Проц. документы 2010

Позовна заява про визначення порядку користування житловим будинком

Березанський міський суд Київської обл.

ПОЗИВАЧ:

КОЛЯДА Валентина Іванівна,

місце прописки: 07000 Київська обл.

м. Березань, вул. Маяковського, 7

місце проживання: 07000 Київська обл.

Згурівський р-н, с. Березанка, вул. Львівська, 5

тел. 5-10-00

ВІДПОВІДАЧ:

ЗАЯЄЦЬ Мотрона Михайлівна,

07000 Київська обл.

м. Березань, вул. Маяковського, 7

тел. 5-00-00

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визначення порядку користування житловим будинком

Я, Коляда (Заяєць) Валентина Іванівна, прописана в м. Березані, по вул. Маяковського, 7. Будинок за вказаною адресою був придбаний внаслідок спільної праці членів нашої сім’ї. На даний час в ньому проживають мій батько Заяєць Іван Никіпорович та його дружина Заяєць Мотрона Михайлівна. За договором дарування будинок є приватною власністю Заяєць М. М.

Відповідач (Заяєць М. М.) звернулася до суду з позовною заявою про визнання мене такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, а саме з 1976 року.

З 1987 р. (як було встановлено рішенням Баришівського суду від 28.06.87 р.), дійсно, за вказаною адресою не проживаю, так як Мотрона Михайлівна створила для мене такі умови проживання, за яких

явимушена була залишити це приміщення.

В1987 році було прийняте рішення Баришевським судом про моє вселення у вказаний будинок, та про зобов’язання Заяєць М. М. не надавати мені перешкод у користуванні жилим приміщенням.

Незважаючи на вселення, згідно рішення суду, та попередження про стягнення штрафу за вчинення перешкод, Заяєць Мотрона Михайлівна продовжувала створювати такі умови, за яких жити в цьому будинку було неможливо.

На даний час я, тимчасово, з сином Коляда Віталієм Вікторовичем, 1993 р.н., вимушена проживати у гуртожитку, що знаходиться в аварійному стані, хоча маю своє власне житло. Мною неодноразово подавалися скарги у виконком Баришевської райради, але на них надавалися тільки формальні відповіді.

Спірний будинок має три кімнати жилою площею 47,20 кв. м. В зв’язку з тим, що поверховий план будинку знаходиться у Заяєць М. М., я не можу вказати точний метраж кожної кімнати та їх розташування. З цих трьох кімнат тільки одна є ізольованою.

Вданому випадку, для забезпечення мого права на проживання в цьому приміщенні, необхідно встановити його порядок користування. Виділення кімнати, що має спільні входи до інших кімнат на моє користування з неповнолітнім сином (17 років), та залишення у загальному користуванні усіх підсобних і нежилих приміщень та придомову територію, не порушить житлових прав та інтересів відповідача.

На підставі викладеного та згідно ст. 156 ЖК України,

Прошу:

1.Визначити порядок користування житловим приміщенням за адресою Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського, 7 наступним чином: кімнату, що має спільні входи до інших кімнат виділити

умоє користування, а нежилі та підсобні приміщення і придомову територію залишити у загальному користуванні.

2.Витребувати поверховий план, який знаходиться у Заяєць Мотрони Михайлівни.

51

3.Зобов’язати Заяєць М. М. не порушувати визначений порядок користування житловим приміщенням.

4.Стягнути з відповідача на мою користь сплачені судові витрати, згідно квитанцій.

5.Викликати свідків:

1)Зубчук Наталію Олексіївну (м. Березань, вул. Львівська, 1, кв. 3);

2)Кучму Галину Миколаївну (м. Березань, вул. Маяковського, 7)

3)Черниченко Марію Іванівну (с. Березанка, Згурівського р-ну, пров. Шевченка, 5)

4)Краус Ніну Іванівну (м. Березань, вул. Вільшани, 1).

Додаток:

1)Копія Рішення суду від 28.06.87 р.

2)Копія акту про вселення.

3)Копія відповіді виконкому Баришівської райради від 02.01.89 р.

4)Квитанція про сплату державного мита (8,50 грн).

5)Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (37 грн).

6)Копія позовної заяви з додатками.

52

Позовна заява про виселення

Подільський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Мельник Валентин Олександрович

зареєстрований: 04086 м. Київ,

вул. О. Теліги, 5, кв. 1

проживає: 02232 м. Київ,

вул. Цвєтаєвої, 75, кв. 7

тел. 500-00-00

ВІДПОВІДАЧІ:

1) Остапчук Руслан Володимирович

зареєстрований: 04071 м. Київ,

вул. Житомирська, 8, гурт.

