Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ

361

 

 

Голова Укравтодору несе персональну відповідальність за виконання покладених на корпорацію завдань і здійснення нею своїх функцій.

Для погодженого вирішення питань, що належать до повно важень Укравтодору, в корпорації утворюють колегію в складі Голови (голова колегії), заступників Голови за посадою, керів ників структурних підрозділів корпорації, а також керівників підприємств, установ і організацій дорожнього господарства.

Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводять у життя наказами корпорації.

Корпорація за потреби видає разом із центральними орга нами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти. Рішення Укравтодору, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими для підприємств, установ і органі зацій дорожнього господарства, незалежно від форм власності.

До компетенції місцевих державних адміністрацій також належить розв’язання питань щодо шляхового комплексу. Так, місцеві державні адміністрації здійснюють фінансування підприємств, установ і організацій, переданих в управління вищими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територі альних громад, а також заходи, пов’язані з розвитком благоуст рою та шляховим будівництвом, тощо.

До шляхів сполучень належать і мости. Вони перебувають у віданні Укрзалізниці, Укравтодору та регіональної влади. Мос ти загального користування підпорядковано Укравтодору.

ГЛАВА 29

Управління використанням

іохороною природних ресурсів

§1. Організаційно.правові засади управління використанням і охороною природних ресурсів

Природа становить систему взаємопов’язаних екологічних підсистем, які охоплюють живу та неживу матерію й саму лю дину. Для людини природа виступає в різних якостях. По пер ше, як натуральні умови її життя та діяльності; по друге, як джерела й засоби виробництва матеріальних благ; по третє, як об’єкт її господарської та культурної діяльності; по четверте, як джерело і засіб морального виховання й естетичного задо волення. Належна реалізація цих зв’язків людини й природи багато в чому залежить від ефективної управлінської діяльності державних органів та їх посадових осіб.

Конституція України закріплює положення про те, що зем ля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресур си, які перебувають у межах території України, природні ре сурси її континентального шельфу, виключної (морської) еко номічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Це право від імені Українського народу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 13).

Відповідно до Конституції України визначення екологічної політики здійснює Верховна Рада України, яка затверджує за гальнодержавні програми охорони довкілля, встановлює заса ди використання природних ресурсів.

Поняття використання й охорони природних ресурсів ба гато в чому взаємопов’язані, але було б неправильно повністю ототожнювати їх. Використання природних ресурсів має за мету добування з природних ресурсів певних корисних як для суспільства в цілому (наприклад, господарських), так і для окремих індивідів (наприклад, оздоровчих) цілей. Метою охо рони природних ресурсів є запобігання екологічно шкідливим наслідкам їх використання, збереження в первісному стані ок

УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ...

363

ремих компонентів довкілля, його екологічного балансу. Слід відзначити особливе значення охорони природних ресурсів у контексті реалізації конституційного положення про право громадян на безпечне для їх життя й здоров’я довкілля (ст. 50).

§2. Органи управління використанням

іохороною природних ресурсів

Усистемі управління використанням і охороною природ них ресурсів значні повноваження мають державні органи, діяльність яких спрямовано на розв’язання широкого кола пи тань, — органи загальної компетенції. До них належать: Кабі нет Міністрів України, уряд АРК, місцеві державні адмініст рації, а також органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою екологічної політики; забезпечує розробку державних республіканських і регіональних екологічних програм; координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій у питан нях охорони навколишнього природного середовища; встанов лює порядок розробки й затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, питань скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів; встановлює порядок визначення платні та її максимальні розміри за користування природними ресур сами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього; приймає рішення про зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушен ня ними законодавства про охорону навколишнього природ ного середовища; керує зовнішніми зв’язками в питаннях охо рони навколишнього природного середовища.

