Проц. документы 2010

Згідно повторної перевірки прокуратура встановила, що 13.12.08 р. відповідачем було видано наказ № 10, яким було скасовано наказ № 9 від 15.11.08 р. в частині заборони пропускати до гаражного боксу № 60. охорона кооперативу повідомляє, що за розпорядженням голови правління вони не мають права пропускати позивачів, інакше їх звільнять. На повторне звернення до прокуратури відповіли, що, оскільки наказ № 9 скасовано, то підстав для прокурорського реагування немає.

На території кооперативу до теперішнього часу розміщена об’ява про заборону пропускати позивачів на територію кооперативу.

В 2009 році кооператив здійснив заміну старих пропусків на нові. Проте позивачам пропуски видані не були.

Такі дії відповідача є незаконними, оскільки згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідач мав право лише звернутися до суду для вирішення спору, який між нами виник, а не самовільно навішувати замки та забороняти нам користуватися власним майном. Такі дії можуть бути здійснені лише судом в порядку накладення арешту на майно, заборони вчиняти певні дії тощо. Ніяких обмежень щодо користування нашим майном з боку судових органів не було.

Голова правління мотивує свої дії тим, що нібито цей гаражний бокс є власністю кооперативу, і до вирішення у суді спору за позовом відповідача до Соловко В. В. про стягнення суми та визнання права власності на гаражний бокс № 2, цим гаражем позивачі, нібито, не мають права користуватися.

Відносно даного спору є рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 16.11.2008 р., яке набрало законної сили та яким відмовлено у задоволенні позову ОГКІ «Автобудинок». Але, навіть після цього, відповідач не пропускає позивачів на територію кооперативу, чим порушує їх право приватної власності.

Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Голова правління Зайченко В. В. має лише повноваження згідно статуту кооперативу, який не наділяє його повноваженнями обмежувати власників гаражних боксів у користуванні цими гаражними боксами, та обмежувати користуватися власним автомобілем та особистими майном.

Своїми діями відповідач завдав нам моральної шкоди, яку ми оцінюємо в 5.000,00 грн щодо кожного з нас (разом така сума становить 15.000,00 грн). Розмір моральної шкоди розрахований з урахуванням ступеня протиправності дій відповідача та його безпосередньої вини в цьому, глибини душевних страждань мене та моєї родини, порушення права власності, в тому числі тривалу неможливість у користуванні нашим гаражем, мотоциклом та автомобілем, іншими речами, що завдало нам додаткових незручностей та витрат при необхідності певних переїздів, перевозу речей, неможливістю користуватися іншими особистими речами, тощо.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 386, 391 Цивільного кодексу України, —

Просимо:

1.Зобов’язати відповідача не чинити позивачам перешкод у здійсненні права приватної власності гаражем № 2, що знаходиться на території ОГКІ «Автобудинок» та усім майном, що знаходяться в гаражі, в тому числі автомобілем ВАЗ-2106.

2.Зобов’язати відповідача видати позивачам пропуски для проходження на територію кооперативу.

3.Стягнути з відповідача на користь позивачів компенсацію у відшкодування моральної шкоди у розмірі 15.000,00 грн з солідарним правом вимоги.

4.Стягнути з відповідача на користь Соловко В. В. державне мито та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи, згідно квитанцій.

Додатки:

1.Копія наказу № 9.

2.Копія наказу № 10.

3.Копія об’яви.

4.Копія пропуску.

5.Копія розрахункової книжки.

81

6.Копії списків членів кооперативу станом на 01.01.2007 р.

7.Копії списків членів кооперативу станом на 01.01.2008 р.

8.Копії списків членів кооперативу станом на 01.01.2009 р.

9.Копія технічного паспорту на автомобіль ВАЗ-2106.

10.Копія Акту від 17.07.08 р.

11.Копія відповіді прокуратури Солом’янського району м. Києва від 01.12.08 р. № 1248/3.

12.Копія відповіді прокуратури Солом’янского району м. Києва від 11.02.09 р. № 40/з.

