Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

містять первинні «режимні» норми, та правозастосовні акти. Наприклад, на підставі ст. 106 Конституції та Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» Президент Ук раїни приймає рішення про введення режиму надзвичайного стану, в якому встановлює певні правила, а місцевий орган виконавчої влади (обласна державна адміністрація), керуючись цим актом, встановлює комендантську годину.

У створенні та здійсненні адміністративно правових ре жимів, крім нормативно правової, важливе значення мають організаційна й матеріально технічна підсистеми. Організа ційна підсистема обслуговує діяльність органів виконавчої вла ди (їх посадових осіб), які повинні забезпечити додержання встановлених заборон та обмежень і виконання покладених на громадян і юридичних осіб обов’язків.

Організаційна інфраструктура забезпечує реалізацію вста новлених режимних правил. Це спеціальні режимні органи, які утворюються з урахуванням змісту й особливостей того чи іншого адміністративно правового режиму (прикордонні війська, митні органи, тимчасові адміністрації тощо) і комп лектуються спеціально підготовленим особовим складом, за безпечуються необхідними фінансовими й матеріально техніч ними ресурсами.

Усі спеціальні адміністративно правові режими мають дві взаємопов’язані сторони: змістовну й формальну. Змістовну сторону складають причини та мета введення режиму, його організаційні, економічні елементи, пов’язані з ними дії. Фор мальна (юридична) сторона містить такі елементи: хто, на який строк, на якій території встановлює режим; процедура його введення, здійснення, скасування; система «режимних» обо в’язків і прав. Більшість спеціальних режимів, як правило, об межують права громадян. Проте такі обмеження не повинні бути надмірними й мають встановлюватися тільки законами. В Конституції України закріплено, що виключно законами України визначають правові режими власності, державного кордону, воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації та інші види спеціальних правових ре жимів.

редовища» від 25 червня 1991 р.1, «Про аварійно рятувальні служби» від 14 грудня 1999 р.2, «Про зону надзвичайної еколо гічної ситуації» від 13 липня 2000 р.3, «Про правовий режим воєнного стану» від 6 квітня 2000 р.4, а також закони, що регу люють діяльність окремих органів державного управління в умовах надзвичайного стану, наприклад, «Про міліцію», «Про Службу безпеки», Закон України та Указ Президента України про введення відповідного надзвичайного режиму в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевос* тях під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що зумовили чи можуть зумовити людські та матеріальні втра* ти, створюють загрозу життю й здоров’ю громадян, або під час спроби захоплення державної влади чи зміни конституцій* ного ладу України шляхом насильства й передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню та орга* нам місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» повноважень, не* обхідних для відвернення загрози й забезпечення безпеки та здо* ров’я громадян, нормального функціонування національної еко* номіки, органів державної влади й органів місцевого самовряду* вання, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження в здійсненні кон* ституційних прав і свобод людини й громадянина та прав і за* конних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормаліза ція обстановки, відновлення правопорядку за спроб захоплен ня державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод гро

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546. 2 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 4. — Ст. 25.

3 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 42. — Ст. 348. 4 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 28. — Ст. 224.

мадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, ство рення умов для нормального функціонування органів держав ної влади і органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан вводять лише за наявності реальної за грози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливе.

У Законі України «Про правовий режим надзвичайного ста ну» виділено два види такого стану: 1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих по жеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю й здоров’ю багатьох верств населення; 2) викликаний протиправними діями людей: здійснення масових терористичних актів, що супроводжують ся загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення; виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення ок ремих особливо важливих об’єктів чи місцевостей, що загро жує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; виник нення масових заворушень, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права й свободи; спроби за хоплення державної влади чи зміни конституційного ладу Ук раїни шляхом насильства; масовий перехід державного кордо ну з територій суміжних держав; необхідність відновлення кон ституційного правопорядку та діяльності органів державної влади.

Перший вид режиму надзвичайного стану вводиться в Ук раїні або в окремих її місцевостях Указом Президента Украї ни за пропозицією Кабінету Міністрів України із затверджен ням Верховною Радою України.

Другий вид режиму надзвичайного стану вводиться Указом Президента України за пропозицією Ради національної безпе ки і оборони України із затвердженням Верховною Радою Ук раїни після попереднього звернення Президента України че рез засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного ста

ну, крім випадків, коли для врятування населення або недопу щення загибелі людей потрібні невідкладні заходи.

