
- •Міністерство фінансів України
- •З м і с т
- •Опис навчальної дисципліни «математика для економістів»
- •Інструментальні:
- •Міжособистісні:
- •Системні:
- •Спеціальні:
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Зміст навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль 2. Диференціальне числення функції однієї змінної та його застосування в економіці
- •Тема 13. Економічна динаміка та її моделювання: диференціальні та різницеві рівняння
- •Змістовий модуль 5. Ряди та їх застосування. Елементи математичної економіки
- •Тема 14. Ряди та їх застосування
- •Тема 15. Елементи фінансової математики та математичної економіки
- •Тема 1. Емпіричні та логічні основи теорії ймовірностей
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Випадкові події
- •2. Прості та складені випадкові події. Простір елементарних подій
- •3.Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •2. Елементи комбінаторики
- •3. Геометрична ймовірність
- •4. Статистична ймовірність
- •5. Умовна ймовірність
- •5.1. Залежні та незалежні випадкові події
- •5.2. Обчислення умовної ймовірності
- •Література
- •3. Локальна теорема
- •4. Інтегральна теорема
- •5. Використання інтегральної теореми
- •6. Формула Пуассона для малоймовірних випадкових подій
- •7. Проста течія подій
- •Питання для самоконтролю
- •Функція розподілу ймовірностей
- •Щільність ймовірностей (диференціальна функція) її властивості
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •1.2. Мода та медіана випадкової величини
- •1.3. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •1.4. Початкові та центральні моменти
- •7. Розподіл («хі-квадрат»)
- •8. Розподіл Стьюдента
- •2. Коефіцієнт кореляції
- •2. Закон розподілу та числові характеристики функції дискретного випадкового аргументу
- •2. Марковські випадкові процеси. Ланцюги Маркова
- •3. Процес народження і загибелі
- •4. Елементи теорії масового обслуговування
- •Питання для самоконтролю
- •2. Генеральна та вибіркова сукупності
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •2. Похибки перевірки гіпотез
- •3. Критерії узгодження для перевірки гіпотез
- •4. Критична область
- •Питання для самоконтролю
- •2. Визначення параметрів ,
- •3. Властивості ,
- •4. Множинна регресія
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Задачі для розв’язання
- •Т е с т и
- •Література
- •Література
- •Методичні вказівки до виконання завдань
- •Приклади розв’язків задач для індивідуальної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Самостійна робота студентів
- •Практичні заняття
- •Модульний контроль
- •Індивідуальна робота
- •Математика для економістів
2. Марковські випадкові процеси. Ланцюги Маркова
Серед випадкових процесів, що широко застосовуються для створення стохастичних (імовірних) моделей, котрі описують процеси функціювання певних систем технічного , економічного, екологічного та соціального профілю, центральне місце належить марковським.
Випадковий процес X(t) називають марковським, якщо за будь-якого можливого значення часу t = t1 значення випадкової величини x(t1) не залежить від того, яких значень ця величина набувала для t<t1, тобто процес у момент часу t = t1 не залежить від його поведінки в більш ранні моменти часу t < t1.
Марковський
процес X(t)
називають однорідним,
якщо закономірності його поведінки на
будь-якому проміжку часу
не залежать від розміщення цього
інтервалу на часовій осі.
Нехай X(t) – однорідний марковський процес з обмеженим , або зліченим, числом можливих станів i =0,1,2,3,…,n,…
Якщо
аргумент t
набуває лише значення 0,1,2,3,…n,
то в цьому разі матимемо послідовність
переходів
Такий процес послідовностей переходів називають ланцюгом Маркова.
При розробленні теорії ланцюгів Маркова часто дотримуються іншої термінології, а саме: розглядається певна фізична система S, яка в кожний момент часу може перебувати в одному з несумісних станів А1, А2, А3,…Аk,…і змінювати свій стан лише в моменти часу t1, t2, t3,… tk,…
Процес
переходу системи S
утворює ланцюг Маркова, якщо ймовірність
перейти в стан Аj
в момент часу
залежить
лише від того, в якому стані система
перебувала в момент часу
,
і не залежить від стану системи у
попередні моменти часу.
Імовірність
переходу зі стану
в
стан
в момент часу
позначають через
Повна
ймовірна картина всіх можливих переходів
систем із одного стану в інший за умови,
що число всіх станів дорівнює
,
безпосередньо описується матрицею
ймовірностей переходу
Якщо
не залежить від часу, то ланцюг Маркова
називають однорідним і тоді
А тому для однорідних ланцюгів Маркова
матриця ймовірностей переходу набуває
такого вигляду
Для кожного рядка матриць виконується рівність
Матрицю
називаютьn
–кроковою матрицею переходу з одного
стану в інший.
3. Процес народження і загибелі
Один із важливих напрямів застосування ланцюгів Маркова — моделювання процесу народження і загибелі організмів. Цей процес може бути з дискретними або з неперервними змінами часу t. Його визначальною умовою є те, що переходи можливі лише в сусідні стани. Сутність марковського процесу в цьому разі полягає в тому, що він моделює зміни, котрі відбуваються в часі в певному об'ємі популяції, а саме — зміну числа одиниць певного виду організмів.
Такі процеси є надзвичайно зручними для математичного моделювання, що використовується для розв'язання задач теорії масового обслуговування (теорії черг).
Для процесу народження і загибелі допустимі лише переходи зі стану ωκ в стани ωκ-1 або ωκ+1.
Якщо об'єм популяції дорівнює к одиниць, то процес популяції перебуває в стані ωκ. Імовірність того, що система перебуває у стані ωκ позначається pk.
Перехід зі стану ωκ у стан ωκ+1 відповідає народженню одиниці виду організму, а перехід із ωκ в ωκ-1 — загибелі одиниці організму. Події народження певного організму та його загибелі є незалежними і несумісними.
Процес зміни об’єму популяції в стаціонарному режимі можна подати системою рівнянь:
(9.1)
Тут
і
- інтенсивності відповідно народження
і загибелі одиниць популяції.Математична
модель (9.1) застосовується в елементарній
теорії масового обслуговування.