13.Копія відповіді прокуратури Солом’янського району м. Києва від 20.04.09 р. № 40/5з.

14.Копії квитанцій оплати членських внесків.

15.Копія рішення Солом’янського суду м. Києва від 16.11.2009 р.

16.Квитанція про сплату державного мита (8,50 грн).

17.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (37 грн).

18.Копія позовної заяви з додатками.

20 травня 2009 р.

Позивачі ___________(В. В. Соловко)

____________(О. В. Соловко)

____________(О. М. Журба)

82

ГЛАВА 1.6. ПРОЦЕСУАЛЬНІ

ДОКУМЕНТИ З ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

Деснянський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Шевелюга Ігор Степанович

02232 м. Київ,

вул. Милославська, 1, кв. 338

тел.: д. 532-00-48

ВІДПОВІДАЧ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райдуга»

01005 м. Київ,

вул. Ломоносова, 28/41

тел.: 257-00-26

ЦІНА ПОЗОВУ: 3’546,90 грн.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення недоплаченої заробітної плати, надання невикористаних щорічних відпусток, стягнення недонарахованої заробітної плати за роботу у нічний час,

стягнення вихідної допомоги та компенсацію моральної шкоди

03 травня 1997 р. року я був прийнятий на посаду продавця на ТОВ «Райдуга», згідно наказу № 6 від 03.05.1997 р., де працюю до теперішнього часу, з окладом у розмірі мінімальної заробітної плати. З 24 лютого 2003 р. я знаходжусь у відпустці без збереження заробітної плати із-за відсутності роботи на підприємстві.

За час моєї роботи відповідач неодноразово порушував мої трудові права, а саме:

1) Незаконне переведення на 0,5 місячної посадової ставки

З 2001 року, порушуючи ст. 32, 103 КЗпП, керівництво перевело мене на 0,5 місячної посадової ставки, не повідомляючи мене про це, хоча про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Згідно ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами, тому рішення керівництва ТОВ «Райдуга» є незаконним, а заробітна плата повинна була нараховуватися у розмірі мінімальної заробітної плати.

При зменшенні розміру ставки мій обсяг роботи та тривалість робочого часу не зменшився. Таким чином, відповідач незаконно мені не сплатив 1787,10 грн, згідно п. 1 Розрахунку № 1, що додається.

2) Не надання щорічних відпусток

За весь час праці відповідач жодного разу не надав мені щорічної відпустки. Згідно зі ст. 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. За ст. 80 КЗпП, ст. 11 Закону України «Про відпустки» — забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Відповідно до ст. 75 КЗпП щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Оскільки я не використав жодної щорічної відпустки за весь час роботи на ТОВ «Райдуга», то я маю право використати їх та по їх закінченню згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП та внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, розірвати трудовий договір.

83

Загальний термін відпустки за весь період часу становить 144 к.дн. із збереженням заробітної плати у розмірі 652,00 грн, згідно п. 2 Розрахунку № 1.

3)Не нарахування оплати за роботу у нічний час

Злистопада 2000 року по 24.02.2003 р. я працював у нічну зміну з 2000 годин по 800 годин, тиждень через тиждень. Ненарахована оплати за роботу у нічний час становить 492,80 грн, згідно п. 3 Розрахунку № 1.

4)Надання вихідної допомоги

Відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю.

За ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю (ст. 38) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, що становить 615,00 грн, згідно п. 4 Розрахунку № 1.

5) Компенсація завданої моральної шкоди

Неправомірними діями відповідача відносно порушень трудового законодавства мені була завдана моральна шкода яку я оцінюю у розмірі 2000,00 грн, згідно Розрахунку № 2.

