- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •1) До класична економічна думка, яка охоплює економічну ду¬мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич¬ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди
- •7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •3 Первісне господарювання
- •5 Млн. – 12 тис. Років до н.Е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис. Років до н.Е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. Років до н.Е.
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •21. Економ.Думк.Ф.Аквінський
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
- •3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна
- •4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •2) Нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •25 Тис. Км2і населення 2 млн. Осіб) мала у XVII ст. Флот, який і за кі-лькістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Взагалі, голланд-
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •XVII ст., хоч окремі його елементи продовжували проявляти себе і в
- •XVIII ст. На цьому етапі торговельні зв’язки між країнами стають роз-
- •26 Кольбертаіїм
- •23 Формування козацтва
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •XVI ст. Українські землі належали Великому князівству Литовському,
- •XVI ст. На Нижньому Подніпров’ї українські козаки заснували Запо-
- •XVII ст. На королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень.
- •1/2 Волоки).
- •30 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •5)Розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як
- •1)Зародження ідей, пов’язаних з іменами у.Петті та п.Буагільбер, а також
- •3)Розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо;
- •4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго
- •16. Теорія вартості а.Сміта.
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •43 Т.Мальтрус .
- •1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.
- •2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •40 Пром. Перев.. Сша
- •34 Економ підйом Англії
- •35 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •47 Економ погляд с.Сісмонді.
- •1) Ліквідація системи найманої праці шляхом створення кооперативної
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •44 Еконоічні поглади соціал утопістів
- •46 Історичне значення економічного романтизму
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •1. Первоначальное общество.
- •2. Античный (рабовладельческий способ производства).
- •3. Феодализм.
- •4. Социализм (в высшей фазе - коммунизм).
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк (1847-1938), Альфред
- •50 К . Менгер
- •52 Історична школа Німеччини
- •1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •4)Використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший
- •54 Теорія витрат ф.Візер
- •55 Економічна теорія Маршалла.
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •1) Капітал у грошовій формі;
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1933 Р., коли був прийнятий Надзвичайний закон про банки. Він міс
- •77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •66 Економічні дослідження в. І. Леніна
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
- •67 Сша в 20-ті роки
- •70 Господарювання фашиської німеччини
- •71 Україна у міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •72 Економіка сша після 2 світ війни
- •73 Особливості розвитку Англії після 2 світової війни
- •74 Особливості розвитку франції після 2 світової війни
- •75 Економ чудо фрн
- •20 Вересня 1949 р. Приступив до виконання своїх обов'язків коаліційний уряд. Цим актом скінчився процес формування Федеративної Республіки Німеччини.
- •1987 Р. Гельмута Коля знову обрано канцлером фрн.
- •82 Основні ідеї німецької школи ордолібералізму
- •85 Гоподарський розвиток україни 50-90рр
- •86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
- •60 Английский империализм
- •268 Млн. Человек. Расширение Британской империи продолжалось и впоследствии,
- •310 Млн. Это было связано с тем, что с 1880-х гг. На арену дележа колоний активно
- •2) Создание в колониях капиталистического уклада, тесно связанного с
- •61 Французский «ростовщический» империализм
- •62 Німеччина імп.
- •63 Американский империализм
77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
(1883-1946)-англ.ек-ст, держ. і політичний діяч. Гол.праця - “Загальна
теорія вартості, процента і грошей” (1936) - книгу сприйняли у колі
великої буржуазії і назв. “біблією кейнсіанства”.
Кризи 1929-1933рр. змінює погляди Кейнса, він пориває зідеями
фритредерства, вв., що доба вільної конкуренції вичерпала свої
можливості.
Він чітко сформулював новий напрям ек. теорії дер-го регуклювання ек-ки.
Оперував величинами, що визначають рівень та темпи зростання нац.доходу-
споживання, нагромадження,заощадження, інвестиції, зайнятість. Він
заклав основи макроекономічному напрямку ек-ки.
Кейнс вважав, що проблеми розви-го кап. сус-ва, слід шукати не у сфері
пропозиції ресурсів, а у сфері попиту. Кейнс поставив під сумнів
існування за умов монополістичного кап-му вільного руху цін у напрямку
зниження (досвід показав, що ціни залишаються незмінними навіть заумов
зниження зарплати та спаду вир-ва.
