Проц. документы 2010

Позовна заява про відшкодування шкоди

Києво-Святошинський районний суд

ПОЗИВАЧ:

Логвиненко Іван Миколайович

03194, м. Київ, вул. Зодчих, 6, кв. 1

тел.: 405-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Сизий Віктор Дмитрович

03194, Київська обл., Києво-Святошинський р-он, с. Софіївка, вул. Толстого, 1

засоби зв’язку не відомі

ЦІНА ПОЗОВУ: 8.837,03 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про відшкодування шкоди

Я, Логвиненко І. М., власник транспортного засобу ВАЗ-2106, реєстраційний номер 017-42 КЕ, свідоцтво про реєстрацію КІС № 865010 (надалі — транспортний засіб).

25 вересня 2008 року між мною та громадянином Сизим В. Д. (надалі — відповідач) виникла домовленість, відповідно до якої відповідач зобов’язався здійснити ремонт транспортного засобу, за що останнім було отримано авансовий платіж у розмірі 600 грн, а я зобов’язався оплатити усі послуги. За нашою домовленістю, строк виконання ремонту становив два тижні, тобто до 03.10.2008 р.

Ремонт проводився з моїх матеріалів: фільонки на двері (4 шт.), поріг на автомобіль (2 шт.), фарба (4 б.), ґрунтовка (1 б.), розчинник (2 б. по 1 л), ацетон (1 б. — 1 л), шпаклівка затверджувач (600 г), та ін.

Транспортний засіб був переданий мною відповідачу 25.09.08 р., що підтверджується розпискою. Ремонт проводився в приватному гаражі відповідача. В зазначений строк відповідач ремонтні роботи не виконав. На мої звернення він постійно зазначав, що ремонт скоро завершить. В січні 2009 року я звернувся до відповідача з вимогою розірвати нашу домовленість у зв’язку з несвоєчасним виконанням ремонту та повернути мені автомобіль. На що відповідач запевнив мене, що він вже скоро закінчить роботу чим виконає свої зобов’язання.

08 лютого 2009 р. в приватному автогаражі відповідача, де на той час знаходився мій автомобіль, виникла пожежа, внаслідок якої транспортний засіб ВАЗ-2106, реєстраційний номер 017-42 КЕ було знищено вогнем. Пожежа сталась у зв’язку з коротким замиканням в електромережі.

Як вбачається з обставин, викладених вище, наші з відповідачем дії були спрямовані на виникнення обопільних прав і обов’язків та мають ознаки договору підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 841 ЦК України визначає, що підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Як було зазначено вище, відповідач не виконав покладених на нього зобов’язань — не зберіг передане йому майно, в результаті чого транспортний засіб було знищено під час пожежі. Тобто, з вини відповідача моєму майну було завдано шкоди.

На мої неодноразові усні звернення до відповідача про відшкодування завданих збитків, останній ухиляється від здійснення таких дій.

ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза — Стандарт» був складений Акт № 1904 автотоварознавчого дослідження від 25.07.2009 року, де вартість матеріального збитку складає 8.537,03 грн. За проведення даного дослідження я сплатив 300,00 грн, згідно квитанції.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1192 ЦК України, в свою чергу, визначає порядок відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити

111

пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілого визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Окрім того, відповідачем мені завдана моральна шкода. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Зважаючи на мій вік, транспортний засіб був для мене єдиним доступним засобом руху. В зв’язку з діями відповідача, я позбавлений можливості виїжджати за місто, що спричинило, в свою чергу, певні моральні страждання. Більш того, коли я дізнався про пошкодження транспортного засобу внаслідок пожежі, я зазнав душевних страждань. Згідно ст. 23 ЦК, моральна шкода, що полягає в душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа у зв’язку із знищенням чи пошкодженням майна підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 837, 841, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, —

Прошу:

1.Стягнути з відповідача на мою користь відшкодування заподіяної майнової шкоди у розмірі 8.537,03 грн (вісім тисяч п’ятсот тридцять сім грн 03 коп.).

2.Стягнути з відповідача на мою користь кошти, сплачені за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 300,00 грн (триста грн).

3.Стягнути з відповідача на мою користь відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5.000,00 грн (п’ять тисяч грн).

4.Стягнути з відповідача на мою користь судові витрати, згідно квитанцій.

Додатки:

1.Копія Розписки від 25 вересня 2008 року.

2.Копія Акту № 1904 автотоварознавчого дослідження від 25.07.2009 р.

3.Копія квитанції про оплату експертних послуг.

4.Копія технічного паспорту.

5.Копія Довідки ГУ МНС України в Київській області Києво-Святошинського районного управління № 129 від 14 лютого 2009 р.