Для доказування виплаченої мені заробітної плати я неодноразово (починаючи з січня 2004 року) звертався до відповідача відносно надання мені довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, але керівництво та бухгалтер постійно за різними причинами відмовлялись надати таку довідку (додаток № 5), також, з цього питання я звертався до ДПІ у Деснянському районі м. Києва (додаток № 6), але мені повідомили, що я можу отримати довідку лише про джерела своїх доходів. Згідно ст. 30 ЦПК у випадках, коли щодо витребування доказів для сторін є труднощі, суд за їх клопотанням сприяє у витребуванні таких доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 38, 44, 74, 75, 80, 103, 108, 2371 КЗпП, ст. 11 Закону України «Про відпустки», ст. 22 Закону України «Про оплату праці»,

Прошу:

1.Стягнути з відповідача на користь позивача недонарахованої частини заробітної плати у розмі-

рі 1787,10 грн.

2.Зобов’язати відповідача надати невикористані відпустки за весь час роботи на підприємстві терміном на 144 к.дн. із збереженням заробітної плати у розмірі 652,00 грн.

3.Розірвати трудовий договір за ч. 3 ст. 38 КЗпП з моменту закінчення терміну використання щорічних відпусток.

4.Стягнути з відповідача на мою користь вихідну допомогу у розмірі 615,00 грн.

5.Стягнути з відповідача на мою користь оплату за роботу у нічний час у розмірі 492,80 грн.

6.Стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за нанесену моральну шкоду у розмі-

рі 2000,00 грн.

7.Зобов’язати відповідача надати довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за період

з03.05.1997 р. по 24.02.2003 р.

Додаток:

1.Розрахунок № 1.

2.Розрахунок № 2 моральної шкоди.

3.Копія трудової книжки.

4.Довідка ДПІ про джерела доходів.

5.Копія заяви до відповідача про видачу довідки про нараховану і виплачену зарплату.

6.Копія заяви до ДПІ про видачу довідки про нараховану і виплачену зарплату.

7.Копія позовної заяви з додатками.

84

Додаток № 1

до позовної заяви Шевелюги І. С. до ТОВ «Райдуга»

РОЗРАХУНОК № 1 1. Розмір недонарахованої заробітної плати за період з 01.01.2001р. по 24.02.03р.:

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» та ст. 95 КЗпП мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

У разі коли працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить доплату до її рівня.

В період з 01.01.01 р. по 31.12.01 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 118 гривень на місяць, згідно ст. 1 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000

рік» від 01.06.00 р.

0,5 ставки на місяць становить 118,00 : 2 = 59,00 грн.

Таким чином, недоплачена заробітна плата за період з 01.01.01 р. по 31.12.01 р. становить:

12міс. х 59,00 грн = 708,00 грн.

Вперіод з 01.01.02 р. по 30.06.02 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 140 гривень на місяць, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» від 13.12.01 р.

0,5 ставки на місяць становить 140,00 : 2 = 70,00 грн.

Таким чином, недоплачена заробітна плата за період з 01.01.02 р. по 30.06.02 р. становить:

6міс. х 70,00 грн = 420,00 грн.

Вперіод з 01.07.02 р. по 31.12.02 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 165 гривень на місяць, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» від 13.12.01 р.

0,5 ставки на місяць становить 165,00 : 2 = 82,50 грн.

Таким чином, недоплачена заробітна плата за період з 01.07.02 р. по 31.12.02 р. становить:

6міс. х 82,50 грн = 495,00 грн.

Вперіод з 01.01.03 р. по 24.02.03 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 185 гривень на місяць, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» від 26.12.2002 р.

0,5 ставки на січень місяць становить 185,00 : 2 = 92,50 грн. Ставка за відпрацьований день становить: 185 грн/міс. : 31 дн./міс= 5,967 грн.

0,5 ставки за лютий становить 5,967 грн х 24 : 2 = 71,60 грн.

Таким чином, недоплачена заробітна плата за період з 01.01.03 р. по 24.02.03 р. становить:

92,50 + 71,60 = 164,10 грн.

Разомрозмірнедонарахованоїзаробітноїплатизаперіодз01.01.2001 р. по24.02.03 р. становить: 708 + 420 + 495 + 164,1 = 1787,10 грн.

