Проц. документы 2010

- 2 -

I. LES PARTIES

THE PARTIES

СТОРОНИ

A. LE REQUÉRANT / LA REQUÉRANTE

THE APPLICANT

ЗАЯВНИК

(Renseignements à fournir concernant le / la requérant(e) et son / sa représentant(e) éventuel(le)) (Fill in the following details of the applicant and the representative, if any)

(Відомості про заявника, а також про його представника, якщо такий є)

1. Nom de famille Корога 2. Prénom (s) Олена Миколаївна

Surname / Прізвище заявника First name (s) / Ім.я та по-батькові

Sexe: masculin / féminin Sex: male / female Стать: чоловіча / жіноча

Present address (if different from 6.) / Теперішня адреса (якщо відрізняється від 6.)

Occupation of representative / Рід занять представника

11. Adresse du / de la représentant(e).02232 м. Київ, вул. Цвєтаєвої, 8-Б, кв. 9.....................................

B. LA HAUTE PARTIE CONTRACTANTE

THE HIGH CONTRACTING PARTY

ВИСОКА ДОГОВІРНА СТОРОНА

(Indiquer ci-après le nom de l’Etat / des Etats contre le(s) quel(s) la requête est dirigée) (Fill in the name of the State(s) against which the application is directed)

(Зазначте Державу(и), проти якої(их) спрямована заява) 13.......................................................................УКРАЇНА...........................................................................

_________

* Si le / la requérant(e) est représenté(e), joindre une procuration signée par le / la requérant(e) en faveur du / de la représentant(e).

A form of authority signed by the applicant should be submitted if a representative is appointed.

При наявності представника, додати належним чином оформлену довіреність на представництво інтересів заявника

551

- 3 -

II. EXPOSÉ DES FAITS

STATEMENT OF THE FACTS

ВИКЛАДЕННЯ ФАКТІВ

(Voir chapitre II de la note explicative) (See Part II of the Explanatory Note) (Див. Розділ ІІ Пояснювальної нотатки)

14.

03 квітня 1998 р. чоловік Заявниці — Корога Олександр Андрійович отримав позику у розмірі 25’250 доларів США у Соцького Сергія Миколайовича для їх спільної діяльності, про що ним була складена розписка від 03.04.1998 р. Для забезпечення зобов’язання позики на вимогу Соцького С. М., Корога О. А. віддав документи та довіреність з правом розпорядження на спільну квартиру № 144 по вул. Маліновського, б. 25 в м. Києві, що належала родині Короги і в розписці написав, що квартиру надає під заставу. При цьому Соцький С. М. надав Корозі О. А. розписку, що він ніяких дій по відношенню до закладеної квартири робити не буде, до повного розрахунку по позиці. Заявнику про всі ці дії відомо не було.

Необхідно зазначити, що відповідно до чинного законодавства Високої договірної Сторони — України договір застави на нерухоме майно повинен бути укладений в нотаріальному порядку.

Позика Короги О. А. була повернена майже повністю — 20’000 доларів США.

25 січня 2001 р. Корога О. А. та Соцький С. М. пролонгували термін повернення позики ще на три роки — до 25 січня 2004 р. Відповідно до чого Корога О. А. надав нову довіреність на розпорядження квартирою. Від Соцького С. М. ніяких заяв про дострокове повернення боргу не було.

16 лютого 2001 року квартира № 1 по вул. Маліновського, 1 в м. Києві, у якій проживали Заявниця та її сім’я, в тому числі двоє дітей, без їх відома і згоди була продана Соцьким С. М. за 19’000 гривень. Цього ж числа, не знаючи, що квартира вже продана Корога О. А. зобов’язався повернути борг до 30.05.2001 р., про що надав відповідну розписку.

Відповідно до ст. 161 ЦК України (1963 р.) «... зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону....».

09 січня 2004 року за рішенням суду сім’ю Короги виселили із зазначеної квартири.

