- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •1) До класична економічна думка, яка охоплює економічну ду¬мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич¬ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди
- •7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •3 Первісне господарювання
- •5 Млн. – 12 тис. Років до н.Е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис. Років до н.Е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. Років до н.Е.
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •21. Економ.Думк.Ф.Аквінський
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
- •3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна
- •4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •2) Нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •25 Тис. Км2і населення 2 млн. Осіб) мала у XVII ст. Флот, який і за кі-лькістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Взагалі, голланд-
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •XVII ст., хоч окремі його елементи продовжували проявляти себе і в
- •XVIII ст. На цьому етапі торговельні зв’язки між країнами стають роз-
- •26 Кольбертаіїм
- •23 Формування козацтва
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •XVI ст. Українські землі належали Великому князівству Литовському,
- •XVI ст. На Нижньому Подніпров’ї українські козаки заснували Запо-
- •XVII ст. На королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень.
- •1/2 Волоки).
- •30 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •5)Розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як
- •1)Зародження ідей, пов’язаних з іменами у.Петті та п.Буагільбер, а також
- •3)Розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо;
- •4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго
- •16. Теорія вартості а.Сміта.
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •43 Т.Мальтрус .
- •1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.
- •2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •40 Пром. Перев.. Сша
- •34 Економ підйом Англії
- •35 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •47 Економ погляд с.Сісмонді.
- •1) Ліквідація системи найманої праці шляхом створення кооперативної
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •44 Еконоічні поглади соціал утопістів
- •46 Історичне значення економічного романтизму
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •1. Первоначальное общество.
- •2. Античный (рабовладельческий способ производства).
- •3. Феодализм.
- •4. Социализм (в высшей фазе - коммунизм).
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк (1847-1938), Альфред
- •50 К . Менгер
- •52 Історична школа Німеччини
- •1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •4)Використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший
- •54 Теорія витрат ф.Візер
- •55 Економічна теорія Маршалла.
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •1) Капітал у грошовій формі;
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1933 Р., коли був прийнятий Надзвичайний закон про банки. Він міс
- •77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •66 Економічні дослідження в. І. Леніна
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
- •67 Сша в 20-ті роки
- •70 Господарювання фашиської німеччини
- •71 Україна у міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •72 Економіка сша після 2 світ війни
- •73 Особливості розвитку Англії після 2 світової війни
- •74 Особливості розвитку франції після 2 світової війни
- •75 Економ чудо фрн
- •20 Вересня 1949 р. Приступив до виконання своїх обов'язків коаліційний уряд. Цим актом скінчився процес формування Федеративної Республіки Німеччини.
- •1987 Р. Гельмута Коля знову обрано канцлером фрн.
- •82 Основні ідеї німецької школи ордолібералізму
- •85 Гоподарський розвиток україни 50-90рр
- •86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
- •60 Английский империализм
- •268 Млн. Человек. Расширение Британской империи продолжалось и впоследствии,
- •310 Млн. Это было связано с тем, что с 1880-х гг. На арену дележа колоний активно
- •2) Создание в колониях капиталистического уклада, тесно связанного с
- •61 Французский «ростовщический» империализм
- •62 Німеччина імп.
- •63 Американский империализм
86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
Характерними рисами економічної теорії, починаючи з 30-х років, були її повна заідеологізованість, схоластичність, вульгаризація суспільно-економічних процесів. З науки повністю зникають альтернативність суджень, вилучається сама науковість.
Політична економія перетворилась на описову науку, яка доводила правильність економічного курсу партії та уряду, проголошувала суб’єктивно створювані ними господарські форми справді
соціалістичними і єдино можливими. Учені-економісти в своїх дослідженнях змушені були користуватися недостовірними статистичними джерелами, були позбавлені можливості користуватись до-
сягненнями зарубіжної наукової думки, що робило неможливим об’єктивний економічний аналіз.
Виконуючи протягом десятиліть апологетичні й коментаторські функції, політична економія соціалізму не тільки все далі відходила від свого предмета, а й поступово перепліталась з політикою. І це відповідало інтересам бюрократичної системи, якій не потрібна була правда про об’єктивний стан виробничих відносин радянського суспільства.
