Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податкова політика Ден. Маг. 2014.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
665.09 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення терміну «адміністрування податків» як об’єкту наукової дискусії.

2. Наведіть схему взаємозв’язку державних органів і платників податків в рамках податкового адміністрування.

3. Поясність існуючі проблеми податкового адміністрування у платників податків.

4. Наведіть взаємозалежність та взаємозумовленість ризиків у сфері оподаткування.

5. Наведіть класифікацію податкових ризиків.

6. Наведіть напрями розвитку контролюючих органів в Україні.

7. Поясніть необхідність формування податкової культури.

8. Наведіть проблеми формування податкової культури в Україні.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з таких питань:

    • Проблеми платників податків при податковому адмініструванні.

    • Класифікація податкових ризиків.

    • Напрями розвитку контролюючих органів в Україні.

    • Проблеми формування податкової культури в Україні.

2. Скласти термінологічний словник ключових понять: адміністрування податків, платник податків, облікова робота, консультативна робота, контрольно-перевірочна робота, стратегічні управлінські рішення, тактичні управлінські рішення, податкові ризики, модернізація, податкова культура, гуманізація оподаткування.

Рекомендована література

[1-5, 16, 27, 28]

Змістовий модуль 2. Сучасні тенденції та перспективи розвитку податкової політики держави

Тема 7. Тенденції розвитку прямого оподаткування План вивчення теми

1. Пряме оподаткування: сучасний стан та перспективи розвитку.

2. Проблеми й перспективи розвитку оподаткування прибутку підприємств. Формування ефективної амортизаційної політики в Україні.

3. Оцінка результатів реформи оподаткування доходів фізичних осіб в Україні та напрями її розвитку.

4. Проблеми та перспективи розвитку в Україні майнового оподаткування.

5. Розвиток системи оподаткування природокористування та природоохоронної діяльності.

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з розуміння тенденцій розвитку оподаткування прибутку підприємств, доходів фізичних осіб, майнового оподаткування, системи оподаткування природокористування та природоохоронної діяльності.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання необхідно звернути увагу на те, що одним із першочергових та пріоритетних завдань при побудові ринкової економіки в Україні є функціонування економічно виважених та справедливих податкових відносин між державою, громадянами-виборцями та суб'єктами господарювання. Пряме оподаткування як важливий макроекономічний інструмент державного регулювання активно використовується у податковій політиці всіх економічно розвинених країн. Крім фіскального, йому характерний значний регуляторний потенціал, зокрема в забезпеченні оптимального розвитку економіки, стимулювання переливу капіталу із базових матеріаломістких галузей до сектору господарюючих суб'єктів з високим технологічним рівнем виробничих процесів та значною часткою доданої вартості (заробітної плати і нарахувань неї) у структурі ціни продукції.

При вивченні другого питання необхідно враховувати, що важливим напрямом вдосконалення справляння податку на прибуток підприємств є вироблення дієвих інструментів з боку держави, які б за­безпечували ефективне планування податкових надходжень, планування об’єкту оподаткування, відповідальність платників податків щодо своєчасної, повної сплати податку, максимальне зменшення періодичних списань чи реструктуриза­ції податкових недоїмок, впорядкування масових бюджетних взаємозаліків.

Актуальною проблемою при адмініструванні податку на прибуток підпри­ємств є невідповідності між бухгалтерським та податковим обліком, перш за все, наявність різних підходів до визначення структури та складу доходів і витрат, що в кінцевому результаті впливає на розрахунок об'єкта опо­даткування податком на прибуток. Така практика була започаткована в середині 1997 р. разом із внесенням істотних змін до Закону України «Про оподаткуван­ня прибутку підприємств». О. Угляренко, провівши вибірковий аналіз діяльно­сті 15 підприємств спиртової промисловості України, стверджує, що фінансовий результат у 90 % випадків не збігається з оподатковуваним прибутком, оскільки у фінансовому і податковому законодавстві коригування доходів і витрат здій­снюється за різними статтями, у різних випадках або в різні терміни. А тому доцільним є встановлення порядку обчислення бази оподаткування податку на прибуток, виходячи з даних фінансового обліку. Крім цього, дана база оподатку­вання чітко відображатиметься у фінансовій звітності за вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що відповідно зменшить кількість помилок, які виникають на етапі розрахунку об'єкта оподаткування. Такі підходи повинні бути максимально уніфіковані зі світовою практикою калькуляції об'єкта оподаткування та декларування податку на прибуток.

