- •2 Напрям та етапи розвитку економічної думки.
- •1) До класична економічна думка, яка охоплює економічну ду¬мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич¬ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди
- •7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни
- •8 Економ думка давн.Греції 12
- •9 Економ думка Давн.Рим 13
- •10 Криза рабовласницької системи
- •11 Економічна думка Китаю Конфуцій
- •3 Первісне господарювання
- •5 Млн. – 12 тис. Років до н.Е.; мезоліт (середній кам’яний вік): 12-8 тис. Років до н.Е.; неоліт (новий кам’яний вік): 8-3 тис. Років до н.Е.
- •6 .Господарювання Давньго Єгиту
- •14 Виник. Феодалізму в королівсті Франків
- •21. Економ.Думк.Ф.Аквінський
- •15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .
- •22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .
- •2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало
- •3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. Загальна
- •4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню
- •28 Мануфактурний період анг.Промисловості.
- •27 Первісне накопичення в Англії
- •2) Нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.
- •29 Розвиток капіталізму в Голандії
- •25 Тис. Км2і населення 2 млн. Осіб) мала у XVII ст. Флот, який і за кі-лькістю, і за тоннажем переважав флот усієї Європи. Взагалі, голланд-
- •24 Меркантилізм р. Його особливості
- •25 Пізній меркантилізм
- •XVII ст., хоч окремі його елементи продовжували проявляти себе і в
- •XVIII ст. На цьому етапі торговельні зв’язки між країнами стають роз-
- •26 Кольбертаіїм
- •23 Формування козацтва
- •30 Госодарство укр. Зем в умовах феод .Сист.
- •XVI ст. Українські землі належали Великому князівству Литовському,
- •XVI ст. На Нижньому Подніпров’ї українські козаки заснували Запо-
- •XVII ст. На королівські маєтки припадало близько 10 % усіх поселень.
- •1/2 Волоки).
- •30 Загальна характер. Класичної політ економ.
- •5)Розробка нового категоряльного апарату, дослідж-я екон-х категорій:як
- •1)Зародження ідей, пов’язаних з іменами у.Петті та п.Буагільбер, а також
- •3)Розвиток ідейної спадщини світу вченими: Мальтусом, Сеєм, Рікардо;
- •4)Д.С.Мілль – “Принципи політичної економії”(1848) – завершальний етап.
- •32.Економ погляд. У.Петті і п.Буагільбера.
- •33 Економ вчення фізіократів Кене. А .Тюрго
- •16. Теорія вартості а.Сміта.
- •41 Теоретичне положення д.Рікардо
- •43 Т.Мальтрус .
- •1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму.
- •2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х
- •39 Промисловий переворот у Німеччині
- •40 Пром. Перев.. Сша
- •34 Економ підйом Англії
- •35 Первісне накопичення у Франції
- •38 Причини економічного відставання Німеччини
- •47 Економ погляд с.Сісмонді.
- •1) Ліквідація системи найманої праці шляхом створення кооперативної
- •51 Ф.Ліст наука про нац. Господарювання
- •44 Еконоічні поглади соціал утопістів
- •46 Історичне значення економічного романтизму
- •48 Теорії вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •1. Первоначальное общество.
- •2. Античный (рабовладельческий способ производства).
- •3. Феодализм.
- •4. Социализм (в высшей фазе - коммунизм).
- •49 Сутність маржиналіської революції
- •1926), Леон Вальрас (1834-1910), Джон Бейтс Кларк (1847-1938), Альфред
- •50 К . Менгер
- •52 Історична школа Німеччини
- •1848-1849 Рр. У 40-х роках у Нім. На політичну арену виступають Маркс і
- •53 Теорія очікування Бем-Беверка
- •4)Використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший
- •54 Теорія витрат ф.Візер
- •55 Економічна теорія Маршалла.
- •56 Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •1) Капітал у грошовій формі;
- •58 Криза феодально кріпосної системи і капіталістичні відносини
- •59 Економічна думка України
- •65 Економічні погляди м.Туган_Барановського (
- •64 Українська економічна думка про необхідність
- •68 Сутність політики “нового курсу”
- •1933 Р., коли був прийнятий Надзвичайний закон про банки. Він міс
- •77 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •78 Р.Хзррод
- •80 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •82 84 Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його
- •85 Неоінституціоналізм.Соціальний (індустріально-технологічний)
- •66 Економічні дослідження в. І. Леніна
- •79 Теорії циклу й антициклічної політики (е. Хансен)
- •67 Сша в 20-ті роки
- •70 Господарювання фашиської німеччини
- •71 Україна у міжвоєнний період (1920-1939 рр.)
