Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРОЮ

451

 

 

ління закладами культури; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей; розв’язання питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності; організації медичного обслуговування та харчування в закла дах культури, які належать територіальним громадам або пе редані їм; створення умов для розвитку культури; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, націо нально культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел; сприяння роботі творчих спілок, національно куль турних товариств, асоціацій, інших громадських і неприбутко вих організацій, які діють у сфері культури.

Органам місцевого самоврядування в сфері культури дер жавою делеговано також низку повноважень, серед яких забез печення вивчення рідної мови через національно культурні товариства; визначення потреб і формування замовлень на кад ри для закладів культури, укладання договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо підвищення кваліфікації кадрів тощо.

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради затверджують програми культурного розвитку відповідно ра йону, області, заслуховують звіти про їх виконання; прийма ють рішення про організацію територій і об’єктів природно заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні, та вирішують інші питання, пе редбачені ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядуван ня в Україні».

До компетенції органів місцевого самоврядування також належить кінообслуговування місцевого населення, організа ція роботи місцевих періодичних видань, радіо і телепередач, контролю щодо збереження пам’ятників історії та культури.

У сфері культури районні й обласні ради мають право деле гувати частину своїх повноважень відповідним місцевим дер жавним адміністраціям. Перелік питань, які можуть делегува тися, наведено в ст. 44 Закону України «Про місцеве самовря дування в Україні».

ГЛАВА 38

Управління фізичною культурою, спортом і туризмом

§ 1. Організаційно.правові засади управління фізичною культурою, спортом і туризмом

Фізична культура складова частина загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізич* них, морально*вольових та інтелектуальних здібностей люди* ни з метою гармонійного формування її особистості. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної та тру дової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних і творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілку вання, розвитку дружніх стосунків між народами.

Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення й уніфікованого порівняння досягнень лю дей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24 груд ня 1993 р.1 визначає правові, соціальні, економічні й органі заційні засади фізичної культури та спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств, уста нов, організацій, незалежно від форм власності, в зміцненні здоров’я громадян, досягненні високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури, спорту й туризму.

Верховна Рада України визначає державну політику й здійснює законодавче регулювання відносин в сфері фізичної культури, спорту та туризму, а також здійснює в межах своїх повноважень контроль за реалізацією державної програми роз витку цієї сфери й за виконанням законодавства про фізичну культуру, спорт і туризм.

Важливі функції у цій сфері виконує Кабінет Міністрів України, який визначає напрями розвитку фізичної культури, спорту й туризму, спрямовує діяльність підпорядкованих йому

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 14. — Ст. 80.

УПРАВЛІННЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ, СПОРТОМ...

453

органів на виконання законів України «Про фізичну культуру і спорт» і «Про туризм» (15 вересня 1995 р.)1. Кабінет Міністрів України затвердив Положення «Про державні тести і норма тиви оцінки фізичної підготовленості населення України» 15 січня 1996 р.2, які є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення як критерію фізичного здоров’я, доз воляють визначити рівень фізичної підготовленості всіх груп і категорій населення, здійснювати державний контроль за ефек тивністю фізичного виховання.

В Україні розроблено довгострокову Державну програму роз витку фізичної культури й спорту, яку затверджено Указом Пре зидента України від 22 червня 1994 р.3. Безпосередню організа цію й контроль за виконанням програми покладено на Держав* ний комітет України з питань фізичної культури і спорту4

центральний орган виконавчої влади у цій галузі діяльності.

Рада міністрів АРК, місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування виконують функції управління в га лузі фізичної культури, спорту й туризму через управління, відділи, комітети, які здійснюють свої функції відповідно до положень про них, наприклад, Положення про управління з фізичної культури і спорту Харківської обласної державної адміністрації, затверджене головою Харківської обласної дер жавної адміністрації 15 травня 1997 р.

