Проц. документы 2010

Однак різниця справжньої та вказаної на фото, в постанові та в рапорті швидкості 30 км/год і це не має законного пояснення, окрім як фальсифікація.

4)Працюючий в автоматичному режимі фото-відео записуючий вимірювач швидкості «ВІЗІР»

№0812391, що вказав швидкість має зробити три фото, а мені було надіслано лише одне.

5)Під час моєї зупинки інспектор ДАІ зобов’язаний був підійти до мене та скласти у моїй присутності протокол порушення. Однак це було проігноровано та складені усі документи після того як я вже поїхав. Якби я дійсно вчинив адміністративне правопорушення, то працівник ДАІ повинен був діяти відповідно до вимог п. 5 ст. 10 Закону України «Про міліцію».

Відповідно до п. 2.2. р. 1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України діяльність цих підрозділів здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, права на повагу гідності, забезпечення свободи та недоторканності особи та її прав, гласності та верховенства права.

Пунктом 2.3. передбачено, що працівники ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов’язані зі службою, бути ввічливими і тактовними у спілкуванні з громадянами.

Відповідно п. 2.4. Інструкції у своїй діяльності ДПС керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією.

Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 № 1111, визначено основні форми несення служби та тактичні прийоми, які застосовуються при нагляді за дотриманням учасниками Правил дорожнього руху., а саме:

13.1.Спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок

удокументах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів.

13.2.До роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються…В умовах набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», Департаментом ДАІ МВС України з метою якісного документування правопорушень водіями транспортних засобів з допомогою пристроїв фото — відео фіксації були розроблені та направлені для використання у службовій діяльності методичні рекомендації щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості «ВІЗІР» (вих. № 4/3-9839 від 28.11.2008 р.)

6)При винесенні відносно мене постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності порушено мої права, як особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, закріплені ст. 268 КпАП. Постанова винесена без дотримання ст. 33 КпАП, що також порушує мої права.

7)Прилад (як зазначено в Постанові «Візір 0711211»), яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фоточи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, або об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу тощо. Більш того виходячи з Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості — «Візір» визначається як радіолокаційний відео записуючий вимірювач швидкості, а не автоматичний засіб.

Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіноабо відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

8)Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа скоїла правопорушення. Так, як інспектор ДПС не спілкувався зі мною, не перевіряв мої документи та не міг знати, що за кермом знаходжуся саме я.

9)Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух

241

назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. На фотознімку не видно ділянку дороги з прив’язкою до місцевості на якій зроблено даний знімок. Можливо, автомобіль рухався на ділянці, де така швидкість дозволена? Автомобіль може використовувати інша особа за Довіреністю, а відповідальність має нести саме правопорушник.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 287, 288, 289 КпАП,

Прошу:

1.Визнати протиправною та скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення АМ 075600 від 28.04.2009 р. складене на Словацького В. С.

2.Закрити справу про адміністративне правопорушення.

Додатки:

1.Копія Постанови по справі про адміністративне правопорушення А75600.

2.Фотофіксація автомобіля ВАЗ д.н. АА 4900 АА.

3.Копія Рапорту від 26.04.2009 р.

4.Копія поштового конверту.

5.Копія Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

242

Позовна заява щодо оскарження рішень органу місцевого самоврядування

Одеський окружний адміністративний суд

Прокуратура м. Одеси

65026 м. Одеса,

вул. Ланжеронівська, 24-А 731-41-44, 22-72-16

В інтересах Держави, в особі Одеської обласної державної адміністрації

65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4 8 (048) 725-15-47 oda@odessa.gov.ua

ВІДПОВІДАЧ: Одеська міська рада

65004, м. Одеса, Думська площа, 1 8 (048) 728-17-01 omr@odessa.gov.ua

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання протиправним та нечинним рішення

Рішенням Одеської міської ради від 16.04.2008 року № 2726-V «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 22.01.2008 р. № 2153-V «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини)» затверджено Порядок примусового переміщення транспортних засобів у місті Одесі (надалі Порядок).

Згідно з п. 1.2 Порядку примусове переміщення транспортних засобів здійснюється у випадку порушення Правил дорожнього руху при зупинці й стоянці транспортного засобу в заборонених для цього місцях.

Вказане рішення є незаконним та підлягає визнанню неправомірним та скасуванню з наступних підстав.

Транспортний засіб є об’єктом права власності. Згідно ст. 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права власності допускається тільки у строго визначених законом випадках. Місцеві ради не мають повноважень з видання нормативних актів, якими обмежуються права власника.

