Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ СПРАВАМИ

491

 

 

розшукових заходів з метою попередження, виявлення, при пинення й розкриття злочинів, провадження дізнання та досу дового слідства; безпосередньо здійснює роботу з виявлення, припинення, розкриття й розслідування злочинів, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю та наркобізнесом, зі злочинами в сфері економіки; забезпечує профілактику правопорушень; бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослі дженнях, розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю й охорони правопорядку; вживає разом з інши ми державними органами заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності та правопорушенням серед неповнолітніх; організовує на договірних засадах охорону майна різних влас ників; бере участь у розробці проектів міжнародних договорів (угод) України з питань боротьби зі злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених Україною до говорів (угод) та ін.

Завдання та напрями діяльності МВС України визначають функціональну структуру його органів, яка складається з міліції, слідчого апарату органів внутрішніх справ, внутрішніх військ тощо.

МВС України здійснює державне управління в галузі внутрішніх справ шляхом централізованого керівництва через відповідні нижчі органи внутрішніх справ, а також безпосередньо.

Систему органів внутрішніх справ України утворюють: МВС України, в складі якого функціонують головні управління, уп равління та служби (керівництво, штаб, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, міліція по боротьбі з організова ною злочинністю, Головне слідче управління, відділ організації дізнання в органах внутрішніх справ, Головне управління внутрішніх військ та ін.); Головне управління МВС України в АРК; управління МВС України в області, містах Києві та Се вастополі; районний відділ (управління) МВС України в об ласті; міське управління МВС України в області; районний відділ міського управління.

Для колегіального обговорення й прийняття найважливі ших управлінських рішень з питань діяльності МВС України, органів внутрішніх справ у областях, містах Києві та Севасто полі, АРК створюють колегії.

492

ГЛАВА 43

 

 

Систему територіальних органів внутрішніх справ побудо вано відповідно до адміністративно територіального поділу держави.

Діяльність органів внутрішніх справ на транспорті поши рюється на територію кількох областей, носить міжтериторі альний характер. Вони забезпечують охорону громадського порядку та боротьбу зі злочинністю на залізничному, повітря ному, морському й річковому транспорті; на території вокзалів

іпортів; на залізничному та водному транспорті, що рухаєть ся. Систему органів внутрішніх справ на залізничному транс порті підпорядковано Управлінню внутрішніх справ на транс порті МВС України. На Північно Західній, Південній, При дніпровській, Одеській, Донецькій і Львівській залізницях діють УМВС центрального підпорядкування; на великих заліз ничних станціях — лінійні відділи УМВС; на інших — відділен ня й пункти міліції. У великих аеропортах, крупних морських

ірічкових портах функціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним УМВС областей, міст.

Транспортні органи внутрішніх справ, порівняно з терито ріальними, мають простішу побудову. До них входять усі ос новні служби, але вони не здійснюють такі функції, як нагляд за безпекою дорожнього руху та деякі інші.

Уселищах міського типу, мікрорайонах і віддалених насе лених пунктах можуть створювати відділи (на правах райвідділів) і відділення міліції, які входять до складу територі альних органів внутрішніх справ.

На окремих промислових підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов’язано з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо високотехнічна небез пека виробництва тощо), створюють відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об’єктах.

Для забезпечення громадського порядку на об’єктах і тери торіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічного забруд нення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України може створювати спеціальні підрозділи міліції.

Організаційна структура центрального апарату МВС Украї ни відповідає юридично закріпленим основним напрямам діяльності міністерства. В усіх органах внутрішніх справ на

явні такі види структурних підрозділів:

УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ СПРАВАМИ

493

 

 

1)галузеві (підрозділи міліції, слідчі апарати);

2)функціональні (кадрові, фінансово економічні, госпо дарські, медичні), які виконують функції забезпечення;

3)загального керівництва (штаби, чергові частини, інфор маційно аналітичні центри), які виконують функції загально го керівництва.

§ 2. Служба в органах внутрішніх справ

Проходження служби в органах внутрішніх справ складаєть ся з прийому на службу, просування по службі, присвоєння спеціальних звань, умов проходження служби, припинення служби та ін.

Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і на чальницькимскладоморганіввнутрішніхсправУкраїни,затверд женим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р., на службу приймають осіб, які досягли 18 річного віку.

Підбір і попереднє вивчення кандидата на службу здійсню ють на підставі Інструкції про порядок відбору, вивчення та перевірки осіб, які приймаються на службу в органи внутрішніх справ України.

