2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало

ще одним потужним поштовхом до зародження та розвитку капіталіс-тичних відносин у Західній Європі. Новий світ став ринком збуту для

мануфактур Європи, а монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географі-

чні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ри-

нками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулю-вали торгівлю купців з певним районом світу. Найбільш могутніми з них були Ост-Індські компанії в Голландії й Англії, яким вдалося мо-нополізувати індійський ринок.

3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна

кількість “дзвінкої монети”, яка перебувала в обігу в західноєвропей-ських країнах, зросла більш ніж у 4 рази. Такий великий наплив відно-сно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їхньої вартостіта значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та

промисловості.

4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню

кількості мануфактурних робітників. Розорювались великі землевлас-ники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані ро-

бітники, збагачувалась буржуазія.5. У результаті Великих географічних відкриттів слідом за пере-міщенням головних торговельних шляхів центр економічного життя перемістився з країн Середземного моря до держав, розташованих на

берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста-республіки, виникли нові центри світової торгівлі: Лісабон, Севілья й

особливо Антверпен. Саме останній став найбагатшим містом в Євро-пі, світовим торговельним і фінансовим центром. У XVI ст. виникли товарна і фондова біржі. На відміну від Португалії і Іспанії, які мали переваги в торгівлі, основними виробниками промислових товарів бу-

ли Нідерланди, Англія, Франція. Буржуазія цих країн швидко багатіла, переправляючи золото і срібло з приморських країн в обмін на проми-

слові товари. Поступово вони витіснили конкурентів з морських шля-хів, а потім – із заморських колоній. Зокрема, у дослідженнях Тихого

океану і південних морів на межі XVI-XVII ст. ініціативу перехопили Нідерланди, а в 40-ві роки XVII ст. буржуазна революція в Англії ви-

вела цю країну на арену боротьби за ринки збуту, панування на морі, колоніальні володіння.

6. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення но-вих тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру. Правлячі династії в Іспанії, Англії, Франції всіма доступними засобами стимулю-

вали торгівлю, промисловість, судноплавство, колоніальну експансію.

Меркантилізм як економічна політика епохи первісного нагромадження капіталу був породжений капіталізмом, що розвивався в надрах феодалі-

зму та сприяв формуванню й розвитку ринкової економіки.Таким чином, у результаті Великих географічних відкриттів

окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятли-вих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Позитив-

ний вплив мала на них географічна близькість до нових морських шляхів світової торгівлі й те, що Русько-Литовська та Московська держави прикрили собою Західну Європу від руйнівних монголо-татарських набігів. Великі географічні відкриття прискорили процес первісного нагромадження капіталу .