33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго

Фізіократи – французькі економісти другої половини ХVIII ст.,

представники класичної політичної економії. Назва школи походить від

грецьких слів “фізіс”– природа і “кратос”– влада. Засновник Франсуа

Кене(1694-1774). Продовжив дослідження Кене– Жак Тюрго(1727-1781).

Основні праці– “Зерно”, “Фермери” та “Економічна таблиця”(надр.1758р.).

Положення: 1)розглядав сусп. як живий організм, розрізняв в ньому 2

стани– здоровий нормальний та хворобливий ненормальний. У здоровому

стані сусп. має рівновагу; 2)досліджуючи ек-ні процеси як природні, які

мають свої внутрішні закономірності, підійшов до розуміння екон-го

закону.

Основи ек.вч. Кене– є вчення про чистий продукт. Він вважав, що чист-й

продукт створ. лише в землеробстві. Під чистим прод-м розумів надлишок

знов створених у землер-ві вартості товару над витратами виробн.

Промисл-ть визначав як безплідну сферу.

Кене нідійшов до поділу капіталу з точки зору його відтворення, але

загальні поняття основного і оборотного капіталу він не дав. В

“Економічній таблиці” була створена спроба розглянути вир-во як пр-цес

відтворення.Встановив структуру суч-го сус-ва, виділив продукт-й клас,

клас власників(монарха, духовенства, власників землі), безплідний

клас(гром-ни, що не зайняті в землеробстві). Кене проаналізував

можливість простого відтворення в нац-му масштабі між класами.

Жак Тюрго заклав основи теорії корисності. Основна праця– “Роздуми про

створення розподіл багатства”(1776). Основою варт-ті товару вважав

споживну вартість або корисністьречі, яка суб’єктивно оцінюється

продавцями та покупцями. Дослідж-чи категорію прибутку, визначав його 3

та покупцями. Дослідж-чи категорію прибутку, визначав його 3

складові: підпр-кий доход; оплату праці ризику і здібного підпр-ця;

земельну ренту.Найм. працю пояснював через відсудження працівн-в від

засобів вир-ва.

Основним предметом дослідж-я фізіократів було землеробство.

34 А.Сміт

Економічне вчення А.Сміта.

Адам Сміт(1723-1790). Основна праця– “Дослідження про причини і природу

багатства народів”(1776). Розглянув ек-ку як сис-му, в якій діють

об’єктивні закони, які могуть бути пізнанні людиною. Визначив задачу

ек-ки як науку, вона повинна здійсн. абстрактний аналіз об’єктивної ек-ї

реальності.На підставі одерж-х висн-в розробляв рекомендації для здійсн.

екон-ї політики. Як теоретик він дослідж-в внутр. зв’язки фізіології

сусп-ва з інш-го боку, як спостерігач, він фіксує зовн. форми та

зв’язки. Дає 3 визнач-я категорії цінності: 1)визнач. цінність(вартість

витрат праці); 2)визн. працю, що купується; 3)визн. доходами або сумою

дходів. Три основні класи: робіт., кап-ти, землевл-ки. Яким відпов. 3

форми доходу– зарп-та, прибуток, рента. Капітал визначав як запас, що

служить для подальшого вироб-ва. Вів поняття основного і оборотного

капіталу. Оборотн-й капітал приносить прибуток через обіг, а основн-й–

не обертаючись. Розглядав гроші як зручний засіб обігу. Джерелом

багатства вважав працю.

В теорії відтв-ня розр-є валовий та чистий продукт.Отже А.Сміт побудував

цілісну сис-у ек-ї науки, сформулював прин-пи ек-го лібералізму; надав

нового змісту старим екон. категоріями; основні ідеї знайшли

відображення в теоріях 19ст.