Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

грами розвитку підприємств галузі та організовують їх вико нання. Слід відзначити, що поступово, в міру продовження економічних реформ, здійснюватиметься перерозподіл функцій між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організація ми в сфері будівництва, реконструкції та утримання житла з метою їх децентралізації.

Правові та організаційні засади управління будівництвом і житлово комунальним господарством закріплено в низці актів, серед яких головними є Закони України «Про основи містобу дування» від 16 листопада 1992 р.1 та «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р.2, а також Указ Президента України «Про пріоритетні завдання в сфері містобудування» від 13 травня 1997 р.3.

§ 2. Система органів управління будівництвом і житлово.комунальним господарством

Центральними органами державного управління будівниц твом і житлово комунальним господарством є Державний ко* мітет комунального господарства та Державний комітет Ук* раїни з будівництва та архітектури (далі — Держбуд Украї ни). Вони діють на підставі положень про них, затверджених Указами Президента України відповідно від 19 серпня 2002 р.4 та 20 серпня 2002 р.5. Повноваження названих органів доціль но розкрити на прикладі Держбуду України.

Держбуд України бере участь у формуванні державної жит лової політики, державної науково технічної та економічної політики в сфері містобудування, будівництва й комунально го господарства та забезпечує проведення її в життя.

Основними завданнями Держбуду України є: забезпечення проведення реформ у підвідомчих йому галузях господарства;

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 52. — Ст. 683. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 31. — Ст. 246. 3 Див.: Урядовий кур’єр. — 1997. — 25 травня.

4 Див.: Офіційний вісник України. — 2002. — № 34. — Ст. 1563. 5 Див.: Офіційний вісник України. — 2002. — № 34. — Ст. 1564.

забезпечення в них розроблення та реалізації заходів щодо енерго та ресурсозбереження; впровадження екологічно без печних технологій; здійснення заходів щодо комплексного пла нування територій, поліпшення архітектурно планувального та інженерно технічного рівня забудови населених пунктів, будинків і споруд; здійснення заходів щодо підвищення техні ко економічного рівня галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів; організація роботи по стандартизації тощо.

Відповідно до покладених на нього завдань Держбуд Ук раїни: забезпечує розроблення, затвердження, видання й кон троль за додержанням державних стандартів, норм і правил; бере участь у розробленні, затвердженні та реалізації містобу дівної документації; у реалізації заходів, спрямованих на про ведення економічних реформ і демонополізацію; здійснює ко ординацію та нормативно методичне забезпечення діяльності місцевих органів містобудування й архітектури, капітального будівництва, інспекцій державного архітектурно будівельно го контролю, бюро технічної інвентаризації та ін.

Держбуд України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує та систематично контролює їх виконання; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його відання; розробляє пропозиції про його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до ком петенції Держбуду України, обговорення найважливіших на прямів його діяльності в ньому діє колегія в складі Голови Держ буду України (голова колегії), заступників Голови за посадою, а також інших керівних працівників Держбуду України.

Управління будівництвом і житлово комунальним госпо дарством на місцях покладено на відповідні управління та відділи місцевих державних адміністрацій. Так, при обласних державних адміністраціях діють управління містобудування й архітектури, управління житлово комунального господарства та управління капітального будівництва, а в районних держав них адміністраціях функцію управління забезпечують відділи містобудування, архітектури та житлово комунального госпо

дарства. Ці органи утворюються і діють відповідно до поло жень, затверджених Кабінетом Міністрів України1. Вони здійснюють керівництво дорученими їм сферами будівництва й житлово комунального господарства, несуть відповідальність за їх розвиток на підвідомчій їм території, координують діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації.

§3. Місцеве самоврядування, будівництво

йжитлово.комунальне господарство

Реформування будівельного комплексу й житлово кому нального господарства потребує не тільки координації зусиль багатьох міністерств і відомств, а й перенесення центра ваги реалізації проблем на місця. У зв’язку з цим, великого значен ня набуває діяльність органів місцевого самоврядування, які мають значні повноваження в галузі житлово комунального господарства й будівництва.

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування мають такі власні (самоврядні) повноваження в галузі житлово комунального господарства: управління об’єктами житлово комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відпо відних територіальних громад, забезпечення їх належного ут римання та ефективної експлуатації; облік громадян, які відпо відно до законодавства мають потребу в житлі, організація бла гоустрою населених пунктів тощо.

Поряд із власними повноваженнями органи місцевого са моврядування мають і делеговані їм повноваження в галузі житлово комунального господарства. Серед основних із них слід назвати: здійснення відповідно до законодавства контро лю за належною експлуатацією та організацією обслуговуван ня населення підприємствами житлово комунального госпо дарства; облік відповідно до закону житлового фонду, здійснен

1 Див., напр.: Типове положення про управління житлово комунального господарства обласної державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1999 р. // Офіційний вісник Ук раїни. — 2000. — № 1. — Ст. 9.

ня контролю за його використанням; видача ордерів на засе лення жилої площі в будинках державних і комунальних організацій; облік і реєстрація згідно із законом об’єктів неру хомого майна незалежно від форм власності.

У галузі будівництва органи місцевого самоврядування ма ють як власні, так і делеговані повноваження. Серед їх влас них повноважень основними є: організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції та ре монту об’єктів комунального господарства й соціально куль турного призначення, жилих будинків, а також шляхів місце вого значення; підготовка й затвердження відповідних місце вих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; коорди нація на відповідній території діяльності суб’єктів містобуду вання щодо комплексної забудови населених пунктів; надан ня відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності.