Порушення правил стоянки (паркування) є адміністративним правопорушенням, оформлення якого повинне здійснюватись відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Чинна редакція КпАП не передбачає таких мір, як примусова евакуація (вилучення) транспортного засобу, як забезпечення провадження по справах про адміністративні правопорушення. Більш того, згідно ст. 5 КпАП місцеві ради не мають повноважень з встановлення відповідальності та порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до п. 2.10 Порядку, власники, якими порушено правила стоянки (паркування) повинні оплатити вартість робіт з примусового переміщення, блокування, зберігання транспортних засобів.

Таким чином, фактично під погрозою порушення його прав, неповернення власності, — водія примушують оплатити послуги, яких він не замовляв. Таке нав’язування послуг суперечить вимогам ст. 203 ЦК згідно якої волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Крім того, вказане рішення містить норми, які регулюють діяльність співпрацівників ДПС МВС України, що суперечить вимогам ст. 4 Закону України «Про міліцію», відповідно до якої правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку. Серед зазначених нормативних актів, які є правовою основою діяльності міліції, відсутні нормативні акти органів місцевого самоврядування.

243

Таким чином, при прийнятті вказаного рішення Одеською міською радою порушено вимоги ст. 19 Конституції України, відповідно до якої посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування можуть діяти тільки в межах, у порядку і способом, прямо передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Разом з тим, ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів держави при виявленні порушень закону.

Відповідно до ст. 60 КАС у випадках, встановлених законом прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» одним із основних завдань місцевих державних адміністрації є забезпечення в межах відповідної адміністративнотериторіальної одиниці виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.

Таким чином, на Одеську обласну державну адміністрацію покладено забезпечення виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня на території Одеської області.

З наведеного можна зробити висновок, що порушення в Одеській області законів України, в тому числі шляхом видання органами місцевого самоврядування незаконних нормативних актів, безпосередньо порушує права Одеської обласної державної адміністрації, що полягає в унеможливленні виконувати завдання визначене п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 17, 60, 61, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

Просимо:

Рішення Одеської міської ради від 16.04.2008 року № 2726-V «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 22.01.2008 р. № 2153-V «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини)» визнати неправомірним та скасувати.

Додатки:

1.Копія рішення Одеської міської ради від 16.04.2008 року № 2726-V «Про внесення доповнень до рішення Одеської міської ради від 22.01.2008 р. № 2153-V «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини)».

2.Копія адміністративного позову з додатками.

244

Позовна заява щодо оскарження дій про відмову у реєстрації місця проживання

Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Катрич Людмила Миколаївна

02099, м. Київ,

вул. Бориспільська, 3, к. 1

т.: (066) 200-00-00 yurpract@ua.fm

ВІДПОВІДАЧ:

Дарницьке Районне управління Головного управління МВС України в місті Києві

02121, м. Київ, вул. Кошица, 3-А

т.: 572-71-02

адреса ел. пошти не відома

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про зобов’язання вчинити дії

22 січня 2005 року Житловим управлінням «Лівобережне» Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Ерос» Акціонерного товариства холдінгової компанії «Київбуд» Катрич Людмила Миколаївна (далі — Позивач) була прийнята на роботу двірником, наказ № 2 від 21.02.05 р.

На день укладення трудового договору позивач не мала місця проживання в місті Києві. Відповідно до заяви від 23 січня 2005 року (Додаток № 1) позивачу Житловим управлінням «Лі-

вобережне» надано направлення № 1 від 09 серпня 2005 року (Додаток № 2) на тимчасове поселення із матір’ю Катрич Л. І. у гуртожиток, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 3.

14 листопада 2007 року позивач звернулася до Відділу ГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві (далі — Відповідач) із заявою про реєстрацію місця проживання (Додаток № 3) та подала необхідні для здійснення реєстрації місця проживання документи визначені ч. 2 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а саме паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита за реєстрацію місця проживання та два примірники талона про зняття з реєстрації (Додатки № 4, 5).

17 грудня 2007 року позивач отримала лист (Додаток № 6) від ГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві, в якому повідомлялось, що для здійснення реєстрації місця проживання за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 3 позивачу потрібно звернутись до керівництва Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Ерос» Акціонерного товариства холдингової компанії «Київбуд», якому підпорядкований даний гуртожиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» місце проживання — це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа прожи-

ває строком понад шість місяців на рік. Порядок реєстрації місця проживання встановлений стат-

тею 6 цього закону, згідно якої громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Частиною 4 даної норми зазначено, що заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи. Такі заяви подавались позивачем неодноразово до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Ерос» Акціонерного товариства холдингової компанії «Київбуд» (до якої і пропонував відповідач звернутись).

Згідно ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

245

Відповідно до п. 2 Настанови з питань оформлення документів і контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, затвердженої Наказом МВС України № 571 від 26.05.2004 року «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні» оформлення реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб відповідно до території обслуговування проводять територіальні органи та підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.