Введення надзвичайного стану на території АРК або в ок ремих її місцевостях може ініціювати Верховна Рада АРК.

ВУказі Президента України про ведення надзвичайного стану зазначають: 1) обґрунтування необхідності введення над звичайного стану; 2) межі території, на якій вводять надзви чайний стан; 3) час, з якого вводять надзвичайний стан, і строк, на який його вводять; 4) перелік і межі конституційних прав і свобод людини й громадянина, які тимчасово обмежуються в зв’язку з введенням такого стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазна ченням строку дії цих обмежень; 5) органи державної влади, органи військового командування та органи місцевого само врядування, яким доручають здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їх додаткових повноважень; 6) інші питання, що випливають із вищевказаного Закону.

Указ Президента України про введення надзвичайного ста ну, затверджений Верховною Радою України, негайно оголо шують через засоби масової інформації або в інший спосіб.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більше як 60 діб у окремих її місцевос тях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продов жений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Такий Указ Президента України набирає чинності після його затвер дження Верховною Радою України.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який його вводили, в разі усунення обставин, що зумовили його введення.

Вумовах надзвичайного стану Президент України, Верхов на Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні й місцеві органи виконавчої влади, Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, органи місцевого самоврядування, а також військове командування та його представники, підпри ємства, установи й організації відповідно здійснюють повно важення, надані їм Конституцією та законами України, забез печують виконання заходів, упроваджених у зв’язку з введен ням надзвичайного стану.

Уперіод надзвичайного стану не можуть бути відповідно припинені чи обмежені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Упов новаженого Верховної Ради України з прав людини, Верхов ної Ради АРК, Ради міністрів АРК, міністерств, інших цент ральних і місцевих органів виконавчої влади й органів місце вого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів дізнання та слідства.

Координацію діяльності органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, військового командування, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій здійснює Рада національної безпеки і оборони України, а в частині по вноважень, що їй не належать, — Кабінет Міністрів України. На місцях можуть створювати оперативні штаби з представ ників Служби безпеки України, МВС України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та місце вих органів виконавчої влади й органів місцевого самовряду вання на чолі з комендантами територій.

Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського поряд ку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охо рони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших лю дей на період надзвичайного стану можуть запроваджувати такі заходи: 1) встановлення особливого режиму в’їзду й виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де введе но надзвичайний стан; 2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; 3) посилення охорони громадського порядку й об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народ ного господарства; 4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборону на проведення яких встановлює суд;

5)заборона страйків.

Уразі введення надзвичайного стану в зв’язку з виникнен ням особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, крім вищезазначених заходів, додатко во можуть здійснювати такі заходи, як тимчасова чи безпово ротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жи лих приміщень, встановлення карантину та проведення інших

обов’язкових санітарних і протиепідемічних заходів, мобіліза ція та використання ресурсів підприємств, установ і органі зацій, незалежно від форми власності, для відвернення небез пеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою ком пенсацією зазнаних втрат тощо.

Якщо введення надзвичайного стану викликано масовими порушеннями громадського порядку, крім загальних заходів, додатково можуть здійснювати ще й такі, як: запровадження комендантської години (заборона перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепус ток і посвідчень особи в установлені години доби); перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, бага жу й вантажів, службових приміщень і житла громадян; обме ження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і силь нодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв і ре човин, вироблених на спиртовій основі, та ін.

Забезпечення громадського порядку, охорону життя, здо ров’я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умовах над звичайного стану здійснюють силами й засобами органів МВС України, в тому числі внутрішніх військ, військ Цивільної обо рони, СБУ відповідно до їх повноважень, установлених зако ном, а в деяких випадках, передбачених законом, можуть залу чати і військові частини Збройних Сил України та Прикор донних військ України.

Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації —

це особливий правовий режим, який можуть тимчасово запро* ваджувати в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичай* них екологічних ситуацій і спрямовують на попередження людських і матеріальних витрат, відвернення загрози життю та здоров’ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Підставами для оголошення окремої місцевості зоною над звичайної екологічної ситуації можуть бути: значне перевищен ня гранично допустимих норм показників якості навколиш нього природного середовища, визначених законодавством; ви никнення реальної загрози життю та здоров’ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу

в результаті надмірного забруднення навколишнього природ ного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів; негативні зміни, які сталися в навколиш ньому природному середовищі на значній території і які не можливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави, або які суттєво обмежують чи виключають мож ливість проживання населення й провадження господарської діяльності на відповідній території; значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навко лишньому природному середовищі.

