Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Спец.предмети-ЕП / Економіка та організація інноваційної діяльності Ден. 2012 .doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
892.93 Кб
Скачать

Бібліографічний список до теми

[3, 5, 6, 7, 17, 19, 25]

Семінарське заняття № 2

Тема 3. Державне регулювання та підтримка інноваційної діяльності

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про державне регулювання інноваційної діяльності.

План вивчення теми:

  1. Інновації як об’єкт державної політики.

  2. Методи та інструменти державної підтримки інноваційної діяльності.

  3. Вітчизняний та зарубіжний досвід підтримки інноваційної діяльності.

  4. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

В процесі вивчення даної теми необхідно ознайомитись з інновацією як об’єктом державної політики, необхідністю державної підтримки інноваційної діяльності, особливостями економічної політики щодо інновацій. Важливим аспектом роботи над темою є опрацювання засад державної інноваційної політики України, також необхідно дати визначення наукомісткісті продукції як мети економічної політики держави. Необхідно приділити увагу вивченню методів та інструментів державної підтримки інноваційної діяльності, встановити макро- та мікроекономічні причини необхідності державної підтримки інноваторів, провести класифікацію інструментів державної підтримки інновацій. Важливо дослідити засади політики оподаткування інноваторів, зокрема інструментам прискореної амортизації як методу регулювання оновлення виробництва. Необхідно визначити сфери застосування державного впливу на інноваційні процеси, прямі та непрямі методи сприяння розвитку інноваційної діяльності з боку держави, провести сутнісну характеристику підтримки державою малого бізнесу як чинник інноваційної політики.

Під час вивчення тими важливо дослідити вітчизняний та зарубіжний досвід підтримки інноваційної діяльності, поняття та зміст регулювання інноваційної діяльності на різних рівнях управління державою.

Студенти повинні приділити особливу увагу вивченню правових аспектів охорони інтелектуальної власності, інтелектуального продукту, теоретичним передумовам авторського права, визначити об’єкти та суб’єкти авторського права, види і типи об’єктів інтелектуальної власності, встановити механізм передавання права на об’єкти промислової власності, ознайомитись з поняттями промислової власності, об’єкту промислової власності, патенту як засібу охорони об’єктів промислової власності. Студенти повинні самостійно ознайомитись з механізмом моніторингу інновацій в органах державного управління.

Питання для обговорення

  1. Поняття про авторське право і промислову власність.

  2. Специфіка захисту авторського права в Україні.

  3. Поняття «власник» і «розробник» інноваційної продукції.

Тестові завдання

1. Державна інноваційна політика — це:

а) сукупність науково-технічних, виробничих, фінансово-збу­тових та інших заходів, пов’язаних з виробництвом та просуванням на ринок нової продукції;

б) політика, яка пов’язана з вибором пріоритетів у науці та техніці;

в) регулювання інноваційної діяльності на рівні держави.

2. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:

а) розвиток товарно-грошових відносин;

б) конкуренцію на ринку;

в) безробіття.

3. До інструментів державної підтримки інноваційної діяльності не належать:

а) науково-технічна експертиза;

б) державне замовлення;

в) патентно-ліцензійна діяльність;

г) лізинг.

4. Державна інноваційна політика ринкової орієнтації пов’я­зана з:

а) використанням ринкового механізму розподілення ресурсів і вибору напрямів розвитку науки та техніки;

б) участю держави у визначенні пріоритетних напрямків розвитку науки та техніки;

в) соціальним регулюванням наслідків науково-технічного прогресу.

5. До прямих методів підтримки інноваційної діяльності відносять:

а) фінансування НДДКР із державного бюджету;

б) створення законодавчих норм для інноваційного підприєм- ництва;

в) підготовка менеджерів для управління інноваційними проектами;

г) «податкові канікули» для інноваційного підприємства;

д) організація експертизи інноваційних проектів.

6. Які з перелічених країн в інноваційному розвитку орієнтовані на поширення нововведень через створення сприятливого науково-технічного середовища?

а) Франція;

б) Німеччина;

в) США;

г) Швейцарія;

д) Швеція.

7. На якому з етапів розвитку системи державного регулювання інноваційної діяльності з’явилось поняття інноваційної політики?

а) на першому етапі (середина 40-х — кінець 60-х років);

б) на другому етапі (70-ті — початок 80-х років);

в) на третьому етапі (з 80-х — до кінця 90-х років).

8. Японія належить до країн, які в науково-інноваційному розвитку орієнтуються:

а) на лідерство в наукових дослідженнях, реалізацію великомасштаб­них цільових проектів;

б) на поширення нововведень шляхом створення сприятливого науково-інноваційного середовища;

в) на розвиток інноваційної інфраструктури, що забезпечує сприйнятливість до успішної реалізації нововведень.