Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Адміністративне право Ю.П.Битяк 2007

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.11 Mб
Скачать

ГЛАВА 30

Управління торгівлею

§ 1. Організаційно.правові засади управління торгівлею

З метою реалізації Основних напрямів економічної політи ки України, розвитку конкуренції у сфері торгівлі та громадсь кого харчування Указом Президента України «Про комерціа лізацію державної торгівлі і громадського харчування» від 31 січня 1992 р.1 уповноваженим органам було запропоновано здійснювати управління відповідним державним майном, ство рити в установленому порядку підприємства роздрібної торгівлі й громадського харчування (юридичні особи) на базі магазинів, кафе, їдалень та інших структурних підрозділів дер жавних підприємств і організацій цієї сфери. Новоствореним підприємствам торгівлі й громадського харчування передано основні фонди та інше майно структурних підрозділів держав них підприємств і організацій, на базі яких вони створені. Ці підприємства також мають право на одержання частки за лишків фондів виробничого й соціального розвитку держав них підприємств і організацій, у яких вони виділяються.

Сфера управління торгівлею охоплює декілька напрямів діяльності — зовнішньоекономічний, торговельний, побутового обслуговування населення. Їх здійснення регулюють на основі Конституції України закони, акти Президента України, Кабі нету Міністрів України та інші нормативно правові акти.

Систему органів у сфері управління торгівлею складають: Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Головне управління економіки обласної державної адміністрації, управління економіки районної державної адмі ністрації, Головне управління економіки Київської міської дер жавної адміністрації, управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації та управління економіки ра йонної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.

1 Див.: Голос України. — 1992. — 1 лютого.

372

ГЛАВА 30

 

 

Центральний орган виконавчої влади України в галузі торгівлі

здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Указом Пре зидента України від 23 жовтня 2000 р.1. Він наділений спе ціальним статусом, його діяльність спрямовує та координує Кабінет Міністрів України.

Його основними завданнями в галузі торгівлі є: участь у формуванні державної політики економічного й соціального розвитку механізмів її реалізації; у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики в сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг; забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України, вітчиз няних та іноземних суб’єктів господарювання; участь у розроб ленні державної політики в сфері стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації, захисту прав споживачів; забезпе чення реалізації державної цінової політики.

Відповідно до покладених на нього завдань центральний орган виконавчої влади виконує такі функції: бере участь у формуванні політики економічного й соціального розвитку України; виконує та координує роботи з прогнозування еко номічного й соціального розвитку; здійснює організаційно методичне забезпечення та координує роботу, пов’язану з фор муванням і виконанням центральними й місцевими органами виконавчої влади державних, міжгалузевих, галузевих і регіо нальних програм, що повністю або частково фінансують за ра хунок коштів державного бюджету; узагальнює пропозиції щодо формування, розміщення й забезпечення взаємодії та підвищення ефективності функціонування об’єктів ринкової інфраструктури; бере участь у формуванні та реалізації анти монопольної політики; забезпечує економічне обґрунтування окремих статей доходів і видатків державного бюджету, зокре ма щодо фінансування закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб; бере участь у формуванні та реалізації бюд жетної, податкової, грошово кредитної, валютної та митно та рифної політики; розробляє пропозиції щодо формування ос нов державної цінової політики та її реалізації; здійснює дер жавне регулювання цін на продукцію монопольних утворень;

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2000. — № 43. — Ст. 1826.

УПРАВЛІННЯ ТОРГІВЛЕЮ

373

 

 

забезпечує реалізацію державної зовнішньоекономічної пол ітики; аналізує стан і прогнозує тенденції розвитку вітчизня них товарних ринків і вплив на них світових ринків, а також ефективність експорту та імпорту товарів (робіт, послуг); роз робляє пропозиції щодо нових форм економічного співробіт ництва з іноземними державами й поліпшення торговельно економічних відносин з ними; виконує регуляторні та реєст раційно дозвільні функції у сфері експорту, імпорту товарів, робіт, послуг, здійснення ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, певних видів господарської діяльності; організовує роботу й здійснює керівництво діяльністю торговельно еконо мічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном; розробляє правила заняття торговельною діяль ністю та правила торговельного, побутового обслуговування населення, роботи підприємств громадського харчування; бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію державної по літики щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для державних потреб; здійснює міжвідомчу координацію в цій сфері тощо.

