- •1.Назви вживані для етнології, як самостійної науки
- •2.Предмет етнології
- •3.Значення етнології, як самостійної науки
- •4.Джерела етнології
- •5.Зв*язок етнології з суміжними дисциплінами
- •6.Методика збору польових етнографічних досліджень
- •7.Методи етнологічних досліджень
- •9. Етнографічні знання в епоху середньовіччя та нові часи
- •10-11. Еволюціоністьский напрям в етнології / зміст еволюціоністьских напрямів в етнології
- •12. Дифузіоністьский напрям в етнології
- •Основні положення
- •Механізми дифузіонізму
- •13. Соціологічна школа в етнології
- •14.Функціоналізм в етнології
- •15.Структурний функціоналізм а.Р.Редкліфф-Брауна
- •16. Школа історичної етнології в сша
- •17. Етнопсихологічний напрям в етнології
- •18. Культу́рний релятиві́зм в етнології
- •19. Совєтська школа в етнології
- •20. Нооеволюціонізм в етнології
- •21. Новітні концепції в зарубіжній етнології кінця хіх-хх ст.
- •22.Форми людських спільнот
- •23. Український етнос в умовах незалежної України. Етнічний склад населення в 1991-2000 рр.
- •24. Поняття нації в етнології
- •25. Поняття народ в етнології
- •26. Біологічна теорія етносу
- •27. Енергетична теорія етносу
- •28. Дуалістична теорія етносу
- •29. Інформаційна теорія етносу
- •30. Примордіалістська концепція етнічності
- •31. Конструктивістський напрямок
- •32. Інструменталістська концепція етнічності
- •33. Концепції етносу (нації) в українському суспільствознавстві.
- •34. Структуралізм е. Прічарда та к. Леві-Строса.
- •35. Етнографічні знання в Київській Русі та у козацький період.
- •36. Антропологічні риси українців.
- •37. Динаміка чисельності українського етносу наприкінці хіх – у першій чверті хх ст.
- •38. Занепад української національної державності в другій половині XVII – XVIII ст.
- •39. Закарпатська етнографічна зона та її районування.
- •40. Закріплення української етнічної території на західному та південно-західному напрямках.
- •41. Визвольні змагання Українців у 20 ст і проголошення незалежності
- •42.Етнонаціональний розвиток в Україні в 2 половині 16ст, 1 половині 17 ст
- •43.Український етнос в 14ст, 1 пол 16 ст
- •44.Етнографічні групи Українців та їх характеристика / 45. Субетноси українського етносу та їх характеристика
- •Етнографічні групи українців: загальна характеристика
- •Подоляни
- •Литвини
- •Поліщуки
- •Черкеси
- •Карпатські русини
- •45. Субетноси українського народу та їх загальна характеристика
- •46. Історико-етнографічні зони(регіони) України
- •48. Українська етнографія у хіх ст.
- •49. Українська етнографія хх ст.
- •50. Побут і культура українців у проці Гійома Боплана « Опис України»
- •51. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності та золотоординського поневолення
- •52.Українська колонізація Нижнього Подніпровя і Причорноморя 17-19 ст
- •53. Випробування українського етносу у другій половині хх ст. Голодомори, репрессії, війни
- •54. Чисельність і розселення українців у 60-90 рр. Хх ст. Склад населення за 1990р
- •55. Український етнос в умовах незалежності . Перепис населення 2001 р
- •56. Завершення в основному кінці 12 на поч 16 ст формування сучасного українського етносу
- •57. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності і золотоординського поневолення.
- •58. Український етнос в хiv – пер. Пол. XVI ст.
- •59. Етнонаціональне відродження українців в др. Пол. 16 – пер.Пол. 17 ст.
- •60. Занепад української національної форми державності в другій половині хvii – XVIII ст.
- •61. Національно-культурне відродження і формування української національної ідеї (хіх – початок хх ст.)
- •62. Колонізація Слобожанщини в XVI—XVII ст. І формування східної межі української етнічної території.