На території АРК її уряд згідно із загальнодержавними програмами розробляє, затверджує та реалізує програми АРК

зпитань раціонального природокористування й охорони на вколишнього природного середовища. До його повноважень належать також організація управління та контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, узгодження

364

ГЛАВА 29

 

 

розміщення підприємств, установ і організацій на території республіки, визначення нормативів платні та її розмірів за за бруднення навколишнього природного середовища, розміщен ня відходів тощо.

Управління використанням і охороною природних ресурсів на територіях відповідних адміністративно територіальних одиниць здійснюють місцеві державні адміністрації. До їх пов новажень, зокрема, належать: розробка й забезпечення вико ристання затверджених законом програм раціонального вико ристання земель, лісів, підвищення плодючості земель, що пе ребувають у державній власності; розробка й забезпечення використання регіональних екологічних програм; здійснення заходів щодо відшкодування збитків, завданих порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного сере довища підприємствами, установами, організаціями та грома дянами; організація роботи по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучення до цієї роботи підприємств, установ, органі зацій, незалежно від форм власності, й громадян та ін.

Безпосереднє управління використанням і охороною при родних ресурсів здійснюють органи спеціальної компетенції. Такими є Міністерство екології та природних ресурсів Украї ни, його органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких належить здійснення функцій по організації раціонального використання та охорони природних ресурсів — Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет по водному господарству України.

Міністерство охорони навколишнього природного середови* ща України (далі — Мінохоронприроди України) посідає цен тральне місце в системі органів спеціальної компетенції в цій сфері (галузі). Мінохоронприроди України реалізує державну політику в сфері охорони навколишнього природного середо вища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів, захисту населення й навколишнього природного се редовища від негативного впливу господарської діяльності шляхом регулювання екологічної, ядерної та радіаційної без пеки на об’єктах усіх форм власності.

Мінохоронприроди України здійснює: державний контроль за додержанням вимог законодавства з питань охорони навко

УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ...

365

лишнього природного середовища, ядерної та радіаційної без пеки; нормативно правове регулювання стосовно використан ня природних ресурсів, встановлення критеріїв і норм додер жання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; облік ядер них матеріалів і контроль за їх збереженням, транспортуванням та використанням; організацію проведення державної еколог ічної експертизи; міжнародне співробітництво в питаннях еко логії, безпечного використання ядерної енергії та радіаційних технологій.

Виконуючи покладені на нього завдання, Мінохоронприро ди України здійснює комплексне управління й регулювання в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціо нального використання природних ресурсів, забезпечення ядерної та радіаційної безпеки; координує діяльність централь них органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій у галузі охорони природного середовища; контро лює та організовує перевірки підприємств, установ, організацій щодо додержання нормативів і правил екологічної безпеки; встановлює відповідні норми й правила тощо.

На місцях органами Мінохоронприроди України є державні управління екологічної безпеки в областях, АРК, містах Києві та Севастополі, а також районні, міські й регіональні інспекції охорони навколишнього природного середовища.

Державний комітет лісового господарства України реалізує державну політику розвитку лісового господарства, здійснює управління лісовим фондом України з метою посилення водо охоронних, захисних, санітарно гігієнічних, оздоровчих та інших функцій лісу й високоефективного використання лісо вих ресурсів для забезпечення потреб у лісосировинній про дукції, а також державний контроль за охороною, захистом і використанням лісів.

Державний комітет рибного господарства України, який вхо дить до складу Міністерства аграрної політики України, є спе ціально уповноваженим державним органом у галузі ведення рибного господарства. До його завдань належать формування концепції розвитку рибного господарства та збереження рибних ресурсів України, видача в межах своєї компетенції дозволів на промислове добування рибних запасів виключної (морської) економічної зони й риб, що живуть у водах, розміщених на те

366

ГЛАВА 29

 

 

риторії більш ніж однієї області України, а також інформуван ня природокористувачів про ліміти використання рибних за пасів, здійснення контролю за охороною рибних запасів.