Деформація завдань політичної економії соціалізму призвела до її переродження. Спроби вирішити проблему методу політичної економії, ізолювавшись від світових досягнень у галузі методології, закінчилися ототожненням методу політекономії з формально-логічними процедурами.
Відхід від предмета економічної теорії проявився у формуванні специфічної проблематики: теми досліджень формулювались, виходячи з тези про визначальну роль партії в організації суспільно-економічного життя, про переваги соціалізму над капіталізмом.
На рівні теоретичних проблем це проявлялося в тім, що коли посилювався процес формування гальмівних факторів соціально-економічного розвитку, визрівали умови кризи радянської економіки, у політичній економії соціалізму, як і в інших розділах суспільствознавства, інтенсивно обговорювалися проблеми прогресивності соціалізму. Саме у цей період посилено дискутувались питання соціалістичного способу життя, його переваг над капіталізмом.
Щоправда, в радянській економічній науці спостерігалися періодичні пожвавлення, зумовлені певним послабленням політичної цензури, переорієнтацією господарської діяльності та, у зв’язку з цим, наявністю нових соціальних замовлень і тимчасовим розвитком демократичних процесів.
Так, у 60-х рр. у зв’язку з розпочатою кампанією щодо впровадження госпрозрахунку необхідно було довести тезу про те, що товарно-грошові відносини відіграють певну роль у стимулюванні виробництва і можуть бути використані як важелі саморегулювання і за умов планової економіки.
З’являються наукові праці з цього питання, в яких категорії ціни та ціноутворення, прибутку, ренти розглядаються як регулятори
виробництва, але сфера їх вільного впливу обмежується окремою господарською одиницею. Суспільний розвиток, на думку авторів, повинен бути підпорядкованим плановому регулюванню з боку держави, яка одна тільки може забезпечити ефективне зростання соціалістичного виробництва.
Особливо гострою була проблема заробітної плати. Її розв’язання зв’язувалось із вирішенням питання про характер робочої сили. Якщо підприємство визнавалось ланкою економіки, де на товарно-грошовій основі поєднуються фактори виробництва, то логічно було б визнати й товарний характер робочої сили. Однак спробу деяких учених (зокрема українських — В. Корнієнка та Ю. Пахомова) включити робочу силу у сферу товарно-грошових відносин було зустрінуто шквальною критикою.
Визнати товарний характер робочої сили за соціалізму означало спростувати тезу про винятковість цього способу господарювання і докорінно змінити підходи до визначення заробітної плати. За товарно-грошових відносин заробітна плата має виступати у формі ціни робочої сили, яка встановлюється на ринку під впливом попиту та пропозиції. Це суперечило тезі про плановий характер ціноутворення за соціалізму.
У 70-ті рр., у зв’язку зі згортанням економічної реформи, що була спрямована на часткове використання механізмів саморегулювання, економісти знову звертаються до аналізу методологічних проблем політичної економії та проблем економічного зростання і його показників. Робиться висновок, що країна досягла в своєму економічному розвитку якісно нових рубежів — стадії розвинутого соціалізму.
Однак наприкінці 70-х та у 80-х рр. в економічній теорії стають помітними певні зміни: усе сміливіше висловлюється думка про необхідність дослідження економічних явищ з нових позицій з урахуванням об’єктивних факторів невартісного походження. Відбувається перегляд раніше догматизованих марксистських положень. Ведеться пошук компромісу між марксистською та іншими економічними теоріями.
Звичайно, перегляд підходів до аналізу відбувається в межах ідеї соціалістичного вибору. Ідеться про дальше вдосконалення соціалізму на базі нових науково-теоретичних розробок, про нові методи господарювання, про використання товарно-грошових відносин, про зміну характеру планування і т. д.
У 80—90-х рр. змінюється й визначення предмета політичної економії: її починають трактувати як науку не тільки про виробничі відносини, а й про їхній зв’язок з продуктивними силами, надбудовою. Це дало можливість досліджувати вплив різноманітних факторів на розвиток суспільного виробництва, тобто робити те, що на Заході робили з початку століття.
До предмета політичної економії було включено категорію господарського механізму, що стало значним кроком уперед в аналізі закономірностей макро- та мікроекономічного рівнів, уможливлювало використання методів аналізу, сформульованих неокласичною школою. Висновки, зроблені на підставі досліджень закономірностей функціонування господарського механізму, підготували перегляд усієї концепції економічного устрою суспільства.