9.8. Облік та розподіл транспортно-заготівельних витрат

Транспортно-заготівельні витрати включаються до скла­ду фактичної собівартості запасів. До їх складу відносять:

- витрати на перевезення запасів будь-якими видами транспорту;

- витрати на навантаження-розвантаження запасів;

- витрати на складування запасів;

- витрати на страхування ризиків транспортування за­пасів;

- інші подібні витрати, безпосередньо пов'язані з достав­кою матеріальних цінностей від постачальника на склад по­купця.

Транспортно-заготівельні витрати включаються до со­бівартості придбаних запасів або загальною сумою відобража­ються на окремому субрахунку обліку запасів. Сума транспор­тно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому суб­рахунку рахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишків запасів на кінець звітного місяця і сумою за­пасів, що вибули у звітному місяці. Сума транспортно-заготі­вельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визна­чається як добуток середнього відсотка транспортно-заготі­вельних витрат і вартості запасів, що вибули. Вона відображається за тією самою кореспонденцією рахунків, за якою відображено вибуття запасів. Середній відсоток транс­портно-заготівельних витрат визначається діленням суми за­лишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітно­го місяця і транспортно-заготівельних витрат звітного місяця на суму залишків запасів на початок звітного місяця і запасів, що надійшли у звітному місяці.

9.9. Методи оцінки вибуття запасів

При відпуску запасів у виробництво, продаж та при іншо­му вибутті їх оцінка здійснюється за одним з методів:

- ідентифікованої собівартості запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- нормативних витрат;

- ціни продажу.

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове при­значення та однакові умови використання, підприємства зас­тосовують тільки один із наведених методів.

Метод ідентифікованої собівартості запасів застосовуєть­ся при формуванні запасів для виконання спеціальних замов­лень та проектів, а також у випадку використання запасів, що не замінюють одне одного. При використанні даного методу матеріали вибувають за первісною вартістю надходження окремих одиниць. Він може використовуватись за умов незнач­ної номенклатури матеріалів чи товарів, що використовують­ся на підприємстві.

Метод середньозваженої собівартості. Оцінка здійснюєть­ся за кожною одиницею запасів шляхом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів, отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного міся­ця і отриманих у звітному місяці запасів.

Метод ФІФО. Цей метод базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій надходять на підприємство. Це означає, що запаси, які відпускаються у виробництво (продаж, інше вибуття), оцінюються за собівар­тістю перших за часом надходження запасів("першим прий­шов — першим вибув"). Середньозважена вартість запасів виз­начається на дату кожної операції їх вибуття. При цьому вартість запасів на кінець місяця оцінюється за цінами останніх надходжень запасів.

Підприємство самостійно обирає метод списання собівар­тості запасів, залежно від особливостей діяльності та стратегії розвитку.

Метод нормативних витрат. Оцінка за нормативними витратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлюються самими підприємствами з урахуванням нормативних рівнів викорис­тання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

До початку процесу виробництва складається норматив­на калькуляція, у якій визначаються витрати на одиницю про­дукції та на виготовлюваний обсяг. Відпуск запасів і проведен­ня всіх інших витрат здійснюється в межах, передбачених у калькуляції. Усі відхилення (перевитрати, економія) оформ­ляються сигнальними документами. В кінці звітного періоду складається фактична калькуляція собівартості продукції, яка порівнюється з нормативною. Усі відхилення перевіряються і визначаються їх причини. При необхідності норми затрат і ціни переглядаються.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торгівельної націнки товарів. Цей метод використовується підприємствами, що мають значну і змінну номенклатуру то­варів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки. Собі­вартість реалізованих товарів визначається як різниця між про­дажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгівельної націнки на ці товари. Сума торгівельної націнки визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізо­ваних товарів і середнього відсотка торгівельної націнки. Се­редній відсоток торгівельної націнки визначається діленням суми залишку торгівельних націнок на початок звітного місяця і торгівельних націнок у продажній вартості отриманих у звітно­му місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залиш­ку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.

Сума торгівельної націнки на реалізовані товари дорівнює добутку продажної вартості реалізованих товарів та процентів торгівельної націнки. Собівартість реалізованих товарів дорів­нює різниці продажної вартості реалізованих товарів і торгі­вельної націнки на реалізовані товари.

Основні бухгалтерські проведення, за якими відображається вибуття виробничих запасів:

	Зміст операцій		Дебет		Кредит
1.	Відображено дохід від реалізації виробничих запасів Нарахована сума податкових зобов'язань з ПДВ Списана собівартість реалізованих запасів		377 "Розрахунки з іншими дебіторами" 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів"		71 2 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 641 "Податкові зобов'язання" 20 "Виробничі запаси"
2.	Використано виробничі запаси для потреб виробництва		23 "Виробництво"		20 "Виробничі запаси"
3.	Використано виробничі запаси для загальновиробничих потреб		91"Загальновиробничі витрати"		20 "Виробничі запаси"
4.	Використано виробничі запаси для адміністративних потреб		92"Адміністративні витрати"		20 "Виробничі запаси"
5.	Використано виробничі запаси для потреб збуту		93 "Витрати на збут"		20 "Виробничі запаси"
6.	Використано виробничі запаси для потреб невиробничих підрозділів		949 "Інші витрати операційної діяльності		20 "Виробничі запаси"
7.		Використано виробничі запаси для виготовлення основних засобів	152 "Придбання виготовлення) основних засобів"	20 "Виробничі запаси"
8.		використано виробничі запаси для виготовлення інших необоротних матеріальних активів	153 "Придбання виготовлення) Інших необоротних матеріальних активів"	20 "Виробничі запаси"
9.		Використання виробничих матеріалів для виправлення браку	24 "Брак у виробництві"	20 "Виробничі запаси"
10.		Безоплатна передача запасів.	949 "Інші витрати операційної діяльності"	20 "Виробничі запаси"
14.		Списання нестачі запасів (якщо винні особи не виявлені)	947 "Нестачі і втрати від списання цінностей"	20 "Виробничі запаси"