2. Термін невикористаних щорічних відпусток та розмір збереженої заробітної плати

Відповідно до ст. 75 КЗпП щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

З 03.05.97 р. по 03.05.98 р. — 24 к.н. — із збереженням заробітної плати (середній розмір мінімальної заробітної плати за останні 2 місяці) — 45,00 грн, згідно Закону України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік»;

з03.05.98 р. по 03.05.99 р. — 24 к.н. — із збереженням заробітної плати — 74,00 грн, згідно Закону України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік»;

з03.05.99 р. по 03.05.00 р. — 24 к.н. — із збереженням заробітної плати — 90,00 грн, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік»;

з03.05.00 р. по 03.05.01 р. — 24 к.н. — із збереженням заробітної плати — 118,00 грн, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік»;

з03.05.01 р. по 03.05.02 р. — 24 к.н. — із збереженням заробітної плати — 140,00 грн, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік»;

85

з 03.05.02 р. по 03.05.03 р. — 24 к.н. — із збереженням заробітної плати — 185,00 грн, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік»;

Таким чином, термін невикористаних щорічних відпусток становить 144 календарних днів із збереженням заробітної плати у розмірі 652,00 грн.

3. Розмір оплати роботи у нічний час

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (стаття 54 — з 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

З листопада 2000 року по 24.02.03р. я працював у нічну зміну з 2000 годин по 800 годин тиждень через тиждень, тобто за зміну працював 8 годин роботи у нічний час (з 2200 годин по 600), тобто за тиждень — 56 годин (8 х 7 = 56) роботи у нічний час, за місяць — 112 годин (2 тижн. х 56 = 112) роботи у нічний час.

Для того, щоб підрахувати підвищений розмір за роботу у нічний час у розмірі 20 % окладу за кожну годину роботи у нічний час (оскільки колективним договором чи трудовою угодою це не визначено), необхідно знайти оклад роботи за 1 час. Так, в місяць я відпрацьовував 168 годин з окладом у розмірі мінімальної заробітної плати, виходячи з цього можна розрахувати підвищений розмір за роботу у нічний час у розмірі 20 % окладу за кожну годину роботи у нічний час:

З листопада 2000 р. по 01.01.02 р. — оклад — 118,00 грн — 14 місяців: оклад за 1 годину роботи = 118,00 : 168 = 0,70 грн.

20 % = 0,70 грн х 20 % : 100 % = 0,14 грн за годину роботи у нічний час.

Підвищений розмір за роботу за вказаний період у нічний час у розмірі 20 % окладу за кожну годину роботи у нічний час складає: 112 год/міс х 14 міс х 0,14 грн = 219,52 грн.

З 01.01.02 р. по 30.06.02 р. — оклад — 140,00 грн — 6 місяців:

оклад за 1 годину роботи = 140,00 : 168 = 0,83 грн.

20 % = 0,83 грн х 20 % : 100 % = 0,17 грн за годину роботи у нічний час.

Підвищений розмір за роботу за вказаний період у нічний час у розмірі 20 % окладу за кожну годину роботи у нічний час: 112 год/міс х 6 міс х 0,17 грн = 114,24 грн.

З 01.07.02 р. по 31.12.02 р. — оклад — 165,00 грн — 6 місяців:

оклад за 1 годину роботи = 165,00 : 168 = 0,98 грн.

20 % = 0,98 грн х 20 % : 100 % = 0,20 грн за годину роботи у нічний час.

Підвищений розмір за роботу за вказаний період у нічний час у розмірі 20 % окладу за кожну годину роботи у нічний час: 112 год/міс х 6 міс х 0,20 грн = 134,40 грн.

З 01.01.03 р. по 03.02.03 р. (з 03.02.03 р. по 21.02.03 р. знаходився на лікарняному) — оклад — 185,00 грн — 1 місяців:

оклад за 1 годину роботи = 185,00 : 168 = 1,10 грн.