Разом з іншими заінтересованими органами й організація ми центральний орган виконавчої влади в галузі торгівлі бере участь у розв’язанні питань, що виникають у сфері торгівлі. Наприклад, аналізує стан і розробляє з відповідними централь ними й місцевими органами виконавчої влади пропозиції щодо розвитку споживчого ринку, ринку послуг і створення їх інфра структур; розробляє пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки (перепідготовки) кадрів (спеціалістів) для здійснення торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності; погод жує кандидатури для призначення на посади й звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів облас них, Київської та Севастопольської міських державних адмі ністрацій; здійснює координацію діяльності відповідних струк турних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

Під час виконання покладених на нього функцій централь ний орган виконавчої влади в галузі торгівлі має право: пред ставляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях і під час укладення міжнародних договорів України; робити запит і одержувати від централь них та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію, документи й

374

ГЛАВА 30

 

 

матеріали, необхідні для виконання покладених на нього зав дань і повноважень; скасовувати відповідно до Закону Украї ни «Про місцеві державні адміністрації» накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій; здійснювати перевірки в центральних і місцевих органах ви конавчої влади й органах місцевого самоврядування, які на ділено повноваженнями в сфері ціноутворення, а також суб’єктів підприємництва щодо додержання ними порядку формування, встановлення й застосування цін (тарифів); роз глядати справи про адміністративні правопорушення, пов’я зані з недодержанням установленого порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також про неви конання вимог органів державного контролю за цінами та їх посадових осіб.

Центральний орган виконавчої влади в галузі торгівлі видає накази, організовує та контролює їх виконання, в разі потреби може видавати разом з іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо основних напрямів діяльності Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, вирішення інших питань у міністерстві можуть утворювати наукові, науково консультативні ради, комісії та інші дорадчі й консультативні органи, склад яких і положення про які затверджує Міністр.

Місцевими органами державної виконавчої влади, які здійснюють керівництво в сфері торговельної діяльності, є:

Головне управління економіки обласної державної адміністрації, управління економіки районної державної адміністрації, Голов* не управління економіки Київської міської державної адмініст* рації, управління економіки Севастопольської міської держав* ної адміністрації та районної в містах Києві й Севастополі дер* жавної адміністрації.

Управління утворюють голови обласної, Київської та Се вастопольської міських державних адміністрацій. Вони підпо рядковуються головам цих адміністрацій і центральному орга ну управління економікою України, тобто діють на засадах подвійної підпорядкованості.

Управління здійснюють керівництво в сфері торговельної діяльності та побудовою обслуговування з питань забезпечен

УПРАВЛІННЯ ТОРГІВЛЕЮ

375

 

 

ня потреб населення в товарах широкого вжитку й побутових послуг.

Основними завданнями управлінь є: реалізація державної політики, спрямованої на розвиток роздрібної та оптової торгівлі, а також торговельно виробничої сфери (громадське харчування) й побутового обслуговування населення на заса дах використання ринкових механізмів господарювання, здійснення технічної політики в сфері торговельної діяльності та побутового обслуговування населення; сприяння формуван ню й товарному насиченню споживчого ринку, виробництву товарів, розширенню їх асортименту та поліпшенню якості з урахуванням попиту населення, а також по задоволенню по треб населення в побутових послугах; введення затверджених у встановленому порядку правил торгівлі та побутового обслу говування населення, забезпечення контролю за додержанням правил торгівлі тощо.

Управління в процесі виконання покладених на них завдань взаємодіють з іншими підрозділами обласної, Київської та Се вастопольської міських, а також районної у місті державних адміністрацій, представницькими органами, органами місце вого самоврядування, а також із підприємствами, установами, організаціями й об’єднаннями громадян.

Управління очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади голова відповідної державної адміністрації за погодженням із центральним органом управління.

§ 2. Місцеве самоврядування й торгівля

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» певну роль в управлінні торговельною діяльністю та її регулюванні відіграють і органи місцевого самоврядування.

Сільські, селищні та міські ради затверджують програми со ціально економічного розвитку відповідної адміністративно територіальної одиниці, встановлюють відповідно до законо давства правила торгівлі на ринках. Вони мають як власні (са моврядні), так і делеговані їм місцевими державними адміністраціями повноваження.

