7.3. Вивіз капіталу

1.Сутність вивозу капіталу, види форми

2..Мета вивозу капіталу

3.Характерні риси сучасного вивозу капіталу

Міжнародний рух капіталу - це вивіз капіталу закордон.

МВК-вилучення частини капіталуіз процесу національного оберту в одній країні та включення в виробничий процес в іншій країні

Вивезення капіталу типовою формою міжнародних економічних від­носин. Це експорт капіталу в інші країни приватними корпораціями і дер­жавою

Выво з капитала стал возможен лишь тогда, когда в промышленно развитых странах накопление капитала достигло значительных размеров и образовался его отно­сительный "избыток". Этот "избыток", или несоответствие между размерами накопления капитала в промышленно развитых странах и возможностями его приложения в тех же странах, делает вывоз капитала необходимым.

Роль, которую играет вывоз капитала, различна для стран, экспортирующих и импортирующих капитал.

Ринок капіталу - це типова форма міжнародних економічних відносин. Складається з позичкового капіталу і промислового (продуктивного вкладення в інвестиції). Капітал вивозиться не по тій причині, що його неможливо примінити, а тому, що закордоном він дає вищий прибуток. Змінилась географія вивозу капіталу. Раніше капітал вивозився в слаборозвинуті держави, на сучасному етапі - в розвинуті країни світу.

Країни , що Експортують (звідки йде капітал) ще називають в економічній літературі "країнами базування".

Країни , що Імпортують (тобто ті, куди направляється капітал) називають приймаючими країнами, а капітал -увезеним.

Прийнято вважати, що вивіз капіталу сповільнює економічний розвиток країни, що експортує, але є ефективними коштами її зовнішньоторговельної експансії. С' іншої сторони, ввіз капіталу прискорює економічне-розвиток приймаючих країн.

У сучасних умовах міграція капіталу дозволяє ряд економічних протиріччі

• По-перше, переборюються проблеми внутрішнього виробництва, проблеми обмеженості ресурсів і їхнього ефективного використання.

• По-друге, розширюється товарний експорт у зв'язку з тим, що вивіз капіталу стає коштами заохочення вивозу товарів за кордон. По-третє, міняється роль і місце транснащюнальных корпорацій (ТНК) і все більша частина національної економіки включається в інтернаціональний відтворювальний процес, прискорюються темпи науково-технічного прогресу (НТП).

У сучасних умовах вивіз капіталу має ряд особливостей.

• По-перше, сьогодні підсилився рух приватного капіталу між промислово розвиненими країнами, на які доводиться більше 3/4 усього експорту приватного капіталу. Частка країн, що розвиваються, у загальному обсязі міжнародних кредитів понизилася.

• По-друге, змінилася роль держави у вивозі капіталу. Держава зі скромного захисника експорту приватного капіталу саме стає найбільшим експортером фінансових ресурсів.

• По-третє, у зв'язку з розвитком інтеграційних процесів і ростом ТНК змінилися форми руху капіталу

Транс­національними на відміну від багатонаціональних корпорацій прийня­то називати ті, в яких переважає капітал однієї країни. На основі вивезен­ня продуктивного капіталу складається розгалужена мережа трансна­ціональних корпорацій, які охоплюють виробничі підприємства в різних країнах.

Нові індустріальні країни (НІК) — це група країн, що розвиваються, які досягли значних успіхів у індустріалізації, створенні окремих видів сучасних наукомістких галузей, значно розширили експорт продукції пе­реробної промисловості, а за деякими показниками соціально-економіч­ного розвитку впритул наблизилися до розвинених країн світу

Важливою особливістю вивезення капіталу на сучасному етапі є те, що це вивезення з розвинених країн у країни, що розвиваються, набирає фор­ми передусім позичкового капіталу. Водночас у 70-ті роки та на початку 80-х поширилося таке явище, як помітний експорт капіталу з нафтовидо­бувних країн, що розвиваються, до розвинених країн