Проц. документы 2010

Позовна заява щодо стягнення завищеної суми за користування гуртожитком

Шевченківський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Бойко Олександр Іванович

03069 м. Київ,

вул. Артема, 88, к. 14

тел.: (066) 736-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Відкрите акціонерне товариство «Південмонтаж»

01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 16

т. 280-77-77

ЦІНА ПОЗОВУ: 7.018,21 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання недійсним Договору оренди житла та стягнення безпідставно отриманих коштів

Між відповідачем ВАТ «Південмонтаж» та гр.-ом Бойко Олександром Івановичем були складені Договори оренди житла за № 101 від 02 січня 2006 р.; 02 січня 2007 р., за яким встановлена орендна плата 237 грн 88 коп.; 317 грн 47 коп. відповідно. За даним Договором до складу орендної плати включаються пропорційно до площі кімнати, що орендується, витрати на обслуговування і ремонт будинку, в якому знаходиться кімната (ліжко/місце), що орендується, і самої кімнати, а також витрати на оплату комунальних та ін. послуг: за площу — 145,56; опалення — 51,28; електроенергія — 29,24; холодна вода — 8,40; гаряча вода — 28,40.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 р. № 442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ», визначено механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки у розмірі 2 відсотків до діючого тарифу на природний газ до споживачів усіх форм власності, тобто з 15.06.2005 р., застосовується плата в розмірі 1,90 грн/м3 (1,86 грн * 1,02 = = 1,90 грн, з ПДВ).

Нарахування вартості послуги за гаряче та холодне водопостачання здійснюється відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03 липня 1995 року № 483 «Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті», Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 за № 1497 та Положення про впровадження квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 р. № 2308, за фактичними показниками лічильників холодної і гарячої води, встановлених в будинку. Різниця розподіляється серед споживачів-мешканців кімнат пропорційно кількості мешканців у кімнаті.

Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.09.02 р. № 1787 «Про встановлення граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян» (зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 30 вересня 2002 року за № 73/456), плата за проживання в гуртожитках не обладнаних ліфтами та на перших поверхах гуртожитків з ліфтами складає до 28,00 грн (з ПДВ) за ліжко-місце в місяць. Громадяни, які проживають в окремих кімнатах гуртожитків, оплачують квартирну плату та вартість комунальних послуг за тарифами, які затверджуються Кабінетом Міністрів України і Київською міською державною адміністрацією.

Робітники та службовці, які проживають у гуртожитку однієї організації (підприємства), а працюють в іншій, сплачують за проживання в гуртожитку за ліжко-місце або квартирну плату та вартість комунальних послуг. Різницю між витратами на утримання гуртожитку і платою за проживання, власникові гуртожитку, за домовленістю, повинна компенсувати та організація, де працюють проживаючі.

61

Згідно ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів, відповідно до ст. 8 зазначеного Закону здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін та тарифів.

П. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 820 ЦК, якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.

Тобто, зазначений Договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства в частині встановлення вільних цін і тарифів за витрати на обслуговування і ремонт будинку, в якому знаходиться кімната (ліжко/місце), що орендується, а також витрати на оплату комунальних та інших послуг.

Відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 217 ЦК недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві в листопаді 2007 р. здійснила перевірку ВАТ »Південмонтаж» (далі ВАТ «ПМ»). В результаті перевірки було встановлено порушення вимог Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.02 р. № 1249 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення» (зі змінами і доповненнями) та Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.09.02 № 1787 «Про встановлення граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян» в частині застосування вільних цін на житлово-комунальні послуги за умови запровадження для них режиму державного регулювання, про що складено акти № 329 від 22.11.07 р. та № 476 від 02.12.07 р.

За наслідками перевірки Держінспекцією цін прийнято Рішення № 222 від 05.12.07 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни та вилучення у відповідача в доход державного бюджету на загальну суму 192’107,01 грн та винесено припис № 217 від 05.12.07 р. про

усунення порушення державної дисципліни цін та проведення перерахунків по всіх особових рахунках мешканців гуртожитків на загальну суму 64’035,67 грн.