6.Копія Акту про пожежу від 08 лютого 2009 р.

7.Квитанція про сплату державного мита (88,37 грн).

112

ГЛАВА 1.9. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ

ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Звернення до управління у справах захисту прав споживачів

Київське обласне управління у справах захисту прав споживачів

Панченко Надія Олексіївна

вул. Гагаріна, 3, с. Григорівка Обухівського району Київської обл.

тел. (098) 561-00-00

ЗВЕРНЕННЯ

В Обухівському районі Київській області в селі Григорівка, що знаходиться на землях Григорівської сільської ради по вул. Миру, біля буд. № 33 знаходиться продовольчий магазин, послугами якого користуються мешканці села.

Хочу довести до Вашого відома, що зазначений магазин працює з чисельними порушеннями правил торгівлі, а саме:

1.Реалізовується неякісний та прострочений товар.

2.На товарі відсутні етикетки з його найменуванням та визначенням строку придатності. На вимогу покупців не надаються відповідні документи на відповідний товар.

3.Порушуються правила зберігання товару. Продукти харчування без належної упаковки знаходяться просто на підлозі.

4.Незазначеніцінинатовари. Продавецьреалізуєтоварзацінами, визначениминавласнийрозсуд.

5.В магазині реалізовуються спиртні напої на розлив без належного на те дозволу.

6.Покупцям не видаються чеки на придбаний ними товар.

7.Відсутній куточок споживача.

8.Продавець, яка проживає в одній сім’ї з хворими на туберкульоз, працює без санітарної книжки.

9.На вимогу покупців, замінити товар неналежної якості та усунути вищезазначені порушення, продавець відмовляє, м’яко кажучи «не літературною мовою».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця) та ін.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів», Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов’язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком. Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Відповідно до ст. 14 ЗУ споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну. На товари (наслідки робіт), використання

113

яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров’я споживача, навколишнього природного середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатності). Якщо для безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов’язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець — до споживача. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється. Якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товарів (наслідків робіт) вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров’ю, майну споживача чи навколишньому природному середовищу, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний негайно припинити їх виробництво (реалізацію) до усунення причин заподіяння шкоди, а в необхідних випадках — вжити заходів щодо вилучення їх з обігу і відкликання у споживачів. Якщо причини заподіяння шкоди усунути неможливо, виробник (виконавець) зобов’язаний зняти таку продукцію з виробництва, вилучити з обігу, відкликати у споживачів. У разі невиконання цих обов’язків зняття продукції з виробництва, вилучення з обігу і відкликання у споживачів проводиться за приписом органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за безпекою продукції. Виробник (виконавець) зобов’язаний відшкодувати у повному обсязі завдані споживачам збитки, пов’язані з відкликанням продукції.

Відповідно до ст. 15 ЗУ споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування — про склад, номінальну кількість, харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; строк придатності (строк служби) товару та ін. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції. Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Відповідно до ст. 21 ЗУ, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будьяким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; ціну продукції визначено неналежним чином.

Ми неодноразово звертались зі скаргами та вимогами щодо припинення вищезазначених порушень. Але керівництво підприємства на наші зауваження жодним чином не реагують. Тому ми змушені звертатись з такими скаргами у відповідні органи.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», —

Прошу:

1. Здійснити відповідне реагування:

•направити розпорядження про зупинення порушення прав споживача;

•перевірити якість продукції, її безпеку, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг;

•провести контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану проду-

кцію;

•заборонити реалізовувати продукцію без документів і сертифікатів відповідності, якщо вони є обов’язковими, а також, якщо термін придатності не позначений або продукція фальсифікована;

•прийняти рішення про призупинення реалізації та виробництва продукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів;

•прийняти рішення про тимчасове зупинення діяльності суб’єктів господарювання, які систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів;

•накласти адміністративне стягнення, а також стягнення, передбачене ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів».

2.Скласти відповідний акт щодо результатів перевірки та повідомити про це заявника.

