Проц. документы 2010

Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

1)поновлення на роботі;

2)стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3)відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

4)стягнення аліментів;

5)визнання батьківства або материнства.

Звільняються від оплати витрати на інформаційно-технічне забезпечення без покладення на сторін після розгляду справи судом у справах про:

1)обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2)надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3)надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

4)обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

5)відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК, або органу місцевого самоврядування, їх посадовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;

6)у справах, в яких, у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.

Територіальна підсудність цивільних справ

(ст. 109—114 ЦПК)

Види територіальної підсудності:

1)загальна;

2)альтернативна;

3)договірна;

4)виключна;

5)між громадянами України, які проживають за її межами;

6)кількох вимог, пов’язаних між собою.

Загальна підсудність визначає компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача. Коли ним є фізична особа, то позови пред’являються до суду за місцем його проживання. Позови до юридичних осіб пред’являються за їх місцезнаходженням (юридичною адресою). Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ЦПК встановлює інший вид підсудності.

Альтернативною називається підсудність, за якою декілька місцевих судів є компетентними розглянути справу. Позов може бути пред’явлений до суду за місцем проживання позивача або місцем знаходження відповідача у спорах:

про стягнення аліментів;

про визнання батьківства відповідача;

з трудових правовідносин;

про розірвання шлюбу, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;

за домовленістю між подружжям;

про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

21

За місцем знаходження відповідача або за місцем завдання шкоди:

про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину (також можуть пред’являтися за місцем знаходження позивача);

про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб.

Інші альтернативи:

Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися за місцем знаходження відпо-

відача чи за місцем проживання споживача, або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за міс-

цем виконання цих договорів.

Позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред’являються за місцезна-

ходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання, можуть пред’являтися

за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи пе-

ребування в Україні. Місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача повинні бути в кожному випадку достовірно встановлені.

Позови про відшкодування збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі можуть пред’являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса — за місцем знаходження (проживання) стягувача або за місцем виконання виконавчого напису.

Договірна підсудність

За договірною підсудністю сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Виключна підсудність

Виключна територіальна підсудність передбачає виключення з правил загальної підсудності без права вибору іншої підсудності. Так, позови подаються за місцезнаходженням майна або основної його частини у випадках:

що виникають з приводу нерухомого майна;

про виключення майна з опису;

кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, ба-

гажу, пошти, пред’являються за місцезнаходженням перевізника.

Підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами

Якщо обидві сторони проживають за межами України, або у справі про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем чи особою без громадянства, які проживають за межами України, то за клопотанням позивача, що подається до Верховного Суду України визначається ухвалою судді певний суд.

Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою

Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

Якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Така ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

22

Рекомендації по складанню цивільно-процесуальної документації

Назва суду, Реквізити заявника чи позивача, представника позивача, відповідача, третьої особи

Ціна позову (визначається після остаточного написання вимог позивача). Назва документу.

При необхідності, заявити про виклик свідків або витребування доказів

Додатки

Додаються відповідні докази, ін. документи, довіреність, квитанція про сплату державного мита, ІТЗ, копія позовної заяви з додатками для ін. сторони.

23

ГЛАВА 1.2. НАКАЗНЕ

ПРОВАДЖЕННЯ

Наказне провадження регулюється ІІ розділом ЦПК. Згідно ст. 95 ЦПК судовий наказ— це особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Оскільки судовий наказ одночасно виступає і виконавчим документом, то до нього, також запроваджуються вимоги виконавчих документів (ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наказне провадження можливе при дотриманні двох умов:

1. Заявлено вимогу, за якою може бути видано судовий наказ (ст. 96 ЦПК): 1) яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

2) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; 3) про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або

транспортних засобів боржника; 4) в інших випадках, встановлених законом. 2. Відсутній спір про право.

Наказне провадження є скороченим порядком отримання рішення та виконавчого документу, оскільки воно не має судових засідань, тобто після прийняття заяви, у триденний строк видається судовий наказ, який і подається до державної виконавчої служби.

Процесуальним документом, який подається до суду є заява. Сторонами в провадженні виступають заявник та боржник.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності позовного провадження.

Недоліком наказного провадження є те, що судовий наказ набирає законної сили лише в тому разі, якщо боржник отримає його та не подасть заяву про скасування судового наказу. В такому випадку судовий наказ скасовується незалежно від причин та заявнику рекомендується звернутись з тими ж вимогами в порядку позовного провадження.