Продаж квартири Короги О. А. проводився всупереч законодавству України, що полягає в наступному:

При посвідченні договору Соцький надає державному нотаріусу заяву наступного змісту:

«Я, Соцький Сергій Миколайович, заявляю, що мій довіритель Корога Олександр Андрійович придбав квартиру не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі».

В паспорті Короги О. А. стоїть штамп про реєстрацію шлюбу в 1974 році з Заявницею, а кооперативну квартиру вони придбали в 1975 р., тобто, квартира була придбана в шлюбі і є спільною сумісною власністю Заявника та Корогого О. А.

Відповідно до ст. 65 п. 3 Сімейного Кодексу України для укладання одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвічена.

При продажу квартири Соцьким О. А. Корога О. М. не давала письмову згоду на відчуження спірної квартири. Підтвердженням цього є відповідь Першої Державної нотаріальної контори про те, що від Короги О. М. не надходила заява про надання згоди на продаж квартири.

Таким чином, договір купівлі-продажу від 16.02.2001 р. з цього приводу повинен був визнаний в судовому порядку недійсний.

05 квітня 2004 р. в листі № 06-1/21-722 Голови комітету з питань правової політики Онопенко В. зазначено, що дана квартира була відчужена незаконно.

08 січня 2004 р. Заявник для захисту своїх порушених прав звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, визнання права власності на ½ частини квартири та вселення.

01 березня 2006 року Оболонський районний суд м. Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві дану цивільну справу, ухвалив Рішення, яким вирішив відмовити в позові в повному обсязі.

22 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва розглянувши апеляційну скаргу Короги О. М. на зазначене рішення суду першої інстанції сво-

552

єю ухвалою відмовила в її задоволенні, залишивши рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2006 року без змін.

02 листопада 2008 р. Ухвалою Верховного Суду України було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заявника.

Таким чином, Україна в особі Оболонського районного суду м. Києва (Рішенням від 01.03.2006 року), Апеляційного суду м. Києва (Ухвала від 22.06.2006 року) та Верховного Суду України (Ухвала від 02.11.2006 р.) не захистила законні права Заявника. Зазначені судові рішення були постановлені з рядом порушень, а саме:

При постанові рішення суд вказав, що при укладенні правочинів по відчуженню спірної квартири не було порушень закону. З цим не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до розділу III глави І п. 35 наказу Міністерства юстиції України № 18/5 від 18.06.1994 року про затвердження Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження жилого будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, угоди про відчуження або заставу майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, які потребують обов’язкового нотаріального посвідчення, можуть бути посвідчені нотаріусом при наявності письмової згоди другого із подружжя. Справжність під-

пису на заяві другого з подружжя про згоду на відчуження або заставу спільного майна повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій він працює чи навчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Засвідчувати справжність підпису не потрібно, якщо чоловік або дружина відчужувача особисто подасть нотаріусу заяву про згоду на відчуження. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві, і вказує назву документа, який посвідчує особу, номер, дату видачі і назву установи, що його видала.

Відповідно до ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі — відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом. Відповідно до вище вказаної норми Інструкції правочин по укладенню договору купівлі-продажу квартири № 1, будинку № 1 по вул. Маліновського в м. Києві не відповідає вимогам закону, так як при його укладенні Корога О. М. (Заявни-

ця) не давала письмову згоду на відчуження спірної квартири, яка належала подружжю Короги на праві спільної сумісної власності. Отже, у суду були всі підстави визнати договір купівліпродажу квартири недійсним.

Відповідно до розділу III глави І п. 36 наказу Міністерства юстиції України № 18/5 від 18.06.1994 року про затвердження Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження жилого будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації угода про відчуження або заставу майна, яка потребує обов’язкової нотаріальної форми, може бути посвідчена без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, здійснено поділ майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі тощо). Про перевірку цієї обставини нотаріус робить відмітку на примірнику договору (угоди), що залишається в державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса, з посиланням на реквізити відповідних документів, якщо ці документи не приєднуються до договору.

