Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податкова політика Ден. Маг. 2014.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
665.09 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під тіньовою економікою?

2. Охарактеризуйте механізм переводу ресурсів у тіньову економіку.

3. Охарактеризуйте основні важелі для зниження тіньового сектора економіки.

4. Розкрийте сутність базових податкових факторів впливу на розмір тіньового сектору.

5. Розкрийте напрямки податкового регулювання в сучасній світовій практиці антикризового регулювання економіки.

6. Визначте основні заходи антикризового податкового регулювання.

7. Поясніть, які показники податкової віддачі застосовуються для відбору платників податків для включення в план-графік перевірок.

8. Здійсніть аналіз методик податкового навантаження за різними джерелами.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з таких питань:

    • Класифікація способів переводу суб’єктом господарювання ресурсів у тіньовий оборот.

    • Причини, що обумовлюють девіантність платника податків.

2. Скласти термінологічний словник ключових понять: тіньова економіка, податкове навантаження, рівень корупції, економічна криза, девіантна поведінка, податкова віддача, інфляція, світова фінансова криза.

Рекомендована література

[1-5, 27, 30, 34]

Тема 11. Перспективи уніфікації податкової політики в контексті глобалізаційних процесів План вивчення теми

1. Корекція національної податкової політики під впливом глобалізацій них процесів.

2. Міжнародна податкова конкуренція. Проблеми міжнародного подвійного оподаткування.

3. Світова організація торгівлі та податкова політика України. Вплив податків на розвиток міжнародної торгівлі.

4. Податкова політика України в контексті європейської інтеграції.

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з розуміння глобалізаційних процесів в системі національного оподаткування, міжнародної податкової конкуренції.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання слід визначити, що процес глобалізації змінює співвідношення між зовнішніми та внутрішніми факторами розвитку національних господарств на користь постійно зростаючої значимості перших. У сучасному «глобальному селі» (глобалізація господарської діяльності, утворення всесвітньої спільноти) жодна країна не в змозі ра­ціонально формувати і здійснювати свою економічну політику, не враховуючи ін­тереси і поведінку інших учасників світогосподарської діяльності. Все це в рівній мірі відноситься і до сфери оподаткування.

Беручи до уваги дані факти, національним урядам доводиться докорінно пе­ребудовувати свою податкову політику, пристосовувати податкові системи де реалій «глобального села» та світу інформаційних технологій. Така перебудова податкових політик виражається в ряді проявів, зокрема:

  • в більш тісній, ніж за весь попередній історичний період, координації зу­силь податкових органів різних країн;

  • у прагненні до поступової конвергенції національних податкових систем на основі уніфікації принципів оподаткування та існуючих податків (їх видів, податкових баз і ставок);

  • стандартизації підходу до обов'язкової фінансової та податкової звітності фізичних та юридичних осіб;

  • акцентування уваги на податкових проблемах в рамках діяльності міжнарод­них організацій.

Без уваги держави не залишається ані Інтернет та пов'язані з ним комерцій­ні операції, ані позиції податкових гаваней. Примітно, що якщо раніше держава в особі своїх податкових служб діяла переважно репресивними адміністратив­ними методами, жорстко контролюючи як внутрішні угоди, так і зовнішньоеко­номічні операції господарюючих суб'єктів, то у системі світових господарських зв'язків, що глобалізується, колишній підхід зазнає суттєвих змін.

У «глобальному селі» потрібно ще завоювати довіру і лояльність фізичних і юридичних осіб. Зрозуміло, що жорсткі адміністративно-командні методи то­тального обліку та контролю платників податків для цього не цілком годяться. І якщо раніше, говорячи про міжнародну конкурентоспроможність національ­ної економіки, мали на увазі переважно конкурентоспроможність її національних компаній-виробників (такий підхід зокрема відображає відома теорія конкурент­них переваг націй Майкла Портера), то тепер далеко не останнє місце в сприй­нятті цієї конкурентоспроможності займає імідж держави та її уряду.