проживає: 04086 м. Київ,

вул. О. Теліги, 5, кв. 1

тел. 501-00-00

ТРЕТІ ОСОБИ:

1) Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, 04070 м. Київ,

пл. Контрактова, 2 410-00-00

2) Мельник Володимир Олександрович

зареєстрований: 04086 м. Київ,

вул. О. Теліги, 5, кв. 1

проживає:

місця проживання не має

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про виселення

Я, Мельник Валентин Олександрович зареєстрований за адресою м. Київ, вул. О. Теліги, 5, кв. 1, за якою мешкаю з дитинства, з часу коли мій батько Мельник О. С. отримав зазначену квартиру за ордером № 11 у 1977 році. На сьогоднішній день в цій квартирі зареєстровані я та мій брат Мельник Володимир Олександрович. В серпні 2001 році я вимушений був поїхати до своєї бабусі Бланкової А. К., яка потребувала в зв’язку з її тяжкою хворобою додаткового догляду. Доглядати за Бланкової А. К. я зобов’язаний, оскільки в дитинстві вона була моїм опікуном (мій батько помер, а мати пропала безвісті). Трохи пізніше мій брат Мельник В. О. потрапив у лікарню на стаціонарне лікування, де провів понад півроку. В січні 2007 року я вже потрапити у власну квартиру не зміг, оскільки не тільки замок, але й двері були замінені. Брат, також, з цієї причини не міг потрапити до квартири. В УЖГ договір найму чи піднайму з іншими особами не укладався.

Відповідач в даній квартирі проживає зі своєю сім’єю, зробили ремонт, раніше сплачували за квартпослуги. Протягом всього терміну я з братом намагались вирішити це питання в добровільному порядку, оскільки є повноправним володільцем даної квартири, але з боку відповідача були, то погрози, то прохання продати цю квартиру за мізерну ціну, за що навіть і частини житла не можна купити. Таким чином, відповідач чинив мені та моєму братові перешкоди у користуванні своїм власним помешканням. Вище наведені причини відсутності понад шість місяців в кв. 1 у буд. 5 по вул. О. Теліги в м. Києві є поважними.

Згідно ч. 2 ст. 71 ЖК якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору — судом.

53

Весь цей час я не звертався до суду, оскільки ніяких даних про осіб, які там мешкають у нього не було. Лише 16 грудня 2008 р. я отримав відповідь на свою заяву з Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що в моїй квартирі проживає Остапчук Руслан Володимирович (відповідач) зі своєю сім’єю.

Згідно ст. 9 ЖК, 311 ЦК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаче-

них законом.

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення (ст. 61 ЖК).

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем — житловоексплуатаційною організацією і наймачем — громадянином, на ім’я якого видано ордер. Таким чином, відповідач не має права на користування цим жилим приміщенням.

Згідно ст. 270 ЦК право на недоторканність житла відноситься до особистих немайнових прав. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (ст. 280 ЦК).

Протягом двох років я вимушений зі своєю сім’єю проживати у рідних та знайомих, на сьогоднішній день орендую квартиру, за що сплачую не маленькі кошти, в той час, як у мене є власне житло.

На підставі викладеного та згідно ст. 71 ч. 2, ст. 109, 116 ЖК, —

Прошу:

1. Продовжити строк збереження житлового приміщення квартири № 1 у буд. № 5 по вул. О. Теліги у м. Києві за позивачем до моменту виселення відповідачів.

2.Виселити відповідача Остапчук Руслана Володимировича разом з його сім’єю з незаконно займаної ним квартири № 1 у буд. № 5 по вул. О. Теліги у м. Києві.

3.Стягнути з відповідача на користь позивача сплачене за позовну заяву державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, згідно квитанцій.

Додаток:

1)Копія ордера на квартиру.

2)Довідка Ф-3.

3)Копія листа Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

4)Копія договору на реструктуризацію боргу.

5)Копія Рішення виконкому від 08.09.80 р.

6)Квитанція про сплату державного мита (8,50 грн).

7)Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (37 грн).

8)Копії позовної заяви з додатками (3 прим.).