Заява про видачу судового наказу щодо виконання правочину вчиненого у письмовій формі

Печерський районний суд м. Києва

ЗАЯВНИК:

Бойко Володимир Петрович

02210, м. Київ,

вул. Чернігівська, 38, кв. 9

тел. 212-23-02

БОРЖНИК:

Остапчук Володимир Борисович

01014 м. Київ,

вул. Герцена, 63, кв. 10

тел. 221-23-02

ЗАЯВА

про видачу судового наказу про стягнення суми боргу за договором позики

Позивач Бойко Володимир Петрович 28 серпня 2008 року за договором позики, укладеного в простій письмовій формі передав позичальнику Остапчуку Володимиру Борисовичу (Боржнику) у власність 2’000,00 грн (дві тисячі гривень). За даним договором Боржник зобов’язався повернути по-

24

зивачу протягом місяця, тобто до 28.09.2008 р. позику. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником була надана розписка від 28.08.2008 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

До теперішнього часу Боржник борг не повернув, чим взяті на себе зобов’язання не виконав.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1049 ЦК, ст. 95-99 ЦПК,

Прошу:

Видати судовий наказ про наступне:

1.Стягнути з Боржника на користь Заявника суму боргу за договором позики від 28.08.2008 р. у розмірі 2’000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

2.Стягнути з Боржника на користь Заявника сплачене державне мито в розмірі 25,50 грн.

3.Стягнути з Боржника на користь Заявника сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Додаток:

1.Копія договору позики.

2.Копія розписки.

3.Квитанція про сплату державного мита (25,50 грн).

4.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (30 грн).

5.Копія заяви з додатками.

25

Заява про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати

Оболонський районний суд м. Києва

ЗАЯВНИК:

Серць Олександр Петрович

02410 м. Київ,

вул. Тимошенка, 3, кв. 9

тел. 412-23-02

БОРЖНИК:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»

04440 м. Київ,

вул. Героїв Дніпра, 3

ЄДРПОУ 67898739 тел. 421-00-00

ЗАЯВА

про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати

15 червня 2005 року мене прийняли на роботу касиром у Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря».

Починаючи з квітня 2009 року, посилаючись на кризу, заробітну плату стали виплачували мені нерегулярно. Внаслідок цього на 01 листопада 2009 року за Боржником утворилася заборгованість в сумі 4’565,00 грн, яка була нарахована, але невиплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» і п. 2 ч. 3 ст. 81 ЦПК робітники і службовці звільняються від сплати судового збору і витрат на інформаційнотехнічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 94, ч. 1 ст. 115 КЗпП, п. 2 ч. 1 ст. 96, ст. 95-99 ЦПК,

Прошу:

Видати судовий наказ про наступне:

Стягнути з Боржника на користь Заявника нараховану, але не виплачену суму заробітної плати у розмірі 4’565,00 грн (чотири тисячі п’ятсот шістдесят п’ять гривень 00 копійок).

26

ГЛАВА 1.3. ПРОЦЕСУАЛЬНІ

ДОКУМЕНТИ З СІМЕЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Позовна заява про розірвання шлюбу

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за місцем проживання відповідача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або, якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них (ч. 2 ст. 110 ЦПК).

Дарницький районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Трофімова Галина Вікторівна

02140, м. Київ, вул. Руднєва, 13, кв. 1

тел.: (044) 563-17-22

ВІДПОВІДАЧ: Трофімов Сергій Ігоревич

02140, м. Київ, вул. Руднєва, 13, кв. 1

тел.: (044) 563-17-22

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про розірвання шлюбу

Я, Трофімова Галина Вікторівна, 1962 р.н. перебуваю у шлюбі з 21.11.1987 року з Трофімовим Сергієм Ігоровичем, 1965 р.н., який був зареєстрований 21 листопада 1987 р. у Відділі реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 174.

Від шлюбу у нас є повнолітня дитина Трофімова Катерина Сергіївна, 1989 р.н.

Спільне життя з відповідачем не склалося, він не приділяє уваги сім’ї, зловживає спиртними напоями. У нас склалися неприязнені стосунки один до одного. Відповідач матеріально мені та дочці не допомагає, всі зароблені кошти витрачає на власні потреби. Спільне господарство нами вже не ведеться. На даний час шлюбні відносини фактично між нами припинені. Подальше сумісне життя, примирення між мною і відповідачем та збереження сім’ї вважаю неможливим.

На підставі викладеного та керуючись ст. 110 Сімейного кодексу України,

Прошу:

1.Розірвати шлюб між мною та відповідачем, Трофімовим Сергієм Ігоровичем, зареєстрований 21 листопада 1987 р. у Відділі реєстрації актів громадянського стану Дарницького районного управління юстиції м. Києва, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 174.

2.Витрати, пов’язані з розірванням шлюбу, покласти на відповідача.

Додатки:

1.Копія свідоцтва про укладення шлюбу.

2.Копія свідоцтва про народження дитини.

3.Квитанція про сплату державного мита (8,50 грн).

4.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (30 грн).

5.Копія позовної заяви з додатками.

