Ситуауійне завдання 3

ПП «Нові технології» м. Павлоград вирішило запровадити випуск інноваційної продукції. З цією метою були проведені дослідження, які призвели до формування двох альтернативних варіантів досягнення мети підприємства.

За першим варіантом (купівля ліцензії на випуск інноваційної продукції) передбачено такі витрати: в першому році виконання проекту - паушальний платіж 500тис.грн, вартість обладнання 185тис.грн, витрати на налагодження виробництва - 118тис.грн, випуск продукції планується у другому році реалізації проекту.

За другим варіантом (власна розробка інноваційного продукту) заплановані такі витрати: на НДДКР в першому році виконання проекту - 350 тис.грн., на купівлю облад-95 тис.грн. ( в другому році), налагодження виробництва - 180 тис.грн.(в 2 році), випуск продукції - у третьому році реалізації проекту.

Кожним варіантом передбачено обсяги виробництва- 28 тис.од./рік., з собівартістю 315грн/од. та за ціною 375 грн./од.. Проект розрахований на 5років, норма амортизації обладнання - 24%, дисконтна ставка -15%.

Визначити ефективність кожного альтернативного варіанту та оберіть найбільш доцільний з них. Наведіть приклади інноваційної продукції та сформуйте комплекс пропозицій з маркетингу по формуванню ринку збуту нового продукту. Що станеться з підприємством, якщо нова продукція не буде сприйнята споживачем.

Бібліографічний список до теми

[13, 18, 19, 22, 23, 27, 30]

4. Методичні рекомендації до практичних занятть

Змістовий модуль 3. Ефективність інноваційної діяльності і джерел іі фінансування

Практичне заняття № 1

Тема 12. Інноваційний проект: обґрунтування та реалізація

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про інноваційний проект, його обґрунтування та реалізація.

План:

1. Виконання тестових завдань для перевірки засвоєння теоретичного матеріалу.

2. Виконання практичних завдань з розрахунку коєфіціентів інноваційного ризику.

3. Аналіз результатів розрахунків.

Методичні рекомендації до практичного заняття

1. Методи відбору інноваційних проектів.

Експертиза повинна забезпечити вибір якісного інноваційного проекту. Інноваційні проекти, представлені інвесторам, повинні бути порівнянні, і піддаватися аналізу за допомогою єдиної системи показників.

Порівнянність представлених проектів визначається:

• по обсягу робіт, вироблених із застосуванням нових методів (технологій, устаткування й т.п.);

• якісним параметрам інновацій;

• фактору часу;

• рівню цін, тарифів;

• умовам оплати праці.

Варіанти інноваційних проектів повинні мати однакове маркетингове пророблення, однаковий підхід до оцінки ризику інноваційних вкладень і невизначеності вихідної інформації.

Значна тривалість життєвого циклу інновацій приводить до економічної нерівноцінності здійснюваних у різний час витрат і одержуваних результатів. Це протиріччя усувається за допомогою методу наведеної вартості або інакше дисконтування, тобто приведенням витрат і результатів до одного моменту часу. Як такий момент часу можна прийняти, наприклад, рік початку реалізації інновацій.

Дисконтування засновано на тім, що будь-яка сума, що буде отримана в майбутньому, у цей час має меншу цінність. За допомогою дисконтування у фінансових обчисленнях ураховується фактор часу. Ідея дисконтування полягає в тому, що для підприємства переважніше одержати гроші сьогодні, а не завтра, оскільки, будучи інвестовані в інновації, вони завтра вже принесуть певний додатковий дохід. Крім того, відкладати одержання грошей на майбутнє ризиковано: при несприятливих обставинах вони принесуть менший дохід, чим очікувалося, а те й зовсім не надійдуть.

Коефіцієнт дисконтування завжди менше одиниці, тому що в противному випадку гроші сьогодні коштували б менше, ніж гроші завтра.

Розглянемо умовний приклад. Якщо сьогодні ви інвестуєте в інновації 100 гривень, розраховуючи одержати 10% доходу, то через рік вартість ваших інвестицій складе 110 гривень - це майбутня вартість ваших інвестицій, а її поточна сучасна вартість становить 100 грн. Різниця між майбутньою вартістю й поточною вартістю є дисконтом. Коефіцієнт дисконтування розраховуються по формулі складних відсотків:

, (4.1)

де: i - процентна ставка, виражена десятковим дробом (норматив дисконтування);

tp – рік приведення витрат і результатів (розрахунковий рік);

t - рік, витрати й результати якого приводяться до розрахункового.

За умови приведення до року початку реалізації інновацій маємо tp = 0 і отже:

. (4.2)

При позитивній величині норми відсотка на капітал i коефіцієнт дисконтування завжди менше одиниці. Чим нижче ставка відсотка й менше період часу (t), тим вище дисконтованна величина майбутніх доходів. Таким чином, за допомогою дисконтування визначається чиста поточна вартість проекту.

Наприклад первісна сума інвестицій у проект 480 тис. грн. Щорічний приплив готівки протягом 3-х років 160 тис. грн. Процентна ставка 10% (d).

