10.4. Облік загальновиробничих витрат

До складу загальновиробничих відносяться витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами підприєм­ства, а також витрати на експлуатацію машин та устаткування (табл. 10.4).

Облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". За дебетом цього рахунка об­ліковується сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне за відповідним розподілом їх списання на рахунки 23 "Вироб­ництво" та 90 "Собівартість реалізації".

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні:

№ П	Зміст статті	Групування статей витрат
		постійні	змінні
1.	Утримання апарату управління цеху	X
2.	Витрати на відрядження апарату управління цеху	X
3.	Витрати на обслуговування виробничого процесу (спеціальне харчування ін.)	X
4.	Витрати на охорону праці	X
5.	Витрати на охорону навколишнього Середовища	X
6.	Винахідництво і раціоналізація	X
7.	Витрати на дослідження і розробки	X
8.	Витрати на утримання обладнання основних засобів загальновиробничого призначення	X
9.	Витрати на обслуговування: ремонт основних засобів загальновиробничого призначення	X
10.	Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення	X
11.	Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення	X
12.	Витрати на обслуговування виробничих будівель і споруд	X
13.	Нестачі в межах норм природного убутку		X
14.	Водопостачання		X
15.	Обов'язкове страхування	X
16.	Утримання охорони	X
17.	Утримання внутрішнього транспорту		X
18.	Витрати на матеріали загальновиробничого призначення		X
19.	Послуги зі сторони		X
20.	Податки і збори		X
21	Інші витрати	X

До змінних відносяться витрати на обслуговування і уп­равління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються пря­мо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Розподіл змінних виробничих витрат здійснюється за об'єкта­ми за визначеними базами розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Витрати, що змінюються майже прямо пропорційно, вважаються умовно-змінними.

Витрати на управління і обслуговування виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності будуть умовно-постійними. Вит­рати, що частково змінюються, вважаються умовно-змінними.

Розподіл постійних витрат за об'єктами здійснюється за виз­наченою підприємством базою, виходячи з нормальної потужності.

Нормальна потужність підприємства — очікуваний се­редній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов зви­чайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслугову­вання.

Розподіл загальновиробничих витрат може здійснюватись за такими базами:

• витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

• основна заробітної плати робітників, зайнятих у вироб­ництві продукції (робіт, послуг);

• прямі витрати;

• обсяг продукції.

При розподілі постійних загальновиробничих витрат можуть виникнути нерозподілені постійні загальновиробничі витрати. Ці витрати відносяться не до собівартості продукції, що виготовляється, а до собівартості реалізованої продукції і є витратами періоду. Приклад розподілу таких витрат наведено в П(С)БО 16.

На суму загальновиробничих витрат, що включаються до собівартості виготовленої продукції, виконуються такі бухгал­терські записи, грн.:

Дебет 23 "Виробництво" Кредит 91 "Загальновиробничі витрати",

На суму загальновиробничих витрат, що включають­ся до витрат періоду:

Дебет 90 " Собівартість реалізації" Кредит 91 "Загальновиробничі витрати"

За П(С)БО 16 загальна сума розподілених та нерозподі­лених виробничих витрат не може перевищувати їх фактичний розмір.