При вивченні другого питання необхідно зазначити, що процес глобалізації системи світових господарських зв'язків сприяв появі конкуренції особливого роду - міжнародної податкової конкуренції. Основними факторами, що спричинили появу цього явища, виступають:

  • неузгоджене встановлення податків державами, яке зумовлено тим, що кожна країна наділена суверенним правом самостійно визначати склад, структуру, механізми обчислення та стягнення податків на своїй терито­рії, тобто є проявом фіскального суверенітету держав. У період до 1970 - 1980-х років податкова конкуренція являла собою «побічний ефект», що мав витоки з природних розбіжностей між законодавствами різних країн, які визначалися внутрішніми цілями. Неузгодженість дій держав при вста­новленні податків призводить, у свою чергу, до виникнення відмінностей між країнами у рівні податкового навантаження, якого зазнають платники податків, що здійснюють економічну діяльність на їх території;

  • міжнародна мобільність факторів виробництва. Закритість національних економік в «доглобалізаційний» період обмежувала можливість вільно­го руху факторів виробництва - капіталу і робочої сили - між країнами. Протягом тривалого часу міграція капіталу була жорстко обмежена на­ціональним законодавством країн. Міграція робочої сили зумовлювалася переважно політичними, релігійними та іншими мотивами і, як правило, не була проявом негативної реакції на податкову політику урядів країн (вста­новлення надмірного податкового навантаження). Починаючи з 1980-хро­ків XX ст. спостерігається прискорення процесу інтеграції національних товарних ринків та ринків факторів виробництва (капіталу і робочої сили). За твердженням Д. Мітчела, податкова конкуренція виникає, коли інди­віди мають змогу обирати між юрисдикціями з різним рівнем оподаткуван­ня, приймаючи рішення щодо того, в якій краще працювати, робити заоща­дження та інвестувати. Це означає, що країни, які провадять економічну політику, що не відповідає інтересам суб'єктів господарювання, можуть зіткнутися з масовим переміщенням бізнесу до інших держав.

Сутність міжнародної податкової конкуренції полягає в суперництві чис­ленних податкових юрисдикцій за право залучення у свою національну еконо­міку «глобальних платників податків» (як господарюючих суб'єктів-резидентів інших країн, так і своїх власних суб'єктів ЗЕД) для того, щоб оподаткувати їх до­ходи як від операцій усередині даної юрисдикції, так і за кордоном (відповідно до принципів резидентства й оподаткування доходів у джерела їх утворення). Треба розглянути форми міжнародної податкової конкуренції і групи країн за параметрами світової економіки.

При вивченні третього питання необхідно зазначити, що світова організація торгівлі на сьогодні – це єдина міжнародна організація, що регламентує глобальні правила торгівлі між країнами, а її головні функція полягає в тому, щоб торговельний оборот здійснювався настільки легко, прозоро та вільно, наскільки це можливо. Необхідно підкреслити, що поширення норм міжнародного торговельного права на країну, що входить у СОТ, зачіпає таку важливу складову, як національна податкова політика. Особливості здійснення експорту та імпорту залежать від багатьох факторів, повязаних з оподаткуванням.

При вивченні четвертого питання необхідно зазначити, що даний процес слід освітити з наступних причин. По-перше, тому що здійснив­ши європейський вибір, Україна повинна враховувати і детально досліджувати усі тенденції, наявні в країнах Європейського Союзу, де накопичено величезний до­свід використання податків у забезпеченні стабільності економічного розвитку. Внаслідок глобалізації сучасної комерційної діяльності та інтеграції національ­них економік ЄС однією із першочергових задач України є вивчення досвіду опо­даткування країн з розвиненою ринковою економікою і відпрацювання шляхів адаптації власної податкової системи до вимог Євросоюзу. Вплив податкової по­літики ЄС був особливо значним в період формування в 90-х рр. нової податкової системи і масового запозичення європейських моделей податків. По-друге, в світі це поки єдиний досвід такого рівня податкової гармонізації.

В цілому, можливо виділити три рівні податкової гармонізації: міжнародний; регіональний; державний (національний).

Міжнародний рівень податкової гармонізації характеризується діяльністю міжнародних, інтернаціональних професійних організацій, спрямованою на роз­робку єдиних рекомендацій у сфері оподаткування та шляхів приведення у від­повідність національних і міжнародних вимог в цій сфері. До таких організацій належать, зокрема, Організація Об'єднаних Націй та Організація економічного співробітництва та розвитку. Мета останньої - сприяти економічному розвитку країн - членів цієї організації шляхом надання консультативної допомоги з широ­кого спектра проблем, у тому числі у сфері оподаткування. Усі рішення та доку­менти, розроблені цими міжнародними організаціями, носять рекомендаційний характер.

Регіональний рівень податкової гармонізації характеризується гармонізацією різноманітних аспектів оподаткування на рівні певного географічного регіону (на рівні Євросоюзу).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.