- •1.Назви вживані для етнології, як самостійної науки
- •2.Предмет етнології
- •3.Значення етнології, як самостійної науки
- •4.Джерела етнології
- •5.Зв*язок етнології з суміжними дисциплінами
- •6.Методика збору польових етнографічних досліджень
- •7.Методи етнологічних досліджень
- •9. Етнографічні знання в епоху середньовіччя та нові часи
- •10-11. Еволюціоністьский напрям в етнології / зміст еволюціоністьских напрямів в етнології
- •12. Дифузіоністьский напрям в етнології
- •Основні положення
- •Механізми дифузіонізму
- •13. Соціологічна школа в етнології
- •14.Функціоналізм в етнології
- •15.Структурний функціоналізм а.Р.Редкліфф-Брауна
- •16. Школа історичної етнології в сша
- •17. Етнопсихологічний напрям в етнології
- •18. Культу́рний релятиві́зм в етнології
- •19. Совєтська школа в етнології
- •20. Нооеволюціонізм в етнології
- •21. Новітні концепції в зарубіжній етнології кінця хіх-хх ст.
- •22.Форми людських спільнот
- •23. Український етнос в умовах незалежної України. Етнічний склад населення в 1991-2000 рр.
- •24. Поняття нації в етнології
- •25. Поняття народ в етнології
- •26. Біологічна теорія етносу
- •27. Енергетична теорія етносу
- •28. Дуалістична теорія етносу
- •29. Інформаційна теорія етносу
- •30. Примордіалістська концепція етнічності
- •31. Конструктивістський напрямок
- •32. Інструменталістська концепція етнічності
- •33. Концепції етносу (нації) в українському суспільствознавстві.
- •34. Структуралізм е. Прічарда та к. Леві-Строса.
- •35. Етнографічні знання в Київській Русі та у козацький період.
- •36. Антропологічні риси українців.
- •37. Динаміка чисельності українського етносу наприкінці хіх – у першій чверті хх ст.
- •38. Занепад української національної державності в другій половині XVII – XVIII ст.
- •39. Закарпатська етнографічна зона та її районування.
- •40. Закріплення української етнічної території на західному та південно-західному напрямках.
- •41. Визвольні змагання Українців у 20 ст і проголошення незалежності
- •42.Етнонаціональний розвиток в Україні в 2 половині 16ст, 1 половині 17 ст
- •43.Український етнос в 14ст, 1 пол 16 ст
- •44.Етнографічні групи Українців та їх характеристика / 45. Субетноси українського етносу та їх характеристика
- •Етнографічні групи українців: загальна характеристика
- •Подоляни
- •Литвини
- •Поліщуки
- •Черкеси
- •Карпатські русини
- •45. Субетноси українського народу та їх загальна характеристика
- •46. Історико-етнографічні зони(регіони) України
- •48. Українська етнографія у хіх ст.
- •49. Українська етнографія хх ст.
- •50. Побут і культура українців у проці Гійома Боплана « Опис України»
- •51. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності та золотоординського поневолення
- •52.Українська колонізація Нижнього Подніпровя і Причорноморя 17-19 ст
- •53. Випробування українського етносу у другій половині хх ст. Голодомори, репрессії, війни
- •54. Чисельність і розселення українців у 60-90 рр. Хх ст. Склад населення за 1990р
- •55. Український етнос в умовах незалежності . Перепис населення 2001 р
- •56. Завершення в основному кінці 12 на поч 16 ст формування сучасного українського етносу
- •57. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності і золотоординського поневолення.
- •58. Український етнос в хiv – пер. Пол. XVI ст.
- •59. Етнонаціональне відродження українців в др. Пол. 16 – пер.Пол. 17 ст.
- •60. Занепад української національної форми державності в другій половині хvii – XVIII ст.
- •61. Національно-культурне відродження і формування української національної ідеї (хіх – початок хх ст.)
- •62. Колонізація Слобожанщини в XVI—XVII ст. І формування східної межі української етнічної території.
- •63. Завершення в основному в кінці хіі-на поч хііі ст. Формування українського етносу:
- •64. Протоукраїнська етнічна спільнота хі-хіі ст.:
- •65. Українська етнографія в сучасній Україні:
- •66. Формування української етнографічної ніші та проукраїнської спільноти:
- •67. Прабатьківщина слов’ян та їх розселення vі-vіі ст.:
- •68. Формування давньослов’янських племінних етносів:
34. Структуралізм е. Прічарда та к. Леві-Строса.
В області англійської соціальної антропології найбільшу популярність здобув Едуард Еванс-Прічард (1902 - 1973). На його думку, соціальні і культурні системи становлять єдине ціле, оскільки створюються людиною, і відповідають його потребам у впорядкованих відносинах з навколишнім світом. Е. Еванс-Прітчард виходив з переконання, що елементи системи взаємно впливають один на одного, а структурний підхід вивчає зв'язки між цими елементами. Використання цього методу передбачає порівняння декількох досліджуваних однорідних об'єктів, що дозволяє визначити суттєві риси їх структурних форм та причини їх змін. Кожен соціальний факт володіє первинними і вторинними якостями. Первинні якості - структура - це те, що дійсно існує і грає роль причини. Вторинні якості - культура - породжуються, з одного боку, шляхом впливу навколишнього світу на органи чуття людини, а з іншого - вибором символічних знаків у даному суспільстві. У співвідношенні цих якостей перші складають основу друге, т. е. культура має також свою структуру, завдяки чому можна зрозуміти і пояснити зв'язок усіх культурних явищ.
Клод Леві-Стросс (1908-2009) - представник структуралізму - вважає, що всі різноманітні явища нашого світу є модифікації якоїсь єдиної вихідної моделі; тому всі вони можуть бути строгим чином систематизовані та класифіковані, між ними можна встановити зв'язку і відповідності, показують їх положення по відношенню один до одного, так і до вихідної моделі. В основі всіх соціальних і культурних досягнень лежать подібні структурні принципи. К. Леві-Стросс використовував структурний аналіз для порівняльного дослідження міфів, які він розглядав як фундаментальне зміст колективного свідомості, основу стійких соціальних структур. Це дозволило розшифрувати коди, що лежать в основі різних форм мислення. Люди завжди думали однаково, різні лише об'єкти мислення, зазначав К. Леві-Стросс. Структуралізм, так само як і функціоналізм, шукає причини подібності людських культур в певних антропологічних константах. Але якщо у функціоналізмі одноманітність культур пояснювалося усталеністю основних людських потреб, то в структурализме воно виводилося з однаковості людського духу, мислення.
Головні ідеї структуралізму (Е. Еванс-Прітчард, К. Леві-Стросс):
- розгляд культури як сукупності знакових систем (мови, науки, мистецтва, моди, релігії тощо);
- пошук універсальних принципів і способів культурної організації людського досвіду існування, спільного життя і діяльності, що розуміється як побудова знакових і символічних систем;
- затвердження первинності психічних принципів у процесі створення стійких символів культури.
У перші десятиліття XX ст. на стику культурної антропології та лінгвістики почала формуватися етнолінгвістика - наука, що вивчає особливості функціонування мови в культурах різних етнічних груп. Видатні діячі етнолінгвістики Едуард Сепир, Бенджамін Уорф та ін - розробили гіпотезу, згідно з якою структура людського мислення, способи пізнання людиною світу, характерні риси культури залежать від структури і особливостей мови. Все сприймається людиною сприймається ним через мову.