Рішення про зарахування кандидатів на службу приймають тільки після ретельної перевірки їх ділових і моральних якостей, способу життя, оточення, а також придатності до служби. Після зарахування до кадрів МВС України працівник складає присягу.

До особового складу органів внутрішніх справ належать громадяни України, призначені на посаду рядового чи началь ницького складу. Особовий склад поділяють на рядовий, мо лодший начальницький, середній начальницький, старший начальницький і вищий начальницький. До рядового та началь ницького складу входять особи, які перебувають у кадрах МВС України та яким присвоєно спеціальні звання.

Рядовий і начальницький склад поділяють на три категорії: міліцію, внутрішню службу та слідчих. До міліції належать пра цівники, яким присвоєно спеціальні звання міліції; до внутріш* ньої служби — особи, яким присвоєно звання внутрішньої служ би. Слідчим присвоюють спеціальні звання міліції, але вони користуються всіма правами працівника міліції лише у випад ку й під час виконання ними функцій, передбачених ст. 10

494

ГЛАВА 43

 

 

Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. 1 (зі зміна ми та доповненнями). Слідчі виконують свої функції згідно з кримінально процесуальним законодавством.

Відповідно до чинного законодавства й підзаконних актів установлено певні обмеження в прийомі на службу: віковий ценз, стан здоров’я, наявність минулої чи існуючої судимості.

Заборонено проходження служби в одному органі внутрішніх справ працівників, які перебувають між собою в близькому спо рідненні чи свойстві, якщо їх роботу пов’язано з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю один одному.

Важливе значення для просування по службі має атестація, за допомогою якої характеризують діяльність працівника внутрішніх справ. Висновки атестації містять оцінку якостей співробітника, характеризують рівень його відповідності зай маній посаді, оцінку його можливостей.

Спеціальні звання присвоюють співробітникам органів внутрішніх справ з урахуванням їх освіти, кваліфікації, став лення до службових обов’язків, вислуги років, а також займа ної посади.

Особливість завдань, які поставлено перед органами внутрішніх справ, передбачає високу організованість і дисциплі нованість їх співробітників1. Важливе значення для службової дисциплінимаєДисциплінарнийстатуторганіввнутрішніхсправ.

§ 3. Міліція

Міліція України це складова частина МВС України, яка відіграє провідну роль у загальнодержавній системі забезпечен* ня громадського порядку й спокою, громадської безпеки та бо* ротьби зі злочинністю. Правовий статус міліції визначено За коном України «Про міліцію».

Міліція України є державним озброєним органом виконав чої влади, який захищає життя, здоров’я, права, свободи гро мадян, власність, довкілля, інтереси суспільства й держави від протиправних посягань.

Основні завдання, що стоять перед міліцією, такі: забезпе чення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, за

1Див.: Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

1Докладніше про це див.: Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. — Харків, 1996.

УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ СПРАВАМИ

495

 

 

конних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припи нення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлен ня та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпе чення дорожнього руху; захист власності від злочинних пося гань; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам; сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків.

Міліція виконує адміністративну, оперативно розшукову, кримінально процесуальну, профілактичну, виконавчу й охо ронну (на договірних засадах) функції.

Адміністративну діяльність міліції регламентують норми адміністративного права, й полягає вона в організації і прак тичному провадженні заходів щодо охорони правопорядку. Здійснюють її служби й підрозділи міліції громадської безпе ки, а саме: патрульно постова служба, служба дільничних інспекторів, підрозділів, що організовують роботу спеціальних установ (приймальників розподільників), Державтоінспекція, відділи дозвільної системи та ін.

Оперативно*розшукову діяльність міліції регулюють норми різних галузей права: адміністративного, кримінального, кри мінально процесуального тощо. Цю діяльність здійснюють оперативні підрозділи органів внутрішніх справ: кримінальна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами Державтоінспекції.

Кримінально*процесуальну діяльність міліції регулює кримі нально процесуальне законодавство, здійснюють її різні служ би й підрозділи кримінальної міліції та міліції громадської без пеки. Предмет цієї діяльності — провадження дізнання в кри мінальних справах і т. под.

Профілактичну діяльність міліції здійснюють всі служби міліції і регулюють закони та відомчі нормативні акти, що рег ламентують діяльність міліції і насамперед служб і підрозділів кримінальної міліції та міліції громадської безпеки.

Міліція України складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; Держав ної автомобільної інспекції; міліції охорони; спеціальної міліції.