Він показав неможливість постійного зниження норми процента з метою
стимулювання інвестицій. Є ета, нижче якої суб”єкти не передадуть свої
заощадження у позичку, а триматимуть їх у вигляді ліквідних засобів з
метою страхування себе у разі ускладнень.
Отже він намагався показати, що мех-зм автоматичного зрівнювання попиту
та пропозиції, що на ньому грунтується неокласична теорія є утопією.
За К. витрати на споживання зростають мірою збільшення доходу, що є у
розпорядженні сус-ва. Але зі зростанням доходу зменшується показник
граничної схильності до споживання, а відтак зменшується і частка
споживання в доході. Це пов”язано з тим, що частина НД заощаджується.
Причину цього К. бачив в схильності людини споживати менше в міру
збільшення її доходу - “основний психологічний закон сус-ва”.
Умова досягнення рівноважного стану ек-ки за К. полягає щоб вакуум між
рівнем доходу і споживанням заповнювався збільшенням інвестиційних
витрат
К. виділив 3 мотиви зберігати гроші готівкою;
- трансакційний мотив (бажання мати готівку для нгепередбачених
платежів) ;
- мотив перестороги;
- спекулятивний мотив.
За К. зменшення зарплати не здатні зменшити безрбіття.
датні зменшити безрбіття.
Теорія попиту на гроші у К. - теорія “ переваги ліквідності “.
Ліквідність за К. - це можливість ати за одиницую часу за макс. ціною
будь-яке майно.
Значення теорії К.;
- висуває на перший план проблеми реалізіції (неефективного попиту), що
започаткувало розвиток динамічної теорії циклу.
- теорія НД та мультиплікатора увійшли в післякеййстанські теорії ек.
зростання;
поєднав ек. теорію та ек. політику.
78 Р.Хзррод
Ідеї Кейнса розвинули його послідовники — А. Хансен, Р. Хар-род, Є.
Домар та ін. Після другої світової війни, намагаючись уникнути недоліків
моделі Кейнса, неокейнсіанці опрацювали нові (моделі Р. Харрода, Є.
Домара).
Р.Харрод запропонував своє рівняння «гарантованого зростання». Воно має
відношення до однопродуктової замкненої економіки: одна середня величина
граничної схильності до заощадження, одна середня величина граничної
продуктивності капіталу (обидві величини є константами); заощадження та
інвестиції є функціями тільки доходу; відсутня взаємозамінюваність
факторів виробництва, не береться до уваги технічний.
Модель зростання Р. Харрода є найбільш раннім та найбільш наочним
прикладом ідеї «нейтральності» технічного прогресу, яка бере початок із
тези про стагнацію 30-х рр.
Р. Харрод розділив економіку на два сектори: сектор, що виробляє
інвестиційні блага, та сектор споживацьких благ.
Американський економіст Є. Домар, як і Харрод, протиставляючи економічну
динаміку статичним теоріям, передовсім кейнсіанст-ву, розглядає принцип
акселерації як теоретичне положення, що найбільш яскраво відображує
динамізм економіки. Домар вважає інвестиції основним фактором і рушійною
силою економічного зростання у зв'язку з їх подвійним ефектом
(«дохідний» та «виробничий»). Інвестиції, на думку Домара, є необхідною
умовою зростання, оскільки збільшення потужності виробничого апарату
забезпечується інвестиціями — так званий виробничий ефект. Але цього ще
недостатньо, бо для перетворення можливості виробництва у дійсність
необхідним є ефективний попит, який формується переважно тими самими
інвестиціями з допомогою «дохідного ефекту», причому тут інвестиції
відіграють роль стимуляторів наступних інвестицій. Формула економічного
зростання Домара відображує ті самі закономірності, що й рівняння
Харрода, але в іншій математичній інтерпретації
Дія принципу акселерації у моделях Домара та Харрода базується на тому,
що зміни споживацького попиту зі зростаючою інтенсивністю передаються на
різні ступені виробництва, до того ж між змінами масштабів споживацького
попиту та змінами розмірів інвестицій існують прямі кількісні
мі кількісні
залежності: відносно незначні зміни споживацького попиту приводять до
відносно значних змін масштабів інвестицій.