При вивченні третього питання необхідно враховувати зміни соціально-економічного устрою суспільства, глобальні еко­номічні, демографічні тенденції, які зумовлюють необхідність адекватних змін у ві­тчизняній системі оподаткування в цілому і в системі оподаткування доходів фі­зичних осіб зокрема.

Теоретично основними ознаками ефективності податкової політики у сфері оподаткування доходів фізичних осіб можна визнати такі критерії:

  • можливість податкової політики збільшити джерела доходів (така вимога може реалізовуватися шляхом автоматичних (пов'язаних з розширенням податкової бази) і дискреційних (за рахунок перегляду податкових ставок, введення нових податків тощо) змін;

  • здатність податкової політики визначати обґрунтовану податкову базу, що дозволяє забезпечувати необхідні податкові надходження при відносно низьких ставках податків (звуження податкової бази спричиняв необхід­ність підвищення податкових ставок, а це, у свою чергу, збільшує ймовір­ність ухилення від сплати податків);

  • спрямованість податкової політики на мінімізацію затрат та її результатив­ність, що ставить вимогу зниження вартості адміністрування податків;

  • нейтральність податкової політики щодо стимулів для економічних агентів.

Характеризуючи практику оподаткування доходів населення та податкову по­літику у цій сфері в цілому, можна стверджувати: практика реалізації податкової політики в Україні у сфері оподаткування доходів населення є суперечливою та неоднозначною.

При вивченні четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що оподаткування майна має давні традиції. Причина полягає у тому, що протягом багатьох століть саме майно, насамперед нерухоме, характеризувало здатність людей нести тягар суспільних видатків. Кардинально ситуація змінилася тільки після Великої кризи у першій половині XX століття, коли у зв'язку із прискореним розвитком механізмів суспільного контролю за діяльністю корпорацій (облікових стандартів, обов'язкової публічної звітності, аудиту тощо) основним елементом бази оподаткування стали зафіксовані у бухгалтерських регістрах підприємств потоки доходів фізичних і юридичних осіб. Так, наприклад, у США частка майно­вих податків у доходах державного та місцевих бюджетів у 1927 р. складала 65 %. а у 2006 р. вона знизилася до 16 %. Тепер у розвинених країнах податки на майно (property taxes) не відносять­ся до числа основних джерел доходів держави, проте залишаються незаміннім джерелом доходів місцевих органів влади, забезпечуючи значні надходження до бюджетів муніципалітетів.

Класичний податок на нерухоме майно є синтезом оподаткування землі і капі­талу у вигляді будівель і споруд. У деяких країнах, у тому числі в Україні (на даний час), оподаткуванню підлягає лише вартість землі, проте так було не завжди. Опо­даткування нерухомості в Україні має багатовікову історію - впродовж більш ніж двадцяти століть у нашій країні справлялись майнові податки, змінювались тільки їх види, механізм стягнення, платники, об’єкти оподаткування, податкові ставки та пільги.

При вивченні п’ятого питання пам’ятати, що визнання вступу до ЄС як стратегічного пріоритету неминуче ставить перед Україною низку питань стосовно подальшої стратегії реформування національної економіки, адекватної принципам регулювання суспільної самоорганізації єв­ропейської спільноти. Одним із провідних засобів здійснення такої стратегії має стати економічний механізм природокористування та природовідтворення.

Як відомо, одним із основних принципів природокористування є єдність ви­користання та охорони природних ресурсів. При цьому, під охороною природи потрібно розуміти не ізоляцію того чи іншого природного ресурсу, а ефективне використання його шляхом правильного, відповідно до екологічних умов кон­кретної території, планування землекористування, водокористування, лісоко­ристування, а також з'ясування оптимальних норм природокористування, які забезпечують невиснажливе природокористування та поліпшення стану природ­них ресурсів.

Вже починаючи з 90-х років минулого століття однією з особливостей розви­тку екологічної політики європейських країн є визначення пріоритетного значен­ня серед інших економічних регуляторів природокористування, саме податків, пов'язаних із вирішенням проблем навколишнього середовища, розширення та удосконалення бази екологічного оподаткування.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.