- •1.Назви вживані для етнології, як самостійної науки
- •2.Предмет етнології
- •3.Значення етнології, як самостійної науки
- •4.Джерела етнології
- •5.Зв*язок етнології з суміжними дисциплінами
- •6.Методика збору польових етнографічних досліджень
- •7.Методи етнологічних досліджень
- •9. Етнографічні знання в епоху середньовіччя та нові часи
- •10-11. Еволюціоністьский напрям в етнології / зміст еволюціоністьских напрямів в етнології
- •12. Дифузіоністьский напрям в етнології
- •Основні положення
- •Механізми дифузіонізму
- •13. Соціологічна школа в етнології
- •14.Функціоналізм в етнології
- •15.Структурний функціоналізм а.Р.Редкліфф-Брауна
- •16. Школа історичної етнології в сша
- •17. Етнопсихологічний напрям в етнології
- •18. Культу́рний релятиві́зм в етнології
- •19. Совєтська школа в етнології
- •20. Нооеволюціонізм в етнології
- •21. Новітні концепції в зарубіжній етнології кінця хіх-хх ст.
- •22.Форми людських спільнот
- •23. Український етнос в умовах незалежної України. Етнічний склад населення в 1991-2000 рр.
- •24. Поняття нації в етнології
- •25. Поняття народ в етнології
- •26. Біологічна теорія етносу
- •27. Енергетична теорія етносу
- •28. Дуалістична теорія етносу
- •29. Інформаційна теорія етносу
- •30. Примордіалістська концепція етнічності
- •31. Конструктивістський напрямок
- •32. Інструменталістська концепція етнічності
- •33. Концепції етносу (нації) в українському суспільствознавстві.
- •34. Структуралізм е. Прічарда та к. Леві-Строса.
- •35. Етнографічні знання в Київській Русі та у козацький період.
- •36. Антропологічні риси українців.
- •37. Динаміка чисельності українського етносу наприкінці хіх – у першій чверті хх ст.
- •38. Занепад української національної державності в другій половині XVII – XVIII ст.
- •39. Закарпатська етнографічна зона та її районування.
- •40. Закріплення української етнічної території на західному та південно-західному напрямках.
- •41. Визвольні змагання Українців у 20 ст і проголошення незалежності
- •42.Етнонаціональний розвиток в Україні в 2 половині 16ст, 1 половині 17 ст
- •43.Український етнос в 14ст, 1 пол 16 ст
- •44.Етнографічні групи Українців та їх характеристика / 45. Субетноси українського етносу та їх характеристика
- •Етнографічні групи українців: загальна характеристика
- •Подоляни
- •Литвини
- •Поліщуки
- •Черкеси
- •Карпатські русини
- •45. Субетноси українського народу та їх загальна характеристика
- •46. Історико-етнографічні зони(регіони) України
- •48. Українська етнографія у хіх ст.
- •49. Українська етнографія хх ст.
- •50. Побут і культура українців у проці Гійома Боплана « Опис України»
- •51. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності та золотоординського поневолення
- •52.Українська колонізація Нижнього Подніпровя і Причорноморя 17-19 ст
- •53. Випробування українського етносу у другій половині хх ст. Голодомори, репрессії, війни
- •54. Чисельність і розселення українців у 60-90 рр. Хх ст. Склад населення за 1990р
- •55. Український етнос в умовах незалежності . Перепис населення 2001 р
- •56. Завершення в основному кінці 12 на поч 16 ст формування сучасного українського етносу
- •57. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності і золотоординського поневолення.
- •58. Український етнос в хiv – пер. Пол. XVI ст.
- •59. Етнонаціональне відродження українців в др. Пол. 16 – пер.Пол. 17 ст.
- •60. Занепад української національної форми державності в другій половині хvii – XVIII ст.
- •61. Національно-культурне відродження і формування української національної ідеї (хіх – початок хх ст.)
- •62. Колонізація Слобожанщини в XVI—XVII ст. І формування східної межі української етнічної території.
- •63. Завершення в основному в кінці хіі-на поч хііі ст. Формування українського етносу:
- •64. Протоукраїнська етнічна спільнота хі-хіі ст.:
- •65. Українська етнографія в сучасній Україні:
- •66. Формування української етнографічної ніші та проукраїнської спільноти:
- •67. Прабатьківщина слов’ян та їх розселення vі-vіі ст.:
- •68. Формування давньослов’янських племінних етносів:
Механізми дифузіонізму
Прямий дифузіонізм, відбувається з причини близькості двох культур, у наслідок таких міжкультурних процесів як шлюб ,торгівля, або навідь війна.
