Проц. документы 2010

Позовна заява про стягнення недостачі з працівника, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

ПОЗИВАЧ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембуд»

24200 Херсонська обл., смт В. Олександрівка, вул. Леніна, буд. 1

тел. 5-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Бойко Надія Вікторівна

24200 Херсонська обл., смт В. Олександрівка,

вул. Рози Люксембург, буд. 1, кв. 1

тел. 4-00-00

ЦІНА ПОЗОВУ: 21’369,15 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення суми

Бойко Надія Вікторівна до 25.10.2009 р. працювала в ТОВ «Рембуд» за трудовим договором від 24.05.2005 р. продавцем у магазині, і, згідно зобов’язань, несла повну матеріальну відповідальність за товар та гроші.

В результаті ревізії від 19.10.2009 р. було виявлено недостачу в розмірі 21819,15 грн, яку Відповідач зобов’язалась погасити. На даний час нею відшкодовано лише 450 грн. Даний розмір недостачі перевищує середній місячний розмір заробітної плати, яка становить — 1’500 грн.

Відповідно до ст. 135-3 КЗпП розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Згідно ч. 3 ст. 136 КЗпП у випадках покриття шкоди в розмірі, що перевищує середнього місячного заробітку, провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 134, 136, 233 КЗпП, ст. 261, 264 ЦК,

Просимо:

1.Стягнути з Відповідача на користь Позивача 21’369,15 грн матеріальної шкоди.

2.Стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачене державне мито та витрати на інформа- ційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Додатки:

1.Копія трудового договору від 24.05.2005 р.

2.Копія акту ревізії від 19.10.2009 р.

3.Копія прибуткового ордеру.

4.Копія довідки про середню місячну заробітну плату Відповідача.

5.Платіжне доручення про слату державного мита (213,69 грн).

6.Платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду спра-

ви (120 грн).

7.Копія позовної заяви з додатками.

91

Позовна заява щодо стягнення середнього заробітку

за час затримки розрахунку

Ленінський районний суд м. Полтави

ПОЗИВАЧ:

Кирилюк Віктор Павлович

36100 м. Полтава, вул. Маяковського, буд. 1, кв. 1

тел. 56-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Відкрите акціонерне товариство «Теплорем»

36100 м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 1

тел. 46-00-00

ЦІНА ПОЗОВУ: 11’768 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги

та середнього заробітку за час затримки розрахунку

Кирилюк Віктор Павлович наказом № 94 від 11.12.2000 року був прийнятий з 14.12.2000 року на ВАТ «Теплорем» на посаду слюсара-електрика. 31 березня 2009 року Позивач був звільнений із займаної посади ВАТ «Теплорем» на підставі наказу № 51 за п. 1 ст. 40 КЗпП.

Розрахунок на день звільнення з позивачем Відповідач по справі не зробив. Згідно довідки від 03 вересня 2009 року за № 15 заборгованість з виплати заробітної плати складає 2’942,11 грн, в тому числі вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку 1’791,19 грн.

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до ст. 116 цього ж Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник

вдень звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки Відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану позивачу заробітну плату

вдень звільнення, з відповідача на користь Позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 8’826,33 грн, згідно розрахунку (додається).

На підставі викладеного та керуючись ст. 116, 117, 237-1 КЗпП,

92

Прошу:

1.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Теплорем» на користь Кирилюка Віктора Павловича 2’942,11 грн (дві тисяч дев’ятсот сорок дві 11 копійок) в рахунок погашення заборгованості по виплаті заробітної плати та вихідної допомоги.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Теплорем» на користь Кирилюка Віктора Павловича 8’826,33 (вісім тисяч вісімсот двадцять шість 33 копійки) середній заробіток за час затримки розрахунку.

93

Позовна заява визнання факту нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом

У відсутності спору про право даний факт встановлюється в порядку окремого провадження як встановлення юридичного факту

Павлоградський міський суд Дніпропетровської обл.

ПОЗИВАЧ:

Ніжник Михайло Петрович

43100 Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Маяковського, буд. 1, кв. 1

тел. 56-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Відкрите акціонерне товариство «Павловуг»

43100 Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченка, буд. 1

тел. 46-00-00

ТРЕТЯ ОСОБА:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків у м. Тернівка Дніпропетровської обл.

43100 Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Леніна, буд. 1

тел. 46-10-00

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання факту нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом

З 18.07.2001 р. по 26.03.2009 р. Позивач знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Павловуг» на посаді шахтаря, що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, що стався 27.12.2008 р. о 13.00 год. з Позивачем, складеного комісією призначеною наказом від 07.04.2008 р. за № 5 ВАТ «Павловуг» погіршення стану здоров’я відбулося по причині загального захворювання.

