- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •1) До класична економічна думка, яка охоплює економічну ду¬мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич¬ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди
- •7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •3 Первісне господарювання
- •5 Млн. – 12 тис. Років до н.Е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис. Років до н.Е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. Років до н.Е.
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •21. Економ.Думк.Ф.Аквінський
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
- •3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна
- •4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •2) Нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •25 Тис. Км2і населення 2 млн. Осіб) мала у XVII ст. Флот, який і за кі-лькістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Взагалі, голланд-
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •XVII ст., хоч окремі його елементи продовжували проявляти себе і в
- •XVIII ст. На цьому етапі торговельні зв’язки між країнами стають роз-
- •26 Кольбертаіїм
- •23 Формування козацтва
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •XVI ст. Українські землі належали Великому князівству Литовському,
- •XVI ст. На Нижньому Подніпров’ї українські козаки заснували Запо-
- •XVII ст. На королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень.
- •1/2 Волоки).
- •30 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •5)Розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як
- •1)Зародження ідей, пов’язаних з іменами у.Петті та п.Буагільбер, а також
- •3)Розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо;
- •4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго
- •16. Теорія вартості а.Сміта.
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •43 Т.Мальтрус .
- •1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.
- •2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •40 Пром. Перев.. Сша
- •34 Економ підйом Англії
- •35 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •47 Економ погляд с.Сісмонді.
- •1) Ліквідація системи найманої праці шляхом створення кооперативної
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •44 Еконоічні поглади соціал утопістів
- •46 Історичне значення економічного романтизму
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •1. Первоначальное общество.
- •2. Античный (рабовладельческий способ производства).
- •3. Феодализм.
- •4. Социализм (в высшей фазе - коммунизм).
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк (1847-1938), Альфред
- •50 К . Менгер
- •52 Історична школа Німеччини
- •1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •4)Використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший
- •54 Теорія витрат ф.Візер
- •55 Економічна теорія Маршалла.
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •1) Капітал у грошовій формі;
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1933 Р., коли був прийнятий Надзвичайний закон про банки. Він міс
- •77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •66 Економічні дослідження в. І. Леніна
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
- •67 Сша в 20-ті роки
- •70 Господарювання фашиської німеччини
- •71 Україна у міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •72 Економіка сша після 2 світ війни
- •73 Особливості розвитку Англії після 2 світової війни
- •74 Особливості розвитку франції після 2 світової війни
- •75 Економ чудо фрн
- •20 Вересня 1949 р. Приступив до виконання своїх обов'язків коаліційний уряд. Цим актом скінчився процес формування Федеративної Республіки Німеччини.
- •1987 Р. Гельмута Коля знову обрано канцлером фрн.
- •82 Основні ідеї німецької школи ордолібералізму
- •85 Гоподарський розвиток україни 50-90рр
- •86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
- •60 Английский империализм
- •268 Млн. Человек. Расширение Британской империи продолжалось и впоследствии,
- •310 Млн. Это было связано с тем, что с 1880-х гг. На арену дележа колоний активно
- •2) Создание в колониях капиталистического уклада, тесно связанного с
- •61 Французский «ростовщический» империализм
- •62 Німеччина імп.
- •63 Американский империализм
64 Українська економічна думка про необхідність
та труднощі реформування національного господарства
У пореформений період в Росії панівним напрямом продовжує за-
лишатись класична політична економія. Економічна теорія класиків
обґрунтовувала необхідність природного розвитку економіки в умовах
вільної конкуренції та невтручання держави в економіку. Українські
економісти не просто сприйняли ці ідеї, а розроблювали власні теоре-
тичні положення, виходячи з конкретних завдань економічного розви-
тку країни, та здійснили свій внесок у світову науку.
Помітну роль у розвитку економічної науки в Україні у 50-90-х рр.
ХІХ ст. відіграв видатний учений та державний діяч, київський про-
фесор Микола Бунге (1823-1895). Свою теоретичну концепцію він ви-
клав у працях “Основи політичної економії” (1870) та “Нариси полі-
тико-економічної літератури” (1895). Теоретичні погляди та розробка
проблем економічної політики М. Бунге не відзначались стрункістю й
послідовністю. Він не був прихильником теоретичної концепції яко-
їсь однієї економічної течії, його погляди характеризувались еклек-
тичністю, деякі явища він пояснював, поєднуючи прямо протилежні
висновки різних економічних шкіл.