Так як Відділ ГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві є єдиним органом реєстрації місця проживання в Дарницькому районі, а позивач подала заяву, яка згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи, та інші визначені законодавством документи, необхідні для реєстрації місця проживання особи, саме до Відділу ГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві, вважаю, відмову відповідача у здійсненні реєстрації місця проживання незаконною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,

Прошу:

Зобов’язати Дарницьке РУ ГУ МВС України в місті Києві вчинити дії по здійсненню реєстрації місця проживання Катрич Людмили Миколаївни, 13.04.1983 року народження, за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 3, к. 33.

Додатки:

1.Копія заяви Катрич Л. М. про надання кімнати у гуртожитку.

2.Копія направлення на тимчасове поселення в гуртожиток.

3.Копія заяви позивача про реєстрацію місця проживання.

4.Копія паспортного документу позивача.

5.Копія талону про зняття з реєстрації позивача.

6.Копія листа Відділу ГІРФО Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві.

7.Копія трудової книжки.

8.Квитанція про сплату державного мита (3,40 грн).

9.Копія позовної заяви з додатками.

246

Позовна заява щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання після зміни власника квартири

Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Гарчун Євген Миколайович

04210 м. Київ,

вул. Північна, 34, кв. 106.

тел.: 999-88-77 yurpract@ua.fm

ВІДПОВІДАЧ:

Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві, в особі Відділу ГІРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві

04212, м. Київ, вул. Молдовського, 2-а,

тел. 475-33-33

адреса ел. пошти невідома

ТРЕТІ ОСОБИ:

Ульяненко Лариса Анатоліївна Ульяненко Віктор Вікторович

04210 м. Київ,

вул. Південна, 34, кв. 166,

тел. 8-067-111-11-11 pract@ua.fm

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про оскарження рішення та зобов’язання вчинити дії

20 березня 2006 року Оболонським районним судом м. Києва було винесено Рішення по цивільній справі № 2-7/2006 р. за позовом Гарчун Є. М. до Ульяненко Л. А., Ульяненко В. В. про усунення перешкод в реалізації прав власника та виселення.

Вказаним Рішенням Оболонського районного суду м. Києва позов Гарчуна Є. М. задоволено повністю, а саме:

1.Зобов’язано Ульяненко Л. А., Ульяненко В. В. не чинити Гарчуну Є. М. перешкод в користуванні квартирою № 106 в будинку № 34 по вулиці Південній в м. Києві.

2.Виселити Ульяненко Л. А., Ульяненко В. В. з квартири № 106 в будинку № 34 по вулиці Південній в м. Києві, без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2006 року Рішення залишено без змін.

17серпня 2006 року державним виконавцем Колода А. М. були проведені виконавчі дії по висе-

ленню Ульяненко Л. А., Ульяненко В. В. з квартири № 106 в будинку 34 по вулиці Південній в м. Києві, та вселено стягувача — Гарчуна Є. М.

Однак до теперішнього часу треті особи зареєстровані за даним місцем проживання.

27 вересня 2006 року представником Позивача було надіслано на адресу Відділу ГІРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві заяву про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: м. Київ, вул. Південній 34, кв. 106 — Ульяненко Л. А., Ульяненко В. В., як таких, що втратили право власності на вищевказану квартиру, а отже і право користування нею, більше того, виселені з помешкання.

Відповідно до відповіді Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 20.10.2006 р. за підписом Начальника відділу ПРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві О. Д. Шастуха, Гарчуну Є. М. було відмовлено у здійсненні зняття з реєстрації зареєстрованих у квартирі № 106 в будинку № 34 по вулиці Південній в м. Києві третіх осіб по справі та рекомендовано звернутися до суду за вирішенням спірного питання, з посиланням на ст. 191 ЖК.

В цій відповіді Гарчуну Є. М. посилаються на ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідно до якої: «Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим мі-

247

сцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть».

Вважаємо, що такою бездіяльністю, Оболонське РУ ГУ МВС України в особі Відділу ПРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, порушує, насамперед, право вільного користування власністю Позивача, яке закріплено Конституцією України та нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 316 ЦК правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, — ч. 1 ст. 317 ЦК. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 ЦК).

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,

Прошу:

1. Зобов’язати Оболонське РУ ГУ МВС України, в особі Відділу ГІРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві вчинити дії по зняттю з реєстрації з квартири № 106 будинку № 34 по вулиці Південній в м. Києві Ульяненко Ларису Анатоліївну, 02.07.1951 року народження, Ульяненко Віктора Вікторовича.

Додатки:

1.Копія листа на ім’я Начальника Відділу ГІРФО Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27.09.2006 року.

2.Копія відповіді Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 20.10.2006 р.

3.Копія рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20.03.2006 р.