§ 2. Система й правове становище органів управління фізичною культурою, спортом та туризмом

Проведення в життя державної політики з питань фізичної культури й спорту, керівництво дорученою сферою, відпові

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 31. — Ст. 241. 2 Див.: ЗПУ України. — 1996. — № 6. — Ст. 181.

3Див.: Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — 1996. —

9. — С. 9.

4 Центральним органом виконавчої влади був Державний комітет моло діжної політики, спорту і туризму України. Указом Президента України від 22 листопада 2001 р. на його базі створено Державний комітет України у справах сім’ї та молоді й Державний комітет України з питань фізичної куль тури і спорту. 14 грудня 2001 р. Указом Президента України утворено Дер жавну туристичну адміністрацію України // Офіційний вісник України. — 2001. — № 48. — Ст. 2132; 2001. — № 51. — Ст. 2261.

454

ГЛАВА 38

 

 

дальність за стан її розвитку несе Державний комітет України з питань фізичної культури й спорту.

Комітет реалізує свої повноваження як безпосередньо, так і через управління, комітети та відділи з фізичної культури і спорту державних адміністрацій.

Основними завданнями Державного комітету є: участь у фор муванні державної політики з питань фізичної культури й спорту та її реалізація; розроблення концепції, комплексних і цільових програм розвитку фізичної культури й спорту, прогнозування та забезпечення комплексного розв’язання цих питань; здійснен ня державного нагляду та контролю в галузі фізичної культури й спорту, розвиток аматорського та професійного спорту; органі зація проведення фестивалів, конкурсів, спортивних змагань і навчально тренувальних зборів; здійснення заходів щодо вихо ду фізкультурно оздоровчих і спортивних організацій України на міжнародну арену; підготовка та раціональне використання фізкультурних кадрів; пропаганда фізичної культури й спорту, олімпійського та параолімпійського (серед інвалідів) руху тощо.

Державний комітет України за дорученням Кабінету Міністрів України розробляє проекти законодавчих актів, у межах своєї компетенції організовує та контролює виконання чинних нормативно правових актів. Рішення Державного ко мітету з питань фізичної культури і спорту, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими до виконання центральни ми й місцевими органами виконавчої влади, органами місце вого самоврядування, підприємствами, установами та органі заціями, незалежно від форм власності, й громадянами.

Державну політику в галузі туризму визначає Верховна Рада України. Основні її напрями закріплено в Законі України «Про туризм». Це залучення громадян до раціонального використан ня вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлен ня з історико культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення, а також створення й удос коналення нормативно правової бази в галузі туризму відповід но до чинного законодавства України, міжнародних норм і пра вил, захист прав та інтересів держави в галузі туризму та ін.

Центральним органом виконавчої влади в галузі туризму є

Державна туристична адміністрація України1. Місцевими

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2001. — № 51. — Ст. 2266.

УПРАВЛІННЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ, СПОРТОМ...

455

органами є відповідні структурні підрозділи в складі органів державної виконавчої влади. Їх повноваження визначають по ложення про них, які затверджують відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за погодженням із центральним органом виконавчої влади.

У разі необхідності в місцях пріоритетного розвитку туриз му зазначені органи можуть створювати представництва в га лузі туризму.

§ 3. Спортивні товариства й спілки

Добровільні спортивні товариства є масовими громадськи ми об’єднаннями. У своїй діяльності вони керуються закона ми України «Про фізичну культуру і спорт», «Про об’єднання громадян» та іншими законодавчими актами України. В Ук раїні створено добровільні спортивні товариства «Україна», «Колос», «Динамо», ЦСКА, «Гарт», які діють відповідно до статутів і положень про них. Так, Положення про ДСТ «Гарт» затверджено Міносвіти та Держкомспортом України 22 лис топада 1992 р.

Товариство «Україна» займається фізкультурно оздоров чою роботою у виробничій і соціально побутовій сферах, про водить масові спортивні змагання, а також бере участь у міжна родних спортивних змаганнях майже з усіх видів, які входять до програми Олімпійських ігор.

