Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

381

 

 

§ 2. Органи управління фінансами

Центральним органом управління фінансами є Міністерство фінансів України. Положення про Мінфін України затвердже но Указом Президента України від 26 серпня 1999 р.1.

Мінфін України підпорядкований Кабінету Міністрів Украї ни. На нього покладено забезпечення проведення єдиної держав ної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію завдань економічного й соціального розвитку України.

Серед основних завдань Мінфіну України — розроблення проекту Державного бюджету України та забезпечення його виконання; концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально економічного розвитку України; забезпе чення ефективного використання бюджетних коштів й здійснення в межах своєї компетенції державного фінансово го контролю; розроблення та проведення державної політики в сфері виробництва, використання й зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до покладених на нього завдань Мінфін Украї ни виконує, зокрема, такі функції: бере участь у розробленні прогнозних показників економічного й соціального розвитку України на поточний період та перспективу; розробляє проект Державного бюджету України; в межах своєї компетенції ви конує Державний бюджет України, складає звіт про його ви конання; координує діяльність центральних органів виконав чої влади, пов’язану із забезпеченням своєчасного й повного надходження податків, зборів (інших обов’язкових платежів) до Державного бюджету України та місцевих бюджетів; конт ролює цільове використання коштів державного й місцевого бюджетів, бере участь у здійсненні контролю за дотриманням інтересів держави в управлінні державними корпоративними правами; видає ліцензії на здійснення окремих видів підприє мницької діяльності; проводить у міністерствах, інших цент ральних і місцевих органах виконавчої влади, органах місце вого самоврядування, на підприємствах, в установах і органі заціях, в установах банків та інших фінансово кредитних установах усіх форм власності перевірки фінансово бухгал терських документів, звітів, планів, кошторисів та інших до

1 Див.: Офіційний вісник України. — 1999. — № 357. — 17 вересня.

382

ГЛАВА 31

 

 

кументів щодо зарахування, перерахування й використання бюджетних коштів, а також одержує пояснення, довідки та відо мості з питань, що виникають під час перевірки; здійснює уп равління об’єктами державної власності, що належать до сфе ри його управління; забезпечує реалізацію державної політи ки з проведення державних грошових лотерей, здійснює фінансовий контроль за діяльністю агентів, що мають свідоцт во на їх проведення, тощо.

Для виконання покладених завдань Мінфіну України на дано право: 1) одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи й матеріали, необхідні для розроблення проекту Державного бюджету України, прогнозних розрахунків зведеного бюдже ту України, складання звіту про виконання зведеного бюдже ту України й аналізу бюджетів, що входять до складу бюджет ної системи України; 2) одержувати в установленому порядку матеріали щодо надходження й використання коштів цільових бюджетних і державних позабюджетних фондів, їх кошториси та звіти про їх виконання; 3) одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності дані, необхідні для здійснен ня контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, які виділяють із бюджету; 4) одержувати від установ банків та інших фінансово кредитних установ довідки про операції та стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що використовують кошти державного бюджету й державних позабюджетних фондів; 5) представляти Кабінет Міністрів України за його доручен ням під час розгляду питань про надання кредитів під гаран тію Кабінету Міністрів України в межах розміру державного боргу, затвердженого законом про Державний бюджет Украї ни на відповідний рік.

На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло чинним шляхом» від 10 грудня 2001 р.1 постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. у складі Міністерства фінансів України утворено Державний департамент фінансового

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2001. — № 50. — Ст. 2230.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

383

 

 

моніторингу (Держфінмоніторинг) як урядовий орган держав ного управління, основними завданнями якого є: участь у реалі зації державної політики в сфері протидії легалізації (відмиван ню) доходів, одержаних злочинним шляхом; збір, обробка й аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обо в’язковому фінансовому контролю, та інші операції, пов’язані з легалізацією (відмиванням) таких доходів1; створення єдиної інформаційної системи й ведення бази даних у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля хом; налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями в зазначеній сфері; забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань протидії легалі зації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом2.

