- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •1) До класична економічна думка, яка охоплює економічну ду¬мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич¬ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди
- •7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •3 Первісне господарювання
- •5 Млн. – 12 тис. Років до н.Е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис. Років до н.Е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. Років до н.Е.
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •21. Економ.Думк.Ф.Аквінський
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
- •3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна
- •4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •2) Нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •25 Тис. Км2і населення 2 млн. Осіб) мала у XVII ст. Флот, який і за кі-лькістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Взагалі, голланд-
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •XVII ст., хоч окремі його елементи продовжували проявляти себе і в
- •XVIII ст. На цьому етапі торговельні зв’язки між країнами стають роз-
- •26 Кольбертаіїм
- •23 Формування козацтва
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •XVI ст. Українські землі належали Великому князівству Литовському,
- •XVI ст. На Нижньому Подніпров’ї українські козаки заснували Запо-
- •XVII ст. На королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень.
- •1/2 Волоки).
- •30 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •5)Розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як
- •1)Зародження ідей, пов’язаних з іменами у.Петті та п.Буагільбер, а також
- •3)Розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо;
- •4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго
- •16. Теорія вартості а.Сміта.
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •43 Т.Мальтрус .
- •1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.
- •2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •40 Пром. Перев.. Сша
- •34 Економ підйом Англії
- •35 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •47 Економ погляд с.Сісмонді.
- •1) Ліквідація системи найманої праці шляхом створення кооперативної
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •44 Еконоічні поглади соціал утопістів
- •46 Історичне значення економічного романтизму
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •1. Первоначальное общество.
- •2. Античный (рабовладельческий способ производства).
- •3. Феодализм.
- •4. Социализм (в высшей фазе - коммунизм).
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк (1847-1938), Альфред
- •50 К . Менгер
- •52 Історична школа Німеччини
- •1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •4)Використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший
- •54 Теорія витрат ф.Візер
- •55 Економічна теорія Маршалла.
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •1) Капітал у грошовій формі;
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1933 Р., коли був прийнятий Надзвичайний закон про банки. Він міс
- •77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •66 Економічні дослідження в. І. Леніна
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
- •67 Сша в 20-ті роки
- •70 Господарювання фашиської німеччини
- •71 Україна у міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •72 Економіка сша після 2 світ війни
- •73 Особливості розвитку Англії після 2 світової війни
- •74 Особливості розвитку франції після 2 світової війни
- •75 Економ чудо фрн
- •20 Вересня 1949 р. Приступив до виконання своїх обов'язків коаліційний уряд. Цим актом скінчився процес формування Федеративної Республіки Німеччини.
- •1987 Р. Гельмута Коля знову обрано канцлером фрн.
- •82 Основні ідеї німецької школи ордолібералізму
- •85 Гоподарський розвиток україни 50-90рр
- •86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
- •60 Английский империализм
- •268 Млн. Человек. Расширение Британской империи продолжалось и впоследствии,
- •310 Млн. Это было связано с тем, что с 1880-х гг. На арену дележа колоний активно
- •2) Создание в колониях капиталистического уклада, тесно связанного с
- •61 Французский «ростовщический» империализм
- •62 Німеччина імп.
- •63 Американский империализм
46 Історичне значення економічного романтизму
Економічний романтизм, як одне із самостійних напрямів економічної думки постмануфактурного періоду, являють собою якісно новий етап в історії теоретичної економіки, і про це свідчать наступні обставини.
По-перше, С. Сісмонді і П. Прудон - лідери економічного романтизму - у своїх працях змогли обгрунтувати численні неспростовні докази про неспроможність смітіанських ідей про «економічне людину» і «невидиму руку», т. е. про гарантоване в умовах економічного лібералізму гармонійному і поступальному розвитку економіки і автоматичною саморегуляції господарського механізму.