Добровільне спортивне товариство «Гарт» проводить свою роботу серед учнівської та студентської молоді, об’єднує про фесійні, навчально виховні й вищі навчальні заклади, органі зовує масові спортивні змагання, поєднуючи спорт з інтелек туальним, духовним і естетичним вихованням.

Спортивне товариство «Колос» охоплює сільське населен ня. Пріоритетним напрямом його роботи є реформування організаційних основ фізкультурно спортивного руху, що пе редбачає створення в сільській місцевості територіальних фізкультурно спортивних клубів, забезпечення їх адміністра тивної та господарської самостійності, впровадження ефектив них форм, методів і засобів фізкультурно спортивної діяль ності й видів спорту з урахуванням регіональних особливос тей, традицій і економічних чинників. Відповідно до Указу

456

ГЛАВА 38

 

 

Президента України про цільову комплексну програму «Фізич не виховання — здоров’я нації» перед товариством поставлено завдання: засновникам сільського кооперативно профспілко вого фізкультурно спортивного товариства «Колос» реформу вати його у Всеукраїнську державну фізкультурно спортивну організацію «Колос» агропромислового комплексу України1.

Відомчі спортивні товариства «Динамо» та ЦСКА здійсню ють масову фізкультурно спортивну роботу серед робітників органів внутрішніх справ, військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів, військових формувань і членів їх сімей. Ці товариства створюють регіональні центри, клуби й оборонно спортивні табори з фізичної підготовки молоді до служби в Збройних Силах України; розробляють і впроваджу ють програмно методичне й нормативно організаційне забез печення фізичної підготовки військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів та інших військових форму вань з урахуванням специфіки їх службової діяльності.

Крім добровільних спортивних товариств, значну роль у розвитку фізичної культури й спорту відіграє Національний олімпійський комітет України (далі — НОК України), який є незалежною, неурядовою, громадською організацією. У своїй діяльності НОК України керується законодавством України, Олімпійською хартією та власним Статутом. НОК України має виключне право представляти Україну на Олімпійських іграх, у Міжнародному олімпійському комітеті, міжнародних олім пійських організаціях. Держава сприяє розвиткові матеріаль но технічної бази НОК України, надає йому фінансову й орга нізаційну допомогу щодо участі членів збірних команд у Олім пійських і Параолімпійських іграх, сприяє встановленню міжнародних зв’язків.

Розвиткові фізичної культури, спорту та туризму сприяють також національні спортивні федерації (громадські організації фізкультурно спортивної спрямованості). Спортивні федерації мають виключне право представляти спорт України в міжна родних спортивних змаганнях і міжнародних спортивних організаціях, а також право на організацію й проведення відпо відних національних спортивних змагань. Спортивні федерації

1 Див.: Урядовий кур’єр. — 1998. — № 179. — C. 4.

УПРАВЛІННЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ, СПОРТОМ...

457

створюють за потреби в усіх обласних і міських спортивних комітетах.

Первинною ланкою самодіяльної організації фізкультурно го руху в Україні є колективи фізкультури на підприємствах, в установах, організаціях, що об’єднують на засадах добровільності громадян за їх інтересами у фізкультурно спортивному русі.

§4. Місцеве самоврядування

йфізична культура, спорт і туризм

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає систему й повноваження органів місцевого самовря дування в галузі фізичної культури, спорту та туризму. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління за кладами фізкультури й спорту, оздоровчими закладами, моло діжними, підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально технічного та фінансового забезпе чення. Вони розв’язують питання організації медичного обслу говування й харчування в закладах фізичної культури та спорту, створюють умови для занять фізичною культурою й спортом за місцем проживання населення та в місцях масово го відпочинку; відповідно до законодавства реєструють стату ти (положення) фізкультурно оздоровчих закладів, незалеж но від форм власності.