54

Позовна заява про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю

Печерський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Бойко Олексій Федорович

01103, м. Київ,

вул. Подвисоцького, 9, кв. 5

тел. 260-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Бойко Олена Олексіївна

01103, м. Київ,

вул. Подвисоцького, 9, кв. 5

тел. 260-00-00

ТРЕТІ ОСОБИ:

1) Комунальне підприємство УЖГ «Печерськжитло»

01103, м. Київ,

бул. Дружби народів, 30/1

тел. 268-00-00

2) Бойко Нонна Інокентіївна

01103, м. Київ,

вул. Подвисоцького, 9, кв. 5

тел. 260-00-00

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю

В нашій квартирі, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Подвисоцького, 9, кв. 5, що є спільною частковою власністю (дод. № 1), проживають:

•Бойко Олексій Федорович (Позивач);

•Бойко Нонна Інокентіївна (моя дружина — третя особа);

•Бойко Олена Олексіївна (Дочка — Відповідач).

Зазначені мешканці є співвласниками в рівних долях.

Квартира 3х кімнатна, що має загальну площу 64,9 м2, корисну — 41 м2, складається з наступних

окремих жилих кімнат:

1а кімната –зала — 19 м2 2а кімната — спальня (проживає дочка) — 10 м2

3а кімната — спальня з заскленою лоджією — 12 м2 + лоджія — 2,7 м2, всього 14,7 м2.

Підсобні приміщення — кухня, ванна, санвузол, коридор перебувають в загальному користуванні, всього 21,2 м2.

Згідно ст. 150, 151, 162 Житлового кодексу Української РСР власники квартири зобов’язані дбайливо ставитися до квартири, вчасно сплачувати комунальні та квартирні послуги, провадити за свій рахунок ремонт.

Дочка зробила своєю поведінкою неспроможні та жахливі умови спільного проживання через те, що бажає користуватися усією квартирою, а мінімум як двома кімнатами. В зв’язку з цим постійно виганяє нас з власної квартири, ображає лайкою та заставляє квартиру коробками зі сміттям, старими меблями, вхід до однієї з кімнат повністю заставлений. На балконі звалище побутових та харчових відходів. Запахи з балкону розповсюджуються по приміщенням суміжних квартир, що викликає численні обґрунтовані скарги сусідів. На наші з дружиною прохання викинути сміття з балкону та квартири відмовляє.

Згідно акту санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту Печерського району м. Києва від

08.07.06р. (дод. № 2), квартира не може в повному обсязі використовуватись для проживання, а також

єджерелом розповсюдження неприємних запахів та можливим джерелом інфекційних захворювань.

55

Вказані дії мають ознаки правопорушення, що передбачено ст. 22 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Неодноразово надходили приписи ЖЕО-605 КП УЖГ «Печерськжитло» з вимогами про термінове приведення квартири, балкону, сходову клітину в належний санітарно-технічний стан. (дод. № 3, 4).

Здійснювався виїзд оперативного чергового Печерського РУ, що зазначено в Постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.08.06 р., де підтверджується, що відповідач скандалила з батьками за те, що у нас на квартиру один особовий рахунок (дод. № 5).

Крім того, Відповідач, яка проживає в даній квартирі з 1978 р. не бажає брати участі в витратах пов’язаних з утриманням квартири, чим фактично примушує мене сплачувати отримані нею комунальні послуги та квартирну плату, чим наносить мені значну майнову шкоду. Я не маю змоги оплачувати комунальні послуги за відповідача, які фактично не отримую.

Оскільки, я вже не в змозі відповідати перед сусідами та житловими організаціями за її порушення громадського порядку, порушення сумісного проживання, санітарних норм тощо, то прошу встановити наступний порядок користування квартирою:

1а кімната –зала — 19м2 та 2а кімната — спальня — 10м2 — нам з дружиною; 3а кімната — спальня з заскленою лоджією — 12 м2 + лоджія — 2,7 м2, всього 14,7 м2 — відпові-

дачу.

Підсобні приміщення — кухня, ванна, санвузол, коридор залишити в загальному користуванні. Так як, я є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, що засвідчується Посвідченням (дод. № 6), то відповідно до ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються

громадяни віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі викладеного та керуючись ст. 156 ЖК,

Прошу:

1.Встановити порядок користування квартири за адресою: м. Київ, вул. Подвисоцького, 9, кв. 5

між власниками:

1а кімната –зала — 19м2 та 2а кімната — спальня — 10м2 — нам з дружиною; 3а кімната — спальня з лоджією — 12м2 + лоджія — 2,7м2, всього 14,7м2 — відповідачу.

