2.6. Інфляція

1.Інфляція: причини, суть, типи і види інфляції

2.Соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція - це знецiнення гoтiвкових i безгoтiвкових гpошей, що проявляєтьсяв зростанні цін на товари та послyги. Перiод iнфляцiї виникає надлишком грошей в обiry, що призводить до знецінення.

Дефляція — зворотний процес, який виражається зниженням серед­нього рівня цін.

Показником iнфляції є динамiка iндексу цiн.

Індекс цiн – коефiцiєнт, що показує у скiльки разiв зменшилися цiни на товари та поcлyrи за певний перiод.

Кiлькісна характеристика iнфляцiї визначаєтъся її рiвнем і вимiрюється через темп iнфляцiї.

Темп iнфляції обчислюється за формулою:

Темп інфляції= (Рп-Ро)/Ро,

де Ро – індекс цін товарів періоду з яким береться порівняння,

Рп – індекс поточного періоду.

Розрізняють види інфляцію за темпами зростання :

1. повзучу ( ціни зростають за рік до 10%)

2. галопуючу (більше, ніж 10%)

3. гіперінфляцію (ціни зростають на 1-2 % щодня).

Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її становищі - тобто при відносно вільному ринку. При «прихованій» інфляції ріст цін на товари і послуги може не спостерігатись, а знецінення грошей може виражатись в дефіциті прпозиції.

Також інфляція може бути:.

За характером інфляційного процесу:

• Відкрита

• Прихована ріст цін на товари і послуги може не спостерігатись, а знецінення грошей може виражатись в дефіциті пропозиції.

За ступенем збалансованості6

• збалансована інфляція ціни піднімаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг.

• незбалансованої інфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і порізному на кожний тип товару

За характером очікування:

• . Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на який небуть перріод часу і вона як правило є прямим результатом діянь влади.

• Неочікувана інфляція характеризується неочікуваним скачком цін, що негативно відбивається на податковій системі і грошовому обігу.

• За місцем існування:

• Локальна зростання цін відбувається в межах однієї країни.

• Світова охоплює групу країн або всю глобальну економіку .

Виділяють два основні типи інфляції:

1) Інфляція попиту, коли «надто велика кількість грошей полює на невелику кількість товару». Причиною може бути емісія грошей. У цьо­му разі в рівнянні відбулися такі зміни: МУ Т , а товару (? Виробляється стільки ж. Отже, рівновага в ринковому кругообігу може зберегтися лише при підвищенні цін (р Т), тобто виникне інфляція.

2) Інфляція витрат виявляється, коли ціни зростають внаслідок збіль­шення витрат на виробництво. Розкручується інфляційна спіраль. Спо­чатку ростуть ціни на основні види ресурсів (електроенергія, паливо, середня заробітна плата), що призводить до зниження обсягів виробництва

Чинники інфляції:

1. Попиту:

- Зростання воєнних витрат;

- Дефіцит державного бюджету4

- Зростання внутрішнього боргу;

- Зростання обсягів кредиту для витрат уряду країни;

- Емісія національної валюти;

- Надмірні інвестиції у важку промисловість.

2. Пропозиції

- Падіння виробництва і зниження продуктивності праці;

- Помітне зростання цін у сфері послуг;

- Подорожчання енергоресурсів у наслідок енергетичної кризи;

- Монополістична політика зростання цін.

Причини інфляції

• По - перше, це диспропорційність , або незбалансованість державних витрат і доходів, що роявляється в дифіциті держбюджета. Якщо цей дифіцит фінансується за ррахунок активного використання «друкарського верстата» це призводить до збільшення маси грошей в обігу, а відповідно і до інфляції.

• По - друге, інфляційне зростання цін може відбуватись, якщо фінансування інвестицій проводиться аналогічними методами. Особливо інфляційно небезпечними є інвестиції, пов’язані з мілітаризацією економіки. Так, непродуктивне використання національного доходу на воєні цілі означає не тільки втрату національного багацтва. Одночасно військові витрати створюють додатковий платоспроміжний попит, що веде до збільшення грошової маси без відповідного товарного покриття, збілшення військових витрат є однією з головних причин хронічних дефіцитів державного бюджету і збільшення державного боргу в багатьох країнах, для покриття якого держава збільшує грошову масу.

• По - третє, з зростанням «відкритості» економіки тої чи іншої країни, все більшим втягуванням її в мирогосподарські зв’язки збільшеють небезпечність « імпортованої» інфляції.

• По - четверте, інфляція набуває самопідтримуючий характер в результаті інфляційних очікувань. Багато вчених країн Заходу і нашої країни особливо виділяють цей фактор, що подолання інфляційних очікувань населення і виробників - найважливіше (якщо не головне ) завдання антиінфляційної політики

Наслідкиінфляції:

• Руйнуються ринкові зв’язки між господарськими суб’єктами, знижується економічна активність;

• В економіці посилюються диспропорції;

• Значна частина капіталу переливається із виробничої сфери у сферу обігу з метою використання для суто спекулятивних операцій4

• Активізується «втеча» від грошей до товарів, загострюється «товарний голод» ;

• Гроші втрачаю.ть свої функції, в обігу з’являються грошові сурогати, національна валюта витискується валютою іноземною;

• Зникають стимули для нагромадження, відбувається відплив грошей за кордон.

Від інфляції потерпають ті, хто одержує фіксовані номінальні доходи (пенсії, стипендії, заробітну плату). Вона погіршує становище й грома­дян, які мають заощадження, бо купівельна спроможність грошей згодом знижується. При цьому перерозподіляються доходи між кредитора ми і позичальниками. Ті, хто одержав кредит, виграють за рахунок втрат кредиторів. Тому в разі кредитування населенням держави шляхом внес­ків чи купівлі облігацій інфляція також знижує рівень життя.

Інфляційні процеси у вітчизняній економіці на початку 90-х років XX ст. були спровоковані багатьма причинами. Серед них насампе­ред необхідно назвати ті, що є наслідком функціонування планової системи з її тотальним одержавленням та адміністративно-команд­ними методами господарювання. Яку ж економіку ми мали на само­му початку ринкових перетворень? У цей період вона визначалася такими рисами:

1. Деформованою структурою суспільного виробництва, що стало результатом націленості планової системи на пріоритетний роз­виток галузей виробничого призначення, і як наслідок такої полі­тики — низька частка товарів народного споживання у загаль­ному обсязі продукції і дефіцитний ринок споживчих товарів та послуг;

2. Великими розмірами ВПК. На початку реформ до 60 % промисло­вості України було зорієнтовано на потреби ВПК, а загальна кількість зайнятої у ньому робочої сили перевищувала 40 %;

3. Високим рівнем монополізації економіки, який за відсутності кон­ курентного середовища, дефіциту вільних цін дозволяв встанов­ лювати монопольно високі ціни;

4. Великими обсягами незавершеного виробництва, що зумовлюва­ло видачу "пустих", інфляційних грошей;

5. Штучно завищеним рівнем зайнятості населення у виробництві, що на практиці обернулося фактично прихованим безробіттям та виплатами незароблених грошей.