Рішення та припис Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві ВАТ «ПМ» відмовилось виконувати і звернулося до Господарського суду з позовом про визнання їх недійсними. Постановою Господарського суду м. Києва від 27.03.2009 р. по справі № 25/99-А у позові відмовлено повністю, мотивуючи наступним:

Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій порушення державної дисципліни цін є одержання суб’єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.. Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умов запровадження для них режиму державного регулювання.

Статтею 191 ГК України визначено, що законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, грани-

62

чних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов’язкового декларування зміни цін.

Відповідно до ст. 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2002 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» встановлено, що Київська та Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють, в тому числі, і граничні розміри плати за проживання у гуртожитках громадян, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні законних підставах.

Таким чином, законодавством України органам місцевого самоврядування надано повноваження на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги встановлення плати за проживання у гуртожитках громадян.

Розпорядженням КМДА від 20.06.2002 № 1245 затверджені тарифи на житлово-комунальні послуги для населення.

Відповідно до п. 3 Розпорядження у випадку, коли громадяни проживають в гуртожитку однієї організації (підприємства), а працюють в іншій, оплата за проживання в гуртожитку здійснюється ними в порядку, передбаченому пунктами 1 — 4 примітки до цих граничних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян.

Різницю між витратами на утримання гуртожитку і платою за проживання власникові гуртожитку компенсує те підприємство, установа, організація, де працюють проживаючі, на договірних засадах.

Згідно розрахунку суми необґрунтованої отриманої виручки ЖКВ ВАТ «Південмонтаж» внаслідок завищення плати мешканцям за проживання в гуртожитку по вул. Артема, 88 за період листопад 2006 р. — жовтень 2007 р. включно, сума, яку позивач повинна була сплачувати за рік становить

1316,88 грн.

В період з травня 2005 р. по грудень 2008 р. включно, позивачем було сплачено 11846,77 грн. Згідно розрахунків Державної інспекції він, за той самий період, повинен був сплатити 4828,56 грн. Тобто, переплата за вказаний період становить 7018,21 грн, згідно розрахунку.

По сьогоднішній день перерахунок позивачу не зроблений, що є не виконанням Припису Держінспекції цін № 217 від 05.12.2007 р. Відповідно до розрахунку, що є додатком № 1 до позову сума, яка повинна бути повернена позивачу, як безпідставно отримана відповідачем становить 7018,21 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 6, п. 2. ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 217, 236, ч. 1 ст. 632, ч. 1 ст. 820, 1212 Цивільного кодексу України; ст. 7 Закону України «Про житло- во-комунальні послуги»,

Прошу:

1.Визнати недійсними Договори оренди житла № 101 у частині встановлення орендної плати та порядку розрахунків від 02 січня 2006 року у п. 2.1. та від 02 січня 2007 року у п. п. 1.4. та 1.5.

2.Встановити розмір орендної плати та порядку розрахунків згідно чинного законодавства.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південмонтаж» на користь позивача безпідставно отримані кошти в розмірі 7018,21 грн.

4.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південмонтаж» на користь позивача державне мито, згідно квитанцій.

5.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південмонтаж» на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, згідно квитанцій.

Додатки:

1.Розрахунок до позову.

2.Копія листа державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві.

3.Копія Постанови Господарського суду України.

4.Копії квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг на 8 арк.

5.Копія договору оренди житла.

6.Квитанція про сплату державного мита (70,18 грн).

7.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн).

8.Копія позовної заяви з додатками.

63

64

65

Позовна заява щодо стягнення боргу за договором оренди житла

Дарницький районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Небрат Тарас Олександрович

Проживає: 02068, м. Київ, вул. Ахматової Ганни, 13 кв. 1

тел. (063) 265-44-44

ВІДПОВІДАЧ:

Рябова Любов Леонідівна

02091, м. Київ,

вул. Харківське шосе, 142 кв. 12

тел. (067) 937-77-77

ЦІНА ПОЗОВУ: 9.240,00 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення боргу за договором оренди

17 серпня 2008 р. Небрат Тарас Олександрович (позивач) та Рябова Любов Леонідівна (відповідач) уклали короткостроковий Договір оренди приміщення.

Згідно п. 1.2 приміщення надається Орендарю на термін з 17 серпня 2008 р. по 17 серпня 2009. Згідно п. 3.1 щомісячна орендна плата за орендоване приміщення становить суму в гривнях еквівалентну 1.200,00 доларів США за курсом НБУ на дату оплати. На той час ця сума становила 6.600,00

грн (за 1 долар США — 5.5 грн).