Окрему місцевість України оголошують зоною надзвичай ної екологічної ситуації Указом Президента України, затверд женим Верховною Радою України, за пропозицією Ради на ціональної безпеки і оборони України або за поданням Кабі нету Міністрів України. В такому Указі Президента України має бути зазначено: обставини, що стали причиною та обґрун туванням необхідності оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; межі території, на якій її оголошують; заходи щодо організаційного, фінансового та ма теріально технічного забезпечення життєдіяльності населен ня в такій зоні, основні заходи, що запроваджують для подо лання наслідків надзвичайної екологічної ситуації; обмежен ня на певні види діяльності в цій зоні; час, з якого окрему місцевість оголошують зоною надзвичайної екологічної ситу ації; строк, на який цю територію оголошують такою зоною.

Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й органі зації здійснюють повноваження, надані їм Конституцією та законами України, й забезпечують додержання правового ре жиму зони надзвичайної екологічної ситуації та виконання за ходів, передбачених Законом України «Про зону надзвичай ної екологічної ситуації» та актами Президента України.

За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної ситуації може бути введено правовий режим над звичайного стану в порядку, встановленому відповідним зако ном із запровадженням додаткових заходів.

Довиконанняневідкладнихаварійно рятувальнихівідновлю вальних робіт у такій зоні можуть за потреби залучати в установ леномузакономпорядкунадобровільнійосновіпрацездатненасе

лення, транспортні засоби громадян за умови обов’язкового за безпечення безпеки праці, а в разі необхідності за рішенням Пре зидента України до виконання таких робіт можуть залучати військові частини Збройних Сил України та інших військових формувань. Забезпечення громадського порядку в зоні надзви чайної екологічної ситуації здійснюється силами й засобами підрозділів МВС України та СБУ відповідно до закону.

Воєнний стан — особливий правовий режим, що вводиться в

Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню й органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвер* нення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини й громадянина та прав і законних інте* ресів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

ВУказі Президента України про введення воєнного стану зазначають: 1) обґрунтування необхідності введення воєнного стану; 2) межі території, на якій його вводять, час введення та строк, на який його вводять; 3) завдання військового команду вання, органів державної влади та органів місцевого самовря дування щодо запровадження й здійснення заходів правового режиму воєнного стану; 4) вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини й громадянина, які тимчасово обмежу ються в зв’язку з введенням воєнного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Вумовах воєнного стану Президент України, Верховна Рада України, органи державної влади, військове командування, Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, органи місцевого са моврядування, підприємства, установи й організації здійсню ють повноваження, надані їм Конституцією та законами Ук раїни, і забезпечують виконання відповідних заходів.

Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України в умовах воєнного стану здійснює ке рівництво стратегічним плануванням Збройних Сил України та інших військових формувань, запровадженням і здійснен ням заходів такого правового режиму через Генеральний штаб Збройних Сил України. В період воєнного стану не можуть

бути припинені повноваження Верховної Ради України, Упов новаженого Верховної Ради України з прав людини, Верхов ної Ради АРК, центральних і місцевих органів виконавчої вла ди та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів дізнання й слідства. Верховна Рада України працює в сесійному режимі.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покла дають безпосередньо на військове командування. Всі органи державної влади, АРК та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, а також самі громадяни зобов’язані сприяти військовому коман дуванню в запровадженні та здійсненні заходів правового ре жиму воєнного стану на відповідній території.

Крім заходів, що застосовують під час надзвичайного ста ну, при воєнному стані вживають таких заходів: запроваджен ня трудової повинності для працездатного населення, не залу ченого до роботи в оборонній сфері та сфері її життєзабезпе чення й не заброньованого за підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та воєнного часу, з метою залучення до виконання робіт, які мають оборонний характер, тощо; використання потужності й трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони та ін. Значно жорсткішими стають санкції, що накладають на порушників такого режиму. Порушення вимог або невиконання заходів надзвичайних режимів тягнуть за со бою відповідальність, установлену законом.

§ 3. Режим державної таємниці

Виходячи з інформаційного суверенітету України та загаль новизнаних принципів міжнародного порядку в сфері інфор мації, Україна вживає заходів щодо засекречування й охорони певної інформації у сфері оборони, економіки, науки й техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопоряд ку з метою захисту життєво важливих інтересів України. Таку інформацію визнають у порядку, встановленому Законом Ук раїни «Про державну таємницю» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємни