Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податкова політика Ден. Маг. 2014.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
665.09 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте сутність вузькоспрямованого підходу у трактуванні поняття «податкова політика».

2. Охарактеризуйте сутність функціонально-цільового підходу у трактуванні поняття «податкова політика».

3. Охарактеризуйте сутність стратегічно-орієтованого підходу у трактуванні поняття «податкова політика».

4. Охарактеризуйте рівневі різновиди визначень поняття «податкова політика».

5. Наведіть стратегічні цілі податкової реформи.

6. Визначте і наведіть основні завдання податкової реформи.

7. Охарактеризуйте методологічні підходи до ідентифікації принципів податкової політики.

8. Охарактеризуйте сутність моделі політики максимальних податків.

9. Охарактеризуйте сутність моделі політики мінімальних податків.

10. Охарактеризуйте сутність моделі політики розумних податків.

11. Визначте відповідність типів і моделей податкової політики.

12. Податкова політика Римської імперії.

13. Податкова політика Західної та Центральної Європи.

14. Податкова політика Русі до ХVІ ст. та види податків.

15. Податкова політика України до 1917 р.

16. Податкова політика часів СРСР.

Завдання для самостійної роботи

Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з питання:

    • Сутність принципів формування державної податкової політики.

    • Сутність моделей податкової політики: максимальних, мінімальних, розумних податків.

Скласти термінологічний словник ключових понять: податкова політика, суб’єкт, об’єкт, мета, ціль, принципи, підхід до ідентифікації, модель податкової політики, тип податкової політики, стадії податкової політики, історичний аспект податкової політики.

Рекомендована література

[1, 4, 11, 13, 25, 27]

Тема 2. Наукова парадигма податкової політики

План вивчення теми

1. Сучасні наукові теорії та моделі проведення податкової політики. Кейнсіанська модель. Модель IS-LM.

2. Вплив податкової політики на макроекономічну рівновагу. Податкові мультиплікатори.

3. Теорія перекладання податків та її місце в загальній податковій політиці.

4. Теоретична концептуалізація оподаткування та податкова політика в країнах світу та в умовах транзитивних економік.

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів із аналізу підходів до визначення сутності загальних податкових теорій та визначення сучасних поглядів на ступінь розвитку та напрямів удосконалення податкової політики.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Податкова теорія - це система наукових знань про сутність і природу податків, їх ролі й значенні для економіки й соціально-політичного розвитку суспільства та податкової політики держави. Податкові теорії являють собою моделі побудови податкових систем держави й ефективної податкової політики з різним ступенем узагальнення й класифікуються як загальні й приватні теорії податків. Основні податкові теорії стали формуватися як закінчені вчення, починаючи з XVII століття.

При розгляді першого питання слід проаналізувати такі податкові теорії, як теорія послуг, теорія насолоди, атомістичну теорію, теорію податку як страхової премії, класичну теорію податків, теорію жертви, теорію суспільних потреб, теорію граничної корисності, кейнсіанську теорію, теорію монетаризму, теорію економіки пропозиції, теорію співвідношення прямого й непрямого оподаткування, теорію єдиного податку. Розглянути більш детально сутність сучасних податкових теорій. Зокрема, теорія англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса виникла як потреба капіталістичного виробництва в державному регулюванні, вплинула на формування фінансової концепції й розробку фінансової політики. Кейнсіанські рекомендації з різними модифікаціями використовувалися на практиці багатьма державами протягом тривалого періоду. В основі фінансової концепції Дж. Кейнса лежить ідея «ефективного попиту». Кейнсіанська модель є спрощеною моделлю, яка обмежена лише товарним ринком. Ринки праці, грошей і облігацій більш наглядно показані у вигляді моделі IS-LM, розробниками якою є Джон Хікс та Елвін Хансен. Модель IS-LM можна визначити як модель взаємозв’язку товарного і грошового ринків. Двома частками моделі є криві IS і LM. Крива IS – це лінія інвестицій, крива LM – лінія грошей. Розглянути запропоновані вище моделі за допомогою графічних зображень.

При вивченні другого питання слід приділити увагу податковій політиці з точки зору впливу на макроекономічний кругообіг. Необхідно розглянути ефекти і втрати від використання деяких видів податків з макроекономічної точки зору. Зокрема, визначимо вплив прямих податків на доходи та непрямих на споживання. Прямі податки суттєво впливають на ринок праці. Так як бажання пропонувати працю безпосередньо залежить від величини доходу, який залишається після оподаткування. Непрямі податки визначають обсяги виробництва та рівень цін у державі.

Можливість поповнення бюджету за рахунок збільшення оподаткування на перший погляд виглядає достатньо очевидною. Но в реальності це зовсім не так. Зазначено, що до певної межі оподаткування у платника існує зацікавленість у збільшенні зусиль, після досягнення цієї межі така зацікавленість зменшується і поступово зникає. Звідси виходить доволі парадоксальний висновок: лібералізація податкової системи може забезпечити зростання податкових надходжень.

У світовій економічній науці відома система мультиплікаторів, яка поєднує у собі цілі і засоби регулювання. Основними мультиплікаторами є: мультиплікатор державних витрат; мультиплікатор податків; мультиплікатор процентної ставки; грошовий мультиплікатор.

При вивченні третього питання слід зазначити, що процес перекладання податків має досить давню історію й застосовувався в сві­ті ще в середніх віках і досить активно використовувався платниками податків того часу.

Якщо брати в цілому, то в загальному вигляді перекладання податків є процес повного або часткового перерозподілу сплати податків між різними суб'єктами оподаткування, які мають між собою господарські та економічні взаємовідносини. У цьому випадку суб'єкт оподаткування перекладає свої податкові обов'язки на іншого суб'єкта в питанні розрахунку перед державним бюджетом і в цьому випад­ку змінюється сам платник податку. При цьому перекладання сплати податку може бути як на іншу юридичну і фізичну особу (тобто суб'єкта підприємництва), так і звичайних громадян як споживачів продукції. Цій ситуації сприяють дії держави, коли вводяться різні податки на споживання, або непрямі податки. При цьому ви­значається як формальний платник податку, так і фактичний. Наукові концепції визначили два типи перекладання податків:

  1. Пряме перекладання (або вперед) від продавця до споживача. Його сутність полягає в тому, що весь тягар податку здійснюється за рахунок споживача шляхом включення податку до ціни виробу.

  2. Зворотне перекладання (або назад). Воно відбувається, коли виробник знижує ціну виробу і таким чином бере зобов'язання по сплаті податку на себе.

Як правило, перекладання податків відбувається в сфері обігу за рахунок голо­вним чином непрямих податків, або тих з них, які входять та формують собівар­тість продукту. Переміщення податків може бути повним чи частковим, в залежності від того, яку мету має платник податку.

При вивченні четвертого питання слід зазначити, що податки, розвиваючись взаємообумовлено з державою, мають серйозну залежність від політичних рішень, оскільки держава є най­вищою формою саме політичної організації суспільства. Бажаючи вибудувати таку організацію якомога стрункіше, політики підпоряд­ковують суб'єктивним рішенням навіть ті економічні питання, які відрізняються незалежною логікою розвитку та обумовлюються об'єктивним ходом подій. Тому теоретичні та методичні розробки в галузі оподаткування, не зважаючи на випередження практики, до цього часу значно залежать не лише від рівня розвитку економіки, за­вдань та функцій держави, запитів суспільства, а й від суб'єктивно декларованих урядом напрямків соціально-економічного розвитку країни. Причому, якщо в ході становлення та розвитку західних де­мократій вектор дії цих чинників мав як правило однакове спряму­вання, то нові східноєвропейські реалії дають підстави стверджувати про можливість їх неспівпадання протягом короткотривалого часово­го інтервалу. Останнє викликано невідповідністю рівня розвитку еко­номіки та державного функціонального механізму продекларованим прагненням і урядовим амбіціям. У зв'язку з цим проблеми в галузі оподаткування, що поступово поставали і почергово вирішувалися розвиненими країнами, для Східної Європи характеризуються пара­лельністю та одночасністю. Кількість податків у складі окремо взятої податкової системи - вічна проблема податкових фінансів.

При цьому ми визнаємо, що Східноєвропейські держави різнилися стартовими умовами на початку ринкових трансформацій економіки. Країни, що попередньо мали самостійну політичну історію, у своїх податкових системах зберегли окремі ринкові елементи. Колишні ж радянські республіки характеризувалися не тільки найбільш жорсткою командно-адміністративною системою управління економікою, а й за часів СРСР взагалі майже втратили податковий елемент у перерозподільних систе­мах. Та, незважаючи на це, необхідність ринкових трансформацій у стислі терміни вимагала від всіх згаданих держав (у більшій чи в меншій мірі) паралельного вирішення проблем оподаткування. Природно, що найгостріше ці проблеми постали на пострадянському просторі, де основні податки та підсистеми їх справляння фактично народжувалися заново.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.