Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

До органів управління освітою в Україні належать: Міністерство освіти і науки України1; міністерства й відомства України, яким підпорядковано заклади освіти; Вища атестац ійна комісія України; Міністерство освіти АРК; місцеві орга ни державної виконавчої влади й органи місцевого самовряду вання та підпорядковані їм органи управління освітою.

Центральним галузевим органом державного управління в галузі освіти є Міністерство освіти і науки України (далі — Міносвіти і науки України)2. Міносвіти і науки України відпо відно до покладених на нього завдань у сфері прогнозування й планування розвитку освіти, розробки організаційного та пра вового механізму її функціонування аналізує стан освіти, про гнозує її розвиток відповідно до потреб особистості, суспіль ства, держави; розробляє нормативно правову основу функ ціонування системи освіти, здійснює експертизу проектів загальнодержавних, відомчих, інших рішень і програм у час тині стосовно освіти й науки, готує проекти законодавчих актів і урядових рішень; прогнозує та впорядковує структуру мережі державних навчально виховних закладів; розробляє пропозиції щодо переліку спеціальностей, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів; забезпечує виконання вузами, що перебу вають у його управлінні, державного замовлення й договорів на підготовку спеціалістів, науково педагогічних кадрів; роз робляє положення про навчально виховні заклади освіти.

У сфері навчально виховного процесу Міносвіти і науки України визначає вимоги до змісту, рівня й обсягу соціально необхідного державного мінімуму освіти (встановлює державні стандарти знань з кожного предмета), забезпечує безпе рервність освіти, інтеграцію навчання з наукою та виробницт вом, розробляє й затверджує відповідні типові навчальні пла ни, програми для навчально виховних закладів; розробляє умо ви прийому до державних навчально виховних закладів; забезпечує видання відповідної літератури з питань освіти то що. Міносвіти і науки України розв’язує низку питань освіт

1 Міністерство освіти і науки України утворено на базі Міністерства осві ти України і Державного комітету України з питань науки та інтелектуаль ної власності (Див.: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р.).

2 Положення про Міністерство освіти і науки України затверджено Ука зом Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/ 2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 23. — Ст. 934.

нього характеру разом з Академією педагогічних наук Украї ни, яка займається координацією та розвитком наукових дос ліджень з педагогіки, впровадженням їх у практику.

У сфері управління, роботи з керівними та науково педаго гічними кадрами Міносвіти і науки України вносить пропо зиції про створення, реорганізацію, ліквідацію в установлено му порядку закладів, організацій, підприємств освіти загаль нодержавного значення; сприяє розвиткові нових навчально виховних закладів; проводить у встановленому по рядку атестацію й акредитацію освітніх закладів, незалежно від форм власності та підпорядкування, видає їм ліцензії та сер тифікати, надає автономію вищим навчальним закладам; здійснює державне інспектування навчально виховних зак ладів; призначає керівників навчально виховних закладів і ус танов, закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки, що перебувають у функціональному управлінні Міносвіти і науки України, дає згоду на призначення й звільнення керівників вищих навчальних закладів загальнодержавного значення інших міністерств і відомств; розробляє положення про орга ни громадського самоврядування в сфері освіти; організовує підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів системи ос віти; здійснює загальне керівництво науковою діяльністю тощо.

Для погодженого вирішення питань, що належать до ком петенції Міносвіти і науки України, обговорення найважливі ших напрямів діяльності й розвитку освіти в Міносвіти і на уки України створюють відповідну колегію.

Для розв’язання практичних питань забезпечення потреб системи освіти при Міносвіти і науки України функціонують акредитаційні органи, інспекція, науково методична рада, Ате стаційна колегія, інші наукові й методичні підрозділи, органі зації та установи, повноваження яких встановлює Міносвіти і науки України1.

Акти Міносвіти і науки України, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для міністерств і відомств, яким

1 Див., напр.: Положення про Державну інспекцію закладів освіти при Міністерстві освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти Украї ни від 11 лютого 1993 р. № 34 // Бюл. норм. актів міністерств і відомств Украї ни. — 1993. — Вип. 1. — С. 48; Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти Украї ни від 30 березня 1996 р. № 98 // Там само. — 1996. — № 7. — С. 94. та ін.

означених Міносвіти і науки України мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та за безпечують фінансування витрат на їх утримання; забезпечують розвиток мережі закладів освіти й установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслугову вання; здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх ви ховання, навчання й роботи відповідно до нормативів матері ально технічного та фінансового забезпечення; організовують облік дітей дошкільного й шкільного віку; контролюють вико нання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти; вирішу ють питання, пов’язані з опікою та піклуванням про непов нолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги; ство рюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів; забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання й дому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників; організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів; визнача ють потреби, обсяги й розробляють пропозиції щодо держав ного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.

Для розв’язання цих завдань місцеві органи державної ви конавчої влади й органи місцевого самоврядування створюють відповідні органи управління освітою — відділи освіти та уп* равління освіти (на обласному рівні), які діють на підставі за конів України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», положень про відділи та управління освіти місцевих органів самоврядуван ня й органів виконавчої влади, які приймаються на підставі типових положень1, інших нормативних актів.

