Тема 9. Облік запасів

9.1. Зміст і види запасів та завдання їх обліку

Запаси — це оборотні активи підприємства, які викорис­товуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Запаси складають основу виготовлюваної продукції (сировина і основні матеріа­ли), сприяють процесу її виготовлення або покращують влас­тивості готової продукції.

Методологічні засади формування інформації про виз­нання, оцінку запасів, їх розкриття у фінансовій звітності виз­начено у П(С)БО 9 "Запаси".

За П(С) БО 9 запаси - це активи, які:

— утримуються для подальшого продажу за умов звичай­ної господарської діяльності (товари, готова продукція);

— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);

— утримуються для споживання під час виробництва про­дукції та надання послуг, а також для управління підприєм­ством (сировина, основні і допоміжні матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети).

До окремих груп запасів підприємства відносять:

— сировину і основні матеріали, призначені для вироб­ництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуго­вування та адміністративних потреб;

— незавершене виробництво — це продукція (робота, послу­ги), що не пройшли всіх стадій обробки на даному підприємстві;

— готову продукцію — предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

— товари — матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

— малоцінні та швидкозношувані предмети — це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для ад­міністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;

— молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оці­нюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чи­стою вартістю реалізації запасів.

Норми П(С)БО 9 "Запаси" не поширюються на такі за­паси:

— незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо по­в'язані з ними;

— фінансові активи (цінні папери, що утримуються з ме­тою продажу тощо);

— молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Одиницею обліку запасів є їх однорідна група або вид. Де­талізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює само­стійно, виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку. Як правило, облік запасів ведеться за їх видами, які відрізняються від інших видів хоча б однією ознакою (розмі­ром, кольором та ін.). У окремих випадках, коли деталізація за видами не важлива, декілька видів запасів для цілей обліку можуть об'єднати в групи (особливо в умовах ведення обліку вручну). Наприклад, на складі підприємства є сталеві листи розміром 1,5x1 м товщиною 8 мм і 9 мм. Призначення та умо­ви використання цих листів однакові, отже, можна вести облік обох видів листів різної товщини як одного об'єкта обліку.

Для правильної організації обліку матеріалів підприємству доцільно сформувати номенклатуру-цінник.

Номенклатура — систематизований перелік назв мате­ріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива та інших ма­теріальних цінностей, що використовуються на даному підприємстві. Номенклатурний перелік матеріальних ціннос­тей підприємства повинен містити таку інформацію про кож­ний вид або групу матеріалів: технічно правильну назву; повну характеристику (вид, марка, сорт, розмір, одиниця виміру та ін.); номенклатурний номер - цифрові умовні позначення пе­рерахованих ознак матеріалу; ціна кожного виду або групи ма­теріалів. Номенклатурні номери в процесі ведення обліку про­ставляються на усіх документах і в облікових регістрах, у яких відображається облік матеріалів, що сприяє зростанню точності обліку запасів та зменшенню затрат на його ведення.

Основні завдання обліку запасів такі:

—раціональне визначення одиниці обліку запасів та фор­мування номенклатури-цінника;

— організація складського господарства;

— достовірне визначення первісної вартості запасів;

— визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки при вибутті;

— відображення на рахунках обліку операцій з надходжен­ня і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;

— розкриття інформації про запаси у примітках до фінан­сової звітності.

Матеріальні цінності, що знаходяться на підприємстві в умовах обмеженості доступу інших працівників і закріплюють­ся договорами матеріальної відповідальності з матеріально відповідальними особами, що забезпечує умови для уникнен­ня їх втрат. Такі договори передбачають повну матеріальну відповідальність осіб, які приймають, зберігають та відпуска­ють матеріальні цінності і укладаються перед початком їх ро­боти.