- •63. Завершення в основному в кінці хіі-на поч хііі ст. Формування українського етносу:
- •64. Протоукраїнська етнічна спільнота хі-хіі ст.:
- •65. Українська етнографія в сучасній Україні:
- •66. Формування української етнографічної ніші та проукраїнської спільноти:
- •67. Прабатьківщина слов’ян та їх розселення vі-vіі ст.:
- •68. Формування давньослов’янських племінних етносів:
28. Дуалістична теорія етносу
Була розроблена групою наукових працівників Інституту етнографії АН СССР і узагаль¬ нена директором інституту Ю.В. Бромлеєм упродовж70-80-хроків XX ст. Тому її цілком справедливо представляють як кон¬ цепцію Ю.Бромлея.
Творці концепції визнавали, що людство в біологічному від¬ ношенні єдине, розвивається за загальними соціальними закона¬ ми і складається з величезної кількості історично сформованих спільнот. Етноси серед них займають особливе місце, бо відріз¬ няються від всіх інших людських спільнот особливою стійкістю внутрішніх взаємин і взаємозв’язків.
Ю.Бромлей вважав, що немає жодних підстав відносити ет¬ носи до біологічних одиниць — популяцій, хоча кожен з них і поєднаний з певною популяцією. Але така популяція сама є “вто¬ ринною”, похідною не від біологічних чинників, а від соціаль¬ них властивостей відповідного етносу. Для нього етнос (етнічна спільнота) — соціальне явище, особливий тип сформованої при¬родно-історичнимшляхом соціальної групи, особлива форма ко¬ лективного існування людей, яка не залежить від волі належних до неї людей і здатна до стійкого багатовікового існування за рахунок самовідтворення.
Розглядаючи проблему етносу в історичній перспективі, Ю.Бромлей наголошував, що етнічні спільноти з’явилися вже в добу розвинутого первісного суспільства, а в часи його розкладу з’явились етносоціальні організми. Саме з цього часу й слід роз¬ межовувати етнічні й етносоціальні людські спільноти. Таке роз¬ межування він вважав дуже важливим, бо всі етнокультурні яви¬ ща характеризуються винятковою стійкістю, а всі соціально-еко¬номічні явища — величезною рухливістю. Хоча етнічні процеси не збігаються з розвитком етносоціальних систем, та виняткова більшість етносів, на думку Ю.Бромлея, сформувались у період змінсоціально-економічнихформацій.
29. Інформаційна теорія етносу
Сформувалася концепція на хвилі критики совєтськими суспільствознавцями комунікатив¬ ної теорії нації американського вченого Карла Дойча та його по¬ слідовників, які навіть не користувалися терміном “етнос” . Поло¬ ження цієї теорії про комунікативні людські спільноти, які про¬ дукують, зберігають та поширюють інформацію за допомогою “об¬ ладнання” (історичної пам’яті, символів, звичок, способу мислен¬ ня, засобів оперування інформації і т.ін.) і забезпечують єдність нації (народу, національності), М.Чебоксаров та С.Арутюнов ви¬ користали для розробки інформативної концепції етносу.
Автори концепції вважали, що в основі виникнення і само¬ відтворення всіх людських спільнот (конфесійних, ідеологічних, політичних, культурних, етнічних і т.ін.) лежать згустки соціа¬ льної комунікативної інформації, а всі вони побудовані і функці¬ онують на протиставленні “ми” — “вони” . Але лише етноси сфор¬ мувалися на поєднанні комплексу інформаційних зв’язків, а всі інші — на основі вибіркових. Саме тому етнічні спільноти найстійкіші з усіх соціальних спільнот.
М.Чебоксаров і С.Арутюнов наголошували, що за формою етноси подібні до тваринних видів, тому інколи їх тлумачать як біологічні спільноти. Насправді етноси відрізняються від тварин¬ них стад (зграй) наявністю широких соціальних інформативних зв’язків, які в ході історичного процесу то наростають, то спада¬ ють. Кожна інформація має своє джерело та її одержувачів. У різних історичних типів етносу (плем’я, народ, нація) насиче¬ ність інформаційних потоків різна. У процесі інформаційного розвитку суспільства інформаційні потоки постійно зростають. Етноси, як своєрідні фільтри, відбирають потрібну і віддають зайву інформацію і цим посилюють єдність і психологічну стійкість суспільства. Тому вивчати етноси слід на основі тих відносин і зв’язків, в які люди вступають, які можна описати як форми передачі інформації (мовою, показом, наслідуванням і т.п.).