Підсобні приміщення — кухня, ванна, санвузол, коридор залишити в загальному користуванні.

2.Зобов’язати Бойко Олену Олексіївну не порушувати правила користування жилими приміщеннями та дотримуватись норм санітарного стану.

Додаток:

1.Копія Свідоцтва про право власності на житло.

2.Копія акту санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкту Печерського району м. Києва від

08.08.06 р.

3.Копія Припису ЖЕО-605 КП УЖГ «Печерськжитло» від 27.12.06 р. № 18/5-780.

4.Копія Припису ЖЕО-605 КП УЖГ «Печерськжитло» від 10.06.06 р. № 18-1207/2.

5.Копія Постанови про відмову про порушення кримінальної справи від 08.08.06 р.

6.Копія Посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

7.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (7,50

грн).

8.Копії позовної заяви з додатками (3 прим.).

56

Заперечення щодо виселення з гуртожитку

Бердянський міськрайонний суд Запорізької обл.

ВІДПОВІДАЧІВ: Барановської Ольги Юхимівни, Медвєдєва Андрія Євгеновича, Медвєдєва Олексія Євгеновича,

71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи, 78, к. 23, 24

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

відповідачів по цивільній справі за позовом ЗАТ «Бердянськбуд» до Барановської О. Ю., Медвєдєвої А. Є., Медвєдєвої О. Є. про виселення з гуртожитку та анулювання прописки

Згідно ст. 128 ЦПК після одержання копії позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі.

В даному випадку відповідачі заперечують проти позову посилаючись на незаконність вимог позивача та їх необґрунтованість.

Незаконність вимог позивача та їх необґрунтованість і безпідставність полягає в наступному. 1) Щодо позовної вимоги про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення

Підставою для виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення позивач нази-

ває — незаконність вселення. Незаконність вселення позивач обґрунтовує наступним:

•Невідповідність вселення відповідачів встановленому порядку передбаченому ст. 52 ЖК;

•Відповідачі намагались незаконним шляхом заволодіти колективною власністю;

•Відсутність ордеру;

•Кімнати в які були заселені відповідачі є кімнатами для відряджуваних;

•Барановська О. Ю. на квартирному обліку не стояла, в підтвердження чого був наданий суду журнал обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

Зтексту обґрунтування позовних вимог виходить, що позивач невзмозі визначити якими саме правовими нормами необхідно керуватись при визначенні законності чи незаконності вселення відповідачів. Так, позивач посилається то на норми, що регулюють порядок вселення в квартири (ст. 52 ЖК та Правила квартирного обліку), то на гуртожиток (ст. 128, 129 ЖК), то на захист права власності при здійсненні господарської діяльності (ст. 387, 400 ГК — що регулює правовідносини між суб’єктами господарювання, а не відносини з фізичними особами). В зв’язку з цим для заперечення даного обґрунтування, по-перше, необхідно уточнити саме якими правовими нормами необхідно керуватись при визначення порядку вселення в спірне жиле приміщення, враховуючи, що відповідачі поселились в травні 1994 р.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»: «Вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з’ясовувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач».

Відповідачі були вселені саме як в гуртожиток, це підтверджується листом Відділу охорони здоров’я на ім’я начальника «Бердянськбуд» від 20.09.1993 р. про надання жилої площі відповідачам в гуртожитку сімейного типу, що є в матеріалах справи. Окрім того, в документах наданих позивачем завжди зазначається, що це є малосімейний гуртожиток або просто гуртожиток.

Гуртожиток сімейного типу це не є тотожним з поняттям жилого приміщення — квартири, оскільки відповідно до п. 4. Примірного положення про гуртожитки, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 «гуртожитки підрозділяються на два види:

•для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);

•для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

Таким чином, будинок № 78 по вул. Свободи є гуртожитком для проживання сімей.

57

Далі, необхідно з’ясувати хто був власником гуртожитку на час вселення відповідачів. Дане визначення надасть можливість чітко розмежувати правовідносини між сторонами даної справи. І так:

01 квітня 1992 р. ТСО «Запоріжбуд» за Договором оренди надав в оренду майно тресту «Бердянськбуд» організації орендаторів. Відповідно до п. 1.1.2. Договору після його підписання організація орендарів набула статусу Орендного підприємства «Бердянськбуд».

23 червня 1995 р. між ФДМУ та Організацією орендарів орендного підприємства «Бердянськбуд» був укладений Договір купівлі-продажу майна державного підприємства, відповідно до якого «Бер-

дянськбуд» купив державне майно цілісного майнового комплексу.