Державну політику в сфері земельних відносин реалізує

Державний комітет України по земельних ресурсах, завдання якого полягають у контролі за використанням і охороною зе мельних ресурсів та державному земельному нагляді. До його компетенції належать проведення моніторингу земель, земле впорядкування, а також розробка й реалізація державних і ре гіональних програм, пов’язаних із регулюванням земельних відносин, раціональним використанням і охороною земель.

Діяльність Державного комітету України по водному госпо* дарству спрямовано на здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання водних ресурсів, поліпшення ста ну річок, водоймищ, прибережних зон морів, охорони річок, водоймищ, підземних вод від радіоактивного забруднення.

У зв’язку з ліквідацією Комітету України з питань геології та використання надр і передачею його функцій Мінохоронп рироди України, останнє здійснює державний моніторинг гео логічного середовища й проведення еколого геологічних дослі джень, контролює повноту та якість геологічного вивчення надр, проводить облік розвіданих родовищ корисних копалин. Поряд з цим до його функцій належать видача спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, нагляд за підземними во дами й оцінка їх ресурсів, контроль за додержанням екологіч них вимог під час проведення геологорозвідувальних робіт.

Державне управління в галузі охорони атмосферного по вітря разом з Мінохоронприроди України здійснює також

Міністерство охорони здоров’я України в межах його компе тенції, визначеної законодавством.

§3. Місцеве самоврядування

йохорона природних ресурсів

Органи місцевого самоврядування в межах, установлених законодавством, розв’язують питання місцевого значення, в тому числі й щодо охорони природних ресурсів.

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільських, селищних і міських рад у

УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ...

367

цій сфері діяльності належить: 1) вирішення відповідно до за кону питань регулювання земельних відносин; 2) затверджен ня розмірів плати за користуванням природними ресурсами, які перебувають у власності певних територіальних громад; видача дозволу на спеціальне користування природними ре сурсами місцевого значення, а також скасування таких доз волів; прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно заповідного фонду місцевого значення та інших те риторій, що потребують особливої охорони; внесення пропо зицій про об’яву природних об’єктів пам’ятками природи, які охороняються законом; надання згоди на розміщення на певній території нових об’єктів, сфера екологічного впливу яких згідно із чинними нормативами включає дану територію.

Законом також регламентовано повноваження виконавчих органів сільських, селищних і міських рад з питань охорони при родного середовища. Зокрема, до них належить здійснення кон тролю за додержанням земельного та природоохоронного зако нодавства, використанням і охороною земель, природних ре сурсів загальнодержавного значення, відновленням лісів тощо.

Районні та обласні ради розв’язують питання про видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відпо відно районного або обласного значення. До їх повноважень належить встановлення правил користування водозабірними спорудами, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборона використання підприємствами пит ної води в промислових цілях.

§4. Державний контроль і нагляд

угалузі використання й охорони природних ресурсів

Органи державного управління використання й охорони природних ресурсів поряд з іншими функціями здійснюють і функцію контролю.

Для здійснення контрольних функцій у сфері охорони на вколишнього природного середовища створено Державну еко* логічну інспекцію Міністерства охорони навколишнього природ* ного середовища України1 (далі — ДЕІ).

1 Див.: ЗПУ України. — 1994. — № 4. — Ст. 74.

368

ГЛАВА 29

 

 

ДЕІ є системою регіональних і територіальних органів дер жавної виконавчої влади, які організовують і здійснюють кон троль у галузі охорони навколишнього природного середови ща. До складу ДЕІ входять: Головна екологічна інспекція, інспекція по охороні Чорного та Азовського морів, екологічні інспекції територіальних органів Мінохоронприроди України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспек цію основними функціями ДЕІ є: здійснення державного кон тролю за виконанням вимог законодавства про охорону навко лишнього природного середовища, використанням і відтворен ням природних ресурсів центральними й місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; контроль за додержанням ви мог екологічної безпеки.