З серпня 2008 року по грудень 2009 року курс долара неодноразово змінювався, але позивач сплачував відповідачці орендну плату за її вимогою саме в доларах США в сумі 1.200,00.

В січні 2009 року позивач попросив відповідача переглянути умови п. 3.1 Договору, так як курс долара виріс і позивачу стало важко сплачувати такі кошти. Після чого орендар з орендодавцем дійшли згоди за усною домовленістю, що розмір орендної плати залишається незмінним в гривневому еквіваленті та буде становити 6.600,00 (шість тисяч шістсот) грн, що на день оплати складала за офіційним курсом НБУ (за 1 долар США — 7,70 грн) 857,00 (вісімсот п’ятдесят сім) доларів США.

29.01.2009 р. позивач сплатив відповідачу орендну плату за січень 2009 р. в сумі 800,00 (вісімсот) доларів США. Бракуючи 57 доларів він пообіцяв сплатити пізніше, посилаючись на важке матеріальне становище.

Згідно ч. 3 ст. 825 Цивільного кодексу України, Договір найму квартири може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця або членів його сім’ї. У цьому випадку наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці. Згідно ч. 2 ст. 825 ЦК, договір найму (оренди) може бути розірваний на вимогу наймодавця за рішенням суду у разі невнесення наймачем плати за житло при короткостроковому наймі — понад два рази.

Згідно п. 5.2 Договору, даний Договір може бути достроково припинений Орендодавцем за умови, що Орендодавець зобов’язаний письмово повідомити Орендаря про розірвання Договору не пізніше ніж за один календарний місяць до дати його розірвання та повернути Орендарю частину орендної плати, що відповідає періоду оренди з часу припинення Договору до кінця строку, за який внесена орендна плата.

17.02.2009 р., відповідач не попередивши заздалегідь, повідомила Небрата Т. О., що вона достроково припиняє дії Договору і в той же день виставила його речі з квартири та забрала ключі, не надавши йому навіть часу для того, щоб знайти інше житло.

Крім того, згідно п. 3.2 Договору оренди приміщення, Орендодавцеві був переданий залог у сумі 1.200, 00 (одна тисяча двісті) доларів США, який повинен був повернуться Орендарю у повному обсязі після закінчення строку дії цього Договору. Але цих коштів відповідачка позивачу не повернула На день складання позовної заяви ця сума складає за офіційним курсом НБУ (за 1 долар США — 7,70 грн) 9.240,00 (дев’ять тисяч двісті сорок) грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 810, 821, 825 ЦК, —

66

Прошу:

1.Стягнути з відповідача Рябової Любов Леонідівни на користь позивача Небрата Тараса Олександровича борг у розмірі 9.240,00 грн.

2.Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов’язані з розглядом справи, згідно квитанцій.

Додатки:

1.Копія Договору оренди приміщення.

2.Копія Додатку до Договору.

3.Квитанція про сплату юридичних послуг.

4.Квитанція про сплату державного мита (92,40 грн).

67

ГЛАВА 1.5. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ

З ПРАВОВІДНОСИН ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Позовна заява про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення

Деснянський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Деркач Тарас Олександрович

02068, м. Київ, вул. Ахматової Ганни, 12 кв. 67 тел. (063) 265-11-11

ВІДПОВІДАЧ:

Панасенко Іраїда Вікторівна

02232, м. Київ,

вул. Милославська, 17 кв. 4 Засоби зв’язку невідомі.

ТРЕТІ ОСОБИ:

1) Деркач Валентина Петрівна

2) Деркач Олександр Федорович

1) Деркач Оксана Олександрівна

02068, м. Київ,

вул. Ахматової Ганни, 12 кв. 67

тел.: (044) 565-44-44

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення

17 липня 2009 року ми з моїми батьками, Деркач В. П., Деркач О. Ф. та сестрою, Деркач О. О., придбали у Фіщук Віктора Микитовича ½ частку квартири № 4 у буд. 17 по вул. Милославській в м. Києві, в рівних частинах кожний, по 1/8 частині кожний. Тобто, з цього моменту, згідно ст. 363 ЦК України, ми набули право власності на це майно.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Однак, ми не маємо можливості розпоряджатися своїм власним майном, так як відповідачка, Панасенко І. В. не впускає нас до спірної квартири.