Міліція має виконувати свої завдання неупереджено, точно відповідно до закону. Для забезпечення громадського порядку

496 ГЛАВА 43

працівники міліції зобов’язані вживати відповідних заходів незалежно від свого підпорядкування. В разі необхідності міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права й свободи громадян, якщо без цього не можуть бути ви конані покладені на неї обов’язки, й зобов’язана дати їм пояс нення з цього приводу. Міліція забезпечує право на юридич ний захист та інші права затриманих і взятих під варту осіб, не пізніше як через 24 години повідомляє про їх місцеперебуван ня близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи на вчання і в разі необхідності вживає заходів до негайного на дання їм медичної та іншої допомоги.

Кримінальна міліція — це підрозділи, діяльність яких по лягає в організації та практичному здійсненні боротьби із за гальнокримінальною злочинністю: вбивствами, крадіжками, пограбуваннями, розбійними нападами, проституцією, розпов сюдженням СНІДУ, правопорушеннями, пов’язаними з інозем цями. Це розшук злочинців і осіб, які зникли безвісти, а також передбачені чинним законодавством невідкладні слідчі дії. Підрозділи кримінальної міліції безпосередньо відповідають за стан боротьби з рецидивною й організованою злочинністю, також ведуть роботу щодо попередження злочинів. Криміналь на міліція — це також підрозділи кримінального розшуку та управління державної служби по боротьбі з економічною зло чинністю (УДСБЕЗ). Це боротьба зі злочинністю в паливно енергетичному комплексі, інших базових галузях економіки й державних бюджетних установах, на споживчому ринку та в аграрному секторі економіки, в процесі приватизації, економіч ної реформи й оподаткування.

Міліція громадської безпеки. Завдання, що стоять перед міліцією громадської безпеки, мають досить широкий діапа зон і є одним із найоб’ємніших напрямів роботи міліції. Це ад міністративна діяльність, яка полягає в захисті прав і свобод людини й громадянина, забезпеченні громадського порядку, спокою та безпеки, попередженні й припиненні правопорушень у містах та інших населених пунктах держави, а також бороть ба зі злочинністю, здійснення провадження в справах про ад міністративні правопорушення.

Основу міліції громадської безпеки складає служба охоро ни громадського порядку, до якої входять підрозділи патруль

УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ СПРАВАМИ

497

 

 

но постової служби, «Беркут». Патрульно постова служба здійснює нагляд за виконанням окремими громадянами й по садовими особами правил, що регулюють громадський поря док, з метою запобігання та припинення правопорушень, а та кож притягнення правопорушників до відповідальності. Знач ну роботу проводять дільничні інспектори міліції, які забезпечують безпеку громадян і громадський порядок на за кріплених за ними дільницях. Міліція громадської безпеки організовує роботу спеціальних установ, а саме: приймаль ників розподільників для затриманих за бродяжництво та спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністратив ному арешту, забезпечує безпеку працівників суду, правоохо ронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судо чинстві. У систему підрозділів цієї міліції входить дозвільна система, до компетенції якої належать питання забезпечення правил виготовлення, реалізації, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневма тичної зброї та інших предметів на об’єктах дозвільної систе ми, організація роботи щодо ліцензування підприємницької діяльності з виробництва, ремонту й реалізації спортивної, мисливської, вогнепальної зброї тощо.

Транспортна міліція. Її діяльність полягає в організації та практичному здійсненні заходів щодо охорони громадського порядку й охорони вантажів, що перевозять на залізничному, водному (річковому, морському) й повітряному транспорті.

Державна автомобільна інспекція має підрозділи, які ре гулюють рух транспорту та пішоходів на вулицях і дорогах, виявляють і припиняють порушення правил дорожнього руху, здійснюють контроль за технічним станом автомототранспорт них засобів, що експлуатуються, а також за утриманням авто мобільних доріг, вулиць, ведуть облік дорожньо транспортних пригод, здійснюють розшук викрадених автомашин, прийма ють державні іспити на отримання права керування транспорт ними засобами, видають посвідчення на право керування цими засобами, здійснюють державну реєстрацію й облік транспорт них засобів, видають реєстраційні документи та державні но мерні знаки тощо.

Міліція охорони. На підставі договорів міліція охорони бере під охорону майно громадян, підприємств, установ незалежно

498

ГЛАВА 43

 

 

від форм власності, громадських об’єднань, іноземних держав, міжнародних організацій, іноземців, юридичних осіб.