Власними самоврядними повноваженнями є: управління об’єктами торговельного обслуговування, що перебувають у ко

376

ГЛАВА 30

 

 

мунальній власності відповідних територіальних громад, забез печенняїхналежногоутриманняйефективноїексплуатації,необ хідного рівня та якості послуг населення; організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвиткові всіх форм торгівлі; вста новлення зручного для населення режиму роботи підприємств торгівлі й громадського харчування, що перебувають у кому нальній власності відповідних територіальних громад.

До делегованих повноважень належать, зокрема, здійснен ня відповідно до закону контролю за: дотриманням цін і та рифів; заходів щодо розширення та вдосконалення мережі під приємств торгівлі, громадського харчування й побутового об слуговування; додержанням законодавства щодо захисту прав споживачів; належною експлуатацією та організацією обслу говування населення підприємствами торгівлі й громадського харчування, побутового обслуговування населення; прийнят тя рішень про скасування даного ними дозволу на експлуата цію об’єктів у разі порушення екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства. Крім цього, районні й обласні ради в сфері торгівлі затверджують програми соціально економіч ного розвитку відповідного району, області, правила торгівлі на колгоспних ринках.

§3. Державний контроль

вуправлінні торгівлею

Додержання правил торгівлі забезпечується насамперед належною організаційною діяльністю органів управління тор гівлею, підвищенням ролі торговельних підприємств у розв’я занні різних питань торгового обслуговування, рівня виховної роботи тощо. Виконання правил торгівлі пов’язано також з ефективністю державного контролю за всіма напрямами функ ціонування підприємств і організацій торгівлі.

Контроль у сфері торгівлі здійснюють Міністерство еконо міки та з питань європейської інтеграції України, управління, відділи економіки місцевих державних адміністрацій, адміні страція організацій і підприємств торгівлі. Так, центральний орган виконавчої влади в сфері торгівлі здійснює контроль разом з іншими центральними органами виконавчої влади за додержанням суб’єктами господарської діяльності всіх форм

УПРАВЛІННЯ ТОРГІВЛЕЮ

377

 

 

власності норм і правил торгівлі. Контрольні функції в торгівлі забезпечують і органи державної податкової служби. Вони сто суються порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно касових апаратів і товарно касових книг, лімітів готівки в касах і за її використанням для розрахунків за това ри, роботи, послуги.

Контроль у торгівлі здійснюють також органи державної контрольно ревізійної служби в Україні, органи й установи, що здійснюють державний санітарний нагляд, органи державного контролю за цінами, органи внутрішніх справ та ін.

Особлива роль у системі державного контролю за додержан ням правил торгівлі й захисту прав споживачів належить Дер жавному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України)1, який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метро логії, підтвердження відповідності. Держспоживстандарт Украї ни є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним ста тусом, основними завданнями якого є: участь у формуванні й забезпечення реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтверд ження відповідності, управління якістю; здійснення державно го контролю за додержанням законодавства про захист прав спо живачів і державного нагляду за додержанням законодавства в сфері стандартизації та підтвердження відповідності; забезпе чення міжгалузевої координації та функціонального регулюван ня в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю.

Відповідно до покладених на Держспоживстандарт України завдань він вносить пропозиції щодо формування державної політики в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, мет рології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю й забезпечує її реалізацію; погоджує проекти норматив но правових актів з вищеназваних питань, які розробляють цен тральні органи виконавчої влади. У сфері споживчої політики та захисту прав споживачів Держспоживстандарт України: вив чає споживчий ринок; перевіряє в суб’єктів господарської діяль

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2003. — № 12. — Ст. 529.

378

ГЛАВА 30

 

 

ності сфери торгівлі, громадського харчування й послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, тех нічними регламентами та іншими нормативними документами, а в разі потреби — якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів

ікомплектуючих виробів, що використовують для виробницт ва продукції (товарів, виконання робіт і надання послуг), додер жання вимог щодо їх безпеки, а також правил торгівлі, вико нання робіт і надання послуг; здійснює радіологічний, хіміко токсикологічний і фізико хімічний контроль продуктів харчування, які виробляють і реалізують підприємства торгівлі та громадського харчування, незалежно від форм власності, й фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності; сприяє органам місцевого самоврядування в здійсненні ними повнова жень щодо захисту прав споживачів, а також реалізації в Ук раїні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 р.; здійснює контроль за додержанням законодавства в сфері регу лювання виробництва й торгівлі спиртом етиловим, коньячним

іплодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами; бере участь у роботі відповідних міжнародних організацій із за хисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтверджен ня відповідності, якості продукції.