Згідно виписки із історії хвороби № 2567 Позивач знаходився у відділенні судинної нейрохірургії обласній клінічній лікарні м. Дніпропетровська, після чого був взятий на другий лікарняний внаслідок нещасного випадку, який стався з ним 27.12.2008 р. та встановлений діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу за геморрагічним типом. Внутрішньошлуночковий крововилив.

Відповідно до акту судово-медичного дослідження від 28.04.2009 р. за № 34, складеного співробітниками Українського науково-дослідного інституту промислової медицини: зв’язок захворювання гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом і внутрішньошлуночковим крововиливом Ніжника М. П. з його трудовою діяльністю має місце. Причинний зв’язок між захворюванням позивача гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом і внутрішньошлуночковим крововиливом та його трудовою діяльністю має місце.

Відповідно до п. 14 абз. 1 Постанови КМУ №1112 від 25.08.2004 р. «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, абовиконаннязавданьроботодавцявнеробочийчас, підчасвідпустки, увихідні, святковітанеробочідні.

Відповідно до абз. 1 п. 15 зазначеної Постанови визнаються пов’язаними з виробництвом також випадки: раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті внаслідок гострої серцевосудинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень,

94

метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцевосудинної недостатності, що підтверджено медичним висновком.

Разом з тим, згідно абз. 1 п. 17 Постанови КМУ № 1112 від 25.08.2004 р. «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у п. 18, визнаються пов’язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

Відповідно до п. 18 Постанови КМУ №1112 від 25.08.2004 р. «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності); унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання; під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначенихупункті15 цьогоПорядку).

Оскільки медичним висновком, а саме актом судово-медичного дослідження від 28.04.2009 р. за №34, встановлений причинний зв’язок між захворюванням позивача гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом і внутрішньошлуночковим крововиливом та його трудовою діяльністю, що відноситься відповідно до п. 17 Постанови КМУ №1112 від 25.08.2004 р. «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та Наказу МОЗ України «Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» №528 від 27.12.2001 р. до нещасних випадків на виробництві, томунеобхідновизнатифактнещасноговипадку, пов`язаногозвиробництвом.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК, п. 14,15,17,18 Постанови КМУ № 1112 від 25.08.2004 р. «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», Наказом МОЗ України «Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» № 528 від 27.12.2001 р.,

Прошу:

1.Встановити факт, що нещасний випадок, який стався з Позивачем 27.12.2008 р. є виробничим.

2.Зобов’язати Відповідача скласти акт за формою Н-1, за фактом нещасного випадку, який стався

зПозивачем 27.12.2008 р.

3.Визнати недійсним акт за формою Н-5, за фактом нещасного випадку.

Додатки:

1.Копія трудової книжки.

2.Копія акту за формою Н-5 від 27.12.2008 р.

3.Копія виписки із історії хвороби № 2567.

4.Копія акту судово-медичного дослідження від 28.04.2009 р. № 34.

5.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (37 грн).

6.Копія позовної заяви з додатками.

95

Позовна заява щодо оплати працівнику за час простою підприємства

Дніпровський районний суд м. Херсона

ПОЗИВАЧ:

Вовк Світлана Андріївна

33100 м. Херсон,

вул. К. Маркса, буд. 1, кв. 1

тел. 56-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Відкрите акціонерне товариство «Херсонком»

33100 м. Херсон,

вул. Дніпровська, буд. 1

тел. 46-00-00

ЦІНА ПОЗОВУ: 14’290,80 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення за час простою

Я, Вовк Світлана Андріївна з 1995 року працюю у ВАТ «Херсонком». З грудня 2008 р. на підприємстві у зв’язку з кризою до 01 червня 2009 р. мало місце простою. За цей час мені та іншим працівникам оплата часу простою не проводилася.

Відповідачем не проведено мені оплату за період простою з грудня 2008 по 01 червеня 2009 роки, на суму 14’290,80 грн, згідно розрахунку.

Відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третіх тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 113 КЗпП, Законом України «Про оплату праці»,

Прошу:

1.Стягнути з Відповідача на користь Позивача за час простою з грудня 2008 р. по 01.06.2009 р. не

звини працівника суму в розмірі 14’290,80 грн.

96

ГЛАВА 1.7. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ

ЩОДО ЗАХИСТУ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ

Заява щодо захисту честі, гідності та ділової репутації у випадку, коли особа,

яка поширила недостовірну інформацію є невідомою

Подається за місцем проживання заявника

Деснянський районний суд м. Києва

ЗАЯВНИК:

Гребенщук Анатолій Павлович

02232, м. Київ,

вул. Бикова, 2, кв. 1

тел.: (050) 255-00-00

ЗАІНТЕРЕСОВАНА ОСОБА: Закрите акціонерне товариство «Теплосервіс»

01001, м. Київ,

вул. Маяковського, 65

тел.: (06153) 3-55-55

ЗАЯВА в порядку окремого провадження

про встановлення факту недостовірності інформації

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширюватипроособунедостовірнуінформаціютатаку, щоганьбитьїїгідність, честьчиділовурепутацію.

