Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Etnologiya.docx
Скачиваний:
209
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
321.24 Кб
Скачать

9. Етнографічні знання в епоху середньовіччя та нові часи

...

10-11. Еволюціоністьский напрям в етнології / зміст еволюціоністьских напрямів в етнології

Культура як зміст і певна характеристика життєдіяльності людини і суспільства - явище багатогранне. З одного боку, культура виступає як феномен соціального організму та його еволюції, з іншого, - як наукова категорія, що досліджує та визначає сутність, структуру та специфіку функціонування цього феномену. Як результат багатогранності культури, в сучасних гуманітарних галузях знань - культурології, філософії, історії, соціології та інших - існує безліч визначень культури, проте загальним для них є те, що під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.

Основоположник еволюціоністського напряму Е. Тайлор (1832-1917) розглядав культуру як сукупність її елементів: вірувань, традицій, мистецтва, звичаїв і т.д. Таке представлення про культуру накладало відбиток на його культурологічну концепцію, у якій не було місця культурі як цілісності. Учений вивчав її як ряди елементів, що ускладнюються в процесі розвитку, наприклад, як поступове ускладнення предметів матеріальної культури (знарядь праці) чи еволюцію форм релігійних вірувань (від анімізму до світових релігій).

Отже, з перебігом часу сутність поняття культури змінювалася залежно від змісту, що в нього вкладався. Але як би не різнилися підходи до визначення поняття "культура", практично всі вони збігаються в одному - це характеристика способу життєдіяльності людини, а не тварин. Культура - основне поняття для позначення особливої форми організації життя людей.

Еволюціоні́зм — напрям в антропології (від грецького ανθρωπος — людина, λογος — слово — наука про походження та розвиток (еволюцію) людини, утворення людських рас та нормальні варіації фізичної будови людини) і етнографії (від грецького етнос — плем'я, народ; графо — пишу — наука про культуру і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства народів). Час зародження — 19 ст. Зацікавленість еволюційними ідеями змінювалась від кінця 19 ст., коли вони були широко поширені в світовій науці як універсальна теорія соціальних явищ і процесів, до початку 20 ст., коли стали нагромаджуватись безліч фактів, які не вкладалися в теоретичні викладки еволюціонізму. Зародження еволюціонізму

Розвиток еволюційних ідей у ​​біології має досить тривалу історію. Воно пройшло шлях становлення від наукової ідеї до наукової теорії. Початок ідей еволюціонізму у біології був закладений ще в античній філософії і їх розвиток тривав більше 2 тисяч років. Основними характерними рисами перших проявів еволюціонізму, як єдиної теорії соціальних явищ і процесів, є збирання та систематизація знань про органічний світ та навколишнє середовище. Одночасно відбулося зародження двох поглядів щодо різноманітності видів у живій природі. Перший з них бере початок з античної діалектики, яка наголошувала на розвиток та зміну навколишнього середовища. Другий починається з поширенням християнського світогляду і базується на креаціонізмі (вірі в те, що всі форми життя і навколишній світ створений надприродною силою). Протягом початкового етапу розвитку еволюційної ідеї між цими двома точками зору йшла постійна боротьба, причому серйозна перевага мала креаціоністська версія. У початковий період було висловлено низку цінних ідей, необхідних для затвердження еволюційного підходу. Ідею поступової зміни організмів можна знайти в Платона (427–347 до н. е.). Особливе значення мають і висновки Аристотеля(384–322 до н. е.) у праці «Про частини тварин». Цінність представляє передусім його ідея «драбини живих істот», що показує існування організмів різного ступеня складності.

Основоположниками еволюціонізму вважається Фрідріх Клем (вчення про етапи еволюції культури), і Едвард Тейлор (уперше виразив свої еволюціоністські ідеї в книзі «Дослідження в області древньої історії людства» (1865)). Тейлор уперше доступно і чітко дав поняття культури для застосування в порівняльних дослідженнях, і запропонував зразки таких досліджень, тому саме його багато дослідників і вважають основоположником еволюціонізму.

Основні положення еволюціонізму

  1. Класична еволюціоністська теорія наполягала на існуванні універсального закону розвитку людських культур.

  2. Людський рід єдиний, тому усі люди мають приблизно одні і ті ж розумові здібності і в схожих ситуаціях прийматимуть приблизно аналогічні рішення, що у свою чергу визначає одноманітність культури на схожих східцях розвитку.

  3. У людському суспільстві має місце безперервний розвиток, тобто прямолінійний процес переходу від простого до усе більш складного. Таким чином громадський розвиток йде за законами еволюції.

  4. Розвиток будь-якого культурного елементу спочатку зумовлений, оскільки його пізніші форми формуються і зароджуються у більше ранніх. При цьому розвиток будь-якої культури багатоступінчастий, а східці і стадії розвитку єдині для усіх культур у світі.

  5. Культурні відмінності народів викликані їх різними східцями розвитку, а усі народи і усі культури сполучені між собою в один безперервний і прогресивно такий, що розвивається еволюційний ряд.

  6. Первісне суспільство, з точки зору еволюціоністів, мало єдині для усіх народів соціальні, культурні і економічні моделі. А сучасні неписьменні народи розглядалися як пережиток древніх часів. Передбачалося, що вивчення їх культури веде до реконструкції культури первісного суспільства в цілому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]