Я неодноразово намагався потрапити до квартири, але відповідачка підпирала двері зсередини та замикала її на внутрішні засови. Також ми зверталися до дільничного, але все це виявилося марним, так як і його відповідачка до квартири не впускала та двері йому не відчиняла, не бажаючи давати будь-яких пояснень.

Згідно зі ст. 155 ЖК України, власник квартири чи її частки не може бути позбавлений права користування житловим приміщенням, крім випадків, передбачених законодавством.

Хочу зазначити, що колишній власник ½ зазначеної спірної квартири, Фіщук В. М. вже звертався з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та визначення порядку користування квартирою до Панасенко І. В. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2007 року позов був задоволений.

Згідно ст. 386 ЦК власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. 155 Житлового кодексу України; ст. 22, 319, 321, 358, 363, 386 Цивільного кодексу України, —

68

Прошу:

1.Зобов’язати відповідача Панасенко Іраїду Вікторівну не чинити позивачу перешкод у користуванні власністю, а саме ½ квартири № 4 у буд. 17 по вул. Милославській у м. Києві.

2.Вселити Деркач Тараса Олександровича в квартиру № 4 у буд. 17 по вул. Милославській у м. Києві.

3.Стягнути з відповідача Панасенко І. В. на користь позивача судові витрати, згідно квитанцій.

Додатки:

1.Копія Договору купівлі-продажу квартири.

2.Копія Рішення Деснянського районного суду м. Києва.

3.Квитанція про сплату державного мита (8,50 грн).

4.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення (37 грн).

5.Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

69

Позовна заява про визначення порядку користування квартирою, поділ квартири

та припинення права власності в частині

Деснянський районний суд м. Києва

02225 м. Київ, пр-т Маяковського, 5-В

ПОЗИВАЧ:

Шевченко Валентин Сергійович

02156 м. Київ,

вул. Мілютенка, 23, кв. 11

тел. (066) 773-00-00

ВІДПОВІДАЧІ:

1) Шевченко Наталія Валентинівна

02232 м. Київ,

вул. Закревського, 13, кв. 44

тел.: 532-11-11

2) Пугач Олена Сергіївна

02232 м. Київ,

вул. Закревського, 13, кв. 44

тел.: 532-11-11

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визначення порядку користування квартирою, поділ квартири та припинення права власності в частині

Співвласниками квартири, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 13, кв. 44, що є спільною частковою власністю, згідно свідоцтва про право власності на житло є:

•Шевченко Наталія Валентинівна (Відповідач-1);

•Шевченко Валентин Сергійович (Позивач);

•Пугач Олена Сергіївна (Відповідач-2).

Зазначені мешканці є співвласниками в рівних долях.

Квартира 3х кімнатна, що має загальну площу 69,6 м2, корисну — 42,1 м2, складається з наступних окремих жилих кімнат:

1а кімната –зала площею 17,0 м2 2а кімната — спальня з балконом площею 14,9 м2

3а кімната — спальня з балконом площею 10,2 м2.

Підсобні приміщення — кухня, ванна, санвузол, коридор перебувають в загальному користуванні, всього площею 27,5 м2.

На даний час позивач разом зі своєю дружиною Шевченко Світланою Олександрівною та з донькою (немовля) Шевченко Анною Валентинівною, 2008 р.н. вимушений проживати за адресою мешкання його дружини в однокімнатній квартирі разом з її мамою. Неможливість його проживання з сім’єю у власній квартирі пов’язана з чиненням перешкод у цьому відповідачами, в зв’язку з небажанням відповідачів жити разом з його дружиною в одній квартирі. Відповідачі не тільки не погоджуються на вселення сім’ї Шевченко В. С. (з його дружиною та донькою) в будь-яку з кімнат квартири, а навіть при їх навідуванні демонструють явну неповагу та неможливість проживання разом з ними.

Відповідно до ст. 150 ЖК громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Згідно ст. 383 ЦК власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання

для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частина 3 даної норми зазначає, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовляються визначити

70