Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Податкова політика Ден. Маг. 2014.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
665.09 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю

1. Проаналізуйте фіскально-регулюючий потенціал місцевого оподаткування за п’ять останніх років по відповідному регіону.

2. Охарактеризуйте сучасний стан місцевого оподаткування в Україні.

3. Охарактеризуйте мотивацію запровадження податку на нерухомість в Україні.

4. Розкрийте сутність проблем адміністрування податку на нерухомість.

5. Поясність порядок адміністрування єдиного податку.

6. Окресліть основні напрямки реформування місцевого оподаткування в Україні в контексті децентралізації влади.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з таких питань:

    • Проблеми місцевого оподаткування.

    • Напрями реформування місцевого оподаткування в Україні.

2. Скласти термінологічний словник ключових понять: місцеве оподаткування, місцеве самоврядування, місцевий бюджет, місцеві податки, місцеві збори, регіон, адміністративно-територіальна одиниця, трансферти, бюджетний процес.

Рекомендована література

[1-5, 27, 30]

Тема 10. Проблемні аспекти функціонування податкової політики План вивчення теми

1. Тіньова економіка як системна загроза реалізації ефективної податкової політики.

2. Фактори впливу на масштаби ухилення від оподаткування.

3. Податкове навантаження та корупційні схеми як ключові фактори ухилення від оподаткування.

4. Податкова політика в умовах фінансово-економічної кризи. Стратегія розвитку податкової політики України.

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з розуміння виникнення і існування такого явища як тіньова економіка, причин, що обумовлюють девіантну поведінку платника податків.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання слід визначити, що тіньова економіка як явище ігнорування норм, встановлених державою і сус­пільством, має ніяк не меншу історію, ніж податки. В тій чи іншій формі тіньова економічна діяльність існує з моменту виникнення самого інституту держави і постійно супроводжує розвиток цього інституту. Однак масштаби її поширен­ня в кінці XX століття стали настільки значними, що з другорядних проблема ті­ньової економіки трансформувалася в ключову проблему сучасної економічної дійсності, яка характерна для всіх без винятку країн. Офіційні та неофіційні оцінки тіньового сектору в Україні, звичайно ж, по­лярно розходяться. Більшість неофіційних оцінок, хоча і значно більш узгодже­ні стосовно офіційних даних, але також мають відмінності. Чому - це вже інше питання. Головне, що не підлягає сумніву - в умовах економічної кризи тіньова економіка отримує новий імпульс розвитку. Хоча, заради справедливості слід ви­знати, що і до початку системних проявів кризи вона збільшувалася темпами, по­рівнянними з зростанням ВВП, а на початку 2010 року досягла рівня 36 %. Таким чином, проблема тіньової економіки має для нашої країни першорядне значення. А оскільки, як свідчить більшість досліджень, переважна частина тіньо­вого обороту в Україні, як і в Росії, формується в результаті ухилення від оподат­кування, то існування і розростання даної проблеми ставить під сумнів в ціло­му обґрунтованість проведених у країні податкових перетворень і ефективність реалізованої податкової політики. Проте, слід визнати, що цілі протидії тіньове економіки та розробки адекватних способів її профілактики й дотепер не стають центральними у податковій політиці.

При вивченні другого питання необхідно враховувати, що при аналізі факторів, які впливають на рішення ухилитися від оподаткування, продуктивно і перспективно використання поняття девіантної поведінки. Будь-яка тіньова діяльність асоціюється у розвинених економіках саме з девіантною поведінкою платника податків. Причмн, що обумовлюють девіантну поведінку платника поатків дуже багато, а спектр їх досить широкий. Вибір платника податків на користь тіньової діяльності замість офіційної, як правило, обумовлено економічною доцільністю. Одним з головних чинників, що знижують величину ризику здійснення тіньової діяльно­сті, є високий рівень неформальних відносин у суспільстві, які виявляються практично у всіх сферах економічної діяльності. Широкомасш­табне і повсюдне поширення неформальних відносин у суспільстві багато в чому пов'язано з дисфункцією соціально-економічних інститу­тів. Процес прискореного реформування по­страдянських країнах призвів до виникнення нових економіко-правових відносин у суспіль­стві, що вимагало зміни основних законодавчих норм. Поспішність їх прийняття (часто - «з голосу») у сполученні з сильним лобіюванням призвела до неузгодже­ності окремих законодавчих актів, чим успішно користувалися окремі суб'єкти господарської діяльності.