Спеціальна міліція здійснює функції забезпечення гро мадського порядку на об’єктах і територіях, що мають важли ве народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійних лих, катастроф, а також забезпечує охорону гро мадського порядку під час проведення масових заходів як на місцевому рівні, так і в загальнодержавному масштабі тощо.

Для виконання обов’язків, покладених на міліцію України, відповідно до чинного законодавства передбачено різноманітні засоби як переконання, так і примусового впливу (припинен ня, запобігання, стягнення) на свідомість і поведінку людей.

Законодавством встановлено умови й межі застосування за ходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

§ 4. Громадські формування з охорони громадського порядку й державного кордону

Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в Українській державі — це завдання більшою чи меншою мірою всіх державних і громадських організацій. Але громадяни Украї ни відповідно до Конституції України мають право створювати на основі Закону України «Про участь громадян в охороні гро мадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 р.1 громадські об’єднання для участі в охороні громадського поряд ку й державного кордону, сприяння органам місцевого самовря дування, правоохоронним органам, Прикордонним військам і органам виконавчої влади, посадовим особам у запобіганні й припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Громадські формування з охорони громадського порядку й державного кор дону можуть бути створені на засадах громадської самодіяль ності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Прикордонним військам, асоціації громадських формувань тощо.

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2000. — № 30. — Ст. 1248.

УПРАВЛІННЯ ВНУТРІШНІМИ СПРАВАМИ

499

 

 

Громадські формування створюються й діють разом із пра воохоронними органами, Прикордонними військами, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування. Пов сякденну (оперативну) діяльність таких формувань організову ють, спрямовують і контролюють відповідні органи внутрішніх справ, підрозділи Прикордонних військ. Громадські формуван ня створюються на добровільних засадах за місцем роботи, на вчання або проживання громадян у складі не менше ніж 10 осіб і діють на основі положення (статуту). Членами громадських формувань з охорони громадського порядку й державного кор дону можуть бути громадяни України, які досягли 18 річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку й охороні державного кордону та здатні за своїми діловими, мо ральними якостями й станом здоров’я виконувати на добро вільних засадах взяті на себе зобов’язання.

Закон визначає основні завдання, права й обов’язки гро мадських формувань та їх членів, форми та методи їх роботи. Громадські формування проводять свою діяльність шляхом: 1) спільного з працівниками органів внутрішніх справ, прикор донниками патрулювання й виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, у аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордо ну в межах району, що контролюють Прикордонні війська, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадсь кого порядку та під час проведення масових заходів, погодже них у випадках, передбачених законом, з виконавчими органа ми місцевого самоврядування; 2) проведення разом з прикор донниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встанов лення причин і умов перебування там невідомих осіб; 3) участі в заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Члени громадських формувань після обов’язкового пред’яв лення посвідчення мають право: вимагати від громадян додер жання правопорядку, припинення адміністративних правопо рушень і злочинів, додержання режиму державного кордону, а

500

ГЛАВА 43

 

 

в разі підозри у вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів — перевіряти в громадян документи, що посвідчують особу; доставляти в міліцію, в підрозділи Прикордонних військ, штаб громадського формування з охорони громадського поряд ку або громадський пункт охорони порядку, приміщення ви конавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, з метою їх припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушни ка, складення протоколу про адміністративне правопорушен ня в разі неможливості скласти його на місці вчинення право порушення, якщо складення протоколу є обов’язковим; засто совувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони. Законом гарантовано захист життя, здоров’я, честі, гідності, майна члена громадського формування й членів його сім’ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

§ 5. Державний нагляд за безпекою дорожнього руху

Безпека дорожнього руху є врегульований правовими нор мами процес руху, експлуатації транспортних засобів, що ви ключає можливість заподіяння фізичної або майнової шкоди. Ці норми містяться в Законі України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р.1 (з наступними змінами й доповненнями), правилах, положеннях та інструкціях, настановах і правилах дорожнього руху.

Органи влади й управління різних рівнів розробляють, за тверджують і реалізують програми забезпечення безпеки дорож нього руху. Безпосереднє забезпечення державного нагляду за безпекою дорожнього руху покладено на Державну автомо* більну інспекцію МВС України (далі — Державтоінспекція). Ос новним нормативним актом, що регулює її діяльність, є Поло ження про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р.2.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 31. — Ст. 338. 2 Див.: Офіційний вісник України. — 1997. — № 16. — Ст. 52

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.