1 Див., напр.: Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації управління освіти і науки облас ної, Севастопольської міської державної адміністрації, затверджене поста новою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1326 // Офіцій ний вісник України. — 2000. — № 35. — Ст. 1489; Типове положення про відділ освіти районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адмін істрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 берез ня 1999 р. № 347 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 10. — Ст. 394.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядуван ня в Україні» органи місцевого самоврядування: забезпечують здобуття неповнолітніми загальної середньої освіти, сприяють діяльності дошкільних і позашкільних навчально виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково просвітницьких організацій; забезпечують у межах наданих їм повноважень доступність і безоплатність освіти на відповідній території, можливість навчання в школах державною й рідною мовою; організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку; на дають допомогу випускникам шкіл у працевлаштуванні тощо. Відповідно до Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації навчально виховних закладів1 органи місцевого самоврядування створюють навчальні заклади або видають дозволи засновнику на створення навчально виховних закладів недержавної та некомунальної власності.

Аналогічні повноваження відповідно до Конституції та за конодавства України мають і місцеві державні адміністрації.

§ 4. Управління освітніми закладами

Безпосереднє управління дитячим дошкільним закладом (ди тячими яслами, дитячими садками), школами, позашкільними закладами освіти здійснює директор (завідувач), якого призна чає вищий орган управління освіти чи орган місцевого самовря дування. Так, директора середньої загальноосвітньої школи при значає на посаду та звільняє з посади відповідно до ст. 20 Зако ну України «Про освіту» відділ освіти відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування або місцевої державної адмі ністрації. Відповідна освіта, стаж роботи та наявність організа торських здібностей — основні умови призначення керівника будь якого освітнього закладу на посаду. Керівник несе персо нальну відповідальність перед державою за організацію та якість навчально виховної роботи з учнями й вихованцями, зміцнен ня їх здоров’я та фізичний розвиток, а також за фінансово гос подарський стан закладу. В своїй діяльності він спирається як на трудовий колектив, так і на громадські організації, метою яких

єнадання різноманітної допомоги освітньо виховним закладам.

1 Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 228 // ЗПУ України. — 1994. — № 8. — Ст. 196.

Управління вищим навчальним закладом (технікумом, учи лищем — перший рівень акредитації; коледжем — другий рівень; інститутом, консерваторією, академією, університетом — третій і четвертий рівні) здійснює його керівник (президент, ректор, директор тощо). Відповідно до Закону України «Про вищу осв іту» від 17 січня 2002 р.1, Положення про державний вищий на вчальний заклад2 та статуту вищого закладу освіти керівник виконує такі виключні функції: самостійно в межах чинного за конодавства вирішує питання діяльності закладу; в межах своїх повноважень видає накази й розпорядження, обов’язкові для виконання всіма підрозділами закладу (факультетами, кафед рами, філіями, відділеннями, навчально консультативними, нау ково дослідними підрозділами, конструкторсько технологічни ми бюро та ін.); представляє вищий навчальний заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, в підпорядкуванні якого він перебуває; є розпорядником майна та коштів закладу; приймає на роботу й звільняє з роботи працівників закладу; визначає фун кціональні обов’язки працівників закладу тощо.

Дорадчим органом управління вищого навчального закла ду є вчена рада, на яку покладено обов’язки щодо координації та контролю за науковою, навчальною, методичною й вихов ною роботою в закладі. Вона діє на підставі Положення про державний вищий заклад освіти, статуту відповідного вищого закладу та Положення про вчену раду вищого закладу освіти.

Вищим колегіальним органом самоврядування закладу ос віти є загальні збори або виборний орган (конференція трудо* вого колективу). Його повноваження та механізм створення визначають статутом вищого навчального закладу.

Крім вищого колегіального органу самоврядування, в зак ладі на підставі статуту можуть створювати інші органи само* врядування (в тому числі на рівні окремих структурних підрозділів). Особи, які навчаються у вищих навчальних зак ладах, можуть створювати власні органи самоврядування для розв’язання питань, що не належать за статутом до компетенції керівництва та статутних органів самоврядування.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 20. — Ст. 134.

2Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р.

№1074 // ЗПУ України. — 1996. — № 17. — Ст. 483. (Див. також зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 р. № 1487).

§ 5. Державний контроль за діяльністю освітніх закладів

Усі навчальні та виховні заклади, незалежно від форм влас ності й порядку утворення, в установленому законодавством порядку здійснюють оперативний і бухгалтерський облік своєї діяльності (як господарської, так і суто навчально виховної), за правильність якого посадові особи цих закладів несуть ус тановлену законодавством України дисциплінарну, адмініст ративну й кримінальну відповідальність. Контроль за виконан ням вимог законодавства України освітніми закладами в га лузі освітньо виховної роботи здійснюють вищі органи стосовно підпорядкованих їм закладів освіти системи Мінос віти і науки України, а також спеціальні контролюючі органи відомчої спрямованості, такі як Державна інспекція закладів освіти, яку утворено при Міносвіти і науки України (вони здійснюють так званий відомчий контроль), а з інших питань — у галузі бюджетної, фінансової дисципліни, додержання при родоохоронного законодавства тощо — органи місцевого само врядування, виконавчої влади й спеціальні контролюючі орга ни — органи міжвідомчого та надвідомчого контролю.

Так, Державна інспекція закладів освіти здійснює: інспек тування навчально виховних закладів, незалежно від підпоряд кування, з метою ефективного використання їх науково педа гогічного потенціалу, підвищення якості навчально виховно го процесу й підготовки робітників і спеціалістів; атестацію навчально виховних закладів, незалежно від форм власності, з метою визначення її здатності вести освітню діяльність і про фесійну підготовку й перепідготовку робітників і спеціалістів на рівні державних стандартів; координує роботу відповідних підрозділів Міносвіти і науки України, міністерств і відомств, які мають навчально виховні заклади, та інших органів дер жавного управління освітою з питань інспектування й атестації навчально виховних закладів тощо. Державна податкова служ ба України, наприклад, контролює додержання закладами осві ти податкового законодавства, природоохоронні органи — пра вил природокористування та ін.