20 % = 1,10 грн х 20 % : 100 % = 0,22 грн за годину роботи у нічний час.

Підвищений розмір за роботу за вказаний період у нічний час у розмірі 20 % окладу за кожну годину роботи у нічний час: 112 год/міс х 1 міс х 0,22 грн = 24,64 грн.

Всього підвищений розмір за роботу у нічний час становить: 219,52 грн + 114,24 грн + 134,40 грн + + 24,64 грн = 492,80 грн.

4. Розмір вихідної допомоги

Відповідно до ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю (ст. 38) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно абз. 3 п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою КМУ № 100 від 08.02.95 р., якщо нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Оскільки встановлений мені оклад є мінімальна заробітна плата, що на сьогоднішній день, згідно Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2004 рік» становить 205,00 грн.

Таким чином, розмір вихідної допомоги дорівнює:

205,00 х 3 = 615,00 грн.

86

Додаток № 1

до позовної заяви Шевелюги І. С. до ТОВ «Райдуга»

РОЗРАХУНОК № 2

розміру компенсації моральної шкоди

Відповідно до ст. 2371 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Також, за ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Так, моральна шкода завдана відповідачем полягає у наступному:

Я маю на утриманні малолітню дочку Шевелюгу Марію Ігорівну, 07.01.02 р.н. та дружину — Шевелюгу Марію Володимирівну, яка з кінця 2001 року по сьогоднішній день знаходиться у декретній відпустці. Внаслідок зменшення моєї ставки на ½ я не міг утримувати, навіть одного члена сім’ї, не говорячи вже про трьох членів. Моєї заробітної плати не вистачало ні на продукти, ні на одяг, я вимушений був постійно звертатися за допомогою до своїх батьків, хоча сам працював повними робочими днями, а навіть, іноді, і по 12 годин за день, та без відпусток. Ненадання щорічних відпусток керівник відповідача пояснювала, що я можу піти у відпустку, але за це мені ніхто платити не буде, що вимушувало мене працювати з 1997 року без відпусток.

Внаслідок цього я не міг достатньо приділяти уваги своїй сім’ї та утримувати її, чим мені було завдано моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і це вимагало від мене додаткових зусиль для організації свого життя та життя моєї родини.

Завдану шкоду я оцінюю у розмірі 2000,00 грн, з розрахунку:

1)за моральні страждання, пов’язані з визнанням моє неповноцінності як утримувача родини —

500,00 грн.

2)за неможливість мною забезпечити свою сім’ю, при виконанні в повному обсязі своєї роботи; за відмову відповідача у наданні мені законних щорічних відпусток, в наслідок чого я не міг достатньо приділяти уваги своїй дружині та дочці — 1000,00 грн.

3)за здійснення мною додаткових зусиль для організації свого життя та життя моєї родини, щоб забезпечити достатній життєвий рівень; за звернення до суду, замість вирішення цього питання в мировому порядку — 500,00 грн.

87

Позовна заява про зміну дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

Оболонського районного суду м. Києва

ПОЗИВАЧ: Шевченко Олександра Олександрівна

04210 м. Київ,

вул. Зелена, буд. 23, кв. 1

тел. 410-32-21

ВІДПОВІДАЧ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»

04212 м. Київ,

вул. Парижської Комуни, буд. 1

тел. 410-00-00

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди

В Товаристві з обмеженою відповідальністю «Зоря» мало місце скорочення штатних одиниць робітників, пов’язане із запровадженням нових форм та методів роботи зі зміною штатного розкладу, про що був виданий наказ № 29 від 12 січня 2009 року.

Згідно цього наказу була скорочена штатна одиниця — секретаря Шевченко Олександри Олександрівни. На підставі цього Відповідач розірвав трудовий договір з Позивачем на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП, про що був виданий наказ № 21 від 23 березня 2009 року.