114

Позовна заява щодо захисту прав споживача

Оболонський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Когут Світлана Віталіївна

04214, м. Київ,

вул. Північна, 3, кв. 9

тел.: (044) 411-00-00

ВІДПОВІДАЧІ:

1. Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа Смирнов Вадим Геннадійович

07000, Херсонська обл. Голо-Пристанський р-н, с. Залізний порт, вул. Міра, 2

тел.: (050) 100-00-00

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодор»

05000, м. Миколаїв, вул. Катарського, 2

інд. код.: 30050000 тел.: (050) 500-00-00

ЦІНА ПОЗОВУ: 311,50 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист прав споживача

28 серпня 2007 року я, Когут С. В., в касі на автовокзалі смт Залізний порт придбала три квитки у суб’єкта підприємницький діяльності — фізичної особи, Смирнова В. Г. (відповідача-1). На зворотній стороні квитків стоїть штамп ТОВ «Автодор» м. Миколаїв (відповідач-2). При покупці даних квитків, я замовила автобус «Неоплан», на що касир, тобто відповідач-1 повідомив, що на цей автобус залишилось лише чотири останніх квитки, вартістю по 100,00 грн за кожний. З даною умовою я погодилась та сплатила за три квитки 300,00 грн. Для порівняння — вартість одного залізничного квитка в плацкартному вагоні — 25 грн.

Касир уточнив, що відправлення має бути о 1800 28.08.07 р. з автовокзалу. На моє запитання, в якому саме місті в Києві буде здійснюватись висадка, касир повідомив, що біля центрального залізничного вокзалу «Київ-пас» в 300 ночі. Мій чоловік попросив свого брата зустріти нас на автомобілі на залізничному вокзалі.

У назначений час, я, мій чоловік Когот І. В., моя мати, Коваль Л. М., та мій малолітній син (4 роки) прийшли до автовокзалу на посадку. О 1800 автобуса не було. Цікавим виявилось ще й те, що на нього і не було пасажирів, хоча, як мені повідомив касир, квитки нам були продані останні, а автобус має приблизно 47 місць. Нервуючи, я постійно підходила до касира і запитувала, де наш автобус, на що відповідь була: «чекайте, буде».

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача», якщо виконавець прострочує надання послуги згідно з договором, він за кожну годину, якщо тривалість виконання визначена у годинах, сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги.

Розрахунки пені за затримку відправлення:

Затримка відправлення мікроавтобуса (замість автобуса) становить півтори години (з 1800 до 1930). Вартість послуг — 300,00 грн.

3 % з 300,00 грн = 9,00 грн.

Пеня за півтори години: 9*1,5 = 13,50 грн.

О 1930 до нас підійшов чоловік і запитав: «Хто на Київ?». Ми пішли за ним і побачили, що нам пропонують їхати на мікроавтобусі, який не відповідає умовам проїзду на велику відстань (з смт Залізний порт до м. Києва понад 650 км), не кажучи про те, що квитки я придбала на комфортабельний ав-

115

тобус «Неоплан» (двоповерховий з багажним відділенням, м’якими сидіннями, кондиціонером, відеомагнітофоном тощо). Але, ніяких пояснень з цього зауваження не було.

За час переїзду на цьому мікроавтобусі я зі своєю сім’єю відчули багато незручностей: весь наш багаж стояв поруч з нами, що завдавало певних незручностей; водій брав попутних пасажирів, яким штучно створював місця, кладучи дощечку на наші сумки; протягом усієї дороги було відкрите вікно, в той час коли моя мати була простуджена, а також це могло призвести до застуди моєї дитини. Одна з пасажирок, Воронцова Л. І., в розмові з нами повідомила, що вона вже не вперше чує про таке перевезення (кошти сплачуються за автобус «Неоплан», а везе мікроавтобус без дотримання умов дальнього рейсу).

Приїхавши до Херсону нас висадили майже на дорозі. Там нас чекав мікроавтобус «Мерседес», д. н. ВТ 0000 АА, який належить суб’єкту підприємницької діяльності — фізичній особі, Бойко Б. В. Пасажирів, які мали їхати на автобусі «Неоплан» було приблизно — 15 чоловік. Те, що нам знову запропонували, також зовсім не відповідало умовам комфортабельного автобусу. На запитання пасажирів, де ж обумовлений автобус, відповіді ніхто не надав. На нічний рейс та довгий маршрут повинно бути два водія, але водій був один, що не могло не викликати у мене тривоги за себе та за свою дитину. Поміж Первомайськом та автошляхом Київ-Одеса наш водій виїхав на зустрічну смугу, щоб обігнати вантажівку. Внаслідок такого порушення правил дорожнього руху сталось ДТП з вини водія нашого мікроавтобуса, чим було завдано шкоди вантажівці. Всупереч цьому, водій не залишився на місці ДТП, а поїхав далі на обгін.

В Київ ми приїхали не в 300, як нам обіцяли а на початку шостої години ранку, і не на залізничний вокзал, а на Московську площу біля автовокзалу. Згідно ч. 5 ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» відправлення чи прибуття автобусів приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автовокзалу чи автостанції, а в разі їх відсутності — із зупинок, передбачених розкладом руху.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача», якщо виконавець прострочує надання послуги згідно з договором, він за кожну годину, якщо тривалість виконання визначена у годинах, сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги.

