
- •Міністерство фінансів України
- •З м і с т
- •Опис навчальної дисципліни «математика для економістів»
- •Інструментальні:
- •Міжособистісні:
- •Системні:
- •Спеціальні:
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 2. Диференціальне числення функції однієї змінної та його застосування в економіці
- •Тема 13. Економічна динаміка та її моделювання: диференціальні та різницеві рівняння
- •Змістовий модуль 5. Ряди та їх застосування. Елементи математичної економіки
- •Тема 14. Ряди та їх застосування
- •Тема 15. Елементи фінансової математики та математичної економіки
- •Тема 1. Емпіричні та логічні основи теорії ймовірностей
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Випадкові події
- •2. Прості та складені випадкові події. Простір елементарних подій
- •3.Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •2. Елементи комбінаторики
- •3. Геометрична ймовірність
- •4. Статистична ймовірність
- •5. Умовна ймовірність
- •5.1. Залежні та незалежні випадкові події
- •5.2. Обчислення умовної ймовірності
- •Література
- •3. Локальна теорема
- •4. Інтегральна теорема
- •5. Використання інтегральної теореми
- •6. Формула Пуассона для малоймовірних випадкових подій
- •7. Проста течія подій
- •Питання для самоконтролю
- •Функція розподілу ймовірностей
- •Щільність ймовірностей (диференціальна функція) її властивості
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •1.2. Мода та медіана випадкової величини
- •1.3. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •1.4. Початкові та центральні моменти
- •7. Розподіл («хі-квадрат»)
- •8. Розподіл Стьюдента
- •2. Коефіцієнт кореляції
- •2. Закон розподілу та числові характеристики функції дискретного випадкового аргументу
- •2. Марковські випадкові процеси. Ланцюги Маркова
- •3. Процес народження і загибелі
- •4. Елементи теорії масового обслуговування
- •Питання для самоконтролю
- •2. Генеральна та вибіркова сукупності
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •2. Похибки перевірки гіпотез
- •3. Критерії узгодження для перевірки гіпотез
- •4. Критична область
- •Питання для самоконтролю
- •2. Визначення параметрів ,
- •3. Властивості ,
- •4. Множинна регресія
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Література
- •Методичні вказівки до виконання завдань
- •Приклади розв’язків задач для індивідуальної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Самостійна робота студентів
- •Практичні заняття
- •Модульний контроль
- •Індивідуальна робота
- •Математика для економістів
3.Операції над подіями
Додавання.
Сумою
двох подій А і В називається така подія
С=АВ
(С=А + В), яка внаслідок експерименту
настає з настаннямхоча
б
однієї з подій А або В. Подію А
В
схематично зображено на рис. 1
заштрихованою
областю.
Рис. 1 Операція об 'єднання подій А і В.
Множення.
Добутком
двох подій А і В називається така подія
С = АВ
(С = АВ), яка внаслідок експерименту
настає з одночасним настанням подій А
і В.
Операція
АВ
називається перерізом цих подій (рис.
2).
Рис. 2. Переріз подій А і В.
Приклад. Перерізом подій А = {2, 4, 6, 8, 10, 12} і В = {3, 6, 9, 12} є подія С1 = {6}, а сумою є подія С2 = {2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 12}.
Якщо
,
то випадкові події А і В називаютьнесумісними.
Якщо
,
то такі випадкові події А і В називаютьсумісними.
Повна
група подій.
Якщо
,
то такі випадкові події утворюютьповну
групу,
а саме: внаслідок експерименту якась
із подій {Аi}
обов'язково настане.
Протилежні події. Дві несумісні випадкові події, що утворюють повну групу, називають протилежними.
Подія,
яка протилежна А,
позначається
. Протилежні події у просторі елементарних
подій ілюструє рис. 3.
Елементарні випадкові події задовольняють такі твердження: 1) між собою несумісні; 2) утворюють повну групу; 3) є рівноможливими, а саме: усі елементарні події мають однакові можливості відбутися внаслідок проведення одного експерименту.
Питання для самоконтролю
Що називається вірогідною; неможливою подією? Навести приклади.
Яка подія називається випадковою? Навести приклади.
Яка подія називається елементарною; складеною випадковою подією? Навести приклади.
Що називається простором елементарних подій? Навести приклади.
Що називається сумою, добутком, різницею двох випадкових подій А і В?
Література
Обов’язкова: [1]. Додаткова:[1], [4], [7].
Тема 2. Основні теореми теорії ймовірностей, їх економічна інтерпретація
Мета роботи: вивчити поняття ймовірності події, залежних, незалежних, сумісних, несумісних подій; теореми додавання і множення ймовірностей, формули повної ймовірності, Байєса, умови їх застосування.
План вивчення теми
Класичне означення ймовірності.
Елементи комбінаторики.
Геометрична ймовірність.
Статистична ймовірність.
Умовна ймовірність.
Формули ймовірностей добутку та суми випадкових подій.
Імовірність появи хоча б однієї випадкової події.
Формула повної ймовірності.
Формула Байєса.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Класичне означення ймовірності
Для кількісного вимірювання появи випадкових подій і їх комбінацій вводиться поняття ймовірності події, що є числом такої ж природи, як відстань у геометрії або маса в теоретичній механіці.
Імовірністю
випадкової події А називається невід'ємне
число Р(А)
що дорівнює відношенню числа елементарних
подій які сприяють появі А до кількості
всіх елементарних подій простору
:
(2.1)
Для
неможливої події
(
).
Для вірогідної події
.
Отже, для довільної випадкової події
(оскільки 0 <m
< n).
Приклад. У ящику міститься 15 однотипних деталей, із яких 6 бракованих, а решта — стандартні. Навмання з ящика береться одна деталь. Яка ймовірність того, що вона буде стандартною?
Розв'язання.
Число всіх рівноможливих елементарних
подій для цього експерименту:
=15.
Нехай
А — подія, що полягає в появі стандартної
деталі. Число елементарних подій, що
сприяють появі випадкової події А,
дорівнює дев'яти (=
9). Згідно з (2.1) маємо:
.