Держспоживстандарт України має право: давати суб’єктам господарської діяльності обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; розглядати спра ви про адміністративні правопорушення; перевіряти й обсте жувати виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб’єктів господарської діяльності, сфери торгівлі, громадсь кого харчування й послуг; відбирати зразки товарів сировини та інше для перевірки їх якості на місці виробництва, відван таження тощо або проведення незалежної експертизи; прово дити контрольні перевірки правильності розрахунків зі спо живачами за надані послуги та реалізовані товари; забороняти реалізовувати споживачам продукцію в разі відсутності сер тифіката відповідності та (або) декларації про відповідність чи свідоцтва про визнання відповідності; приймати рішення щодо: припинення в сфері торгівлі, громадського харчування й по слуг продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надан

УПРАВЛІННЯ ТОРГІВЛЕЮ

379

 

 

ня послуг, що не відповідають вимогам нормативних доку ментів; тимчасового припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій, незалежно від форм власності, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі й надання послуг, умови зберігання та транспортування то варів, — до усунення виявлених недоліків тощо.

§4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі торгівлі

Адміністративну відповідальність у сфері торгівлі встанов лено главою 12 КпАП «Адміністративні правопорушення в га лузі торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності».

У сфері, що розглядаємо, адміністративну відповідальність передбачено за порушення правил торгівлі й надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери по слуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльні стю (ст. 155); порушення порядку проведення розрахунків (ст. 1551); обман покупця чи замовника (ст. 1552), порушення пра вил торгівлі алкогольними напоями й тютюновими виробами (ст. 156); порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 1561); дрібну спекуляцію (ст. 157); порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159); торгівлю з рук у невстановлених місцях (ст. 160); незаконну торговельну діяльність (ст. 1602).

До адміністративних проступків у галузі торгівлі відповід но до КпАП належать також незаконний відпуск або придбан ня бензину чи інших паливно мастильних матеріалів (ст. 161); порушення порядку заняття підприємницькою або господарсь кої діяльністю (ст. 164) тощо.

Адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі торгівлі здебільшого пов’язано з порушенням різних правил.

Справи про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі розглядають: адміністративні комісії, виконавчі комі тети селищних, сільських рад, районні (міські) суди (судді), органи внутрішніх справ (міліція), органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та інші уповноважені органи.

ГЛАВА 31

Управління фінансами

§ 1. Організаційно.правові засади управління фінансами

Фінансова сфера охоплює відносини, які складаються в про цесі акумулювання, розподілу та використання державних гро шових коштів і забезпечує єдність усіх її компонентів (кредит ної, податкової систем та інших складників державних фінансів і фінансового ринку). Їй притаманно імперативне законодавче закріплення вимог до учасників управлінських відносин, спря мованих на виконання розпорядницької, контрольної та сти мулюючої функцій у процесі фінансової діяльності держави.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно закона ми України встановлюють: Державний бюджет України та бюд жетну систему України; систему оподаткування, податки й збо ри; основи утворення й функціонування фінансового, грошово го, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також іноземних валют на території України; порядок утворення й погашення державного внутрішнього та зовніш нього боргу; порядок випуску й обігу державних цінних паперів, їх види та типи. Бюджетним кодексом України1 врегульовано різні групи фінансових відносин, які виникають у процесі скла дання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів і звітуван ня про їх виконання, а також контролю за виконанням Держав ного бюджету України й місцевих бюджетів; кредитування, дер жавних боргових зобов’язань, позичок, інвестицій тощо.

Стаття 116 Конституції України покладає на Кабінет Міністрів України забезпечення проведення фінансової, ціно вої, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту закону про Державний бюджет України й забезпечення вико нання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, надання Верховній Раді України звіту про його виконання.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 37—38. — Ст. 189.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.