До делегованих повноважень органів місцевого самовряду вання законодавство відносить організацію роботи, пов’язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів: прийняття в експлуатацію закінчених об’єктів будів ництва; здійснення в установленому порядку державного кон тролю за додержанням законодавства, положень затвердженої містобудівної документації; вирішення згідно із законодав ством спорів з питань містобудування тощо.

§ 4. Державний контроль у будівництві та житлово.комунальному господарстві

Однією з основних функцій Держбуду України та його орга нів на місцях є організація й забезпечення державного архі тектурно будівельного контролю та контролю за технічним станом житлового фонду й об’єктів комунального призначен ня незалежно від форм власності.

Державний архітектурно будівельний контроль — це су купність організаційно технічних і правових заходів, спрямова них на забезпечення додержання законодавства, державних стан дартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та

Правовий статус залізничного транспорту визначає Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р.1, а також Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р., морського — Кодекс торгового мореплавства України2, річкового — Водний кодекс України3, авіаційного — Повітряний кодекс України4, автомобільного — Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р.5 (в редакції від 10 листопада 1994 р.), а також Статут автомобільного транспорту України, трубопровідного — Закон України «Про трубопровідний транспорт» від 15 трав ня 1996 р.6.

§2. Органи управління транспортом

ішляховим господарством

Державне управління в галузі транспорту здійснюють

Міністерство транспорту України (далі — Мінтранс України), спеціально уповноважені на те органи виконавчої влади, а та* кож органи місцевого самоврядування. Мінтранс України є цен тральним органом, що забезпечує управління транспортом на території всієї держави. Діяльність Мінтрансу України регу лює Положення про нього, затверджене Указом Президента України від 11 травня 2000 р.7.

Мінтранс України реалізує державну політику в галузі транспорту й дорожнього господарства; сприяє структурній перебудові економіки України; здійснює керівництво транс портно дорожнім комплексом; несе відповідальність за його розвиток; координує роботу об’єднань, установ, підприємств і організацій залізничного, морського, річкового, авіаційного, автомобільного та дорожнього господарства, які входять до сфери його управління.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 40. — Ст. 183. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 47—52. — Ст. 349. 3 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 24. — Ст. 189.

4 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 25. — Ст. 274.

5 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 31. — Ст. 338; 1994. — № 46. — Ст. 413.

6 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 29. — Ст. 139. 7 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 20. — Ст. 815.

На Мінтранс України покладено такі завдання: здійснення державного управління транспортним комплексом України; реалізація державної політики становлення й розвитку транс портного комплексу України для забезпечення своєчасного, повного та якісного задоволення потреб населення й суспіль ного виробництва в перевезеннях; забезпечення взаємодії та координації роботи автомобільного, авіаційного, залізнично го, морського й річкового транспорту та дорожнього комплек су; здійснення заходів щодо створення єдиної транспортної системи України; створення рівних умов для розвитку госпо дарської діяльності підприємств транспорту всіх форм влас ності; забезпечення входження транспортного комплексу Ук раїни до європейської та світової транспортних систем.

Відповідно до цих завдань Мінтранс України: забезпечує виконання єдиної державної економічної, тарифної, інвести ційної, науково технічної та соціальної політики на транспорт но дорожньому комплексі; забезпечує захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування; сприяє розвиткові зов нішньоекономічних зв’язків, а за дорученням Кабінету Міністрів України представляє інтереси транспортно дорож нього комплексу в міжнародних організаціях й укладає міжна родні договори; видає ліцензії на міжнародні перевезення па сажирів і вантажів залізничним та автомобільним (крім країн СНД), повітряним, річковим, морським транспортом; контро лює дотримання ліцензійних умов під час здійснення цих видів діяльності; здійснює контроль за додержанням підприємства ми законодавства й міжнародно правових норм тощо.

Щодо завдань органів, які входять до системи Мінтрансу України, то стосовно них здійснюється розмежування їх пов новажень.

§ 3. Управління залізничним транспортом

Через Мінтранс України здійснюється управління залізнич ним транспортом держави. До складу залізничного транспор ту належать підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, нав

чальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, зак лади охорони здоров’я, фізичної культури й спорту, культури, науково дослідні, проектно конструкторські організації, інші підприємства, установи й організації, незалежно від форм влас ності, що забезпечують його функціонування.

Управління залізничним транспортом здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України (далі — Укр залізниця). Діяльність Укрзалізниці врегульовано Положен ням про Державну адміністрацію залізничного транспорту, зат вердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р., та іншими нормативними актами. Укрзалізни ця — це орган управління залізничним транспортом загально го користування, підвідомчий Мінтрансу України. До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одесь ка, Південна, Південно Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об’єднання, підприємства, установи й організації залізничного транспорту.

До основних завдань Укрзалізниці належать: організація зла годженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва й населення в перевезеннях; забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення; розроблення концепцій роз витку залізничного транспорту; вжиття заходів для забезпечен ня безпеки функціонування мобілізаційної підготовки й цивіль ної оборони на залізничному транспорті та його діяльності під час ліквідації наслідків аварій, стихійного або іншого лиха тощо.

Укрзалізницю очолює генеральний директор, який за поса дою є першим заступником Міністра транспорту України. Ге неральний директор має заступників, яких за поданням Міністра транспорту України призначає Кабінет Міністрів України.

Для розроблення основних напрямів розвитку залізнично го транспорту, а також розв’язання найважливіших питань його господарської діяльності створюється рада Укрзалізниці. Склад ради та положення про неї затверджує Міністр транс порту України. Рішення ради втілюють у життя наказами ге нерального директора.

Укрзалізниця є юридичною особою, має самостійний ба ланс, розрахункові рахунки в установах банків, печатку із зоб раженням Державного герба України та своїм найменуванням.