По-друге, їм належать аргументовані судження про-тив сентенцій так званого «закону Сея», відкидаючи які, вони характеризували виникнення криз у постмануфактурной економіці розвинених країн тієї епохи не як випадкове явище, а як іманентна властивість господарства, організованого на принципах laissez faire.
Нарешті, по-третє, економісти-романтики, перебуваючи в «опозиції» по відношенню до економічного вченню класиків, протиставили «класичній школі» концепції соціально-економічних реформ, окремі положення яких не втратили свою актуальність аж до теперішнього часу.
Аргументоване неприйняття ключових положень класичні-кой політичної економії, системне відображення власних поглядів на істота і роль економічної науки послужили С. Сісмонді і П. Прудона основою для спроб обгрунтувати альтер-нативні концепції про її предмет, метод і призначення в суспільному, в тому числі господарської, життя.
Ці дослідники з'явилися основоположниками нового напрямку економічної думки, а їх творчість стала одним з кращих досягнень політичної економії на етапі постмануфактурного розвитку економіки.
Відомі французькі історики економічної думки Ш. Жид і Ш. Ріст ще за кілька десятиліть до появи економічного вчення Дж.М. Кейнса, і, відповідно, теоретичного осмислення положень державного регулювання економіки відзначали, що, безумовно, «Сісмонді був першим проповідником принципу державного втручання» і що насамперед завдяки йому в політичній економії «стає доречною соціальна політика». При цьому, однак, пишуть вони, він завжди зберігав «таємну симпатію до старого режиму корпорацій і привілейованих цехів», але, засуджуючи ці установи, як «не відповідають інтересам виробництва», постійно задавався питанням, «чи не можна почерпнути в них досвід для приборкання зловживань конкуренції ». Вони переконані також у тому, що, закликаючи до державного втручання і відкриваючи «реакцію проти абсолютного лібералізму», родоначальник економічного романтизму дав підставу К. Марксу почерпнути у нього ідею «про концентрацію майн у невеликого числа власників і про зростаючу пролетаризації робочих мас» і що навіть виникнення поняття «додаткова вартість» міг передбачити саме С. Сісмонді, оскільки К. Маркс, подібно йому, «пояснює прибуток тим, що робітник продає не праця свій, а силу своєї праці» 74.
В одному з кращих творів Й. Шумпетера «Капіталізм, соціалізм і демократія» (1942) мають місце в чому аналогічним оцінки творчої спадщини С. Сісмонді. У цій роботі, зокрема, підкреслюється, що не слід вважати Д. Рікардо єдиним, «хто вплинув на економічну теорію Маркса», що твори С. Сісмонді та ряду інших авторів «у багатьох відносинах паралельні його (К. Маркса. - К. Ц.) власної ». Сказане підтверджується тим, пише Й. Шумпетер, що К. Маркс «без кінця підкреслює зростаючу злидні трудящих мас». Крім того, уточнює він, «близькість вчення Маркса до вчення Сісмонді» очевидна в його «поясненні криз», а також «в ??теорії додаткової вартості і в інших місцях» 75.
Крім того, слідом за М. Кондратьєвим можна з повною визначеністю визнати: «Сісмонді в загальнотеоретичних поглядах, тобто у вченні про цінності і ціною, у вченні про розподіл і доходи, загалом залишався на грунті доктрини класиків. Але, вражений картиною економічних криз та зубожіння частини масового населення, відкинув саме ті побудови класиків, які висловлювали їх оцінне ставлення до достоїнств ладу вільної конкуренції ».
Очевидно, правомірно також ще одне положення Н. Кондратьєва, відповідно до якого боротьба С. Сісмонді «проти класиків» виникала не стільки з теоретичних розбіжностей «в перед-уявлення про суспільний ідеал», скільки в пробудженні ін-Тереса «до проблеми історичної відносності та мінливості суспільно-господарського ладу», і в цьому сенсі він і Ф. Ліст «можуть вважатися разом з Контом і Миллем ідейними родона начальниками історичної школи в соціальній економії» 76.