27

Заява про надання строку для примирення

Деснянський районний суд м. Києва

Відповідача:

Василенко Євгена Анатолійовича

02091, м. Київ, вул. Руденка, 4, кв. 8

тел.: (044) 564-56-14

ЗАЯВА

про надання строку для примирення

01 березня 2009 року Василенко М. В. звернулась до суду з позовом до мене про розірвання шлюбу. В обґрунтуваннях позовних вимог позивач зазначає, що шлюбні відносини між нами було припи-

нено близько шести місяців тому, спільне господарство та спільний бюджет не ведеться з того ж часу. Але на протязі всіх років нашого сумісного проживання і по сьогоднішній день, я роблю свій вклад в сімейний бюджет у вигляді заробітної плати в повному обсязі, також нам постійно допомагають мої батьки.

Ствердження, що між нами досягнуто згоди про проживання доньки також є неправдивим. Ми ніколи з дружиною не обговорювали зазначеного питання, так як у мене й думки не виникало про розлучення і про те, що моя донька буде проживати окремо від мене. Навпаки, я хочу, щоб дитина росла

вповноцінній родині, й мала як рідну мати так і рідного батька.

Япроживаю в 4-х кімнатній квартирі разом зі своїми батьками. Мої батьки запропонували нам обмін своєї квартири на дві окремі, для того, щоб ми з дружиною та дитиною проживали самостійно та, з метою збереження нашої сім’ї.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Прошу суд надати час нам з дружиною для примирення, так як моя дружина та моя донька є сенсом мого життя. Вважаю, що в нас не має підстав для розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

На підставі викладеного та керуючись ст. 111 Сімейного кодексу України, ч. 5 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України, —

Прошу:

Надати нам з позивачем, Василенко Марією Володимирівною, строк для примирення протягом 6 місяців.

28

Позовна заява про визнання шлюбу недійсним

Дніпровський районний суд м. Києва

ПОЗИВАЧ:

Петренко Анатолій Григорович

02060, м. Київ,

вул. Алішера Навої, 3, кв. 10

тел. (044) 500-00-00

ВІДПОВІДАЧ:

Вітренко Валентина Сергіївна

02060, м. Київ,

вул. Алішера Навої, 3 кв. 10

тел. (044) 500-00-00

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання шлюбу недійсним

01 червня 2009 року, я, Петренко Анатолій Григорович, 1949 р.н., уклав шлюб з Вітренко Валентиною Сергіївною, 1965 р.н. у відділі реєстрації актів громадянського стану Дарницького району м. Києва. Актовий запис № 541.

Після укладення шлюбу виявилось, що Вітренко В. С. не мала наміру створювати зі мною сім’ю, а саме:

До укладення шлюбу Валентина Сергіївна знала, що я маю отримати квартиру, так як стояв на квартирному обліку як інвалід з дитинства ІІ групи із психічним захворюванням (медичний висновок № 7 від 27.10.93 р.) у першочерговому порядку. Свою квартиру вона продала і отриманими коштами розрахувалась за свої борги.

При укладенні шлюбу змінити своє прізвище на моє позивач відмовилась, нічим це не пояснюючи. По сьогоднішній день спільне господарство позивач вести відмовляється наводячи будь-які причини.

В серпні 2009 року мені була надана, згідно черги, двокімнатна квартира. Але, одразу ж після її отримання відповідач повідомила мені, що в неї ще залишились борги на суму приблизно 9.000,00 (дев’ять тисяч) доларів США і запропонувала продати цю квартиру та купити однокімнатну, а коштами від продажу погасити борг, який скрила від мене при укладенні шлюбу. На дану пропозицію я не погодився, так як згідно медичного висновку, я не можу проживати в одній кімнаті з іншими членами сім’ї, про що їй було відомо.

Знаючи що я потребую цілодобово бути під наглядом (із-за психічного захворювання у мене трапляються приступи епілепсії), та не можу проживати один в квартирі, бо це є небезпечним для мого життя, вона могла залишати мене по півмісяця, а в листопаді 2009 року без мого відома на три місяці поїхала до своєї дочки закордон, залишивши мене одного.

У зв’язку з тим, що даний шлюб зі сторони відповідача був укладений тільки з метою отримання квартири та її продажу для погашення своїх боргів, а не з наміром створити сім’ю, то вважаю, що у мене є підстави звернутися до суду з заявою про визнання його недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 СК шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» я звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-42 Сімейного кодексу України, —

Прошу:

1.Визнати недійсним у зв’язку з фіктивністю шлюб зареєстрований між мною та Вітренко Валентиною Сергіївною укладений у відділі реєстрації актів громадянського стану Дарницького району м. Києва. Актовий запис № 541.

2.Викликати свідків:

1)Козьомко Володимира Івановича (м. Київ, вул. Ново-Дарницька, 9, кв. 11);

2)Миргородського Івана Платоновича (м. Київ, вул. Драгоманова, 1, кв. 22)

29

Додатки:

1.Копія свідоцтва про укладення шлюбу.

2.Копія довідки МСЕК.

3.Копія ордеру на жиле приміщення.

4.Копія витягу з протоколу № 48.

5.Копія довідки форми № 3.

6.Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн).

7.Копія позовної заяви з додатками.

30