- •6.030505 “Управління персоналом і економіка праці ”
- •Опис навчальної дисципліни «математика для економістів»
- •Інструментальні:
- •Змістовий модуль 2. Диференціальне числення функції однієї змінної та його застосування в економіці
- •Змістовий модуль 3. Диференціальне числення функції багатьох змінних та його застосування в економіці
- •Змістовий модуль 4. Інтегрування функцій. Диференціальні та різницеві рівняння
- •Модуль 2. Теорія ймовірностей і математична статистика Змістовий модуль 1. Теорія ймовірностей
- •Тема 13. Економічна динаміка та її моделювання: диференціальні та різницеві рівняння
- •Змістовий модуль 5. Ряди та їх застосування. Елементи математичної економіки
- •Тема 14. Ряди та їх застосування
- •Змістовий модуль 2. Математична статистика
- •Тема 1. Емпіричні та логічні основи теорії ймовірностей
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Випадкові події
- •2. Прості та складені випадкові події. Простір елементарних подій
- •3.Операції над подіями
- •Тема 2. Основні теореми теорії ймовірностей, їх економічна інтерпретація
- •2. Елементи комбінаторики
- •3. Геометрична ймовірність
- •4. Статистична ймовірність
- •5. Умовна ймовірність
- •5.1. Залежні та незалежні випадкові події
- •5.2. Обчислення умовної ймовірності
- •Формули ймовірностей добутку та суми випадкових подій
- •7. Імовірність появи хоча б однієї випадкової події
- •1320 11 8. Формула повної ймовірності
- •9. Формула Байєса
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Схема незалежних випробувань
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •1. Формула Бернуллі
- •2. Найімовірніше число появи випадкової події (мода)
- •3. Локальна теорема
- •4. Інтегральна теорема
- •5. Використання інтегральної теореми
- •6. Формула Пуассона для малоймовірних випадкових подій
- •7. Проста течія подій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Випадкові величини та їх економічна інтерпретація
- •Функція розподілу ймовірностей
- •Щільність ймовірностей (диференціальна функція) її властивості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Закони розподілу та числові характеристики випадкових величин
- •1.1. Математичне сподівання
- •1.2. Мода та медіана випадкової величини
- •1.3. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •1.4. Початкові та центральні моменти
- •1.5. Асиметрія і ексцес
- •Біноміальний закон розподілу
- •Закон розподілу Пуассона
- •Рівномірний розподіл
- •Експоненціальний розподіл
- •Нормальний розподіл
- •7. Розподіл («хі-квадрат»)
- •Тема 6. Багатовимірні випадкові величини
- •2. Коефіцієнт кореляції
- •3. Умовні закони розподілу
- •4. Функція розподілу ймовірностей системи двох випадкових величин
- •5. Щільність ймовірностей системи двох випадкових величин
- •6. Числові характеристики системи двох неперервних випадкових величин
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Функції випадкового аргументу
- •2. Закон розподілу та числові характеристики функції дискретного випадкового аргументу
- •3. Закон розподілу та числові характеристики функції неперервного випадкового аргументу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Граничні теореми теорії ймовірностей
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 9. Елементи теорії випадкових процесів і теорії масового обслуговування
- •2. Марковські випадкові процеси. Ланцюги Маркова
- •3. Процес народження і загибелі
- •4. Елементи теорії масового обслуговування
- •Тема 10. Первинне опрацювання статистичних даних
- •2. Генеральна та вибіркова сукупності
- •Тема 11. Статистичне та інтервальне оцінювання параметрів розподілу
- •Тема 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •2. Похибки перевірки гіпотез
- •3. Критерії узгодження для перевірки гіпотез
- •4. Критична область
- •Тема 13. Елементи теорії регресії
- •2. Визначення параметрів ,
- •3. Властивості ,
- •4. Множинна регресія
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14. Елементи дисперсійного аналізу
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Тема 15. Елементи теорії кореляції
- •Тема 1. Емпіричні та логічні основи теорії ймовірностей.