09 вересня 1995 р. Актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Бердянськбуд» Покупець («Бердянськбуд») прийняв згідно відомості інвентаризації викуплену ним державну частку цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Бердянськбуд». Так, в Переліку жилих будинків, нежилих будівель та споруд, що є власністю ЗАТ »Бердянськбуд» п. 3 було включено гуртожиток по вул. Свободи, 78.

11 січня 2004 р. Виконавчий комітет Бердянської міської ради прийняв рішення № 17 про оформлення права власності, на підставі чого було видане свідоцтво про право власності на будівлю, що посвідчує право власності основної будівлі «А», за адресою м. Бердянськ, вул. Свободи, 78. Реєстраційний напис на свідоцтві в ПТІ зроблений 11.01.2004 р.

Таким чином, позивач набув права власності на даний гуртожиток 11.01.2004 р., а на час вселення відповідачів цей гуртожиток був державною власністю.

Виходячи з того, що відповідачі були вселені в гуртожиток, який був державною власністю, то норми які регулюють цей порядок вселення та виселення є нормами ЖК (глава 4 «Користування гуртожитками»), а не ст. 52 ЖК та не норми ГК.

Необхідно, також, зазначити, що Планом приватизації орендного підприємства «Бердянськбуд» від 15.06.1995 р. затвердженого Головою ФДМУ було передбачено встановлення особливого режиму приватизації, в тому числі і на житловий фонд, який було передано на баланс ЗАТ «Бердянськбуд» за

умови збереження його цільового призначення.

Тепер з’ясуємо законність вселення відповідачів. Доказами нібито незаконного вселення позивач надає: Акт від 27.04.2009 р. про проведення службового розслідування; Журнал обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов; Виписку з протоколу № 1 від 16.11.1991 р. про виділення кімнат № 23, 24 для користування відрядними.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, Акт від 27.04.2009 р. про проведення службового розслідування не є допустимим доказом щодо законності чи незаконності вселення, оскільки в ньому надається оцінка певним досліджуваним документам, які повинні бути оцінені безпосередньо самим судом, а не якимось службовим розслідуванням. Згідно ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наданий позивачем для огляду Журнал обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, взагалі, є неналежним доказом, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування (ст. 58 ЦПК). Так, предметом спору є порядок вселення в гуртожиток, а не постановка на квартирний облік. Окрім того, облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов стосується лише щодо порядку надання квартир. Єдиним доказом наявності чи відсутності ордеру є Книга обліку ордерів, яка позивачем суду надана не була.

Законність вселенні відповідачів в гуртожиток підтверджується наступним:

В 1994 р. підприємства м. Бердянськ, в т.ч. і «Бердянськбуд», виділили фонд жилої площі для висококваліфікованих медичних працівників.

Відповідно до ст. 128 ЖК Жилаплощав гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. Так, за спільним рішенням адміністрації Бердянського міського відділу охорони здоров’я та профспілковим комітетом було вирішено надати жилу площу в гуртожитку по вул. Свободи, 78 в м. Бердянськ головному лікарю Міського Центру здоров’я кандидату медичних наук Барановська О. Ю. та членам її сім’ї Медвєдєв О. Є. та МедвєдєвА. Є., що підтверджується листом Відділу охорони здоров’я на ім’я начальника «Бердянськбуд» від 20.09.1993 р. про надання жилої площівідповідачамвгуртожиткусімейноготипу, щоєвматеріалахсправи.

Відповідно до ст. 129 ЖК на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Такий ордер був наданий відповідачам, який вони сдали при вселенні. В затвердженому бланку ордеру, що є додатком до Примірного положення про гуртожитки, затв. Постановою Ради Міністрів Української УРСР від 03.06.1986 р.

58

№ 208 зазначено, що «При вселенні ордер здається в житлово-експлуатаційну організацію, а при

їївідсутності — завідуючому (директору) гуртожитком підприємства, установи, організації. Ордер дійсний протягом 30 днів».

Таким чином, відповідачі вселились в гуртожиток в законному порядку.

Щодо наданої позивачем Виписки з протоколу № 3 від 16.11.1991 р. про виділення кімнат № 23, 24 для користування відрядними особами необхідно зазначити, що по-перше, це ніяк не стосується законності чи незаконності вселення, оскільки, якщо навіть таке рішення і приймалось на 1991 р., то це ще не означає, що воно не могло бути змінено звичайною процедурою надання гуртожитку для проживання сім’ї в 1994 р. По-друге, жодних доказів, що дані кімнати дійсно використовувались для відрядних осіб позивачем не надано. Позивач, також, не наводить жодної норми, яка б забороняла надавати для проживання сім’ями кімнати для відрядних.