Скорочення з посади відбулось з порушенням законодавства, з наступних підстав:

Відповідач не урахував, що Позивач згідно ст. 42 КЗпП, мала перевагу в залишенні на роботі за сімейним станом оскільки є одинокою матір’ю, має неповнолітню дочку Шевченко Юлію Володимирівну, 10.11.2005 року народження і не має в сім’ї інших працівників з самостійним заробітком.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

ТОВ «Зоря» не ліквідоване, а скорочення посади, на якій працювала Позивач, не є підставою для її звільнення.

Відповідач не мав права включити до наказу про скорочення штату працівників штатну одиницю — секретаря Шевченко О. О., оскільки йому було відомо, що Позивач є одинокою матір’ю, а якщо таке було викликане необхідністю, то відповідач повинен був працевлаштувати Позивача на підприємстві за її згодою, тобто надати їй рівноцінну роботу.

На підставі цього необхідно поновити Позивача на роботі на посаді секретаря загального відділу з 24 березня 2009 року і стягнути з Відповідача на користь Позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 24 березня 2009 року по день подачі позову з урахуванням виплаченої допомоги при звільненні, в сумі 928,62 грн із наступного розрахунку:

Згідно з графіком роботи, кількість днів вимушеного прогулу за період з 24 березня 2009 року по 23 квітня 2009 року з урахуванням святкових та неробочих днів складає 49 днів, з них:

уберезні — 6 робочих днів,

уквітні — 20 робочих днів (неробочий день 20 квітня), всього — 26 робочих днів.

Заробітна плата Позивача за два останні місяці перед звільненням — січень і лютий 2009 року —

складає 1857,24 грн. Кількість робочих днів у цих місяцях з урахуванням вихідних 1, 7 січня (за графіком роботи Відповідача) — 40.

Середній денний заробіток складає: 1857,24 грн : 40 = 46,43 грн.

Втрачений заробіток за 26 днів вимушеного прогулу складає: 46,43 х 26 = 1207,18 грн.

Підлягає стягненню втрачений заробіток з вирахуванням виплаченої допомоги: 1207,18 – 928,62 = = 278,56 грн.

88

Окрім того, незаконним звільненням Позивачу завдана моральна шкода, оскільки було порушено звичне життя, Позивач відчувала хвилювання та дискомфорт, втративши роботу як засіб для існування. Позивач оцінює в розмірі 500 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 42, ч. 3 ст. 184, 235, 237-1 КЗпП, 367 ЦПК,

Прошу:

1.Поновити Шевченко Олександру Олександрівну на роботі на посаді секретаря загального відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» з 24 березня 2009 року.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь Позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2009 року по 23 квітня 2009 року включно в сумі 278,56 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь Позивача моральну шкоду в сумі 500 грн.

4.Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць.

89

Позовна заява про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку та премії

Кіровський районний суд м. Кіровограда

ПОЗИВАЧ:

Семенюк Олена Генадівна

06200 м. Кіровоград, вул. Висоцького, буд. 13, кв. 1

тел. 10-32-21

ВІДПОВІДАЧ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Витязь»

06200 м. Київ,

вул. Милославська, буд. 1

тел. 41-00-00

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку

З 01 квітня 2006 року по 01 липня 2008 року Позивач працювала на ТОВ «Витязь» на посаді комірника, що підтверджується копією трудової книжки.

01 липня 2008 року Позивача було звільнено за п. 5 ст. 36 КЗпП (переведення працівника за його згодою, на інше підприємство, в установу організацію або перехід на виборну посаду) по переводу в КП «Кіровоградське господарство».

Відповідно до довідки № 63 від 25.11.2008 року заборгованість з виплати компенсації за невикористану відпустку становить 1189,54 грн. Підтвердженням розміру заявленої суми компенсації також

єрозрахунковий аркуш (додається).

Увідповідності з ч. 1 ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ч. 3 ст. 83 КЗпП у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, 83, 116 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про відпустки»,

Прошу:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Витязь» на користь Позивача грошову компенсацію за не використану відпустку в розмірі 1189,54 грн.

90