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 2. Основні теореми теорії ймовірностей, їх економічна інтерпретація
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 3. Схема незалежних випробувань
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 4. Випадкові величини та їх економічна інтерпретація
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 5. Закони розподілу та числові характеристики випадкових величин
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 6. Багатовимірні випадкові величини
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 7. Функції випадкового аргументу
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 8. Граничні теореми теорії ймовірностей
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 9. Елементи теорії випадкових процесів і теорії масового обслуговування
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 10. Первинне опрацювання статистичних даних
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 11. Статистичне та інтервальне оцінювання параметрів розподілу
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 13. Елементи теорії регресії
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 14. Елементи дисперсійного аналізу
- •Задачі для розв’язання
- •Тема 15. Елементи теорії кореляції
- •Література
- •Методичні вказівки до виконання завдань
- •Приклади розв’язків задач для індивідуальної роботи
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Самостійна робота студентів
- •Практичні заняття
- •Модульний контроль
- •Індивідуальна робота
- •Математика для економістів
1.5. Асиметрія і ексцес
Третій
центральний момент характеризує
асиметрію
закону розподілу випадкової величини.
Якщо
,
то випадкова величина X
симетрично розподілена відносно М(Х).
Оскільки
має розмірність випадкової величини в
кубі, то вводять безрозмірну величину
— коефіцієнт асиметрії:
.
Центральний момент четвертого порядку використовується для визначення ексцесу, що характеризує плосковершинність, або гостровершинність щільності ймовірності . Ексцес обчислюється за формулою
.
Біноміальний закон розподілу
Цей закон має вигляд
,
(5.7)
і використовується у схемі Бернуллі, тобто у випадку незалежних повторних випробувань, в кожному з яких деяка подія з'являється з ймовірністю р.
Для
біноміального розподілу:
,
.
Закон розподілу Пуассона
ДВВ
X
приймає злічену множину значень (
.)
з ймовірностями
. (5.8)
Цей розподіл використовують в задачах статистичного контролю якості, в теорії надійності, теорії масового обслуговування, для обчислення: кількості вимог на виплату страхових сум за рік, кількості дефектів однакових виробів.
Для
розподілу Пуассона:
,
.
Рівномірний розподіл
Означення
1.
НВВ X
розподілена рівномірно
на проміжку
,
якщо усі її можливі значення належать
цьому проміжку і щільність її ймовірностей
на цьому проміжку стала, тобто
(5.9)
Величина сталої С визначається умовою нормування
Цей розподіл задовольняють, наприклад, похибки округлення різноманітних розрахунків.
Числовими характеристиками НВВ X, що розподілена за рівномірним законом, будуть
,
.
Експоненціальний розподіл
Означення 2. Випадкову величину X називають розподіленою за експоненціальним законом, якщо щільність її ймовірностей має вигляд
(5.10)
де > 0 - параметр.
Експоненціальному розподілу задовольняють: час телефонної розмови, час ремонту техніки, час безвідмовної роботи комп'ютера. Числовими характеристиками експоненціального розподілу будуть
,
.
Нормальний розподіл
Означення 3. Випадкову величину X називають розподіленою нормально, якщо щільність її ймовірностей має вигляд
. (5.11)
Графік цієї функції називають нормальною кривою або кривою Гауса.
Для цього розподілу:
,
.
Отже,
математичне сподівання нормального
розподілу дорівнює параметру а
цього розподілу, а середнє квадратичне
відхилення дорівнює параметру
.
Зауваження.
Якщо
випадкова величина Х
розподілена за нормальним законом з
параметрами а
та
,
то випадкова величина
буде розподілена за нормованим
нормальним законом і
,
.
7. Розподіл («хі-квадрат»)
Нехай
(
- нормальні, нормовані незалежні величини,
тобто їх математичне сподівання дорівнює
нулю, середнє квадратичне відхилення
дорівнює одиниці і кожна з них розподілена
за нормальним законом. Тоді сума квадратів
цих величин
розподілена
за законом
з
степенями вільності.
Якщо
величини
зв'язані одним лінійним співвідношенням,
наприклад,
,
то число ступенів свободи буде
.
Зауважимо, що розподіл визначається параметром – числом ступенів свободи . Коли зростає, розподіл прямує до нормального розподілу дуже повільно.
8. Розподіл Стьюдента
Нехай
X
- нормальна нормована випадкова величина,
а
- незалежна від X
величина, яка розподілена за законом
хі-квадрат з
степенями свободи. Тоді величина
має розподіл, який називають розподілом або розподілом Стьюдента (це є псевдонім англійського статистика Вільяма Госсета) з степенями вільності.
При зростанні розподіл Стьюдента швидко наближується до нормального розподілу.
Питання для самоконтролю
Визначення нормального закону розподілу.
Як впливають параметри a, на графіки функцій f(x), F(x) загального нормального закону.
Що називають нормованим нормальним законом?
Чому дорівнює Мо і Ме для нормального закону розподілу?
Навести визначення
для нормального розподілу.
Література
Обов’язкова: [1]. Додаткова:[1], [4], [7].