В тексті договору купівлі-продажу не вказано, що нотаріус таку перевірку робила. Вона обмежилася, тільки, заявою Соцького С. М., який ввів нотаріуса в оману і зробив заяву, яка не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року про судову практику в справах про визнання угод недійсними, за правилами ст. 48 ЦК угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції.

Отже, у суду були всі підстави визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.02.2001 року, посвідченого Державним нотаріусом Першої Київської Державної нотаріальної контори Зарєвою Л. І., квартири №1, будинку №1 по вул. Маліновського в м. Києві, з підстав ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року,

такякбулипорушенівимогизаконуііншихнормативно-правовихактівприйогоукладенні.

При постанові рішення вище зазначені норми матеріального права судом порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

553

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав всіх суб’єктів права власності. Всі суб’єкти права власності рівні перед законом. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність», власник має право вимагати усунення будь-яких порушень права власності, хоча ці порушення і не були пов’язані з позбавленням володіння. Захист права власності здійснюється судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Заявник — Корога О. М. є дружиною свого чоловіка Короги О. А. Отже, все майно набуте ними за час шлюбу є спільною сумісною власністю, включаючи і квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного Кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Отже, Заявник має всі права і законні підстави на поділ майна, що належить їй і її чоловіку Корозі О. А. на праві спільної сумісної власності, включаючи і квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Подружжя Короги шлюбного договору не укладало, між ними нема, також, ніякої домовленості про частки їхнього спільного майна. Тому все майно спільної сумісної власності подружжя належить їм в рівних долях.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного Кодексу України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Отже, у Корозі О. М. були всі права і підстави просити суд визнати право особистої приватної власності за нею на 1/2 долю квартири № 1, будинку № 1 по вул. Маліновського в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Приймаючі такі рішення (першої інстанції в Оболонському районному суді м. Києва, Апеляційного суду м. Києва та Верховного Суду України) Україна, всупереч, чинному законодавству, порушила право Заявника на її нерухоме майно.

554

-4-

III.EXPOSÉ DE LA OU DES VIOLATION(S) DE LA CONVENTION ET / OU DES PROTOCOLES ALLÉGUÉE(S), AINSI QUE DES ARGUMENTS À L’APPUI

STATEMENT OF ALLEGED VIOLATION(S) OF THE CONVENTION AND / OR PROTOCOLS AND OF RELEVANT ARGUMENTS

ЗАЗНАЧЕННЯ ПОРУШЕНЬ КОНВЕНЦІЇ ТА/АБО ПРОТОКОЛІВ ТА ВІДПОВІДНА АРГУМЕНТАЦІЯ

(Voir chapitre III de la note explicative) (See Part III of the Explanatory Note) (Див. Розділ ІІІ Пояснювальної нотатки)

15.

1)Україна порушила ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, згідно якого кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Україна відмовляючи у задоволенні позову Заявника рішеннями суду (першої інстанції в Оболонському районному суді, Апеляційного суду м. Києва та Верховного Суду України) не відновила порушене право власності на нерухоме майно (квартиру), тобто держава порушила право Заявниці на вільне володіння власним майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції).

Окрім того, Україна рішеннями суду (першої інстанції в Оболонському районному суді, Апеляційного суду м. Києва та Верховного Суду України) допустила позбавлення Заявника майна (квартири), що відбулось не в інтересах суспільства та не на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

2)Україна порушила ч. 1 ст. 6 Конвенції, що стосується розгляду справи протягом розумного

терміну.

Розгляд справи тривав з 2004 р. по 2008 р., тобто 4 роки, що є нерозумним строком для розгляду цієї справи. У разі б дотримання судами розумного терміну розгляду справи, навіть при існуючих рішеннях, Заявник могла б звернутись до суду за захистом своїх прав, змінивши при цьому підставу чи предмет позову, але за цей час строк позовної давності вже сплинув і Заявник не взмозі захистити себе

всудах України подавши позов про захист своїх прав з інших підстав.