Органами Мінфіну на місцях є Міністерство фінансів Ав тономної Республіки Крим, Головні фінансові управління та відділи місцевих державних адміністрацій, які складають про екти відповідних бюджетів і організовують їх виконання; за безпечують реалізацію державної бюджетної політики на відповідній території; контролюють дотримання підприємства ми, установами й організаціями законодавства щодо викорис тання ними бюджетних коштів і коштів цільових фондів, ут ворених відповідною радою; захищають фінансові інтереси держави; координують діяльність учасників бюджетного про цесу з питань виконання бюджету тощо3.

З метою забезпечення ефективного управління доходами та витратами в процесі виконання Державного бюджету України Указом Президента України від 27 квітня 1995 р.1 утворено систему Державного казначейства України при Міністерстві

1 Докладніше див.: статті 11, 12 Закону України «Про запобігання та про тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 1. — Ст. 2.

2 Докладніше див.: Положення про Державний департамент фінансового моніторингу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. — 2002. — № 8. — Ст. 360.

3 Див.: Типове положення про Головне фінансове управління обласної, Київської міської та фінансове управління Севастопольської міської держав ної адміністрації, затверджене постановою КМУ від 19 серпня 2002 р. № 1204 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 34. — Ст. 1600.

384

ГЛАВА 31

 

 

фінансів України, яку становлять Головне управління Держав ного казначейства України та його територіальні органи — уп равління Державного казначейства України в Автономній Рес публіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділен нями в районах, містах і районах у містах. Основними завданнями Державного казначейства України є:

організація виконання Державного бюджету України й здійснення контролю за цим;

управління наявними коштами Державного бюджету Ук раїни;

фінансування видатків Державного бюджету України; здійснення контролю за надходженням, використанням

коштів державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Положення про Державне казначейство затверджено поста новою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р.

У сфері фінансів державне управління здійснює також Дер жавна комісія з цінних паперів і фондового ринку (далі — Ко місія) — центральний орган виконавчої влади, підпорядкова ний Президентові України та підзвітний Верховній Раді Ук раїни2. Основними завданнями Комісії є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо роз витку й функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні; координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів; здійснення державного регулювання й контролю за випуском і обігом цінних паперів на території України, додержання законодав ства в цій сфері; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання й припинення порушень законодав ства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за пору шення законодавства в межах своїх повноважень тощо.

Для виконання зазначених завдань Комісію наділено повно важеннями стосовно встановлення вимог щодо випуску (емісії) та обігу цінних паперів, інформації про їх випуск і розміщен

1 Див.: Урядовий кур’єр. — 1995. — 11 травня.

2 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового рин ку, затверджене Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 7—8. — Кн. 1. — 28 березня.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

385

 

 

ня; стандартів випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого про дажу, й порядку реєстрації випуску цінних паперів та інфор мації про їх випуск; видача дозволів на обіг цінних паперів ук раїнських емітентів за межами України; здійснення реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск тощо.

Уразі порушення законодавства щодо цінних паперів Ко місія має право: виносити попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) і обіг цінних паперів того чи іншого емітента; дію спеціальних дозволів (ліцензій), вида них Комісією, анулювати дію таких дозволів (ліцензій); звер татися до суду з позовами (заявами); зупиняти всі операції по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконан ня або скасування в судовому порядку рішення про накладан ня штрафу (за винятком сплати державного мита із заяв і скарг, що подаються до суду); зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усунення порушень законодавства; надсилати матеріали в правоохоронні органи й у органи Антимонопольного комітету стосовно фактів правопорушень; накладати на осіб, винних у порушенні законодавства про цінні папери та фондовий ринок, адміністративні стягнення, а також штрафну та інші санкції аж до анулювання дозволів на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів; порушувати питання про звільнення

зпосад керівників фондових бірж та інших установ інфраст руктури фондового ринку; вилучати під час проведення пере вірок на строк до трьох діб документи, що підтверджують фак ти порушення актів законодавства про цінні папери, тощо.