Розрахунки пені за запізнення у прибутті:

Запізнення у прибутті мікроавтобуса становить 2 години (з 300 до 510-20). Вартість послуг —

300,00 грн.

3 % з 300,00 грн = 9,00 грн.

Пеня за 2 години: 9 * 2 = 18,00 грн.

Разом пеня за прострочення надання послуги перевезення становить: 13,5 + 18 = 31,50 грн.

На мікроавтобусі було значне ушкодження від ставшогося ДТП, що свідчить про існуючу небезпеку для мене, моєї дитини та інших членів моєї родини.

30 серпня 2007 року я звернулась за захистом своїх прав до Міністерства транспорту та зв’язку України. 29 вересня 2007 року Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс) міністерства транспорту та зв’язку України надав мені відповідь на моє звернення. У відповіді зазначалось, що я скористалась нелегальними послугами перевізника, тому мені порадили надалі здійснювати поїздки тільки рейсами, що виконуються на законних підставах, якщо я купувала квитки у касі автовокзалу.

Згідно ст. 910 ЦК України, за договором перевезення пасажирів одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а вразі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його перевезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідного квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно до Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець). Та, відповідно цього Закону, відповідач зобов’язаний був здійснити перевезення відповідно до тієї інформації, яку я отримала в касі при придбанні квитків.

Згідно ст. 10 Закону, у разі виявлення недоліків у наданій послузі споживач має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Оскільки замість нашого автобуса перевезення здійснювалось зовсім іншим, то відповідач при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 54 ЗУ «Про автомобільний транспорт», повинен був повернути мені кошти, сплачені за перевезення в розмірі 300,00 грн та запропонувати інший рейс. Так як, з боку відповідача це виконано не було, то вважаю, що відповідач мені повинен

116

відшкодувати повну вартість сплачених мною квитків у розмірі 300,00 грн, оскільки такі умови перевезення мене та мою родину не влаштовували.

Також, я вважаю, що відповідачем мені завдана моральна шкода. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях за усіма вищенаведеними обставинами. Грошове відшкодування моральної шкоди я визначаю у розмірі 5.000,00 грн.

На підставі вищевказаного та керуючись ст. 23, 910 Цивільного кодексу України; ст. 10, 23 Закону України «Про захист прав споживачів»; ст. 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», —

Прошу:

1.Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь вартість трьох квитків у розмірі 300,00 грн.

2.Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь пеню за прострочення надання послуг перевезення у розмірі 31,50 грн.

3.Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5.000,00 грн.

4.Стягнути з відповідачів солідарно на мою користь судові витрати, згідно квитанцій.

Додатки:

1.Копії трьох квитків.

2.Копія відповіді Укравтотранса.

3.Копія відповіді Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

4.Копія свідоцтва про народження сина.

117

Позовна заява щодо захисту прав споживача при отриманні туристичних послуг

Шевченківський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ :

Токар Людмила Олександрівна,

02068, м. Київ,

вул. Ревуцького, 24, кв. 3,

тел. (044)592-99-99;

ВІДПОВІДАЧ:

ТОВ «Компанія «Роксана-Тур»

04053, м. Київ. вул. Артема, 95/36, ЄДРПОУ33889244, ІНН — 338892326535 тел.: (044) 425-03-03

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист прав споживача

03 вересня 2009 року між мною та відповідачем ТОВ «Компанія «РОКСАНА-ТУР» було укладено договір на туристичне обслуговування. За умовами даного договору, відповідач зобов’язується забезпечити надання на замовлення туриста комплексу туристичних послуг, а саме круїз «Середземноморська Одіссея» з 21.09.2009 по 03.10 2009 р. на фрахтованому морському лайнері JASMINE, вартість якого складає 3.924 (три тисячі дев’ятсот двадцять чотири) грн.

Я виконала умови договору, сплативши своєчасно та в повному обсязі суму, зазначену в договорі. Але скористатися даною послугою не змогла з вини відповідача. Письмового попередження від ТОВ «Компанія «Роксана-Тур» про невиконання умов договору я не отримала. Директор «Компанії «Рок- сана-Тур», Гвоздь О. О., тільки усно мені пояснив, що невиконання зобов’язання за умовами договору сталося з вини власника круїзного лайнера JASMINE.