Поступово така практика набула характеру масової тенденції, багато в чому внаслідок низької правової культури. Домінування неформальних правил в еко­номіці та суспільстві знижує відповідальність і підвищує схильність до тінізації господарської діяльності. Зниження життєвого рівня і високий рівень соціальної диференціації населення спонукають шукати шляхи виживання в тіньовому сек­торі економіки.

При вивченні третього питання необхідно зазначити, що в світовій податковій теорії і практиці визначено ряд причин, що спонукають платників до заниження своїх податкових зобовязань. Економічні фактори поділяються на ті, що залежать від фінансового стану платника податків, та на обумовлені загальною економічною кон’юнктурою. Яюцо фінансовий стан платника податків нестабільний або він знаходиться на межі банкрутства, то мінімізація податків може стати єдиним засобом залишитися «на плаву». За умов стабільного фінансового стану значення мінімізації залежить від розміру економії на податках та величини ризику притягнення до відповідальності в разі порушення при цьому податкового законодавства. Економічні причини, обумовлені загальною економічною кон'юнктурою, залежать від стану економіки.

Найважливішою причиною існуван­ня мінімізації податків підприємствами в країнах з економікою, що знаходиться в стані розвитку, зокрема в Україні та Росії, є надмірне, порівняно з кількістю благ, що реально доставляються державою суспіль­ству і бізнесу, податкове навантаження. Значущість цього показника останнім ча­сом збільшилась у зв'язку з використанням його як своєрідного індикатора, що дозволяє сформулювати припущення щодо рівня сумлінності суб'єкта. Так, згідно з наказом ДПАУ від 28.03.2008 р. № 201 по­казник податкового навантаження (податкової віддачі) застосовується при ви­значенні стратегічних напрямів щодо організації перевірок окремих найбільших фінансово-промислових груп та відповідних галузей економіки на наступний рік.

При вивченні четвертого питання необхідно розглянути вплив кризи на податкові надходження країни. Світова фінансова криза, що почалася в 2008 році, послужила своєрідним каталізатором циклічних процесів, що протікають у національних економіках, і в багатьох державах трансформувалася в кризу фінансово-економічну. Конкретні прояви кризи в оподаткуванні залежать від її характеру та осо­бливостей. Але загальний механізм полягає в тому, що внаслідок кризи зменшуються розміри баз оподаткування, а це - при незмінних ставках податків та інших елементів та умов оподаткування - має призводити до зменшення реальних сум податкових надходжень. Крім того, наслідком кризи є зменшення фінансової ресурсів платників податків, що обумовлює збільшення ризиків несвоєчасності погашення податкових зобов'язань та зростання податкового боргу. Наслідком цього може бути додаткове скорочення бюджетних надходжень.

Вплив кризи на податкові надходження характеризується такими особливостями:

1. Диференціація податків за критерієм «об'єкт оподаткування» обумовлює різну вразливість податкових надходжень за окремими групами податків.

2. Традиційно періоди кризи характеризуються стабілізацією та зменшенням цін.

3. Асиметричний вплив кризи на податкові надходження за різними видами та групами податків і зборів внаслідок різного ступеня впливу на різні податкові бази та їх елементи з урахуванням специфіки конструкції конкретних податків зумовлює структурні зрушення податкової системи країни.

Специфіка податкової політики в період кризи полягає в суттєвому загостренні суперечності між фіскальним та регулюючим її напрямками. Необхідно розглянути основні заходи антикризового податкового регулювання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.