Європейським судом з прав людини були розглянуті подібні справи: справа «Сіліни проти України» рішення суду від 13 липня 2006 року та інш., якими було визнано порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції.

555

- 5 -

IV. EXPOSÉ RELATIF AUX PRESCRIPTIONS DE L.ARTICLE 35 § 1 DE LA CONVENTION

STATEMENT RELATIVE TO ARTICLE 35 § 1 OF THE CONVENTION

ЗАЯВА ЗГІДНО ЗІ СТАТТЕЮ 35 § 1 КОНВЕНЦІЇ

(Voir chapitre IV de la note explicative. Donner pour chaque grief, et au besoin sur une feuille séparée, les renseignements demandés sous les points 16 à 18 ci-après)

(See Part IV of the Explanatory Note. If necessary, give the details mentioned below under points 16 to 18 on a separate sheet for each separate complaint)

(Див. Розділ IV Пояснювальної нотатки. Якщо необхідно, дайте пояснення (по пунктах 16 — 18 заяви) до кожного окремого предмету скарги на окремому аркуші)

16. Décision interne définitive (date et nature de la décision, organe — judiciaire ou autre — l’ayant rendue)

Final decision (date, court or authority and nature of decision)

Остаточне внутрішнє рішення (дата та юридична природа рішення, орган, що його ухвалив (судова чи інша інстанція)

02 листопада 2008 р. Ухвала Верховного Суду України

17. Autres décisions (énumérées dans l’ordre chronologique en indiquant, pour chaque décision, sa date, sa nature et l’organe — judiciaire ou autre — l’ayant rendue)

Other decisions (list in chronological order, giving date, court or authority and nature of decision for each of them)

Інші рішення (в хронологічному порядку, із зазначенням по кожному з них дати прийняття, юридичної природи, а також органу (судового чи іншого), який це рішення ухвалив

01 березня 2006 року Рішення Оболонського районного суду м. Києва 22 червня 2008 року Ухвала Апеляційного суду м. Києва

18. Dispos(i)ez-vous d’un recours que vous n’avez pas exercй? Si oui, lequel et pour quel motif n’a-t-il pas йtй exercй?

Is there or was there any other appeal or other remedy available to you which you have not used? If so, explain why you have not used it.

Чи існують (існували) будь-які інші засоби внутрішнього захисту, які Ви не використали? Якщо так, поясніть, чому.

Ні.

Si nйcessaire, continuer sur une feuille sйparйe Continue on a separate sheet if necessary

Якщо необхідно, продовжуйте на окремому аркуші

556

-6 -

V. EXPOSÉ DE L’OBJET DE LA REQUÊTE

STATEMENT OF THE OBJECT OF THE APPLICATION

ВИКЛАДЕННЯ ПРЕДМЕТУ ЗАЯВИ

(Voir chapitre V de la note explicative) (See Part V of the Explanatory Note) (Див. Розділ V Пояснювальної нотатки)

19.

1.Оголосити Заяву прийнятою.

2.Постановити, що у цій справі є порушення ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції.

3.Постановити, що у цій справі є порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції, що стосується розгляду справи протягом розумного терміну.

4.Постановити про надання справедливої сатисфакції на відшкодування нематеріальної шкоди. Попередній розмір справедливої сатисфакції 5000 ЄВРО.