Спочатку (у 50-70-х роках ХІХ ст.) М. Бунге міцно стояв на позиці-
ях економічного лібералізму, поділяючи погляди А. Сміта, Т. Мальтуса і
особливо Дж.С. Мілла. Під їхнім впливом він розглядав процес розви-
тку капіталізму як природний і об’єктивно зумовлений змінами в сус-
пільному виробництві, виступав за вільний розвиток приватної ініці-
ативи, необмежену конкуренцію, невтручання держави в економічні
процеси.
Услід за А. Смітом М. Бунге підкреслював, що приватні економічні
інтереси збігаються із суспільними через поділ праці – незалежно від
дійсних намірів людей. Гармонія соціальних відносин, міркував учений,
можлива лише за умови, коли суспільний устрій ґрунтується на при-
родних суспільних законах – законах конкуренції, які створюють умо-
ви для доцільного та ефективного економічного розвитку. Будь-які
інші форми організації господарської діяльності М. Бунге вважав
неприродними, такими, що не відповідають людській суті.
З класичних ліберальних позицій М. Бунге трактував і теоретичні
основи економічної політики. Він рішуче відкидав державний економі-
чний протекціонізм як метод впливу на економічне життя, вважав, що
він позбавляє виробників стимулів суперництва та постійного саморо-
звитку, стримує здешевлення продукції та розвиток технічного про-
гресу. Природний порядок речей, на його думку, встановлює тільки
режим вільної, нічим не обмеженої торгівлі, тобто фритредерство (ві-
льна торгівля). Вільне підприємництво і вільна торгівля найповніше
відповідають економічним інтересам як окремої особи, так і всього
суспільства, сприяють концентрації і централізації промисловості та
кредитних ресурсів. У результаті велике капіталістичне виробництво
позбавляє людство від примітивного патріархального устрою і поро-
джує нові прогресивні форми організації виробництва – акціонерні
компанії.
Політичну економію М. Бунге розглядав як науку, що “дослі-
джує суспільні сторони господарських явищ і законів, яким ці явища
підпорядковані”. Серед них чільне місце відводилося вартості або
цінності. Водночас М. Бунге був непослідовним у тлумаченні цієї ка-
тегорії. Спочатку він розглядав вартість, спираючись на висновки
Т. Мальтуса, тобто як властивість засобів, які людина не може прид-
бати безоплатно. Величина цінності тут визначається співвідношен-
ням попиту та пропозиції, які залежать від корисності, праці та ма-
теріальних витрат. Згодом він почав трактувати цінність благ з позицій
теорії “трьох факторів” Ж.-Б. Сея. У кінцевому підсумку в цьому пи-
танні М. Бунге став на позиції австрійської школи, визначаючи цін-
ність благ суб’єктивною оцінкою їх корисності.
Останнє трактування Бунге набуло розвитку в дослідженнях його
послідовників, тому він вважається основоположником так званої київ-
ської економічної школи – суб’єктивно-психологічного напряму україн-
ської політичної економії.
У концепції розподілу М. Бунге поєднуються теорія “трьох фак-
торів” Ж.-Б. Сея та теорії “економічних гармоній” Ф. Бастіа і Г.Ч. Кер-
рі. Якщо вартість створюється працею, капіталом і землею, на думку
українського економіста, то вона розподіляється між найманими робіт-
никами, підприємцями і землевласниками у формах заробітної плати,
прибутку і ренти. Водночас він заперечив висновок Д. Рікардо, ніби
прибуток є відрахуванням від заробітної плати, наголошуючи на тому,
що таке твердження визначає антагонізми між провідними класами су-
спільства і стає аргументом на користь прибічників соціалізму. Частка
доходів, на думку М. Бунге, визначається лише участю факторів, влас-
никами яких є робітники, підприємці та землевласники, у виробництві, у
їх суперництві. При цьому він дещо відходить від принципів класичного
економічного лібералізму і стверджує, що тільки держава спроможна
посприяти справедливому розподілу доходів і забезпечити “гармонію
економічних інтересів у країні”.