52 Історична школа Німеччини

У середині ХІХ ст. надзвичайно загострилася класова боротьба у

Німеччині. Результатом цього загострення були європейські революції

1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і

Енгельс. Так, у ХІХ ст. в Нім. як реакція на марксизм і класичну школу

виникає так звана історична школа.

Засновниками ІШ були В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс. Намагалися

визначити і проаналізувати тенденції сусп. розвитку. Представники ІШ

заперечували загальні закони суспільно-економічного розвитку.

Основоположником ІШ був професор В.Рошер (1817-1894). Праця “Короткі

основи курсу ПЕ з точки зору історичного методу(1843)- де твердить, що

немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку

економічних факторів. Р. ставить перед собою завдання доповнити і

внити і

розвинути загальновизнану теорію класичної школи.

Ідеї ІШ найпослідовніше проводив К.Кніс (1821-1898). Його робота “ПЕ з

точки зору історичного методу” була прикладом наполегливого і

послідовного вирішення цієї проблеми, чого не спостерігалось у Рошера.

К. вважає, що рівень економічної мудрості суспільства і теоретичні

концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної

передісторії розвитку. Рівень, якого досягло воно на даний момент, є

перехідною фазою його подальшого прогресу. діють в економічній галузі.

Б.Гільдебранд(1812-1878).Осн.праця “Політична економія суч.і

майбутнього”. Г. рішуче здійснює нападки на класичну політ-мію: не

визнає об’єктивності дії ек-х законів, принципу індивідуалізму.

Нова історична школа. Г. Шмоллер, Л.Брентано, К. Бюхер, В.Зомбарт

В 70-х роках ХІХ ст.у Німеччині утворилась нова історична школа, ядро

якої створили: Г. Шмоллер (1838-1917) і Л. Брентано (1844-1931). Нова

іст. Шк. спиралася на традиції старої історичної школи. НІШ за своїм

характером не була однорідною. В ній намітились дві течії: консервативна

і буржуазно-ліберальна.

Основоположником НІШ став Г.Шмоллер, який очолив консервативний напрям.

Ш. був виразником інтересів великої буржуазії та землевласників, гарячим

прибічником прусської монархії. Своє першочергове завдання він бачив у

боротьбі з марксизмом. Він намагався вилучити з ПЕ соціальні проблеми і

підмінити їх історією народного господарства.

Одним з провідних ідеологів буржуазно-ліберального крила НІШ був

Л.Брентано. Основна праця: “Класична ПЕ”. Надавав визначальну роль в

економіці правовому і етичному факторам, обміну,а не виробництву, стояв

на позиціях мінової концепції. Б. намагався вгамувати прагнення

революційних вистурів робітників. Пропагував ідеї “соціального миру”,

посилаючись на досвід англійських тред-юніонів.

Значний внесок в економічну науку зробив К. Бюхер (1877-1930) – автор

відомої книги “Піднесення національної економіки”(1893). У цій праці він

досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції .Б. досліджує

новітні форми капіталу, вважає, що нові форми капіталу однаковою мірою

чинять домінуючий на всі верстви суспільства.