- •72 Економіка сша після 2 світ війни
- •73 Особливості розвитку Англії після 2 світової війни
- •74 Особливості розвитку франції після 2 світової війни
- •75 Економ чудо фрн
- •20 Вересня 1949 р. Приступив до виконання своїх обов'язків коаліційний уряд. Цим актом скінчився процес формування Федеративної Республіки Німеччини.
- •1987 Р. Гельмута Коля знову обрано канцлером фрн.
- •82 Основні ідеї німецької школи ордолібералізму
- •85 Гоподарський розвиток україни 50-90рр
- •86 Розвиток радянської економічної науки в 30—90-ті рр.
- •60 Английский империализм
- •268 Млн. Человек. Расширение Британской империи продолжалось и впоследствии,
- •310 Млн. Это было связано с тем, что с 1880-х гг. На арену дележа колоний активно
- •2) Создание в колониях капиталистического уклада, тесно связанного с
- •61 Французский «ростовщический» империализм
- •62 Німеччина імп.
- •63 Американский империализм
66 Економічні дослідження в. І. Леніна
В. І. Ленін (Ульянов) (1870-1924) на основі теорії та методології марксизму дав характеристику економічному розвитку і показав хід еволюції капіталізму в країні («Розвиток капіталізму в Росії»). На ранньому етапі своїх досліджень Ленін критикує позиції існуючих у той період напрямків ліберальних народників (які відстоювали інтереси дрібної буржуазії) і «легальних марксистів» (які захищали великий капітал). У цей же період він обґрунтовує закон піднесення потреб (робітників) у міру розвитку товарного виробництва, а також закон переважного росту засобів виробництва на основі розвитку техніки.
Найбільшу цінність для економічної науки має ленінська теорія імперіалізму, викладена в завершеному вигляді в роботі «Імперіалізм як вища стадія капіталізму». Тут проаналізовані нові явища і процеси в розвитку провідних країн світу й узагальнені в цілісне вчення. Імперіалізм, за Леніним, — це особлива, вища й остання стадія в розвитку капіталізму, що відрізняється від попередньої п’ятьма основними ознаками: 1) концентрація виробництва і капіталу, що дійшла до такого високого ступеню розвитку, що вона створила монополії, які грають вирішальну роль у господарському житті; 2) злиття банкового капіталу із промисловим і створення на базі цього фінансового капіталу фінансової олігархії; 3) вивіз капіталу, на відміну від вивозу товарів, набуває особливо важливого значення; 4) утворяться міжнародні монополістичні союзи капіталістів, що ділять світ; 5) завершений територіальний поділ землі найбільшими капіталістичними державами. Імперіалізм — це капіталізм на тій стадії розвитку, коли склалося панування монополій і фінансового капіталу, отримав видатне значення вивіз капіталу, почався розділ світу міжнародними трестами і закінчився розділ всієї території землі найбільшими капіталістичними країнами.
Монополізм неминуче породжує дві протилежні тенденції в розвитку продуктивних сил: одна — до прогресу на основі конкуренції, що зберігається між монополіями та аутсайдерами, інша — до застою і загнивання, властива монополії взагалі. Загнивання і паразитизм капіталізму на стадії імперіалізму проявляється й у наступному: утворення невеликої групи найбагатших країн-кредиторів, що живуть за рахунок вивозу капіталу і збору відсотків, тоді як більшість країн-боржників бідні; мілітаризація економіки; зміна співвідношення сил через нерівномірний розвиток імперіалістичних країн веде до війн і масштабних терористичних актів; корупція набула величезних розмірів й охоплює цілі прошарки соціуму, гальмуючи прогрес людства. Імперіалізм — остання стадія капіталізму, на якій відбувається і завершується настільки високе усуспільнення виробництва, що воно впритул підводить суспільство до нового етапу його розвитку, яким є соціалізм. Однак зміна етапів не може бути еволюційною, для ломки системи і викорінювання всіх її негативних проявів необхідна соціалістична революція.
У роботах, статтях, доповідях і промовах напередодні г після революції Ленін дав розгорнуте вчення про економіку, суспільно-економічні устрої, ролі й завдання держави та її політики у перехідний до соціалізму період, заклав наукові основи політичної економії соціалізму і комунізму. Інтерес викликають також роботи, у яких Ленін обґрунтовує нову економічну політику (НЕП) Росії і характеризує її економіку як багатоукладну, де уклад дрібнотоварного господарства і приватногосподарського капіталізму чинить найбільший опір державному обліку та контролю. Подальша характеристика НЕПу містить рекомендації з пожвавлення внутрішньої торгівлі, тому що вона є єдино можливою формою економічного зв’язку між дрібними хліборобами і великою промисловістю. У роботі «Про кооперації» Ленін оцінює її як шлях соціалістичного перетворення дрібних селянських господарств, а найціннішим у такій формі організації вважає усуспільнення засобів виробництва.