У зв’язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї.

Я, Гребенщук Анатолій Павлович, пропрацював у Закритому акціонерному товаристві «Теплосервіс» (ЗАТ «ТС») на різних посадах 32 роки. 13 липня 1997 р. я був обраний Зборами Засновників ЗАТ «ТС» Головою Правління (генеральним директором) строком на п’ять років, з 2002 року (по закінченню п’яти років Правління) призначений заступником Голови Правління ЗАТ «ТС» по загальним питанням та обраний Головою Спостережної Ради підприємства.

02 липня 2005 р. вийшла стаття журналістки, яка була надрукована в місцевій газеті. В цій статті йшла мова про ситуацію, яка склалася у 2002 році, а саме, коли тодішній міський голова намагався зняти з посади Голову Правління ЗАТ «ТС» та призначити на дану посаду людину зі свого оточення.

Під час написання даної статті журналістка звернулася до мене для уточнення деяких подій, отже, я цілком лояльно та коректно розповів, що і як відбувалося у даний період і чому я звільнився за власним бажаннямзпосадиГоловиПравлінняЗАТ«ТС». Підчаснашогоінтерв’южодногословапророботупідприємства ЗАТ«ТС», атимбільшенегативногочитакого, щоможезашкодитипідприємству, мноюсказанонебуло.

Однак, на думку кількох співробітників, у даній статті, зачіпалась честь і ділова репутація підприємства. Отже, у зв’язку з виходом цієї статті 06 липня 2005 року було скликано засідання Спостережної ради ЗАТ «ТС». З того часу поширилась недостовірна (негативна) інформація про мене, що нібито я підірвав авторитет підприємства. Хто саме поширив дану негативну інформацію мені невідомо.

На засіданні Спостережної Ради з доповідями по статті виступили декілька членів Правління, свої доповіді вони підготували на основі недостовірної інформації, яка була поширена невідомими особами.

97

Так, в Протоколі № 17 від 06.07.2005 р. зазначено: “В связи с неправильными действиями председателя Наблюдательного совета, которые привели к «нездоровой» обстановке в коллективе и подрыву авторитета предприятия в глазах населения, предлагаю согласно Уставу ЗАО «ТС» и «Положению о наблюдательном совете ЗАО «ТС» п. 2.6., выразить недоверие Гребенщуку А. П. как председателю Наблюдательного совета и приостановить его полномочия до проведения следующего акционерного собрания ЗАО «ТС»”.

Тобто, було окреслено коло положень, якими члени Спостережної ради керувались при голосуванні, — це неправильні дії голови Спостережної ради, які призвели до «нездорової» обстановки в колективі та підриву авторитету підприємства в очах населення та твердження, що колектив вимагав (після написання газетної статті) прийняти рішучі дії. Дані твердження вважаю недостовірною (негативною) інформацією, оскільки:

По-перше, невідомо звідки з’явилася така інформація. По-друге, жодне з цих тверджень не було підтверджене фактами.

Тобто, не було зазначено, які конкретно неправильні дії (і взагалі незрозуміло, які критерії «правильних» чи «неправильних» дій); що означає та чим підтверджується «нездорова» обстановка; чим підтверджується прохання колективу прийняти рішучі дії (не було навіть листа колективу до голови правління); як підтверджується підрив авторитету, (чи це лише домисли деяких членів ради та ін.?).

В результаті обговорення газетної статті, членами Спостережної ради ЗАТ «ТС» мені була виражена недовіра, а згідно Статуту ЗАТ «ТС» і «Положення про Спостережну раду» п. 2.6. були припинені мої повноваження до проведення наступних акціонерних зборів.

Отже, 06 липня 2005 року Протоколом № 17 засідання Спостережної ради ЗАТ «ТС» мої повно-

важення як Голови Спостережної (Наглядової) ради були призупинені, приводом до чого стала

недостовірна інформація поширена невідомою особою, про те, що дане інтерв’ю завдає значної шкоди підприємству, чого підтверджено не було. Таким чином, дана недостовірна інформація за-

шкодила моїй честі та діловій репутації.

Відповідно до ст. 277 ЦК фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пунктом 4 статті 277 ЦК встановлено, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК недостовірна інформація — це негативна інформація, поширена про особу.

Згідно з Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у

випадку, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома, суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. 277 ЦК, ч. 2 п. 5 ст. 234, ч. 2 ст. 256 ЦПК, —

Прошу:

1. Встановити факт недостовірності інформації, викладеної в Протоколі № 17 засідання Спостережної Ради ЗАТ «ТС» від 06.07.2005 року.