Примусовий дифузіонізм, відбувається тоді коли одна культура підпорядковує (перемагає або поневолює) іншу культуру і змушує переймати свої звичаї поневолений народ.
Непрямий дифузіонізм, відбувається, коли певні культурні надбання, передаються від однієї культури, через посередника до іншої культури.
13. Соціологічна школа в етнології
Представники школи вважали головним предметом етнології людське суспільство, адже воно не може бути зведене до простого поєднання індивідів. Суспільство — система моральних зв'язків між людьми.
Значні представники цієї школи — Еміль Дюркгейм(1858–1917),К. Леві-Строс, Л. Леві-Брюль, М. Мосса.
Людська свідомість існує в двох формах: як індивідуальна та як колективна. Перша специфічна для кожної людини. Друга єдина для всієї групи. Колективна свідомість виражається в колективних уявленнях — релігії, міфах, нормах моралі, права.
Леві-Брюль є автором теорії дологічного мислення. Таке мислення не оминає протиріч, його не можна відокремити від емоцій. Воно впливає на нервову систему. Людина сприймає не окремі явища, а їх комплекси. Згідно з законом партиціпації предмет може мислитися самим собою й чимось іншим, бути в різних місцях одночасно.
14.Функціоналізм в етнології
Iнапрямок в етнології, який виник в опозиції до еволюціонізму в 20-х XX cт.; прагнув до пояснення культурних фактів через з'ясування функції, яку вони виконують у системі культури певного суспільства; гол. представники: Б. Маліновський, А. Редкліфф-Браун, сучасні дослідження англо-амер. авторів.IIнапрям у сучасній архітектурі, урбаністиці, прикладному мистецтві (розвиток з кінця XIX ст., розквіт після I Світової війни); гол. принципом ф. є визнання вищості функції, якій підпорядковані всі технічні та естетичні елементи.
15.Структурний функціоналізм а.Р.Редкліфф-Брауна
Категорії Культурна антропологія | Під редакцією спільноти: Культурологія Теоретичну концепцію одного із засновників британського соціальної антропології А.Р. Редкліфф-Брауна (1881-1955) справедливо відносять до числа функционалистских, проте його функціоналізм особливий, структуралістський. Основу вчення Редкліфф- Брауна складають дві ідеї: ідея функціонального підходу до розуміння культури та соціальної структури і ідея структуралізму. Британський вчений зближує соціальну антропологію з соціологією, звертаючи увагу на такі явища, як соціальна структура, соціальні відносини, соціальна особистість і ін. При цьому специфіка антропологічного підходу до досліджуваних явищ не втрачається. Функціоналізм вчення Редкліфф-Брауна проявляється в тому, що культура в його роботах розглядається як інтегрована функціонуюча система. «Функціональний метод інтерпретації, - зазначає А.Р.Редкліфф-Браун, - грунтується на допущенні, що культура являє собою інтегровану систему. У житті конкретної спільноти кожен елемент культури відіграє особливу роль, виконує свою специфічну функцію. Визначення цієї функції є завданням тієї науки, яку можна було б назвати «соціальної фізіологією». В основі цього методу лежить постулат, згідно з яким існують загальні «фізіологічні», або функціональні закони, істинні для всіх людських суспільств, для всіх культур. Функціональний метод має на меті відкрити ці загальні закони і пояснити з їх допомогою кожен конкретний елемент тієї чи іншої культури »[1]. Соціальна антропологія, якщо вона хоче допомогти у вирішенні практичних проблем управління та освіти, повинна відмовитися від спроб вгадати історичне минуле і присвятити себе функціональному дослідження культури. Функционалистский підхід Редкліфф-Брауна проявляється не тільки в розумінні культури, а й соціальної структури. Дослідник відзначає, що стосовно до соціальних систем і їх теоретичному осмисленню один з варіантів вживання поняття «функція» збігається з його науковим значенням у фізіології. Воно може бути використано для вказівки на взаємозв'язок між соціальною структурою і процесом суспільного життя. Редкліфф-Браун розмірковує над функціями таких явищ та інститутів, як покарання за злочин, релігія, інститут авункулат та ін.