Незаконністьвимогпозивачащодовиселенняполягаєувищенаведеномутадодаткововнаступному: Відповідно до ст. 132 ЖК з посиланням на ст. 125 ЖК без надання іншого жилого приміщення не

може бути виселено осіб, які є пенсіонерами по старості, ким є відповідач Барановська О. Ю.

2) Щодо позовної вимоги про анулювання прописки

Позивач просить анулювати прописку. Така позовна вимога є незаконною, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не передбачено анулювання прописки, є лише зняття з реєстрації місця проживання.

Барановська О. Ю., Медвєдєв О. Є. та Медвєдєв А. Є., взагалі, не можуть бути за цією позовною вимогою відповідачами, оскільки вони реєстрацію (прописку) не здійснюють. Позивачу необхідно звертатись саме до відділу реєстрації, але в даному випадку відповідачі будуть заперечувати проти даної позовної вимоги посилаючись на неможливість розгляду цієї позовної вимоги в порядку цивільного судочинства.

Так, даний спір є публічно-правовим і він не може розглядатися в цивільному провадженні, оскільки це є адміністративною юрисдикцією. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції. По даній позовній вимозі відповідачем повинен бути відповідний орган внутрішніх справ, який є органом виконавчої влади.

Відповідно до ст. 17 КАС даний спір відноситься до компетенції адміністративних судів. Оскільки судом було прийняте таке уточнення позовної заяви та розглядається, то згідно ст. 205

ЦПК суд своєю ухвалою повинен закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Додаткові заперечення щодо анулювання прописки

Необхідно зазначити, що позивач доповнив позовну вимогу не маючи спору, що є порушенням ст. 3 ЦПК, згідно якої особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Жодних доказів позивач не надав та і не взмозі надати про порушення, невизнання або оспорювання їх прав, свобод чи інтересів, оскільки:

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування жилим приміщенням. Тобто, з даною позовною вимогою позивач може звернутись до суду при наявності наступного: відповідного рішення суду про позбавлення права користування жилим приміщенням, звернення протягом 7 днів до реєстраційного органу з даною вимогою, отримання відмови у знятті з реєстрації. Таким чином, у відповідача не тільки не виникло право звертатись до суду за захистом своїх прав, але не з’явилось права звертатись, навіть, до реєстраційного органу про зняття з реєстрації відповідачів. Відповідно до чого згідно ст. 3 ЦПК відповідач не мав права на доповнення позову такою позовною вимогою.

3) Позивачем пропущено строк позовної давності

Позивач пропустив строк позовної давності, який становить за ст. 71 ЦК 1963 р. три роки. Посилання позивача на те, що нібито підприємство дізналось що відповідачі проживають без законних підстав лише за службовим розслідуванням проведеним в 2009 р. є безпідставним, так як гуртожитки мають контрольно-пропускну систему; відповідачі отримали прописку (реєстрацію), яка надається на підставі ордеру; комунальні платежі від відповідачів приймаються готівкою, та відповідно на них нараховуються ці платежі з моменту вселення.

Згідно ст. 76 ЦК 1963 р. перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пору-

шення свого права.

59

Позивач є правонаступником Орендного підприємства «Бердянськбуд», тому посилання, що саме керівництво ЗАТ «Бердянськбуд» дізналось про якісь порушення є безпідставним, оскільки до позивача перейшли всі права та обов’язки Орендного підприємства.

Відповідно до п. 6. Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК правила даного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Виходячи з наведеного строк позовної давності у позивача закінчився в 1997 р., тобто до набрання чинності діючого ЦК.

Згідно ст. 80 ЦК (1963 р.) закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підста-

вою для відмови в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 125, 132 ЖК, 205 ЦПК,

Просимо:

1.Відмовити у задоволенні позову ЗАТ «Бердянськбуд» до Барановської О. Ю., Медвєдєва А. Є., Медвєдєва О. Є. про виселення з гуртожитку та анулювання прописки.

2.Закрити провадження щодо позовної вимоги про анулювання прописки.

12 жовтня 2009 р.

Відповідачі О. Ю. Барановська А. Є. Медвєдєв О. Є. Медвєдєв

60