Згідно із Державною програмою розвитку фізичної куль тури, спорту та туризму виконавчі комітети місцевих рад за участю структурних підрозділів міністерств і відомств на місцях розробляють регіональні програми розвитку фізичної культури, спорту та туризму. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27 січня 1997 р., наприклад, зат верджено харківську програму «Фізичне виховання — здоро в’я нації», у якій визначено пріоритети в діяльності структур них підрозділів міської та районних рад щодо забезпечення здоров’я дітей, молоді, робітників, підлітків і службовців, а та кож інших працівників, створення дійового механізму залучен ня коштів з різних джерел для поліпшення матеріально техніч ної бази галузі. Органи місцевого самоврядування сприяють розвиткові самодіяльного масового спорту (основу його ста

458

ГЛАВА 38

 

 

новлять різноманітні фізкультурно спортивні секції), заохочу ють і стимулюють діяльність підприємств, установ, організацій і громадян у цій сфері.

Місцеві ради запроваджують систему пільг і заохочень для підприємств, які спрямовують частину свого прибутку на роз виток фізичної культури й спорту, будівництво об’єктів фізкуль тури та спорту, організацію відпочинку. Координуючу роль щодо проведення державної політики в сфері соціального становлен ня й розвитку молоді здійснює спеціально уповноважений цент ральний орган виконавчої влади, який забезпечує її реалізацію та несе відповідальність за її виконання (ст. 4).

ГЛАВА 39

Державна політика у справах сім’ї та молоді

§ 1. Засади й принципи державної молодіжної політики

Молодіжна політика в Україні є пріоритетним напрямом діяльності держави. Її засади й принципи сформульовано в Дек ларації «Про засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 р.1, яка стала основою для подальшого роз витку державної молодіжної політики, базою практичної діяль ності органів державної влади й місцевого самоврядування.

Державна молодіжна політика ставить за мету створення со ціально економічних,політичних,організаційних,правовихумов і гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, мо рального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого по тенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України.

Основними завданнями державної молодіжної політики є: вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних орга нізацій з метою повноцінного соціального становлення й роз витку молоді; допомога молодим людям у реалізації і самореалі зації їх творчих можливостей та ініціатив; широке залучення юнаків і дівчат до активної участі в національно культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій і національно етнічних особливостей тощо.

Державна молодіжна політика поширюється на громадян України віком від 15 до 28 років незалежно від походження, соціального й майнового стану, расової і національної належ ності, статі, освіти, ставлення до релігії, роду та характеру за нять і здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об’єднання молодих громадян.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 16. — Ст. 166.

460

ГЛАВА 39

 

 

Державну молодіжну політику в Україні щодо освіти, со ціально політичної, економічної сфер, розвитку духовного, культурного, фізичного потенціалу молоді та функціонування молодіжних організацій визначає законодавство України.

Державну молодіжну політику формують та реалізують шляхом: прийняття законодавчих актів, інших рішень у цій сфері; проведення у Верховній Раді щорічних слухань про ста новище молоді та підготовки доповіді з цього питання Вер ховній Раді, Президентові України; діяльності в органах дер жавної влади структурних підрозділів, що займаються пробле мами молоді; створення соціальних служб для молоді й підготовки соціальних працівників; розроблення та реалізації цільових комплексних молодіжних програм тощо.

§2. Організаційно.правове забезпечення реалізації молодіжної політики

Правові засади політики в справах сім’ї та молоді сформу льовано в ст. 51 Конституції України, згідно з якою сім’я, ди тинство, материнство й батьківство охороняються державою. Держава постійно дбає про матеріальну підтримку молоді, про що свідчить низка законів України та інших нормативно пра вових актів. Цьому сприяють Закони України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21 червня 2001 р.1, «Про спри яння соціальному становленню і розвитку молоді України» від 5 лютого 1993 р.2 та «Про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді України»3, які визначають загальні засади створення організа ційних, соціально економічних, політико правових умов, соц іального становлення й розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напря ми реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення й розвитку молоді. Законом України від 18 листопада 2003 р. затверджено Загальнодержавну про граму підтримки молоді на 2004—2008 роки4.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 42. — Ст. 213. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 16. — Ст. 167. 3 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 27. — Ст. 213. 4 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 1. — Ст. 144.