98

Позовна заява щодо захисту честі та гідності

Печерський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Плахотнюк Валентина Миколаївна

02232, м. Київ,

вул. М. Цвєтаєвої, 18, кв. 1

тел.: 533-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Сергійчук Наталія Олексіївна

01001, м. Київ,

вул. Станіславського, 11, кв. 4

тел.: (063) 345-88-88

ЦІНА ПОЗОВУ: 1.699,00 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди

Відповідач Сергійчук Н. О. 17 жовтня 2009 року зневажливо поставилась до мене, порушуючи моє право честі та гідності, при наступних обставинах:

Я, Плахотнюк В. М., є відповідачем по цивільній справі № 2-500 за позовом Зубчук Т. К. до мене про визнання правочину недійсним, яка розглядається Оболонським районним судом. Згідно поданого позову, позивач Зубчук Т. К. заявила позовні вимоги про визнання Договору довічного утримання, укладеного 11.05.2008 р. між мною та її батьком, Сербіним К. І. недійсним з підстав, що нібито я не мала намір доглядати за її батьком та примусила його до того, щоб він проти своєї волі підписав зазначений Договір. В судовому засіданні представники позивача — Сергійчук Н. О. та Долах В. О. доповнили до підстав позову і те, що договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки був посвідчений приватним нотаріусом. На отриману позовну заяву, я, одразу ж подала своє заперечення з додатками, в якому виклала всі обставини укладення та виконання Договору.

17 жовтня 2009 р. за одне судове засідання відбулось і попереднє удове засідання, і судовий розгляд, і проголошення рішення. Суд ухвалив Рішення, яким позов задовольнив повністю. Але, Договір довічного утримання було визнано недійсним не з тих підстав, що я не мала намір доглядати за Сербіним К. І., а з тієї підстави, що він посвідчений приватним нотаріусом, в той час, коли, згідно ст. 36 Закону України «Про нотаріат» такий договір повинен був посвідчуватися державною нотаріальною конторою.

Після проголошення Рішення суду до мене підійшла Сергійчук Н. О. (відповідач) і з іронією звернулась до мене, звинувативши в тому, що я «вбила діда». Я подумала, що мені це почулось і перезапитала її, на що вона повторила свої слова. При цьому була присутня мій представник, Коланда Людмила Олександрівна, яка все чула та може це підтвердити. Також, ці звинувачення чули декілька сторонніх осіб. Ця розмова була записана моїм представником на мобільний телефон.

Таким чином, відповідач розповсюдила про мене відомості, що не відповідають дійсності та порочать мою честь та гідність.

Ячесно та порядно доглядала за Сербіним К. І., про якого забули всі рідні, в тому числі й його донька. У зв’язку з ішемічною хворобою серця він помер 10.07.2009 р. в лікарні № 8 м. Києва.

Япорядна людина, ніколи не бажала комусь поганого. На виконання даного договору, я доглядала за Сербіним К. І., готувала йому їжу, прибирала помешкання, була йому близькою людиною, з якою він міг поспілкуватися, розказати про своє горе. І після цього мені заявили, що я нібито його вбила. Після таких слів я отримала душевну травму, від якої не можу відійти навіть зараз. Декілька днів після цієї події я, взагалі, не розуміла, що відбувається навколо мене.

Згідно ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Згідно ч. 3 ст. 297 ЦК, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка її поширила. Тому вважаю, що відповідачка повинна спростувати сказане, тобто вибачитись у мене при свідках за це.

99

Окрім того, неправомірними діями відповідачки щодо порушення мого права на повагу честі та гідності, мені була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які я зазнала після сказаних слів та у приниженні моєї честі та гідності відповідачкою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК, моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та у приниженні честі та гідності полягає відшкодуванню.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить 1.699,00 грн такий розмір компенсації за завдану моральну шкоду я визначаю залежно від глибини моїх душевних страждань, ступеня вини відповідача та приниження моєї честі та гідності серед інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 277, 297 Цивільного кодексу України, —

Прошу:

1.Зобов’язати відповідача вибачитися у мене при свідках за приниження моєї честі та гідності та розповсюдження відомостей, які не відповідають дійсності.

2.Стягнути з відповідача на мою користь 1.699,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

3.Стягнути з відповідача на мою користь витрати, пов’язані з розглядом справи, згідно квитанцій.

4.Для підтвердження викладених в позові обставин, викликати до суду в якості свідка Коланда Людмилу Олександрівну (02232 м. Київ, вул. М. Цвєтаєвої, 8, кв. 1).

Додатки:

1.Диск із записом розмови з відповідачем.

2.Копія заперечення по цивільній справі № 2-5139/08.

3.Копія рішення по цивільній справі № 2-5139/08 (не набрало законної сили).

4.Квитанція про сплату державного мита (17 грн).

5.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн).

6.Копія позовної заяви з додатками.

100