- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •1) До класична економічна думка, яка охоплює економічну ду¬мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич¬ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди
- •7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •3 Первісне господарювання
- •5 Млн. – 12 тис. Років до н.Е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис. Років до н.Е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. Років до н.Е.
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •21. Економ.Думк.Ф.Аквінський
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
- •3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна
- •4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •2) Нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •25 Тис. Км2і населення 2 млн. Осіб) мала у XVII ст. Флот, який і за кі-лькістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Взагалі, голланд-
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •XVII ст., хоч окремі його елементи продовжували проявляти себе і в
- •XVIII ст. На цьому етапі торговельні зв’язки між країнами стають роз-
- •26 Кольбертаіїм
- •23 Формування козацтва
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •XVI ст. Українські землі належали Великому князівству Литовському,
- •XVI ст. На Нижньому Подніпров’ї українські козаки заснували Запо-
- •XVII ст. На королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень.
- •1/2 Волоки).
- •30 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •5)Розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як
- •1)Зародження ідей, пов’язаних з іменами у.Петті та п.Буагільбер, а також
- •3)Розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо;
- •4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго
- •16. Теорія вартості а.Сміта.
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •43 Т.Мальтрус .
- •1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.
- •2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •40 Пром. Перев.. Сша
- •34 Економ підйом Англії
- •35 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •47 Економ погляд с.Сісмонді.
- •1) Ліквідація системи найманої праці шляхом створення кооперативної
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •44 Еконоічні поглади соціал утопістів
- •46 Історичне значення економічного романтизму
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •1. Первоначальное общество.
- •2. Античный (рабовладельческий способ производства).
- •3. Феодализм.
- •4. Социализм (в высшей фазе - коммунизм).
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк (1847-1938), Альфред
- •50 К . Менгер
- •52 Історична школа Німеччини
- •1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •4)Використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший
- •54 Теорія витрат ф.Візер
- •55 Економічна теорія Маршалла.
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •1) Капітал у грошовій формі;
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1933 Р., коли був прийнятий Надзвичайний закон про банки. Він міс
- •77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •66 Економічні дослідження в. І. Леніна
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
- •67 Сша в 20-ті роки
- •70 Господарювання фашиської німеччини
- •71 Україна у міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •72 Економіка сша після 2 світ війни
- •73 Особливості розвитку Англії після 2 світової війни
- •74 Особливості розвитку франції після 2 світової війни
- •75 Економ чудо фрн
- •20 Вересня 1949 р. Приступив до виконання своїх обов'язків коаліційний уряд. Цим актом скінчився процес формування Федеративної Республіки Німеччини.
- •1987 Р. Гельмута Коля знову обрано канцлером фрн.
- •82 Основні ідеї німецької школи ордолібералізму
- •85 Гоподарський розвиток україни 50-90рр
- •86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
- •60 Английский империализм
- •268 Млн. Человек. Расширение Британской империи продолжалось и впоследствии,
- •310 Млн. Это было связано с тем, что с 1880-х гг. На арену дележа колоний активно
- •2) Создание в колониях капиталистического уклада, тесно связанного с
- •61 Французский «ростовщический» империализм
- •62 Німеччина імп.
- •63 Американский империализм
29 Розвиток капіталізму в Голандії
Зі зміною торговельних шляхів після Великих географічних відк-риттів Нідерланди опинились на перехресті шляхів світової торгівлі та
стали торговим посередником між Заходом і Сходом, Півднем і Північ-чю. Особливістю розвитку Нідерландів було і те, що кріпосне право не
набуло значного розвитку, а селяни зберегли особисту свободу. Частка феодального землеволодіння становила лише 20-25 %. Створювалися
фермерські господарства, райони “торговельного землеробства”, якіспеціалізувалися на вирощуванні певних культур. Таке становище
сприяло і більш ранньому, ніж в інших країнах Європи, розвиткові капіталізму. Значна кількість міст, які славилися суднобудуванням,
мануфактурами тощо, укорінення капіталізму в сільському господарс-тві та його товаризація зробили Нідерланди однією з найбільш розви-
нутих країн Західної Європи. Але хід економічного розвитку Нідерла-ндів гальмувала феодальна католицька Іспанія, яка в середині XVI ст.