У нашім прикладі коефіцієнти дисконтування складуть:

для першого року – ;

для другого року – ;

для третього року – .

Отже, чиста поточна вартість за роки реалізації проекту дорівнює: (160 * 0,909) + (160 * 0,826) + (160 * 0,751) = 398 тис. грн.

Для ухвалення рішення про доцільність інвестицій у проект потрібно знайти різницю між чистою поточною вартістю й первісною сумою інвестицій.

Розглянутий нами проект невигідний, тому що дохід менше, ніж первісні інвестиції в проект:

(398 - 480) = -82 тис. грн.

2. Вибір найбільш ефективного впровадження інновацій.

Крім чистого наведеного доходу для відбору інноваційних проектів використовуються наступні показники:

Строк окупності (СТРУМ) – показник, що відповідає на питання, за який строк можуть окупитися інвестиції в інноваційний проект. Цей показник ураховує первісні капітальні вкладення.

Під періодом окупності (ПОК) - розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтована на момент завершення інвестицій, буде дорівнює сумі інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості (ВД) (NPV) – розрахункова ставка відсотків, при якій капіталізація одержуваного регулярно доходу дає суму, рівну інвестиціям. Це значить, що інвестиції окупаються. Рекомендують відбирати ті проекти, внутрішня норма прибутковості яких не нижче 15-20%.

Рентабельність (R) визначається як співвідношення ефекту й витрат на реалізацію проекту.

У практиці оцінки інноваційних проектів розрахують відношення наведених доходів до інвестиційних видатків. У західній літературі цей показник називають індексом прибутковості (profitabiliti index).

Відбір інноваційних проектів проводиться з урахуванням інтересів інвесторів і безпосередніх виконавців. Загальним для всіх показників ефективності інноваційного проекту є розрахунок коефіцієнта ефективності Е по наступних формулах:

(прямій показник),

(зворотний показник), (4.3)

де: Э - ефект (результат) від реалізації проекту;

З - витрати, пов'язані з реалізацією проекту.

Критерієм відбору проектів може бути мінімум витрат на їхню реалізацію.

Розрахунковий строк окупності Тр визначається по формулі:

, (4.4)

де: К1, К2 – інвестиції в інновації по порівнюваних варіантах;

С1, С2 – річні витрати відповідно по першому й другому варіантах.

Для вибору варіанта розрахункове значення строку окупності Тр рівняється з його нормативною величиною Тн = 1 / Е.

Додаткові інвестиції в інновації виправданий тоді, коли розрахунковий строк їхньої окупності не вище нормативного значення. Більше ефективний варіант вибирається, якщо Тр < Тн. Інакше можна сказати, що більше дорогий по інвестиціях другий варіант уважається ефективним тоді, коли додаткові інвестиції в нього окупляться економією на витратах у строк не більший нормативного.

Величина зворотна строку окупності являє собою коефіцієнт ефективності додаткових інвестиційних вкладень в інновації або коефіцієнт порівняльної ефективності – Эр.

Даний показник розраховується по формулі:

Ер = (4.5)

Розрахункове значення коефіцієнта ефективності Ер рівняється з нормативною величиною Ен, що відповідає задовольняючого інвестора нормі доходу на капітал. Якщо Ер > Ен, то додаткові інвестиції в інновації і більш інвестиційноємний варіант, ефективні.

Таким чином, для вибору варіантів інноваційних заходів використовуються показники порівняльної економічної ефективності, які враховують лише вартісні частини, що змінюються по порівнюваних варіантах. Такими показниками виступають наступні:

• наведені витрати;

• строк окупності додаткових інвестицій в інновації;

• коефіцієнт ефективності додаткових інвестицій в інновації.

Інвестори повинні бути впевнені, що можливі доходи від проекту будуть достатні для покриття витрат, виплати заборгованості забезпечення окупності капіталовкладень.

Розглянемо приклад. Розроблено три варіанти винаходу на технологію виробництва виробу. За даними таблиці розрахувати найбільш ефективний варіант.

Таблиця 4.1

Показники	Варіанти
	1	2	3
Інвестиції, грн.	22500	27600	19700
Витрати виробництва на один виріб, грн.	13600	14700	13700
Річний обсяг виробництва, шт.	700	1100	2500

Використовуючи метод наведених витрат, визначимо найбільш ефективний варіант пропонованого винаходу по наступній формулі:

З + ЕнК (4.6),

де: З - річні витрати виробництва виробу;

К - інвестиції;

Ен – коефіцієнт економічної ефективності, приймаємо рівним 0,1

1 варіант - (13600 * 700) + 0,1 * 22500 = 11770 грн.

2 варіант - (14700 * 1100) + 0,1 * 27600 = 18930 грн.

3 варіант - (13700 * 2500) + 0,1 * 19700 = 36220 грн.

Висновок: найбільш ефективний варіант пропонованого до використання винаходу - це 1 варіант, тобто найменші наведені витрати.