4.Копія Ухвали апеляційного суду м. Києва від 20.06.2006 р.

5.Копії Постанов про відкриття виконавчого провадження на 6-ти аркушах.

6.Копія акту про виселення від 17.08.2006 р.

7.Копія акту про вселення від 17.08.2006 р.

9.Квитанція про сплату державного мита (3,40 грн).

10.Копії позовної заяви з додатками (2 прим.).

248

Позовна заява щодо узаконення перебудов та перепланувань квартир

Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Іванов Іван Іванович

02232 м. Київ,

вул. Бальзака, 64, кв. 1

тел. 500-00-00 yurpract@ua.fm

ВІДПОВІДАЧ:

Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація

02222 м. Київ,

пр-т Маяковського, 15

тел. 515- 77-75 desnyan@kmv.gov.ua

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про зобов’язання вчинити дії

Позивач є власником квартири № 1 в буд. № 64 по вул. Бальзака у м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.05.04 р. Договір зареєстровано в КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» 03.06.04 р. за № 846.

Згідно ст. 334, 657 ЦК право власності за договором про відчуження майна у набувача наступає з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу.

Таким чином, позивач набув право власності на зазначену квартиру з 03.06.04 р.

Житловим кодексом Української РСР встановлено, що виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території області (міста республіканського підпорядкування), зокрема, приймають рішення про переобладнання і знесення непридатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (ст. 14).

22 листопада 2004 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вхідний № П-3790), в якому просив надати йому дозвіл на проведення перепланування квартири № 1, що розташована у будинку № 64 Розпорядженням № 326 від 14.03.06 р. відповідач надав дозвіл позивачу на проведення перепланування житлового приміщення.

Слід зазначити, що листом від 27.12.04 р. 5-16-П-3790 відповідач зобов’язав позивача надати робочий проект перепланування квартири у двох примірниках, з урахуванням якого і було прийнято рішення відповідача про надання відповідного дозволу на перепланування.

Позивачем було надано такий проект, який виконано ТОВ «Фірма МЕЗА».

Переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім’ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім’ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів (ст. 100 ЖК УРСР).

Позивач є власником квартири та відповідно до довідки за формою № 3 зареєстрований на вказаній житловій площі один. З метою благоустрою свого житлового приміщення позивач і звернувся до відповідача.

Крім того, позивачем були проведені наступні дії: 15.10.04 р. та 18.07.05 р. отримано висновки Деснянської районної санепідемстанції м. Києва; 15.11.04 р. отримано висновок Житлової ремонтноексплуатаційної організації № 421; 22.09.04 р. отримано експертний висновок 12-тої самостійної державної пожежної частини м. Києва. Всі висновки надано позитивними, тобто зазначені органи надали свою згоду на проведення перепланування у квартирі позивача згідно наданої проектно-кошторисної документації.

249

Рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 р. «Про Правила забудови м. Києва» надано визначення перепланування (переобладнання) квартир, нежилих приміщень. Відповідно до наведеного перепланування (переобладнання) — це ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Згідно робочого проекту перепланування квартири передбачено приєднання приміщення балкону до житлової кімнати. Відповідно до наданого креслення приєднання балкону відбулось шляхом усунення вікон та дверного прийому, тобто без зачіпання несучих конструкцій будинку.

Зазначений висновок також підтверджується експлікацією внутрішніх площ за формою № 6-а, наданий КП «Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» від

31.03.06 р.

Таким чином, у попередньому технічному плані приміщення квартири позивача (згідно наданих документальних доказів в квартирі № 1 наявний балкон) відсутня лоджія. Крім того, відповідачем було надано позивачу дозвіл на перепланування відповідно до існуючого робочого проекту, будь-яких відхилень від такого проекту чи порушень будівельних норм суду не пред’явлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 100 ЖК, п. 10 Правил забудови м. Києва,

Прошу:

1.Зобов’язати Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію ввести в експлуатацію квартиру № 1 у буд. № 64 по вул. Бальзака в м. Києві, яка належить на праві приватної власності Іванову Івану Івановичу.

2.Повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) грн 40 копійок на користь позивача.

Додатки:

1.Копія договору купівлі-продажу від 25.05.04 р.

2.Копія листа вхідний № П-3790.

3.Копія Розпорядження № 326 від 14.03.06 р.

4.Копія листа від 27.12.04 р. 5-16-П-3790.

5.Копія проекту виконаний ТОВ «Фірма МЕЗА».

6.Копія висновку Деснянської районної санепідемстанції м. Києва.

7.Копія висновку Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 421.

8.Копія експертного висновку 12-тої самостійної державної пожежної частини м. Києва.

9.Копія експлікації внутрішніх площ за формою № 6-а.

10.Квитанція про сплату державного мита (3,40 грн).

11.Копія позовної заяви з додатками.

250