Згідно ч. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов’язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

08 жовтня 2009 року мною була подана на ім’я директора компанії, Сисоєва О. О. Претензія, в якій я вимагала від відповідача повернення сплаченої мною, згідно договору суми (3.924.00 грн), коштів, втрачених при поверненні залізничних квитків (72.00 грн) та компенсації моральної шкоди у семиденний строк з моменту отримання даної претензії. Але відповіді на претензію я не отримала.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо під час надання послуг стане очевидним, що їх не буде виконано згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний термін для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений термін — розірвати договір і вимагати відшкодування збитків. Згідно ч. 5 ст. 15 ЗУ якщо виконавець не виконує, прострочує надання послуги згідно з договором, він за кожний день прострочення сплачує споживачеві пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги, якщо інше не передбачено законодавством.

Таким чином, відповідач має додатково сплатити: 3.924×0,03×86 = 10.123,92 грн. Згідно ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про туризм» розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб’єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Тому розмір пені повинен дорівнювати розміру суми, сплаченої мною за договором: 3.924,00 (три тисячі дев’ятсот двадцять чотири) грн.

Згідно ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов’язань туроператор, турагент, інші суб’єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства.

118

16 листопада 2009 року я отримала лист від «Компанії «Роксана-Тур», в якому повідомляють мене про неможливість виконання договірних зобов’язань згідно договору на туристичне обслуговування від 03 вересня 2009 року в зв’язку з неможливістю організації круїзу «Середземноморська Одіссея» з 21.09.2009 по 03.10.2009 р. на фрахтованому морському лайнері, та зобов’язується відшкодувати повну вартість ненаданого Турпродукта. Але я й по сьогоднішній день так і не отримала належного мені відшкодування.

Також, мені було завдано моральної шкоди, так як я, замість того, щоб використати свою відпустку з користю для оздоровлення та відпочинку, повинна була витрачати весь цей час на пошуки керівництва даної компанії та вимагання повернення моїх грошей. Так як гроші не були своєчасно повернуті, я не змогла скористатися іншими видами проведення відпочинку, а також зазнала нервового стресу. Моральну шкоду я оцінюю в 2.500 (дві тисячі п’ятсот) грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24, 32 Закону України «Про туризм», ч. 2 і 5 ст. 15, ст. 24 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 611, 618; ч. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України, —

Прошу:

1. Стягнути з відповідача ТОВ «Компанія «РОКСАНА-ТУР» на мою користь:

•борг за договірним зобов’язанням в сумі 3.924,00 (три тисячі дев’ятсот двадцять чотири) грн.

•пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги, що складає 3.924,00 (три тисячі дев’ятсот двадцять чотири) грн.

2. Стягнути з відповідача на мою користь завдані збитки в розмірі 72,00 (сімдесят дві) грн (втрата коштів при поверненні залізничних квитків).

3. Стягнути з відповідача на мою користь 2.500,00 (дві тисячі п’ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Додатки:

1.Копія договору на туристичне обслуговування в 03.09.2009 р.

2.Копія ваучеру.

3.Копія касового чеку про оплату вартості Турпродукта.

4.Копія зареєстрованої претензії про невиконання договірних зобов’язань.

5.Копія довідки ТОВ «Компанія «Роксана-Тур» форма 4ОПП.

6.Копія позовної заяви на 3-х аркушах.

119

ГЛАВА 1.10. ПРОЦЕСУАЛЬНІ

ДОКУМЕНТИ ЩОДО СПАДЩИНИ

Позовна заява про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини

Дніпровський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Ніконова Олена Миколаївна

03091 м. Київ,

вул. Драгоманова, 5, кв. 80

тел. (044) 147-11-58

ВІДПОВІДАЧ:

Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація

02094 м. Київ, б-р Праці, 1/1 тел. 559-10-73

ТРЕТЯ ОСОБА:

Київське міське управління юстиції

01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д

тел. 270-58-40

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини

27 жовтня 2008 року померла моя мати Ніконова Світлана Андріївна, яка постійно проживала в квартирі № 11 будинку № 9 по вул. Серафімовича у м. Києві, яка належала їй на праві приватної власності. Після її смерті відкрилася спадщина на вказану квартиру, житловий будинок за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Нежиловічі, вул. Леніна, 2 та земельну ділянку за цією адресою.

Відповідно до вимог ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживає постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Статтею 1270 ЦК України встановлюється строк для подачі такої заяви у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Я не скористалась своїм правом, у зв’язку з психологічною травмою, пов’язаною зі смертю моєї матері. Окрім того, мені пояснили, що спадщину оформлюють після спливу шести місяців, тому я і не розраховувала поспішати вирішувати питання щодо спадщини. Інших спадкоємців не має.

21 червня 2009 року я звернулась із заявою про прийняття спадщини та відповідними документами, на що державний нотаріус Коновалюк Т. Г. Десятої Київської державної нотаріальної контори листом вих. № 2113 повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки я пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1272 ЦК,

120