перетворила країну на свою провінцію. Жорстока інквізиція щодо на-селення протестантських північних провінцій Нідерландів, високі по-
датки щодо купців, промисловців, обмеження в торгівлі та підприємни-цтві призвели до масового невдоволення і врешті-решт до революцій,
які мали національно-визвольний характер. Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях, які 26 липня 1581 року проголосили свою повну незалежність. Утворилася нова буржуазна держава – Голландія (Іспанія визнала її незалежність лише в 1609 ро-
ці). Звільнення від іспанського феодального панування стало додатко-вим стимулом для економічного зростання Голландії [13].Найбільшого розвитку в Голландії, яка вже у XVII ст. стала “зра-зковою капіталістичною країною”, набули зовнішня і внутрішня торгів-
ля. Головне значення для економіки Голландії XVII ст. мала зовнішняторгівля. Витіснивши ганзейську торгівлю з північноєвропейського
регіону, Нідерланди стали основним постачальником хліба, лісу таінших сільськогосподарських товарів із Північної та Центральної Єв-
ропи до країн Південної Європи. Революційно-визвольні війни Голлан-дії поступово перетворились у так звані торговельні війни, спрямовані
на позбавлення монопольного становища іспанців в Америці та пор-тугальців на експлуатацію колоній на Сході. Витіснивши португаль-
ців, голландці створили величезну імперію, яка простягалася від Мо-замбіку до Японії. На відміну від Іспанії, а пізніше Англії і Франції, ця
країна не прагнула до територіального захоплення. Голландці закла-дали торгові факторії, монополізували постачання прянощів та схід-
них товарів, займалися каботажними перевезеннями. У цьому вони повторювали португальців.Сукупний торговельний обіг Голландії в середині XVII ст. досяг 75-100 млн. флоринів (флорин – 3,5 г золота) на рік. Переважала тор-гівля з Індією, Китаєм, Японією, Америкою. У 1602 р. було створено
Ост-Індську компанію (приватне акціонерне товариство, значну кіль-кість акцій якого контролювала держава), що потім стала зразком для інших торгових компаній. Вона мала право від імені уряду укладати торгові й мирні угоди, вести війну, утримувати армію, судити своїх чиновників, тобто фактично була державою в державі. Торгівля Ост-Індської компанії приносила астрономічні прибутки, тому що гвозди-
ка перепродувалася у 7 разів, перець – у 8-10, чай – у 3-4 рази дорож-че. У 1606 р. компанія виплатила своїм членам 67 % дивідендів.
У 1699 р. капітал компанії становив 4 тонни золота.Великим попитом користувалися у голландських купців і товари з України та Росії: віск, зерно, коноплі, поташ, м’ясо та ін. Вони виво-зилися через Ригу. Голландія торгувала з Францією, Англією, а також з Іспанією, що перебувала з нею у стані війни. Найголовнішим портовим містом був Антверпен. Найвищого розквіту воно зазнало у 1535-1557 рр.У місті проживало близько 100 тис. осіб. Сюдиприбувало по кількатисяч кораблів, іноземні фірми мали тут своїх представників, антвер-
пенська біржа займала за обсягами угод одне з перших місць у Європі[28]. Пізніше війна з Іспанією стала причиною перенесення торгового
центру з розореного іспанцями Антверпена до Амстердама. Однією з умов капітуляції Антверпена перед іспанцями було право жителів міс-
та покинути його разом зі своїм майном. Тому антверпенські купці, які перебралися до Амстердама, привезли із собою капітал, свої умін-
ня і торгові зв’язки. Половина вкладів Амстердамського банку, ство-реного у 1609 р., надійшла з Південних Нідерландів.
Амстердам, що виступив спадкоємцем італійських міст і Ант-верпена, став головним торговим центром Європи. Він був останнім
торговим містом після Генуї, Венеції та Антверпена, яке представ-ляло власні інтереси, а не інтереси нації та країни в цілому.
Таким чином, зовнішня торгівля Голландії охоплювала всі країни Європи та їх колонії, що дало їй змогу стати у XVII ст. світовим тор-
говим гегемоном. Сприяла цьому і та особливість розвитку Голландії, що, на відміну від Англії, де капітал вкладався в основному в промис-
ловість, головними сферами використання голландського капіталу бу-ли торгівля і морські перевезення, які давали найбільший прибуток.
Наприкінці XVI ст. кораблі Амстердама перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика. Розвиток
зовнішньої і внутрішньої торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. В європейській торгівлі дедалі більшого розвитку
набував комерційний кредит. На початку XVI ст. в Антверпені утво-рився грошовий ринок, де в міжнародних розрахунках використову-
вали векселі (письмові боргові зобов’язання) на пред’явника. Борги та кредити надходили на ринок. Векселі були в обігу замість готівки, пе-
реходили з рук у руки, поки не анулювалися. Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигнацій), що встановлювала відповіда-
льність кредиторів. У 1598 р. було засновано Страхову палату. Гол-ландія стала центром ринку цінних паперів. Сюди почали стікатися численні переказні векселі, які скуповували багаті голландські куп-ці й банкіри, випускаючи під це забезпечення власні цінні папери.
Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжна-родний фінансово-кредитний центр, чому сприяли низькі проценти (5 %) на позичковий капітал.Амстердам повторив долю Генуї і Венеції, які наприкінці XV ст.
також перейшли від торгівлі до кредиту. У XVIII ст. Голландія оста-точно стала банкіром Європи, який кредитував цілі держави, але по-
ступилася торговельною першістю іншим країнам. Надлишкові гол-ландські капітали, проникаючи в економіку інших країн і отримуючи
при цьому значні прибутки, водночас стали одним із факторів еконо-мічного розвитку цих країн. Отже, Голландія своїми руками “вирощува-ла” конкурентів. Уже в 30-ті роки XVII ст. голландська торгова системав Європі була зруйнована.
У XVII ст., крім зовнішньої торгівлі, Голландія надавала великого значення рибальству. У цій галузі було зайнято 100-120 тис. осіб і до двох тисяч кораблів. Отримавши у спадок від ганзейців дуже прибут-кову торгівлю оселедцями, Голландія забезпечувала ними всю като-
лицьку Європу, яка і в XVII ст. продовжувала “страждати” від частих постів. Добре розвинуте рибальство було надзвичайно прибутковою
справою для купців і судновласників, справжнім “золотим дном”, що у свою чергу стимулювало розвиток торгівлі, суднобудування, вироб-ництво парусини тощо. Голландія у XVII ст. вирізнялась високим сту-пенем розвитку суднобудування. Ця невелика республіка (площа