9.6. Облік запасів на складі і у бухгалтерії

Аналітичний облік наявності та змін запасів ведуть на складі підприємства у картках складського обліку матеріалів (форма М-12) в розрізі найменувань запасів або однорідних груп. Якщо номенклатура матеріальних запасів підприємства є незначною та відбувається небагато операцій з їх руху, то замість карток можна вести книгу складського обліку. Осно­вою для побудови аналітичного обліку є номенклатурний спи­сок або номенклатура-цінник, який складається виробником

запасів або підприємством-власником. У ньому кожному об'єкту запасів присвоюють номенклатурний номер, виходячи з характеристик, властивих об'єкту. У міру можливостей вказу­ють також ціну запасу. На усіх документах, де відображається стан і зміни запасів, окрім назви, вказується також їх номенк­латурний номер.

Облік запасів на складі ведеться у картках складського обліку у кількісному і кількісно-сумовому вираженні. У кінці звітного періоду завідуючий складом складає реєстр приймання-здачі документів (форма М-13), і подає їх бухгалтеру матеріального відділу разом з документами, які підтверджують оприбуткування запасів на склад та списання їх зі складу під розписку. Лімітно-забірні карти здаються в бухгалтерію відразу після використання ліміту. Якщо на кінець звітного місяця ліміт за деякими картами не вичерпаний, то вони все одно по­даються до бухгалтерії, де здійснюється їх звірка з другими при­мірниками карт, що є в цехах.

Бухгалтер приймає реєстр безпосередньо на складі, здійснюючи вибіркову перевірку правильності і повноти запов­нення карток і виведення підсумків. У випадку, якщо облік на складі ведеться у кількісному вираженні, станом на останній день звітного місяця, матеріально відповідальна особа заповнює в кількісному вираженні відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма № М-14). Бухгалтер проставляє ціни окремих об'єктів обліку запасів, здійснює таксування та виводить обо­роти (надходження і вибуття запасів за видами) та підсумки за­лишків на складі за видами запасів (в межах субрахунків та син­тетичних рахунків), які звіряє з даними синтетичного обліку.

У бухгалтерії матеріальні звіти з доданими до них доку­ментами перевіряються, обробляються, здійснюється контирування (вказується кореспонденція рахунків за господарсь­кими операціями). Після завершення обробки первинних до­кументів інформація з них переноситься до облікових регістрів. При журнальній формі обліку підсумкові дані із надход­ження і вибуття запасів у розрізі субрахунків заносять у відомість 5.1. Відомість ведеться за окремими матеріально-відповідальними особами, місцями зберігання і використання матеріальних цінностей. У відомості здійснюється розподіл транспортно-заготівельних витрат пропорційно до вартості ви­трачених матеріальних цінностей, а також визначається фактич­на собівартість списаних зі складу запасів, якщо застосовується метод оцінки запасів за середньозваженою собівартістю.

Записи у відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відпо­відальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний період (декаду, місяць). У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально відповідальної осо­би до іншої, зі складу в цех, з цеху в цех, склад тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути рівними.