншою особою?

2.Проведення даної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

3.Витребувати для проведення даної експертизи у відповідача оригінал договору дарування.

159

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (не ідентифікаційні ознаки)

Судді Дарницького районного суду м. Києва

Пархонову М. М.

Заворухи Олексія Вікторовича (представник відповідачів)

02222 м. Київ,

вул. Васильківська, 96, кв. 118

тел. 500-00-00

КЛОПОТАННЯ

про призначення почеркознавчої експертизи

по цивільній справі № 4-444

Відповідачі Ніжний В. І. та Новенький А. О. не визнають позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що при написанні розписки та графіку погашення заборгованості гроші не передавались, а написання було під примусом. В зв’язку з цим, за необхідним є отримання нового доказу — висновку експерта по визначенню психологічного стану під час написання рукописів, а саме, чи можливе було написання цих документів під примусом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 143 ЦПК,

Прошу:

1.Призначити судово-почеркознавчу експертизу по встановленню неідентифікаційних ознак почерку та підписів відповідачів на «розписці» (а.с. 8) та «графике» (а.с. 9).

На вирішення експертизи поставити наступне запитання: чи можливе виконання даних рукописів особами, які знаходились в стані збудження, або в якомусь іншому нервовому стані, який би міг бути при примушуванні написання цих рукописів.

Для дослідження відповідачами будуть надані зразки почерку та підписів (вільні, експериментальні) в строк зазначений судом.

2.Зобов’язати відповідача надати для проведення експертизи оригінали розписки та графіку погашення заборгованості.

160