ДЕІ має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи й організації з метою перевірки додер жання вимог екологічної безпеки; висувати підприємствам, установам, організаціям і громадянам вимоги для здійснення певних заходів щодо раціонального використання та охорони природних ресурсів; обмежувати, частково припиняти будів ництво, реконструкцію об’єктів промисловості, транспорту та іншого призначення, якщо їх діяльність здійснюється з пору шенням норм і правил охорони навколишнього природного середовища; складати акти перевірок і протоколи про порушен ня законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів і згідно із за конодавством розглядати справи про адміністративні право порушення в цій сфері; пред’являти позов про відшкодування збитків і втрат внаслідок порушення законодавства про охо рону навколишнього природного середовища тощо.

Однією з форм контролю за використанням і охороною при родних ресурсів є екологічна експертиза. Згідно із Законом України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995 р.1 екологічна експертиза — це вид науково технічної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого експерт них формувань і об’єднань громадян. Метою екологічної екс

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 8. — Ст. 54.

УПРАВЛІННЯ ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ...

369

пертизи є попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих те риторіях і об’єктах.

Нагляд у галузі природокористування та охорони природ них ресурсів здійснюють органи прокуратури, в системі яких діють природоохоронні прокуратури. Основними напрямами їх діяльності є: нагляд за додержанням і правильним застосу ванням законів про охорону навколишнього природного сере довища; здійснення попереднього слідства в кримінальних справах про порушення природоохоронного законодавства; відшкодування заподіяної навколишньому природному сере довищу шкоди шляхом пред’явлення позову про це в установ лених законом випадках; пропаганда законів про охорону нав колишнього природного середовища.

§ 5. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі використання й охорони природних ресурсів

Адміністративним правопорушенням у галузі охорони нав колишнього природного середовища слід визнавати посяган ня на природне середовище — протиправну винну (умисну чи необережну) дію або бездіяльність, за що законодавством вста новлено адміністративну відповідальність.

У главі 7 КпАП передбачено конкретні склади адміністра тивних правопорушень у цій галузі. Об’єкти охорони можна поділити на декілька груп.

До першої слід віднести такі правопорушення, як псування й забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52); порушення правил використання земель (ст. 53); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54). Справи про ці адміністративні правопорушення розглядають органи (посадові особи) по земельних ресурсах.

Другу групу правопорушень складають ті, що пов’язано з неналежним використанням водних ресурсів. Так, у КпАП пе редбачено відповідальність за порушення правил охорони вод

370

ГЛАВА 29

 

 

них ресурсів (ст. 59); порушення вимог щодо охорони терито ріальних і внутрішніх морських вод від забруднення й засмі чення (ст. 59); порушення правил водокористування (ст. 60). Справи про ці правопорушення розглядають органи по регу люванню використання та охорони вод.

Об’єктом охорони є також ліси й землі державного лісово го фонду. До правопорушень у цій галузі належать: незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63); не законна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняку (ст. 65); знищення або пошкодження полезахисних смуг і захисних лісових насаджень (ст. 65); знищення або по шкодження підросту в лісах (ст. 66); порушення правил віднов лення та поліпшення лісів, використання ресурсів спілої дере вини (ст. 68); засмічення лісів (ст. 73) тощо. Справи про ці пра вопорушення мають право розглядати посадові особи органів лісового господарства.

Під охороною закону перебуває також рослинний і тварин ний світ. Адміністративну відповідальність передбачено за зни щення корисної для лісу фауни (ст. 76); порушення правил використання об’єктів тваринного світу (ст. 85); порушення вимог щодо охорони середовища перебування й шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тва рин (ст. 87); жорстоке поводження з тваринами (ст. 89); пору шення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90). Справи про такі правопо рушення розглядають органи (посадові особи) Мінохоронпри роди України.

КпАП передбачено також відповідальність за правопору шення, пов’язані з охороною атмосферного повітря й надр.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.