Територіальними органами Комісії є управління та відділен ня в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які діють на основі положення, що затверджує Комісія, й координують свою діяльність з місцевими держав ними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

§3. Фінансовий контроль

Усфері державного управління фінансами важливе значен ня має державний фінансовий контроль за формуванням дер жавних доходів та їх раціональним використанням. Система фінансового контролю складається з: 1) державних органів

386

ГЛАВА 31

 

 

контролю загальної компетенції (Верховна Рада України, Ка бінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації); 2) державних органів спеціалізованого фінансового контролю (Рахункова палата, Мінфін України, Державне казначейство України, Державна комісія з цінних паперів та фондового рин ку, Державна контрольно ревізійна служба в Україні, Держав на податкова адміністрація України, Національний банк Ук раїни та інші); 3) аудиту.

Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль у ході розгляду проектів і затвердження Державного бюджету України, під час його виконання; приймає рішення щодо звіту про його виконання.

Серед органів фінансового контролю провідне місце займає Рахункова палата як постійно діючий орган контролю, що утво рює Верховна Рада України, підпорядкований і підзвітний їй.

Основними завданнями Рахункової палати є контроль: за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюд жету України, витрачанням бюджетних коштів (у тому числі загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням); за утворенням і погашенням внутрішнього й зовнішнього боргу України; за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково технічно го, соціального й національно культурного розвитку; за до триманням законності щодо надання Україною позик і еконо мічної допомоги іноземним державам, міжнародним організа ціям, передбачених у Державному бюджеті України; за законністю й своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Націо нального банку України та уповноважених банках1.

Для виконання зазначених завдань Рахункову палату наді лено, зокрема, такими повноваженнями: проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді дер жавного майна України, Антимонопольному комітеті Украї ни, інших державних органах і установах, а також на підприєм ствах і в організаціях, незалежно від форм власності. Рахунко ва палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприєм

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 24. — Ст. 137.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

387

 

 

ства, установи й організації, банки, кредитні установи, госпо дарські товариства, страхові компанії, інші фінансові устано ви та їх спілки, асоціації та інші об’єднання, незалежно від форм власності, об’єднання громадян, недержавні фонди та інші не державні комерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується виконання коштів Державного бюд жету України, тощо.

Державнийфінансовийконтрольздійснюютьтакожуповнова женіцентральніорганивиконавчоївладиспеціальноїкомпетенції та контрольно ревізійні підрозділи, що функціонують у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Державна контрольно*ревізійна служба в Україні. Головним її завданням є державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірні стю бухгалтерського обліку й звітності в міністерствах, відом ствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отри мують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів (ст. 2 Закону України «Про державну контрольно реві зійну службу в Україні»)1. Державна контрольно ревізійна служба складається з Головного контрольно ревізійного управ ління України, контрольно ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно ревізійна служба здійснює контроль у формі ревізій і перевірок. За виявлення порушень законо давства з питань використання державної власності та фінансів органи контрольно ревізійної служби мають право: вилучати до бюджету приховані й занижені валютні та інші платежі, ставити питання про припинення бюджетного фінансування й кредитування; стягувати в дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, держав ними фондами, підприємствами, установами й організаціями за незаконним угодами, без установлених законом підстав і з порушенням законодавства; накладати на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністра тивні стягнення; застосовувати до підприємств, установ, органі зацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13. — Ст. 110.

388

ГЛАВА 31

 

 

санкції, передбачені п. 7 ст. 11 Закону «Про державну подат кову службу в Україні», тощо.

Завданнями органів державної податкової служби в Україні є здійснення контролю за додержанням податкового законо давства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про дер жавну податкову службу в Україні»)1. До системи органів дер жавної податкової служби належать: Державна податкова ад міністрація України, державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні подат кові інспекції в районах, містах, районах у містах. До складу органів державної податкової служби належать відповідні спе ціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушен нями — податкова міліція.

Органи державної податкової служби мають, зокрема, пра во: перевіряти грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації, товарно касові книги, показники елек тронних контрольно касових апаратів і комп’ютерних систем, що використовують під час розрахунків за готівку зі спожива чами, та інші документи; вимагати від керівників та інших по садових осіб підприємств, установ, організацій, а також від гро мадян, діяльність яких перевіряють, усунення виявлених по рушень податкового законодавства, контролювати їх виконання, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів держав ної податкової служби; застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції; застосовувати до юри дичних і фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, які в установлений законом строк не повідомили про відкрит тя або закриття рахунків у банках, а також до установ банків штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; стягувати до бюджетів і держав них цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій; накладати адміністративні стягнення на посадових осіб і гро мадян, винних у порушенні податкового законодавства, та здійснювати інші дії.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 15. — Ст. 84.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

389

 

 

Метою банківського нагляду, який здійснює Національний банк України та його регіональні органи, є стабільність банків ської системи й захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання грошових коштів клієнтів на банків ських рахунках (ст. 67 Закону України «Про банки і банківсь ку діяльність»)1. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи на території України й за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних і фізичних осіб у частині дотримання вимог закону щодо здійснення банківської діяльності.

У разі порушення банками та іншими особами банківсько го законодавства Національний банк України адекватно вчи неному порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких, зокрема, відносяться: обмеження, зупинення чи припи нення здійснення окремих видів банківських операцій; накла дання штрафів на керівників банків і банки; тимчасове відсто ронення посадової особи банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог законодавства.

З метою підвищення ефективності використання державних фінансів Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію роз витку системи державного фінансового контролю, яку здійсню ють уповноважені органи виконавчої влади й контрольно ревізійні підрозділи, що функціонують у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Зокрема, визна чено такі складники реалізації державної політики в сфері дер жавного фінансового контролю: 1) формування цілісної систе ми контролю; 2) розвиток нормативно правової бази діяльності суб’єктів державного фінансового контролю; 3) удосконалення наукового, науково технічного та кадрового забезпечення.

До системи фінансового контролю входить аудит — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності чинному зако нодавству та встановленим нормативам (ст. 2 Закону України «Про аудиторську діяльність»)1. Аудит здійснюють незалежні особи (аудитори), аудиторські фірми, які уповноважено суб’єк тами господарювання на його проведення.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5—6. — Ст. 30.

390

ГЛАВА 31

 

 

Аудитори мають право: самостійно визначати форми й ме тоди аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм

істандартів, умов договору із замовником, професійних знань

ідосвіду; отримувати необхідні документи й пояснення від ке рівництва та працівників замовника; перевіряти наявність май на, грошей, цінностей, вимагати від керівництва господарюю чого суб’єкта проведення контрольних оглядів, замірів вико наних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюють перевірку документів.

Аудитори й аудиторські фірмі зобов’язані: належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерсько го обліку й звітності замовника, їх достовірність, повноту та відповідність чинному законодавству й установленим нормати вам; повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замов ників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку й звітності; зберігати в таємниці інфор мацію, отриману під час проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомості, що станов лять предмет комерційної таємниці, та не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт у формі консультацій, перевірок або експертиз.

За наслідками проведення аудиту складають аудиторський висновок, який господарюючі суб’єкти подають до відповідної податкової інспекції не пізніше десяти днів після закінчення перевірки. В разі неподання або несвоєчасного подання вис новку відповідним податковим інспекціям з вини господарю ючого суб’єкта до нього застосовують фінансові санкції та ад міністративні штрафи, передбачені чинним законодавством.

§4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі фінансів

Чинне законодавство передбачає адміністративну відпові дальність за окремі види фінансових правопорушень. До та ких правопорушень, за які Кодексом України про адміністра тивні правопорушення встановлено адміністративну відпові

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 23. — Ст. 243.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.