VI. AUTRES INSTANCES INTERNATIONALES TRAITANT OU AYANT TRAITÉ L’AFFAIRE

STATEMENT CONCERNING OTHER INTERNATIONAL PROCEEDINGS

ЗАЯВА СТОСОВНО ПРОЦЕДУР У ІНШИХ МІЖНАРОДНИХ ІНСТАНЦІЯХ

(Voir chapitre VI de la note explicative) (See Part VI of the Explanatory Note) (Див. Розділ VI Пояснювальної нотатки)

20. Avez-vous soumis а une autre instance internationale d’enquкte ou de rиglement les griefs йnoncйs dans la prйsente requкte? Si oui, fournir des indications dйtaillйes а ce sujet.

Have you submitted the above complaints to any other procedure of international investigation or settlement? If so, give full details.

Чи подавали Ви скарги, викладені вище, до будь-якої іншої міжнародної інстанції для розслідування або урегулювання? Якщо так, вкажіть подробиці.

Не подавала.

557

- 7-

VII. PIÈCES ANNEXÉES (PAS D’ORIGINAUX, LIST OF DOCUMENTS UNIQUEMENT DES COPIES)

ПЕРЕЛІК ДОДАНИХ ДОКУМЕНТІВ (NO ORIGINAL DOCUMENTS, ONLY PHOTOCOPIES)

(ДОДАВАЙТЕ НЕ ОРИГІНАЛИ ДОКУМЕНТІВ, А ВИКЛЮЧНО КОПІЇ)

(Voir chapitre VII de la note explicative. Joindre copie de toutes les dйcisions mentionnйes sous ch. IV et VI ci-dessus. Se procurer, au besoin, les copies nйcessaires, et, en cas d’impossibilitй, expliquer pourquoi celles-ci ne peuvent pas кtre obtenues. Ces documents ne vous seront pas retournйs.)

(See Part VII of the Explanatory Note. Include copies of all decisions referred to in Parts IV and VI above. If you do not have copies, you should obtain them. If you cannot obtain them, explain why not. No documents will be returned to you.)

(Див. Розділ VII Пояснювальної нотатки. Додайте копії усіх рішень, зазначених у Розділах IV та VI заяви. Якщо у Вас немає копій, отримайте їх. Якщо Ви не можете їх отримати, поясніть, чому.)

21.

1.Копія Ухвали Верховного Суду України від 02 листопада 2008 р.

2.Копія Ухвали Апеляційного суду м. Києва 22 червня 2008 року.

3.Копія Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 березня 2006 року.

4.Копія договору купівлі-продажу квартири.

5.Копія свідоцтва про одруження.

- 8 -

VIII. DÉCLARATION ET SIGNATURE DECLARATION AND SIGNATURE

ДЕКЛАРАЦІЯ ТА ПІДПИС

(Voir chapitre VIII de la note explicative) (See Part VIII of the Explanatory Note) (Див. Розділ VIII Пояснювальної нотатки)

Je dйclare en toute conscience et loyautй que les renseignements qui figurent sur la prйsente formule de requкte sont exacts.

I hereby declare that, to the best of my knowledge and belief, the information I have given in the present application form is correct.

Я свідомо заявляю, що усі представлені у цій заяві відомості є точними.

(Signature du / de la requйrant(e) ou du / de la reprйsentant(e)) (Signature of the applicant or of the representative)

_____________________(Підпис заявника або представника)

558

Довіреність для Європейського суду на представника

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ ДОВІРЕНІСТЬ

(Стаття 36 Регламенту Суду)

Я, Корога Олена Миколаївна (м. Київ, вул. Стадіонна, 1, кв. 1) цим уповноважую адвоката Іванова Івана Івановича (м. Київ, вул. Цвєтаєвої, 8-Б, кв. 9) представляти мої інтереси

у Європейському Суді з Прав Людини, а також у будь-якому іншому подальшому провадженні, передбаченому Європейською Конвенцією з Захисту Прав Людини, стосовно моєї заяви, поданої, згідно зі Статтею 34 Конвенції, проти України від 24.03.2009 р.

1. Довіреність повинна бути заповнена і підписана заявником, а також адвокатом або іншою особою, уповноваженою виступати в якості представника.

__________________

559