Завдання до самостійної роботи

1. Вивчення теоретичного матеріалу теми.

2. Відповіді на контрольні запитання.

Питання для самоконтролю

1. Охарактерезуйте державну інноваційно-інвестиційну політику в Україні.

2. Обгрунтуйте напрями вибору інноваційної політики підприємства.

Бібліографічний список до теми

[8, 9, 10, 13, 27, 28]

Змістовий модуль 2. Управління інноваційними процесами та розвитком підприємства

Тема 5. Управління інноваційними процесами

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про систему управління інноваційними процессами.

План вивчення теми

1. Концептуальні основи управління інноваційним процесом на засадах маркетингу.

2. Сутність, функції та завдання інноваційного менеджменту.

3. Наукові підходи до інноваційного менеджменту.

4. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю на підприємстві.

5. Особливості інноваційного менеджменту на малих, середніх та великих підприємствах.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення теми необхідно розпочати із дослідження сутності інноваційного процесу, з’ясування параметрів класифікації інноваційних процесів. Слід дослідити внутрішній зміст та взаємозв’язок понять інноваційні цілі, ідеї, проекти та програми. Необхідно визначити сутність процесів структуризації і організації інноваційного процесу. Характеризуючи процес формування нововведень в організації необхідно вичленувати стадії формування інноваційного задуму та передпроектного дослідження інноваційних можливостей організації.

Під час вивчення теми особливу увагу необхідно приділити вивченню особливосейі менеджменту на стадіях життєвого циклу інновацій. Необхідно визначити об’єктивну необхідність управління інноваційною діяльностю, функції управління інноваційною діяльністю, організаційну структуру. Важливо дослідити особливості організації управління дослідженнями, розробками та впровадженням інновацій.

Студенти повинні дослідити сутність процесу управління інноваціями. В цьому контексті управління інноваціями є складовою частиною інноваційної діяльності і вирішує питання планування і реалізації інноваційних проектів, розрахованих на значний якісний стрибок у виробництві, підприємництві, соціальній сфері. У широкому розумінні стратегічне управління пов’язано з процесом передбачення глобальних змін в економічній ситуації, пошуком і реалізацією великомасштабних рішень, що забезпечують його виживання і стійкий розвиток за рахунок виявлення майбутніх чинників успіху.

В управлінні інноваціями оперують складними цілями, що покликані вирішувати завдання:

• зіставлення існуючого стану з бажаним — функція ініціативи;

• вироблення керівних вимог до дії — інструмент управління;

• визначення критеріїв оцінки інформації і вибору альтернатив — прийняття рішень;

• забезпечення безконфліктного співіснування осіб, що приймають рішення — інструмент координування;

• створення передумов.

Найпоширенішим прийомом визначення мети на підприємстві є побудова так званого дерева цілей, що являє собою процес поділу головної (глобальної) мети на її складові (часткові цілі) і розташування їх за ієрархічним принципом. У дереві цілей розрізняють кілька рівнів стратегічних цілей:

1. Цілі підприємства в цілому — очікуваний стан сукупності стратегічних господарських одиниць (продуктово-ринкових комбінацій).

2. Цілі стратегічних господарських одиниць (СГО) — цільові настанови для окремих СГО, на які поділені підприємства.

3. Цілі функціональних сфер діяльності — директивні завдання для функціональних підрозділів підприємства, що закладаються в основу стратегії, що розробляється.

Між цілями складаються множинні відносини по горизонталі і вертикалі, що мають обов’язково враховуватися в процесі цілепланування.

Далі слід коротко розглянути форми управління інноваціями. Процес управління, як ми вже знаємо, складається з взаємозалежних фаз (етапів): планування, реалізація, контроль. Інтеграція цих фаз утворює систему стратегічного менеджменту, зайнятого рішенням стратегічних завдань. Для того, щоб пов’язати всі ланки зазначеної системи, необхідна відповідна організаційна форма. Досвід показує, що існуючі організаційні структури зазвичай не спроможні в достатній мірі концентруватися на виконанні екстраординарних інноваційних завдань (вони були сформовані для неринкових типових схем).

Студенти повинні приділити увагу вивченню ключових аспектів оперативного менеджменту інновацій. В цьому контексті необхідно розкрити сутність оперативного менеджменту інноваційної діяльності та його основні функції, проаналізувати проблеми та завдання оперативного менеджменту на всіх стадіях життєвого циклу інновацій.

Важливим питанням вивчення теми є дослідження організаційних структур управління інноваційною діяльністю. Студенти повинні ознайомитися з роллю організаційних структур в управлінні інноваційними процессами, механістичними та органічними типами організаційних структур управління інноваційною діяльністю, характерними особливостями організаційних структур управління інноваційною діяльністю: лінійних, функціональних, лінійно-функціональних, дивізійних, матричних, проектних, мережевих .